Зі всієї полтавської області наш отець Михайло ЄДИНИЙ пішов добровольцем... - 8 Вересня 2015 - Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 09-Гр-2016, 22:18
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2015 » Вересень » 8 » Зі всієї полтавської області наш отець Михайло ЄДИНИЙ пішов добровольцем...
    15:44
    Зі всієї полтавської області наш отець Михайло ЄДИНИЙ пішов добровольцем...
    Йшов крупний дощ, бушував вітер, камера відмовлялась фокусуватись. Та ще й "молодьож" носилась по площі, як і не мала на своїх плечах вантаж у понад сімдесят років
    (приблизно таке середньо-арифметичне число літ бабусьок на фото)...



    Не знаю. Довго сиділа, стараючись вибрати одну, дві світлини для посту, але нічого не вийшло . Просто все так щиро, хоч і, як погода, розмито...От подивіться на цих прОстих людей, завдяки яким протрималась наша армія цей рік. Вони не камільфо для журналу Лайф, не фотогенічні, премію миру мені за це не дадуть (та я й не чекаю). Але, коли люди щирі, не працюють на камеру, то оце от саме воно.



    Вони довго чекали, і дочекались. Але, повернувся не отець Михайло, а капелан Михаїл. Зовсім інша людина. За місяць ТАМ у бороді з*явилась сивина.



    А ще ТАМ, насправді все не...ну добре. Дивіться і далі свої новини по п*ятому чи 24...Менше знаєш - краще спиш. Що хотіла сказати мене можуть зрозуміти тільки Владимир Колесников, Олена Задорожна, Інна Ольхова іже з німи (аватари, ями, бездуховність, чечени, самогубства, енд, енд, енд)...
      П.Ся.І знову нікого з влади...Влада зайнята...будівництвом забору навколо храму мацковського патріархату...пі,пі,пі. "до%уя масла"(с), як на мене. Ви, рєбята, мабуть потім за цей забор ховатись будете. Ну давайте, головне, щоб він оградкою для вас не став.
      П.П.Ся. Зі всієї полтавської області наш отець Михайло ЄДИНИЙ пішов добровольцем . Єдиний!
      П.П.П.Ся. А ще як стріляли, так і стріляють.
    І останнє. Пост не песимістичний. Горжусь, що поряд мене такі люди. Вони надихають. Просто не люблю відвертої, цинічної брехні.

    Переглядів: 218 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 1
    0  
    1 Obers   (08-Вер-2015 16:44)
    Церква — яка з народом
    «За Україну, за її волю. 
    За честь і славу, за народ. 
    Многіє літа, многіє літа…»
     


    У 31-му номері «ЛК» у статті «Волонтерський рух ніколи не згасне» розповідалось про те, що священнослужителі УПЦКП, в тому числі і Полтавської Єпархії, готові стати фронтовими священниками, тобто капеланами. І ось подія не змусила на себе довго чекати. 3-го серпня Червонозаводчани, прихожани церкви «Івана Богослова» проваджали в район проведення АТОсвого настоятеля, отця Михайла Горожинського, який одним з перших зголосився виконати свій Божий і патріотичний обов’язок. 

     
    А ось так у нас врочисто проводжають на війну капелана. Позорище . 
    Отця Михайла проводжали бабусічки-прихожанки-волонтерки, та Укроп Хунтович. 
    Добре , що я додумалась зателефонувати кореспонденту, а то б і взагалі ні сном, ні духом. 
    Чим далі, тим частіше я говорю собі : - Нічого, прорвемся, все буде добре ... 
    Чим далі , то частіше...© Єлизавета Хоменко

    Взагалі отець Михайло ніколи не приховував своїх патріотичних поглядів і настроїв. Пам’ятаю як у буремні, досить неоднозначні, дні Революції Гідності ми запропонували йому стати членом Червонозаводської ради МайдануОтець Михайло,не вагаючись, погодився. Потім був учасником багатьох Віче та акцій. А в той час багато «горе-патріотів» які на кухні та за кухлем пива нещадно критикували злочинний режим Януковича, з різних причин відмовлялись від активних дій, виглядаючи чия візьме. Тож 3-го серпня отець Михайло разом із ще трьома священниками УПЦКП відслужив літургію, попрощався із своїми прихожанами, щоб наступного дня відбути в зону бойових дій. Побажав своїй пастві здоров’я, Божого благословіння, сказавши наступне: 

    – «Сьогодні наша держава стогне і плаче від гніву, страждає як колись від гніту татарського, сбогодні від гніту московського, але як язичники не подолали Апостолів і Христа, так і «брати наші» – московька братія нас не здолають. Де Бог там і віра у нашу державу і в нашу неподільну Українську церкву. Зараз тяжко, але ми мусимо витерпіти все до кінця і випити ту чашу терпіння до дна, так само як Ісус Христос»

    Після цього звертаюсь до отця Михайла: – «Маю надію, що мене, запросять сюди знову 21 вересня на день Вашого повернення. Настрій тоді у багатьох буде інший, веселіший. Для Ваших прихожан це буде свято. Тож тільки щастя Вам, отче, і вдачі. 

    – Спасибі, нехай Господь благословить вашу газету, нехай вона несе правдиві і щирі новини. 

    В цей час до отця Михайла підходить Надія Григорівна Євсєєва і, як оберіг, дарує йому натільний хрест із Єрусалиму: –«Нехай Вас, отче, оберігає сила розіп’ятого Христа. Не може бути щоб такий незламний народ, як українці, стерли з лиця землі»

    Отець Михайло обнімає жінку, обіцяє обов’язково повернутися і віддати оберіг господині. А помітивши, що багато хто із присутніх не може стримати сліз, усміхається і раз по раз говорить: – «Все буде добре, все буде добре. Не переживайте!» 


    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Вересень 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    282930
    Copyright Лохвиця © 2016