Володимир Рязанов: «У допомозі військовим однаково цінний кожен, навіть найменший, внесок» - 24 Березня 2015 - Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 03-Гр-2016, 09:47
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2015 » Бурезень » 24 » Володимир Рязанов: «У допомозі військовим однаково цінний кожен, навіть найменший, внесок»
    17:18
    Володимир Рязанов: «У допомозі військовим однаково цінний кожен, навіть найменший, внесок»
    Цими днями минає 8 місяців відтоді, як група волонтерів з Лохвиччини вперше відвезла гуманітарну допомогу військовим, які служать в зоні АТО. Також остання декада березня для багатьох означає повернення додому з війни, бо саме на ці дні припадає початок демобілізації. За словами Володимира Рязанова, активіста, помічника народного депутата України Тараса Кутового, лохвицькі волонтери не збираються полишати своїх позицій.


    Володимир Рязанов з бійцями підрозділу Київ-1 влітку минулого року в Артемівську

    «Доки на фронті лишаються наші замляки, побратими, ті, хто вже став нашими друзями, ми не маємо права зупинятися», – наголошує Володимир Рязанов, з яким ми поспілкувалися про підсумки проведеної роботи.


    Грамота від облради в руках "хрещеного батька" БРДМУ

    – Нагадайте, з чого почалась волонтерська діяльність на Лохвиччині?

    Як і у всіх – з проблем наших хлопців, з відсутності елементарних засобів захисту. Ми протягом літа билися над тим, щоб дістати бронежилети для наших мобілізованих. Частково проблему допоміг розв’язати народний депутат України Тарас Кутовий, який придбав понад півтори сотні бронежилетів для хлопців з округу, що мали їхати в зону АТО чи вже знаходились там. Однак, ви ж розумієте, що одна людина не здатна розв’язати проблему системно за власний рахунок. Тому ми почали шукати шляхи, як забезпечити мобілізованих лохвичан, які поїхали на фронт ледь не голі і босі. Депутат віддав фактично нам свою громадську приймальню, щоб ми могли там збирати і сортувати допомогу. Ми нарікаємо на забезпечення зараз, але тоді, влітку, у хлопців не було взагалі нічого. Першим місцем, куди ми поїхали, була військова частина в Черкаському, що на Дніпропетровщині. Там дислокується тепер уже легендарна 93-тя окрема механізована бригада, в яку і потрапило на службу чимало бійців з Полтавщини, в тому числі були і лохвицькі. Їм ми і привезли перші 20 бронежилетів, а також два мікроавтобуси з провіантом, який буквально за лічені години назбирали рідні мобілізованих та небайдужі, які почули про поїздку. Хотілося б окремо пригадати епізод, коли біля частини нас тоді зустрів командир розвідувальної роти Максим Пресняков, який цілий день провів з нами, розповідав про службу, ділився власними міркуваннями. На жаль, 18 січня його не стало – група Максима підірвалась на фугасі. Він прикрив собою бійця, Едуарда Панченка, який, на жаль, пізніше помер через сепсис.

    – Прийміть співчуття… І все ж таки, основна місія волонтерів – зробити усе, щоб хлопці жили. Що Вам вдалося передати на фронт, окрім згаданих бронежилетів?

    Передусім, треба враховувати специфіку нашого регіону. Люди тут мають гарячі серця і готові допомагати, але це переважно сільська місцевість, тому з грошима тут не дуже. Тим не менше, вражають вчинки наших земляків, коли вони віддають ледь не останнє, те, що берегли на випадок хвороби чи смерті, але тепер вважають, що хлопцям ті заощадження зараз більше потрібні. І в таких випадках ми просто не знаємо, як діяти, бо не хочемо і людей ображати, але розуміємо, чого вартувало зібрати те по копійці. Найбільше за увесь час поїздок, напевно, ми відвезли харчів. Підраховували – має бути понад 200 тонн. А це не тільки овочі, але й консервація, в тому числі м’ясна. Бійці завжди вдячні за домашні передачі. Однак, старалися забезпечити хлопців і такими речами, які рятують життя. Передали два тепловізори: один поїхав на Піски, інший – на прикордонний пункт Успенка. Вдалося придбати 100 пакетів кровоспинних препаратів, ще кількадесят їх передали з США наші небайдужі друзі. Купили для 93-ї бригади тисячу термоковдр. Загалом закупили близько 160 бронежилетів, 120 кевларових касок, майже стільки ж комплектів непромокаючого одягу,140 комплектів термобілизни, більше сотні речових баулів і спальних мішків (розразованих на – 15 морозу), розвантажувальні жилети, одяг, взуття, тактичні рукавички і окуляри, шість рулонів будівельного ізолану (525 м.кв.), який бійці використовували у якості карематів. І це лише найбільші статті наших витрат.

    – Ви говорили, що з фінансовою складовою в районі не дуже, то логічне питання – звідки Ви отримуєте кошти на все це?

    На щастя, маємо на Лохвиччині чимало комерційних організацій. На жаль, тільки частина з них проявила себе свідомими і активними патріотами, але ми, безперечно, вдячні за це. Левову частку допомоги воїнам вдалося здійснити за кошти двох підприємств нафтогазового комплексу, це «Природні ресурси», від яких на рахунок громадської організації «Спілка спасіння села» надійшло півмільйона гривень, і «Регал Петролеум», які перерахували 400 тис. грн. Разом з тим, нам постійно допомагають агропромислові та виробничі підприємства, той самий «Райз-Максимко», керівництво цукрового та хлібозаводу, фермерські господарства району – перелічувати усіх не вистачить жодної газетної шпальти. Але я хочу наголосити, що немає менш чи більш важливого внеску в спільну справу. Просто хтось може допомогти більше, хтось менше, хтось готовий дати грошей, інший може працювати. А передача БРДМ у Лохвиці стала справжнім святом, приїздили в гості військові, провідували наш «підрозділ» – «Жіночий батальйон». Над ремонтом бронемашини трудилась велика кількістю людей, наш побратим Сергій Мельник з Червонозаводського власними руками перебрав двигун і змусив це металеве серце битися. Разом з ним працювали Євген Жванко, Олександр Головко, Анатолій Головко.

    Але насправді за цією справою стоять десятки людей, і всім їм ми вдячні. Загалом, нам вдалося зібрати і витратити понад 1 млн.300 тис. грн на потреби армії. І це тільки прямі надходження. Багато чого просто не можна порахувати.

    – Що Ви маєте на увазі?

    – Ну наприклад, як порахуєш людську працю, вкладену у виготовлення маскувальних сіток, оберегів, дитячі малюнки. Знову ж таки, передані харчі, консервація. Майже дві сотні буржуйок з газових балонів, які ми збирали по п’яти районах, – це дуже важливий внесок, особливо якщо перевести його в грошовий еквівалент, за умови якби ми купували обігрівальні пристрої, то це коштувало б нам не менш ніж 200 тисяч гривень, а може, і більше. А що говорити про сухі борщі, яких передано в зону АТО більше двох тисяч пакетів – це мінімум 250 тис. грн, і завдяки керівникам цього проекту – подружжю Гайворонських Ігорю і Наталії, всьому колективу «Жіночого Батальйону», які безкошковно працюють вже п’ятий місяць, сільським громадам та небайдужим людям, які приносять продукти, ріжуть, сушать овочі, дякуючи керівництву хлібозаводу, яке надає змогу сушити все це, ми витратились тільки на транспорт та закупівлю упаковки, спецій і томатної пасти.

    – Якщо порівнювати Вашу нинішню діяльність з її початком, що змінилося? Легше чи важче збирати кошти і так далі?

    – Звісно, коли ми починали – не знали нікого і нічого. Зараз маємо певний досвід і авторитет. Нам довіряють, нам допомагають. У нас є друзі у військових підрозділах, і ми маємо змогу задовольняти їхні конкретні потреби, працювати, так би мовити, в цільовому напрямку, привозити те, чого не вистачає і про що нас просять. З іншого боку, зараз відчувається, що люди втомилися, що у багатьох вичерпався ресурс, а хтось, може, думає, що його внесок замалий і нічого не робить. Однак наголошую, кожна справа – цінна. І на жаль, попри заспокійливі заяви з високих кабінетів, війна триває, і тим, хто на фронті, потрібна наша допомога. Зараз хлопці вже матимуть спорядження за рахунок держави: нам не доведеться витрачатися на форми, каски, бронежилети, взуття, але залишається велика кількість речей, які потрібні на фронті і які варто буде придбати. Так само завжди актуальний ремонт техніки. Одним словом, було б бажання, а роботи вистачить всім.

    Переглядів: 342 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 1
    1 dvsotnichenko   (25-Бер-2015 17:23)
    Порошенко: бандеровцы - главная угроза для украинского народа 25.03.2015

    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Бурезень 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031
    Copyright Лохвиця © 2016