ЛохвицяНеділля, 19-Лис-2017, 18:44
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 4
    Гостей: 3
    Користувачів: 1
    savicheka
    Головна » 2014 » Липень » 4 » За останній рік поголів’я корів зменшилось удвічі
    13:05
    За останній рік поголів’я корів зменшилось удвічі
    На сторінка ЛК часто висвітлюється тема селянина і його годувальниці – корови. На цей раз ми вкотре аналізуємо проблему низьких закупочних цін на молоко і невигідності утримання корів у домашніх господарствах. Однак і подаємо думки жительок Лохвиці, які готові закуповувати молоко не трьохлітровими банками, а відрами, якби не… дорожнеча, адже людям господарі корів не продають молока за тією ціною, за якою продають заводам.


    «Менше чотирьох гривень за літр – це винищення поголів’я й сіл загалом»

    Тему молока ми розкриваємо на прикладі села Безсал, як і 2 місяці тому, коли різко впала закупівельна ціна. Хоча б помірно заробляють же на коровах лише їх господарі в містечках та близько розташованих селах. Там молоко продається місцевим жителям, а не на заводи.

    Нині у Безсалах лишилися здебільшого пенсіонери та жінки, – каже безсальчанка Наталія Ємець. – Майже всі працездатні чоловіки на заробітках. Якщо так буде й надалі, то село скоро зникне навіть з карти, Її чоловік уже шість років працює в Білорусі. З вітебської області додому приїжджає на 10 днів, відробивши місяць.

    Наталія з чоловіком вирахували, що утримувати корів буде вигідно, якщо за літр молока платитимуть хоча б 4 грн. Менше чотирьох гривень за літр – це винищення поголів’я й сіл загалом.

    Зараз усе впирається в дороге пальне, бо треба сіно скосити, стюкувати. У нас закрили цукровий завод, то змушені возити жом аж за 150 кілометрів, – бідкається його односельчанка Оксана Кравченко. – Машина жому нам обходилася минулої осені у 2,5 тисячі гривень. На дві корови треба дві машини цього корму, виходить п’ять тисяч. Тонна дерті – 1800 гривень – це на кілька місяців. Зараз із двох корів я маю 1700 гривень. Цілу зиму борги віддаю, аби на весну все почати спочатку.

    Заготівельники приймають молоко по 2 грн./л, ще до 50 коп. можна одержати за високу жирність. Чотири заводи платять однаково, одному, який давав більше, решта пригрозили.

    Тому за рік у Безсалах поголів’я корів зменшилося удвічі. Якщо ціну на молоко не піднімуть, люди будуть змушені й далі збувати своїх годувальниць, бо корова нині обходиться дорожче, ніж приносить прибутку.

    Молочні продукти мають подешевшати в магазинах

    Молокозаводи Полтавщини скоротили переробку молока на 80 тисяч тонн, їм просто нема куди збувати свою продукцію, – говорить голова Полтавського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України Володимир Оніщенко. – Тому треба говорити правду, на сьогодні ринкова ціна на молоко від населення в дві гривні є реальною. І взагалі, якщо ми говоримо про європейські стандарти, то підприємства мають закуповувати молоко у господарств, а не по селах. Так відбувається у всьому цивілізованому світі. Будьмо чесними, дуже часто те молоко, що беруть у селян, не відповідає нормам, потребує затратної очистки й переробки. Має бути відповідний контроль якості, щоб з того молока можна було зробити сир. Щоб усе було справедливо, треба говорити про вартість молочної продуції в магазинах. Дійсно, темпи зниження оптово-відпускних цін на молокопродукцію переробними підприємствами Полтавської області не відповідають темпам зниження закупівельних цін на молоко від населення та сільгоспвиробників. І ми вже дали рекомендації одинадцятьом молокопереробним підприємствам Полтавщини щодо вжиття заходів зі встановлення економічно обґрунтованих оптово-відпускних цін на молочну продукцію у відповідності до рівня зниження закупівельних цін на молоко. Однак, тут треба розуміти і враховувати всі ціноутворюючі чинники: вартість пального, курс валюти тощо.

    За словами Володимира Оніщенка, молокозаводи Полтавщини вже прозвітувались про діяльність та повідомили про зниження оптово-відпускних цін на молочну продукцію своїх підприємств. Тепер торгові мережі в свою чергу теж повинні знизити роздрібні ціни на молокопродукцію.

    Молочний бізнес – це та ж сама піраміда. Не можуть заводи закуповувати молоко за тою самою ціною, за якою продають продукцію. Населенню це не вигідно, і заводам не вигідно. Так було й буде: все, що не рентабельно, гине.

    Якщо минулого року Росія лише обмежила експорт української молочної продукції, то тепер говорять уже про повну заборону ввезення до Російської Федерації українських сирів. Зараз Россільгоспнагляд запропонував установити загороджувальні мита на імпорт сирних продуктів, головним постачальником яких є Україна. Керівництво санітарної служби РФ вважає, що українські сири не містять молочного білка й жиру, й вимагає заборонити ввезення їх на територію Росії. У свою чергу глава Мінагрополітики Ігор Швайка заявив, що Україна шукатиме інші ринки збуту своєї молочної продукції. Однак експерти наголошують, що навіть відкриття європейських ринків не зможе компенсувати молочним підприємствам усіх збитків, адже будуть зовсім інші вимоги до продукції. Зокрема й ті, що не дозволятимуть заготівельникам приймати молоко від населення. А доки політики шукають, куди прилаштувати наші сири, селяни тим часом думають про те, як вижити.

    Корів від здачі на м’ясо можуть порятувати містяни

    Дивуюся із жадібності селян, яких ви, журналісти, захищаєте, – обурюється лохвичанка Наталія Василівна. – Наша сім’я полюбляє молоко. Але, звісно, в магазині його не купуємо, бо дешеве зроблене з сухого молока та ще невідомо чого, а дороге нам недоступне. Справжнє молоко можна купити тільки в селян.

    На Лохвицькому базарі 3-літрова банка молока коштує близько 20 грн., але купують там не всі, бо трапляються недобросовісні реалізатори, які продають молоко пропущеним через сепаратор, вечірнє молоко розбавляють гарячою водою й видають за вранішнє тощо. Кажуть, кілька років тому на шляху до базару «молоко» в півторалітрових пляшках продавав дід, який зовсім не мав корови. Розчиняв у воді сухе молоко і примудрявся «втюхати» його приїжджим із великих міст, які не розуміються на продукті.

    Жителі сіл, розташованих найближче до міст Лохвиці та Червонозаводського, – Млинів, Риг, Западинців, Харківців, Токарів – самі привозять молоко покупцям. За трьохлітрову банку беруть 18–20 грн.

    Моїм синові й невістці вже років зо три возить молоко жінка з Млинів, у якої три корови, – продовжує Наталія Василівна. – Вони задоволені, ціна – найнижча – 18 грн., але у нас і знайомих бували проблеми. Приміром, домовилися з молочницею, возить хороше, а якось привезе вечірнє, зібравши вершок. Або несвіже, яке скисне до вечора в холодильнику. Або не від тієї корови, від якої привозила одразу. Може бути з «йолким» присмаком від тільної корови. А ціна ж утричі вища за ту, по якій те молоко приймають! Я ще розумію цю ціну, якщо людина розвозить молоко велосипедом чи машиною за будь-якої погоди, ризикує здоров’ям, витрачає бензин. Але мій чоловік їздив оце велосипедом у село Васильки за 8 км. Хотів купувати дешевше і одразу після доїння. Але ніхто не погодився продавати трьохлітровку дешевше 18 грн., мотивації – ніякої. То він з’їздив разів три, та й покинув. Так і в кожному селі – продають мінімум утричі дорожче за ціну заготівельників. І це при тім, що останні перевіряють жирність, прилад покаже і краплю доданої води, а розраховуються із затримками по кілька місяців. Я домовилася тепер із жінкою з Риг, та привозить чудове, ароматне й жирне молоко, але по 20 грн. за банку.

    Іще жінка згадує, як намагалася придбати яйця біля пункту їх заготовки на ринку в Лохвиці. Приймали по 6 грн./дес., але ніхто в черзі не погодився продати їй дешевше, ніж по 8,5. Тут же заготівельники продавали скуплені яйця по 9 грн./дес.

    Якби не та жадібність і змова селян між собою, ми, жителі міст і містечок, могли б порятувати частину селян від бідності, а їхніх корів – від здачі на м’ясо, – додає лохвичанка Ніна. – Бо аби мені продавали свіже цільне молоко по 3–4 грн./л, ми б не лише пили його свіжим і скислим. Готували б самі творожний і твердий сир. Це нескладно, якщо врахувати, що сири місцевих заводів коштують не менше 80 грн./кг і на смак ніякі, «гумові», а смачні польські, німецькі й голландські – від 80–100 грн. За наявності сичужного ферменту, який можна придбати в інтернет-магазинах, 1 кг справжнього твердого сиру вийде з 8–9 л молока.

    Ми опитали кількох господарів корів у Безсалах, Харківцях і Млинах, але в мотивованої відповіді, чому ціна саме така, не почули. Хіба що: «Всім гроші потрібні!», «А скільки сіно, макуха й дерть коштують!» І дізналися, що добросерді й нежадібні господарі все-таки продають містянам молоко по 4 грн./л, навіть із високою жирністю, яке приймають по ціні до 2,5 грн./л. Однак від односельців це приховують.

    Переглядів: 331 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Липень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031
    Copyright Лохвиця © 2017