Зібрані мешканцями Лохвиччини речі та продукти для солдатів не вмістились в один автобус - 23 Березня 2016 - Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 03-Гр-2016, 16:42
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 13
    Гостей: 13
    Користувачів: 0
    Головна » 2016 » Бурезень » 23 » Зібрані мешканцями Лохвиччини речі та продукти для солдатів не вмістились в один автобус
    14:24
    Зібрані мешканцями Лохвиччини речі та продукти для солдатів не вмістились в один автобус
    11 березня від громадської приймальні Тараса Кутового у Лохвиці до зони АТО від’їхала чергова партія гостинців для українських солдатів.


    Традиційно збором, спорядженням та відправкою допомоги воїнам займалася керівник громадської приймальні Людмила Луценко.

    Варто було оголосити заклик – і відгукнулися сотні небайдужих людей, – вклоняється їм усім від імені солдатів Людмила Григорівна. – Особливо дякую людям, які організували збір на місцях, зокрема сільським головам, депутатам місцевих рад. Першими принесли шкарпетки, миючі засоби, туалетний папір і макарони лохвичанки Людмила Ніколотова і Анастасія Барчан. Сало, тушонку, каву, крупи, чаї, макаронні вироби, печиво привезла підприємець Тетяна Зрібняк, які одразу повіз товаришам солдат, що приїжджав у 10­денну відпустку. Заводська міськрада привезла зібрані у заводчан крупи, вермішелі, чаї, печиво, консерви, овочі та дитячі малюнки. Лохвичанин Сергій Усякий, який активно бере участь у кожній відправці гуманітарки, знов привіз багато макаронів, сало, мед, олію, часник. Безсалівська сільрада разом зі школою привезла консервацію, крупи, печиво, цукор, борошно. Бодаквянська сільрада при підтримці місцевих фермерів, школи, лікарні, Будинку культури зібрала понад 3,5 тис. грн., на які закупили каву, чай, шкарпетки, сигарети, миючі засоби, макаронні вироби. Сенчанські сільрада разом зі школою привезли малюнки, овочі, сало, макарони, миючі засоби й приблизно 15 ящиків печива. У Вирішальному сільрада разом зі школою й дитсадком привезли малюнки, мед, сухофрукти, сало, шкарпетки, чай, каву, консервацію. Цілу гору продуктів, речей та дитячих малюнків привезли мешканці села Криниці. Ніби й село невеличке, але люди так старалися, що зібране тракторцем довелося везти. Громада Луценок привезла вермішель цукор, олію, сигарети, миючі засоби. Лохвицьке ПТУ-27 зібрало крупи, консервацію, листівки. Пісківчани – макарони, консервацію, шкарпетки. Жителі Риг – чай, каву, олію, консерви, цибулю, миючі засоби й пампушки. Із Бербениць – миючі засоби, шкарпетки, шампунь, засоби гоління. А ПП «Стоколос­Агроінвест» на чолі з Григорієм Шамрицьким (мол.) – 40 л дизельного пального. Корсунівська сільрада – макаронні вироби, цукор, чай, печиво. Заводський хлібозавод (директор Олександр Бігняк) традиційно перед самою відправкою підвіз гарячий хліб, калачі, пряники. Школи передали допомогу у відділ освіти, а звідти її доставили до приймальні. Тільки з Лохвицької гімназії №1 привезли більше 20 запакованих ящиків, прикрашених віршованими посланнями до солдатів. Лохвицька школа №3 зібрала печиво, малюнки, крупи, шкарпетки й навіть вишитий рушник із написом «Вас чекає родина». Взагалі ж осторонь не залишилася жодна школа району, діти та вчителі зібрали печиво, солодощі та інші продукти, обереги, браслети, лише кілька шкіл цього разу обмежилися самими листами й малюнками.

    11 березня досить просторий мікроавтобус завантажили під дах і сенчани Сергій Сьомак та Григорій Удовенко вирушили на Донеччину. Вмістилася лише половина гостинців. Тож орієнтовно після 16 березня експедиція буде повторена, тільки в інші місця дислокації, де несуть службу земляки.

    Сергій Сьомак, директор Сенчанського Будинку дитячої та юнацької творчості, раніше бував на буремному Сході й за кермом бусика з «гуманітаркою», і укріплення будував. Повернувся додому пізно ввечері 14 березня й попри втому через півгодини поділився враженнями з «ПтК».

    Ще Сергій Сьомак розповів, як зустрівся з данськими представниками ОБСЄ, пригостив їх мішечком трав’яного чаю. Запах трав просто зачарував данців. Але пошепки наші солдати кажуть, що не надто задоволені присутністю місії. На лінії зіткнення військові чітко дотримуються умов Мінських угод, через те мають лише стрілкову зброю, хоча й перебувають під вогнем «Градів» і мінометів. Утім, солдатам достатньо команди, щоб дати відсіч, відкинути ворога хоча б кілометрів на 30.

    Сенчани не зустріли таких, хто б з військових бажав випити спиртного. Хоча раніше гостро стояла проблема так званих «аватарів», які систематично несли службу в алкогольному дурмані. Загострена відповідальність продиктована реаліями: приміром, на одному блокпосту якось заснув вартовий, і всіх тихо вирізали вночі.

    Волонтери побачили, як живуть солдати у вогких бліндажах, де дошкуляють миші, самі ночували там на нарах. Але які б не були умови – під час обстрілів під землею безпечніше, ніж на поверхні.

    Хоча місцеве населення не завжди налаштоване проукраїнськи, військові по змозі підтримують людей, яким, буває, зовсім нічого їсти. Буває, дають і продукти, і в магазині можуть розрахуватися за жінку, яка вкотре купує продукти дітям «під запис». Якщо є зайві продукти – можуть вкинути у шкільний автобус. Життя на Сході не солодке, у селах неподалік «нульової» лінії живуть поодинокі бабусі, які з «кравчучками» ходять за найнеобхіднішим за 5-10 км, адже ніякого транспорту немає.

    Волонтери мають постійно вивчати реальні потреби армії й реагувати на них, – завершує розповідь Сергій Григорович. – Але найголовніше – привезти солдатам, багато з яких не були вдома більше року, часточку домашнього затишку, турботи. Вони цьому радіють, наче діти!

    Переглядів: 121 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Бурезень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031
    Copyright Лохвиця © 2016