ЛохвицяВівторок, 19-Вер-2017, 21:44
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 2
    Гостей: 1
    Користувачів: 1
    edij
    Головна » 2014 » Грудень » 1 » У заказнику горять болота, гинуть тварини, рубають дуби і всім «по барабану»
    16:09
    У заказнику горять болота, гинуть тварини, рубають дуби і всім «по барабану»
    Звернувшись до Вікіпедії, ви, шановні читачі, дізнаєтеся, що Середньосульський заказник має загальнодержавне значення. Створений він у 1996 році. Розташований у межах Лохвицького району Полтавської області між селами Гиряві Їсківці, Млини, Лука, Яшники. Площа природоохоронної території – 2243 га. На території заказника зростає багато видів регіонально рідкісних рослин, серед яких особливо цінна – Сальвінія плаваюча, занесена до Червоної книги України. Зростає багато лікарських рослин: Валеріана висока, Алтея лікарська, черемха, крушина та інші. Заказник – місце гніздування багатьох водоплавних і болотних птахів. У тому числі Журавля сірого, занесеного також до Червоної книги України.


    Вогонь підступав до хат, розповсюджується безконтрольно, гасити нікому. Вже вигоріли десятки гектарів природоохоронних територій.

    Свідченням того, що доля Середньосульського заказника мовби небайдужа для держави, є наказ №350 від 28 вересня 2011 року «Про затвердження Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Середньосульський» у новій редакції за підписом тогочасного міністра екології та природних ресурсів М. В. Злочевського. В даному наказі пунктом 3 під назвою «Режим території» виписані всі заборони і дозволи. Чесно кажучи,їх там до лихої години. Тому давайте зупинимося на такому, як заборона знищення та зміни рослинного покриву. В тому числі «випалювання сухої рослинності та очерету», «розорювання, заліснення та залуження ділянок заказника» і проаналізуємо, як ці заборони виконується.

    Минулого тижня жителі району не один день спостерігали, як то за Млинами, то за Гирявими Їсківцями, то за Яшниками в небо піднімались чорні стовпи диму, а вночі палав небокрай. Припущення були різні. Наприклад, що то горить якесь кукурудзяне поле. Чесно кажучи, так думав і я, поки місцеві жителі не повезли мене в Гиряві Їсківці. Спочатку показали, як вогонь, що наступав зі сторони заказника, ледве не спалив хати край села. Люди зупиняли стихію вже на своїх городах, а до будівель лишалося менше 100 м. Але це були ще не ягідки, а лише квіточки. Справжній масштаб природної катастрофи ми побачили в районах починаючи від Івашкового Горба до Бойкового озера. Уявляєте: десятки, чи й сотні гектарів, випалених до останньої травинки. І це саме ті місця, де відбувалось найефективніше відтворення дичини і звіра.

    Таких масових пожеж, стверджують місцеві, не було ще ніколи. Там, де стояли непрохідні зарості, тепер можна грати у футбол. Найбільш підозрілим для місцевих мисливців є те, що на їх погляд епіцентри пожеж не з’єднані між собою. Тому, на їх переконання, це підпал, причому не один. Погоджується з цим і сільський голова Микола Безпалько. До речі, в заказнику, судячи з того, що нам вдалося побачити, траплялись чудернацькі речі. Наприклад, дикі кабани чи то в мішках, чи то в зубах зносять у найбільш непрохідні зарості, якими вони були до пожежі, качани кукурудзи. Поки я ламав голову над цим питанням, мисливці пояснили, що насправді так браконьєри влаштовують підгодівельні майданчики, щоб привабити звіра й забити під час трапези.

    Нажаль, бувають випадки, коли жертвами браконьєрів стає не тільки дикий звір, а і свійські тварини. Ходять розмови, що недавно в Луці люди пасли громадську череду. В урочищі між Лукою й Гирявими Їсківцями щезла корова. Її шукали 7 днів безуспішно. На 8-й день знайшли в браконьєрській петлі. Молоко, звичайно, в неї перегоріло і від самої лишилась шкіра та кістки. Бідолашна тварина вигризла навколо себе яму, дістаючи з землі хоч якісь корінці з ґрунту. Не поталанило, кажуть, ще одній корові в Сенчі, яка паслась у череді в районі Кононівки. У петлю вона не потрапила, але вискочили мисливські лайки й порвали нещасну.

    Та все ж повернемось до загальнодержавного заказника. Читачі спитають: «А що – в законі не виписано, хто повинен хоч за щось відповідати?». Написано, шановні. У першому пункті «Загальні засади» читаємо: «Землевласники/землекористувачі на території заказника в своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», іншими законодавчими і нормативними актами та цим Положенням». Забезпечують і несуть відповідальність за належний стан території заказника та додержання встановленого режиму території.

    З газети ЛК вистачає судових позовів. Тому я не буду тикати пальцем на землекористувачів – вони розберуться самі. Але по своїй наївності прочитав ще один пункт під номером 3.8 розділу «Режим території», де пишеться, що державний контроль за додержанням режиму території заказника здійснюється Державною екологічною інспекцією України. В Лохвиці останнім інспектором цієї служби був Юрій Кузьменко. Пізніше, кажуть, екологічна інспекція була ще в Пирятині. Зараз ближче Полтави нікого немає. Кілька разів безуспішно телефоную очільнику обласної інспекції Сергію Кравченку. Нарешті секретар дає номер заступника.

    Валентина Лісовська, вислухавши мене, не заперечує, що Середньосульський заказник дійсно знаходиться під їх патронатом. Але допомогти мені нічим не може. Бо з 31 серпня і до кінця року (а далі тільки бозна як буде через відсутність фінансування) всі перевірки обласної Державної екологічної інспекції Кабміном відмінені. Поскаржилась навіть на те, що заробітна плата обласного керівного апарату профінансована лише наполовину. Тож у черговий раз доречна істина, що порятунок утопаючих – справа рук самих утопаючих. Лохвицька громада, і в першу чергу мисливці та рибалки (тільки справжні, а не браконьєри) повинні об’єднатись і прикласти максимум зусиль, щоб припинились чи то підпали, чи просто стихійні лиха, які по-варварському знищують природу Лохвицького краю.

    До речі, можу підкинуть роботу і лісникам. Шановні, а ви бачили, що твориться у вас у лісовому масиві так званого Івашкового Горба, де по-варварськи випилюється дуб? Ділове дерево забирається, все інше гілля лишається як непотріб. По всьому видно, що там «юннати» працюють не перший день.

    Переглядів: 345 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Грудень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031
    Copyright Лохвиця © 2017