ЛохвицяЧетвер, 21-Вер-2017, 19:06
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2014 » Квітень » 3 » Віктор Щуров: «Кожна людина поводиться так, як їй дозволяє совість і сміливість»
    16:36
    Віктор Щуров: «Кожна людина поводиться так, як їй дозволяє совість і сміливість»
    Віктор Щуров: «Кожна людина поводиться так, як їй дозволяє совість і сміливість»


    «Антищурівське» зібрання у Лохвиці 14 березня. Публіка прийшла переважно зовсім інша, ніж приходила на віче взимку: і «бюджетники», і учасники поїздок на «антимайдан», і члени Партії регіонів, і навіть працівники підприємств і установ, яким керівники радили не ходити на віче. Навряд хто повірить у те, що акція не підготовлена і не спланована, враховуючи, що оголошень про неї висіло на дошках і стовпах обмаль.

    – Вікторе Степановичу, скати на порозі РДА, джипи на пішохідних доріжках, організована акція спротиву за участю бюджетників та деяких бізнесменів, лист у газеті «Зоря»… Скажіть такий скажений спротив існує в кожному районі? Чи тільки в Лохвицькому проти Вас?

    Я не можу сказати про всю область, а щодо себе, то я чую лише одне «серйозне» звинувачення. Це те, що колись я був при владі. Але ми в свій час були не владними начальниками, а менеджерами, які працювали на район і щось для нього робили. Наприклад, 4,5 км об’їзної дороги. Хтось скаже: скільки можна про це говорити? Але нехай тепер скажуть так звані попередники (ми їх теж тепер будемо так називати), скільки вони за 4 роки поклали квадратних метрів асфальтованої дороги?

    – Ніскільки.

    Воювали за нещасний кілометр об’їзної дороги з Харківців до Криниці. Імітували нібито активну війну з нафтогазовим комплексом, щоб ті якось минали Лохвицю. Разом з тим скільки грошей потратили на ремонт дороги з Мехедівки до Лохвиці? Ми також про це ще розкажемо.

    – І все-таки суму озвучити можна?

    Можна. Незрозуміло, куди і як, але півтора мільйони гривень витрачено. Вони так і не зрозуміли, що влада – це не право безпідставно командувать різними структурами, безпідставно знімать людей із роботи, тобто рубать направо і наліво. Правда, давайте говорити, що багато хто їм у цьому питанні допомагав. Наприклад, спільно красти. Вчора в одній телепередачі депутат ВР Мустафа Джемілєв пояснив, чому так стрімко розвивалися події захоплення росіянами Криму. За його словами (і це – абсолютна правда) Крим ешелонами відправляв на Київ тітушок, беркутівців та антимайданівців. Тож після перемоги Майдану тваринний жах і боязнь, що за все те доведеться відповідати, підштовхнули кримську верхівку в обійми Путіна. А чим ми, по великому рахунку, особливо відрізняємось від Криму? У нас що – мало їздило з Лохвицького району на Київ тітушок? Або мітингарів на так званий антимайдан? А організовували це керівники РДА, лікарні, відділу культури, територіального соціального центру та інших бюджетних установ. Хто і як фінансово забезпечував ці поїздки? На це питання теж є відповідь. І помиляються ті, хто думає, що про це ніхто не знає. Крали «кандьор», випилювали ліс, за це збирали гроші, тобто все було серйозно організовано. Існувала така собі група. Я не буду її поки що називать злочинною. Це виясниться в процесі перевірок, слідства. Ми не залишимо ці справи без належного розслідування та визначення винних. Ми не можем цього зробити, бо ми пройшли Майдан і за нами стоїть Небесна Сотня. Не виключено, що в організації злочинності в Лохвицькому районі були замішані і влада, і органи правопорядку, і виконавці останнього антимайдану. Зрозумійте: у нас немає іншого шляху. Прості люди, що їздили на антимайдан і заробляли по 200–300 грн., нехай залишать це на своїй совісті. Але ті, хто організовував, змушував і ґвалтував людську гідність, відповідати будуть «по-любому». Інакше більшість лохвицької громади (а це – патріоти України) нас не зрозуміють і нам не пробачать.

    – Лохвицька «Зоря» від 18 березня надрукувала лист В. Пархоменка під назвою «ОТАКЕ «СОЛОДКЕ КРІСЛО!». Пані Пархоменко чи то особисто від себе, а можливо і від гурту Ваших «шанувальників» запитує, «яке відношення має Щуров до «Свободи». А також стверджує, посилаючись на якихось людей, що «Щуров сам вирішує, кого заносити в активісти Майдану, кого – ні.

    – Сьогодні всі стали героями і сміливцями. Коли говорять, що багато молоді підтримувало Майдан, то, звичайно, хочеться вірить у лохвицьку молодь. Але було трішки не так. З Миколою Івановичем Голінком ми поспілкувались після подій 30 жовтня. Перша зустріч відбулась прямо на будівництві, де нещодавно повибивали вікна. Кілька перших зібрань відбулись у мене вдома, оскільки була зима. Потім була зустріч у міській раді. Де йшла мова про організацію першого віче. Там було багато людей. Половина їх стала зараз членами ради «Майдану», а інша половина послухала і навіть не з’явилась на перше віче. Тому що одна справа – говорити на кухні чи ще десь по кутках, інша – вийти і висловить свою думку під вікнами РДА, коли тебе усі бачать. І ті люди, які перший раз вийшли на мітинг біля пам’ятника Т. Шевченку, які не злякались тоді, є основою ВО «Майдан». Вони стали «самими надійними» людьми, як показав час. І, що дуже важливо, серед них було найбільше представників «Свободи». В основному це були пенсіонери. З молоді було зовсім небагато. Хоч я на той час навіть і не знав, що вони у «Свободі», – просто ми спілкувались. Організовували і проводили наступні віче, разом їздили на Майдан, для цього шукали кошти. Часто ці люди складались зі своїх пенсій. Тому що зовсім небагато було перевізників, які могли поїхати безкоштовно. Коли почало створюватися ВО «Майдан», вступать до нього ми пропонували багатьом людям. Але один сказав, що я підтримую вас, але не хочу, щоб там було моє прізвище. Інший запевняв, що підтримує ще дужче, але не хоче, щоб його там бачили. В певній мірі кожна людина поводиться так, як їй дозволяє совість і сміливість. Тож кажу відповідально: сміливості більше за всіх було у представників «Свободи». Тому їх переважна більшість і в раді, порівняно з іншими партіями. І те, що я створив цю раду під себе і для себе, це велика брехня. І я не маю бажання в чомусь виправдовуватися. Хто пройшов ті 3 місяці боротьби, у тих людях я дуже впевнений. І коли вони довірили мені на певний час очолить РДА, я не міг, я не мав права відмовитись.

    (Щоб розвінчати якусь брехню, найкраще апелювати фактами. Нехай спробує колишній член ради «Майдану» В’ячеслав Демчук заперечить той факт, що за поданням не Щурова, а керівників політичних партій вносились нові кандидатури до ради «Майдану». Кандидатуру Валентина Черевка була сприйнята позитивно, але як можна було погодитись із пропозицією Демчука включити до ради ВО «Майдан» Олексія Маляренка? Який би він не був цінний спеціаліст у міській раді, але лохвичани не забули, як він у 2004 році брав участь у зборищі сепаратистів у Сєверодонецьку. Звичайно, ця пропозиція більшістю була рішуче відхилена, не допомогло і прохання Рязанова. Можливо, це і була перша тріщина у стосунках вже названих осіб з іншими членами ради. – Авт.)

    – А розумієте Ви, що за такий короткий час, який буде відміряно, якщо Ви все ж займете посаду голови РДА, Ви наживете не одного ворога і приймете на себе перший удар?

    – Я не хотів би вживати слово «ворог». Але Ви думаєте, у мене мало їх з’явилося за останні три місяці? Ви думаєте, вони вдячні нам за те, що скинуто їхнього ідола Януковича? А жили вони при ньому непогано. І робили що хотіли. У них як було заведено: приходиш на роботу й пишеш дві заяви. Одну – на призначення, а другу – на звільнення без дати. І робилось це починаючи від Заславця. Та все ж 2004 рік не може повторитися. Тоді деякі люди, що голосували по 2–3 рази, порушуючи закон, уникли покарання. Тихенько відсиділись і продовжили керувать. Їм, так би мовити, пробачили.

    Сьогодні цього не можна робить. Адже в результаті такої доброти велика кількість чесних порядних людей страждає від того, що ними керують кілька десятків нахрапистих безсовісних керівників. Звичайно, боротися з ними нелегко. Вони організовані, мають кошти, мають автомобілі, і скати повезли не на Майдан, а приберегли на свій самозахист. Вони застосовують методи побиття вікон (я розумію, що це – попередження), але знову ж таки якщо мені довірили люди, я не маю морального права добровільно відмовитись.


    – Якби в свій час Тарас Кутовий попрохав Вас зняти свою кандидатуру на користь Рязанова, як би Ви на це відреагували?

    В процесі спілкування з Тарасом Вікторовичем у нас виникла домовленість, що усі призначення у Лохвицькому районі будуть іти через ВО «Майдан». І поступився б я, чи не поступився представнику Тараса Кутового чи ще комусь, але все рівно тій людині треба було пройти через ВО «Майдан». Підкреслюю в черговий раз: сам я нічого не вирішував. Але чомусь Рязанова рада ВО «Майдан» не підтримала. Коли йому задавали питання, я мовчав. І навіть прохання Тараса Вікторовича нічого б не змінило. Я думаю, він це розуміє. Адже він володіє ситуацією і ніколи не говорив мені про те, що дії Рязанова – це його дії. Навпаки, завжди підкреслював, що це самостійна ініціатива Рязанова. Тож що спонукало Володимира Володимировича до таких дій – я не буду аналізувать – життя покаже. Тільки не те, з ким він виходив на отой мітинг, організований у тому числі й ним особисто, говорить саме за себе. Тих людей усі добре знають. Вони називають себе бізнесменами. Дай Боже, щоб їх бізнес був чесним і порядним, хоч у цьому є великі сумніви. Чого тільки варті оті нереєстровані без номерів джипи! Я сподіваюсь, що Тарас Вікторович приїде у наш район і Ви оприлюдните його думку, як і наша поважна газета «Зоря». Яка після перемоги над Януковичем почала публікувати «критичні» статті. І ми ще передивимося, скільки разів вона писала про Майдан. В якому стилі описувались ті буремні події. Думаю, про це також треба буде говорить і задавати питання: чи не була це інформаційна війна проти лохвицької громади? І чи не продовжується вона в певній мірі й зараз? Ми дивуємось, чому багато росіян вороже ставляться до нас. А відповідь проста: це результат інформаційної війни, яку вів Путін проти України не один рік. Звичайно, газета не завжди поділяє думку автора, але чомусь матеріали ті були однобокими. Де була ця газета, коли відбувались перші віче? Можливо, в ній згадувалося про виступи Тані Даценко, Івана Юхименка, Олексія Кудряшова, Миколи Голінка та інших патріотів? Можливо, зоряни були на віче в Пісках, у Сенчі та Яхниках і звідти давали інформацію?

    – Сьогодні гостро відчувається безвладдя у районі. Наприклад, впродовж останнього місяця відсутнє автобусне автобусне сполучення між Лохвицею і Червонозаводським. Чи зможе нова влада (Ви або хтось інший) вплинути на цю ситуацію? Чи все залежить від перевізників?

    Ну як це – хоче чи не хоче перевізник? У перевізника є зобов’язання, яке він брав на себе, коли отримував маршрут. А ні – ми знайдемо іншого. Я не думаю, що на Червонозаводське був невигідний маршрут. Мені здається, вони себе дуже «підносили», їздивши на антимайдани три місяці. Хоч при цьому заробляли непогані гроші. Тому будем вирішувать це питання і якщо не хочуть ці – будуть інші. По великому рахунку, це називається вже саботажем. І робиться це для того, щоб показати, що ніяких змін на краще не може відбутися. Але ми переконані: чим менше крастимуть, тим більше буде коштів для того, щоб ремонтувались дороги, освітлювались вулиці і їздили автобуси.

    Переглядів: 335 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Квітень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    282930
    Copyright Лохвиця © 2017