ЛохвицяСереда, 20-Вер-2017, 08:54
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2014 » Травень » 6 » Україна.-Тяжкий шлях від кримінального паханату до «Єдіной страни». – Думки українця із провінції
    15:59
    Україна.-Тяжкий шлях від кримінального паханату до «Єдіной страни». – Думки українця із провінції
    Під сучасну пору Україна як держава проходить тяжкий шлях від кримінального паханату Януковича і К до справжньої національної держави в колі демократичних і вільних народів Заходу. Це відбувається через втрату територій, інспірування з боку спецслужб Москви масових заворушень та тероризму на Сході нашої країни, активізації промосковських та кримінальних угрупувань. Все це сталося й тому, що понад два десятки років де-факто ми були зорієнтовані на північно-східного сусіда, хоча де-юре декларували свої евроатлантичні прагнення. Дотеперішня влада лише емблематично називалася українською, будучи тотально промосковською – від промислового, сільськогосподарського та військово-технічного співробітництва до співпраці у такій тонкій площині, як оборона на національна безпека. Ба більше, останнім часом у верхівці керівництва МО-СБУ-МВС перебували у переважній більшості відверті й нахабні ставленики Кремля, до того ж – недавні громадяни РФ.


    Ми йдемо дуже тяжким шляхом в умовах безпрецедентної аґресії Владіміра Путіна і його команди україножерів, яких підтримує не лише більша частини населення Московщини, але до 20 відсотків українських громадян на Сході нашої країни.
    Ми, не маючи сильних інститутів влади, провідної верстви, національної еліти, повноцінного громадянського суспільства та правової держави, – втрачаємо території, свої впливи, свою окремішність та ідентичність і надії на здобуття національної держави українського народу стають все примарнішими – нищать не лише державні прапори та герби, але й вбивають, викрадають та переслідують українських патріотів….

    У зв’язку з нинішніми подіями в Україні мені знову й знову згадуються ці пекучі рядки незабутнього «совєцького» поета Володимира Сосюри:
      «..Навколо радощів так мало…
      Який у чорта «днів бадьор»,
      Коли ми крила поламали
      У леті марному до зорь.
      І гнів, і муку неозору
      Співаю я в ці дні журби,
      Коли лакеї йдуть угору
      Й мовчать раби…
      Німій, одуреній, забитій,
      Невже не встать тобі від ран?
      Москві та Жечі Посполитій
      Колись жбурнув тебе Богдан.
      А потім хтів тобі Мазепа
      Від серця щирого добра…
      Його ж ти зрадила і степом
      Пішла рабинею Петра.
      Хіба не жах: своєї зброї
      Не маєш ти в ці скорбні дні…
      У тебе так: два-три герої,
      А решта – велетні дурні…»
    Як же тільки влучно написав В.Сосюра ще півстоліття тому: «...Хіба не жах: своєї зброї, – Не маєш ти в ці скорбні дні…!!!». – Бо ж точно – не маємо ні зброї, ні командування, ні вояцтва!

    А хтось після вбивства Олександра Музичка, ніби випередивши мене, написав такі зворушливі, як на мене, рядки: «…Поховали Білого... Поховали Командира – героя Абхазької та Першої Чеченської воєн, нагородженого грузинськими та чеченськими вищими бойовими орденами, одного з претендентів на звання «ворога путінської Росії» якщо не «номер 1», то принаймні «в десятці»... Ховають політичного в’язня, який був засуджений при Кучмі за сфабрикованою справою і гідно тримався у неволі. Ховають одного з найяскравіших бійців нашої нещодавньої революції. Можливо, ховають «бандита», «організатора злочинного угруповання», «рекетира». Але цього ми ніколи не дізнаємось – бо йому не висунули жодних звинувачень та не дали ні собі праці їх довести у суді, ні йому можливості виправдатись. Його вбили не на війні. Його підло вбили у засідці у нібито вже мирній країні. Його розстріляли без суду та слідства, а МВС забрехалось до рівня Кисельова, намагаючись виправдати вбивць. Його вбили в сьогоднішній «післяреволюційній» Україні, не на окупованій Путіним території. Вбили в країні, народ якої повстав і з дерев’яними щитами йшов на кулі зокрема саме заради того, щоб вбивства без суду та слідства стали неможливими, а правосуддя було однаковим для всіх. В країні, де досі не покараний жодний з вбивць Небесної Сотні….». Ось ще й така у нас тепер країна!

    Більш як два місяці тому, а саме – 25 лютого 2014 року, в зв’язку з інформацією на «Espreso.tv.» щодо подій у Севастополі та Криму я написав: «Рятуймо Крим і Севастополь від московської орди! – Інакше – війна!..». В цей же час навіть кримські татари заговорили українською, скандуючи на мітингах: «Банду – геть!» та «Україна!, Україна!», отже, як я був переконаний, ще тоді настав час надати від імені української влади для них у Криму статус національної автономії!? Майже одночасно з цим у Верховній Раді (а голосів у перший після революційний період могло вистачити) необхідно було заборонити діяльність т.зв.партії т.зв.регіонів та Компартії, визнавши їх злочинними організаціями, націоналізувати майно та кошти верхівки цих банд, затримати, а згодом арештувати усіх причетних до масових вбивств, переслідувань і розкрадань, й ніколи не допускати до влади функціонерів та депутатів ПР та КПУ довічно. Це була б справжня люстрація... З початком цьогорічного березня необхідно було ввести особливий стан у Криму та Донбасі з одночасним терміново відкриттям кримінальних проваджень за фактами нападів військовиків РФ на наші військові та цивільні об’єкти в Криму, а також конкретно супроти – Чалого, Аксьонова, Константінова та інших, які незаконно захопили владу та фактично «підпорядкували» силові структури Криму московським окупантам, а також визнати «персонами нон ґрата» усіх 90 членів «Совєта Фєдєраціі» РФ, які санкціонували (як колись Політбюро щодо Афганістану) розв’язання війни проти України режимом Путіна-Мєдвєдєва, зокрема заборонити уродженці Шепетівки Валєнтінє Матвієнко та тим російським «сенаторам», які народились в Україні, в’їзд до нашої держави пожиттєво... Ще тоді ж необхідно було не захищати військовослужбовців ЗС та ВМС України, якщо їм вже пред’явлено ультиматум від імені офіційної (!) Москви, а дати можливість діяти відповідно до військових Статутів, у тому числі й стріляти, тих хто нападав на військові об’єкти, на ураження. Бо ж, згадайте уроки історії, коли у червні 1941 року, після захоплення Гітлером значних територій СССР, також була вимога Сталіна не відповідати на подібні «провокації»... 6 березня 2014 року наших військовиків у Криму, на нашій, українській, території, тримали неначе звірів у клітках?! Та у звіринцях тварин хоча б годують! – Ну що за дивна ця влада, знову боялася «провокацій»?! Терпець уривається. Це ж наші з вами діти, ті воїни?! А ми їздимо по різних там брюсселях та ООН-ах... 8 березня моїми висновки після недавньої програми Савіка Шустєра були такі: почуття меншовартості у наших політиків вічне, а тоді воно просто зашкалювало... Всі гуртом перейшли та «общєпанятний», почали лизати чоботи різним негідникам – кримським сепаратистам та московським окупантам... Що необхідно було робити? Думається, що у Криму треба було негайно ввести надзвичайний (чи інший особливий) стан, заборонити т.зв.референдум, озброїти кримських татар, аби зберегти їх від винищення Москвою, арештувати сепаратистів, зрештою, – захистити своїх людей в Криму, особливо військовиків... Необхідно було на ранніх етапах кримської кризи активно й рішуче ді-я-ти. Далі не можна було нічого второпати. Пізніше, у зв’язку окупацією Кремлем, виходило, що Україна вже не могла розміщувати свої додаткові військові континґенти в Криму?! Хто це заборонив, якийсь Канстантінов-Консоль?! Чи ми стали дуже боятися щойноствореної «потєшної» армії лейтенанта будбату СССР Аксьонова-Гобліна?! Так боялися, що навіть не могли відкинути колишніх «беркутівців» від Чонгару?! Щось не те з нами всіма почало творитися... Навіщо тоді нам оті брехливі й продажні СБУ-МВС та їхні нікчемні керівники?... Замість усіх цих нероб, боягузів і саботажників один Олег Ляшко з вилами усіх сепаратистів міг би затримати, зв’язати руки скотчем й перевезти у багажнику свого авто аж до Києва! – Де ж розрекламовані Віталій Кличко, Юрій Луценко, Анатолій Гриценко, зрештою – куди дивиться Дмитро Ярош?! Необхідно було брати приклад хоча б з Олега Ляшка, якщо влада була також безпорадною!... Подумалось, що все на ранніх етапах кризи було набагато простіше: одного «буйного» дебіла-сепаратиста арештувати (або відлупцювати), – жодних мітингів і захоплень не буде! – Просто усі інші тупо б боялися, бо ідеї в них ніякої нема!... Вершком сорому й ганьба, як на мене, було побиття в Луганську шанувальників Кобзаря, це відбулося тоді як у Криму захоплювали наших журналістів, евромайданівців і навіть військовиків, командирів частин! – Та на біса нам така антиукраїнська й нікчемна влада, подумалось мені?! Прокляття якесь... І ось вже 11 березня перший дзвіночок пролунав: у Верховній Раді України голосувало «за» законопроекти в середньому 250 депутатів?! Стало видно неозброєним оком, що КПУ та ПР перейшли в глуху оборону, а незабаром мав відбутися тотальний наступ! А все тому, що вчасно ми швидко не заборонили ці обидві парт-банди, від-ра-зу після Революції Гідності, яка мала б стати Революцією Очи-щен-ня. Як видно, все це досі не відбулося. Пройшла така собі пересічна «ротація олігархату» за участю кримінально-партійних свавільників, які за мить перефарбувалися... Вихід був один: дострокові вибори до Верховної Ради, місцевих рад та голів... Інакше – кінець. Завтра-післязавтра у ВР не набереться 226 голосів, – писав я на своїй сторінці у Фейсбуці.

    13 березня 2014 року я констатував, як мені стало прикро, що на початку 21-го століття приходиться із сумом стверджувати, що колись такої знаменитої московської (раніше – антисамодержавної й антибольшевицької) інтеліґенції майже не існує. Бо як, наприклад, розцінювати заяву майже 200 представників культури, які фактично підтримали путінську аґресію в Криму?! Лише кілька зі справжніх мистців-гуманістів – Ахеджакова, Рязанов, Смірнов та ін. засудили кремлівське вторгнення в Україну. Бачте, переважна більшість московської інтеліґенції виявилася не лише, як вони кажуть, – «гнілой», але й у прямому розумінні – тоталітаристською, по суті – антидемократичною й антиєвропейською... Здавалось, зовні ніби й освічені та поважні і заслужені люди, але як вони дружно й «одобрям-с» підтримали проазійський КҐБ-путінський диктат, брехню і, якщо хочете, – неприховану війну проти нас, українців, зрештою, – проти усіх слов'ян?! Де ж ви, громадяни світу, нащадки Толстого, Достоєвського, Сахарова?..

    І через чотири дні після цього, як мовиться, догралися.. Що далі, – то гірше. А якби ввели відразу після Революції Гідності надзвичайний стан, заарештували Януковіча, Клюєва, Мєдвєдчука, Константінових з Асьоновими, перекрили кордони й заборонили КПУ, ПееР та усі масові акції, – то проблеми з Кримом взагалі могло не бути. Що натепер робити?! – Треба було негайно, ще тоді, о 10-ій ранку 17 березня 2014-го, Верховній Раді приєднатися до усіх міжнародно-правових документів щодо прав корінних народів та надати кримсько-татарському народу національну автономію в Криму. Лише тоді Росія могла порачкувати, або ж розпочати подвійну-потрійну гру – 1)з московськими сепаратистам, 2)кримськими татарами.... 3)можливо, навіть з українськими чинниками.... Сталося інакше, тобто набагато гірше.

    Аж раптом 19 березня усе РНБО гуртом заговорило про якусь міфічну «демілітаризовану» територію в Криму... Дивно, а як же бути з «харківськими угодами» про перебування там ЧФ РФ до 2047 року?! Бачте, ці «угоди» Януковіча-Мєдвєдєва є досі чинними!... І наостаннє: чекав-чекав на реалізацію ультиматуму в.о.Турчінова, не дочекався... А сепаратисти тим часом: дружно готують їжу на нашому газі, освітлюють свої оселі електроенергією з України, п’ють воду із Дніпра-Славути, отримують пенсії, зарплати та дотації, не пускають нас до Криму...,і, зрештою, – вбивають, калічать та викрадають українських вояків (включно з командувачем ВМС) та кримських татар... Смішне це РНБО (а туди ще додався герой України Літвін і Сергєй Пашінський)... й смішна та недолуга уся наша влада!... Зате Йуля повернулася з «Шаріте», – здорова й бадьора..., й спина нібито не болить, її Жєня поряд, але... українського Криму вже нема!

    Стомився від поганих звісток, аж раптом повеселішав, бо ж сам колись був курсантом Севастопольського ВВМІУ (1978-83),... став націоналістом вже у 1989-ому, став дуже пишатися цими новітніми лицарями-крутянцями і молився за них! Бо ж це вони, юні Герої з Академії ВМС, стали для усіх нас взірцем офіцерської честі й правдивого патріотизму: вони співали український славень, коли московські сепаратисти-колорадоси піднімали в Академії власівський триколор.

    23 березня адмірал Тєнюх (ВО Свобода) розповідав казки для невігласів: мовляв, для того чи іншого кроку військовиків їм (чи йому) необхідно отримати вказівку політичного керівництва (не керівництва чи органу держави)?! Перше питання: чию вказівку – в.о.Турчінова, Верховної Ради чи особисто Тягнібока?! Друге, й головне: а хто скасовував Бойовий Статут ЗСУ (скаже, – немає стану війни, а для чого тоді проводиться мобілізація?!), зрештою, – є Статут залогової і вартової служби (щоб було зрозуміло – гарнізонної та караульної служби)та Корабельний Статут ВМСУ?! Хто їх скасовував, Тєнюх чи в.о.Турчінов, може, Йуля?!... При нападі на будь-який об’єкт, який знаходиться під охороною війська, – необхідно відкривати вогонь на ураження нападників, а якщо це військовий корабель, тобто недоторкана територія держави, незважаючи на різні «рехверендуми» сепаратистів та «рішення» якоїсь кремлівської «держ» – «думи» щодо окупації, – то треба захищати хоча б цю окрему територію (плавзасіб) будь-якими, у тому числі й збройними, засобами до кінця, або потопити його, виходячи із конкретної ситуації, що склалася!... Третє, мені тоді було ясно одне: Крим здали свідомо і з розрахунком ті політичні сили, які прийшли до влади внаслідок нашої Революції Гідності...

    Тоді сепаратистів-колорадосів у Криму слід було поставити на межу глобальної енергетичної і продовольчої катастрофи: відключити все – газ, воду, електропостачання... Кримські татари, що ще були тоді нашими союзниками, – є кочовим народом, вони вижили б й у таких екстремальних умовах, українці ж – переїхали б до своїх рідних на материк, на півострові залишаться лише промосковські ґобліни, совки-сепаратисти. Досить їх годувати, обігрівати, платити пенсії, досить, зрештою – цього сєньо-турчіно-денісовського гуманізму, мотивом якого виключно є вл-ас-ні-сть нинішніх владців у Криму, а також – таємні угоди, страх та плазування перед Путіним.... Нас, українців, продають і принижують усі на всіх щаблях, як всередині і зовні.... Пригадуєте, як сепаратисти знущалися із наших військовиків у Криму?!.. Ба, більше – таким чином вони принижують кожного з нас, принижують нас як націю, принижують нашу державу! Чому в цей час ніхто досі не взяв за горлянку Азірова, Льовочкіна, Мєдвєдчука і К?!

    Наприкінці березня відбулася національна зрада, яка породила серед свідомого українства ганьбу, сором, біль і морок.... Тут ніяка Куля-в-лоб чи Йуля з Турчіновим нам вже ніколи не допоможе, ми приречені цією нікчемно-продажною владою вкотре жити наодинці з цією ганьбою, бо безповоротно втратили як український Крим, так і український флот... За що ж боролись і вмирали цілі покоління наших Героїв – від ОУН, УПА до Небесної Сотні?!

    Тяжко, дуже тяжко у мене, українця з діда-прадіда, на душі і серці... Коли ж, думаю собі, нарешті знайдуть, затримають і віддадуть під суд катів українського народу – снайперів, «беркутівців» та їхніх наказодавців, – які понад два місяці тому (!) розстріляли Небесну Сотню, а ще раніше – поранили й катували тисячі й тисячі українців в Києві та реґіонах?!... Нікчемна й продажна владо, – подумки звертаюсь я до нинішніх владців, – навіщо тоді нам оті МВС від «Батьківщини», СБУ від «Удару», чи Генпрокуратура від «Свободи», або різні там спецпідрозділи «Альфи», «Омеги», «Соколи»?! Вкотре питаю себе: а чи не для того, щоб знищувати далі втрачати державність, віддавати наші території, знеславлювати наших патріотів,.... чи для пошуку справжніх злочинців-катів?!

    І ось тут на наших телеекранах з’явилося-вигулькнуло для когось «обнадійливе» двомовне гасло «Єдина країна – Єдіная страна». Все ніби то й так!.. Але ж, – Україна – це є дійсно єдина країна серед країн демократичного світу, яка є в найтяжчих умовинах безпрецедентної анексії своєї території, це єдина країна, яка фактично не ввела – а)ні фінансових, б)ні торговельних, в)ні візових, г)ні економічних санкцій проти московського аґресора; це дійсно єдина країна, яка не припинила дипломатичних зв’язків з країною-окупантом, лише відкликала посла для консультацій; країна, яка, напевно, остаточно змирилась зі своєю ганебною політичною і воєнною поразкою в Криму; така собі єдина країна, вояки якої із ЗСУ-ВМСУ менш як на одну третину виявились вірними своїй присязі, яких тепер чомусь називають «героями», а що з іншими, це – зрадники?!; це єдина країна, яка не знайшла жодного із організаторів та замовників вбивства більш 100 кращих синів свого народу, справжніх Героїв, – натомість знайшла цілих 11 ймовірних вбивць 3-ох міліціонерів ДАІ; у цій єдиній країні активно «діють» та розвал її економіки та фінансово-банківської системи ФСБ, Сбербанк, ВТБ-банк та інші банки аґресора, досі до кінця не припиняється постачання зброї, військових технологій та товарів цьому ж таки аґресору; таки так, – єдина країна, яка, умисно випустивши зі своєї території тирана Януковича та верхівку його банди, досі не зламала саму систему всередині себе... Це єдина країна, у якої вкрадено 70 мільярдів доларів, досі не «закрила» оффшори;... вона, – єдина країна, яка у цей, найважчий для неї час, має близько 20 претендентів на свого Президента, переважно – злодіїв, фарисеїв, посіпак, поплентачів і лакуз попереднього режиму кримінальників та вбивць, які вже заплатили по 2,5 млн.грн. із вкрадених ними ж у народу грошей, серед яких найближчі поплічники презідєнта, завгара з Єнакієвого... Дивна така єдина країна….
    15 квітня 2014 року у зв’язку з повально-тотальною зрадою інтересів народу України з боку працівників банди ОЗГ «мвс-сбу-гпу» на Сході нашої держави я пропонував спеціальним указом в.о.президента ліквідувати усі підрозділи цієї ОЗГ-банди на цих теренах, звільнити усіх без жодних (!) виплат і компенсацій по причині порушення ними Присяги, згодом – судити за Кримінальним кодексом, усі вивільнені кошти скерувати на оплату українських загонів народної самооборони на цих теренах, Сотень Майдану та потреб Національної Гвардії, що вже скеровані туди для ведення бойових дій проти московських окупантів та сепаратистів... Одночасно з цим треба було: 1)припинити виплати усім держслужбовцям Сходу в містах, де захоплені державні приміщення та 2)припинити постачання води й енергоресурсів до Криму для унаочнення наслідків промосковської політики колабораціоністів... Ніхто не прислухався, і ось «маємо те, що маємо».

    … Отакі мої «крамольні» думки чи не в найтяжчий для моєї батьківщини час, час, коли промосковські сепаратисти -«колорадоси» разом з путінським спецназом в умовах тотального зрадництва продажно-доморощених «силовиків від мвс-сбу» намагаються відірвати великий шмат моєї країни – Донбас і Південь, – яку вони усі разом вже іменують «Новоросією»....
    Тож, українці мої, як мовиться «...Дай вам Боже і щастя, і сил...», але зараз, як ніколи, тримаймося вкупі та діймо максимально рішуче, бо лише тоді ми будемо спроможними перемогти такого підлого й підступного азійського аґресора, як КҐБ-ФСБ путінську Москву...

    І наостаннє. – Нехай московські загарбники-шовіністи у ході своєї геббельсівської антиукраїнської істерії спростують ці 10 фактів, що їх наводить, зокрема у своїх працях видатний український історик Павло Штепа, і які безіменні «блукають» Інтернетом:
      «1.Державу з назвою – Московія цар Петро 1 перейменував в Росію , аж в 18 столітті, у 1721 році.

      2.Плем’я мокші назвало свою річку Москва, а переклад цієї назви, з мови мокші, звучить як «брудна вода». Будь-які інші мови світу не можуть перекласти слово «москва», слово ж «кремль» – татарське і означає «укріплення на височині».

      3.У часи середньовіччя всі картографи Европи писали і проводили кордон Европи уздовж кордонів Русі (Русь – це територія сучасної України!) Московія – улус, зі своїми фінськими народами, завжди була складовою Орди і її Европа справедливо відносила до Азії.

      4.Московія ( Росія ) платила данину Кримському Хану (!), своєму суверену і господарю, який був правонаступником Золотої Орди , аж до 1700 року. Цар Московії зустрічав кримського посла на Поклонній горі, садив його на свого коня, сам пішим, під уздечку, вів коня з кримським послом в Кремль, де садив його на свій трон і вставав перед ним на коліна!?

      5.1610 року, в Московії на Борисі Годунові (мурза Гудун) закінчилася династія Ченгізидів (нащадків Чингісхана) і на трон звели Олексія Кішку з фінського роду Кобили, а при вінчанні його на Царство церква дала йому прізвище Романов, нібито прибув з Рима правити Московією!

      6.Московська цариця Катерина 2-га , після окупації останньої вільної Руської Держави – Великого Князівства Литовського (тепер – Литви та Білорусі) у 1795 році, своїм наказом веліла назвати угро-фінські племена Московії якимись «великоросами», а українців – справжніх русичів – малоросами.

      7.Ніхто й ніколи не бачив в оригіналі договір про таке собі возз’єднання між Московією та Україною, що був нібито підписаний гетьманом Б.Хмельницьким і царем О.Романовим.

      8.Уже кілька століть археологи Московії шукають артефакти підтверджують достовірність Куликовської битви, але поки безуспішно, от тільки байку про перемогу Дмітрія Данского над Мамаєм виспівують досі, на все голоси!?

      9.Псковська, Новгородська, Смоленська області Московщини, – це колишні слов’яно-руські Князівства і до угро-фінської Московії не мали жодного відношення, поки Московія-Орда не окупувала їх відповідно в 1462, в 1478 і в 1654 роках, в інших областях т.зв.РФ (Московії) ніколи не мешкали слов'янські племена і народи.

      10.Золота Орда і її дочка – Московія , – це єдині країни світу, які тримали в рабів власний народ. Це й пояснює вічну відсталість багатої на природні копалини Московію від порівняно обділених на природні ресурси европейських країн, адже ефективність праці вільних людей є набагато вищою, ніж рабів...».

    Раби?.. Раби… Раби!
      «…Раби, подножки, грязь Москви,
      Варшавське сміття – ваші пани,
      Ясновельможнії гетьмани.
      Чого ж ви чванитеся, ви!
      Сини сердешної Украйни!
      Що добре ходите в ярмі,
      Ще лучше, як батьки ходили.
      Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
      А з їх, бувало, й лій топили…
      …Доборолась Україна
      До самого краю.
      Гірше ляха свої діти
      Її розпинають
      Заміс[т]ь пива праведную
      Кров із ребер точать…»
    Ці слова написав незабутній наш пророк і месія Тарас Григорович Шевченко й знову ці рядки українського генія є актуальними, як ніколи.

    Українці, брати мої і сестри, не станьмо ж ніколи рабами ординської Москви, – закликаю вас.

    Переглядів: 289 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Травень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031
    Copyright Лохвиця © 2017