Тарас Кутовий: «Критикуєш? Будь готовий працювати разом з усіма» - 29 Березня 2014 - Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 03-Гр-2016, 16:45
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 8
    Гостей: 8
    Користувачів: 0
    Головна » 2014 » Бурезень » 29 » Тарас Кутовий: «Критикуєш? Будь готовий працювати разом з усіма»
    02:13
    Тарас Кутовий: «Критикуєш? Будь готовий працювати разом з усіма»
    Країна – в процесі перетворень. Одна з новацій – влада ситуативно радиться з громадою щодо призначень і своїх дій. Це вже відобразилося на призначеннях у новому уряді міністрів за так званою «квотою Майдану». На черзі – розподіл посад на місцях. Система співпраці активістів з керівництвом країни поки що далека від досконалості, виникають конфлікти й недоречності, є ображені з обох сторін. Баченням цього процесу ми попросили поділитися народного депутата України від партії «УДАР» Тараса Кутового.


    Сьогодні в Україні спостерігаємо унікальний процес – центральна влада радиться з громадою щодо місцевого керівництва. Попри це, виникають ситуації, коли люди не можуть дійти спільної думки, і, зрештою, призначення відбувається вольовим рішенням «згори». Чи не вбачаєте у цьому ігнорування громадської думки?

    Передусім слід нагадати, що призначення голів районних державних адміністрацій – це компетенція керівника області, який в свою чергу призначений Главою держави. Нині Полтавщиною керує Віктор Бугайчук, і за його поданням в.о. Президента Олександр Турчинов підписуватиме укази про призначення в районах. Зважаючи на ситуацію в країні, коли люди чотири місяці самовіддано і жертовно вистояли на Майдані, в прямому значенні слів, кров’ю заплатили за зміну влади, політичне керівництво вирішило надати можливість активістам Майдану рекомендувати своїх представників на ці посади. З окремими кандидатурами визначились легко, в інших районах питання вирішувалося у запеклій дискусії, і люди не змогли напрацювати якогось спільного рішення. Я думаю, що за таких умов цілком логічна ситуація, коли голова обл­держадміністрації залишає за собою право остаточного рішення. І це правильно, бо кожен повинен займатися своєю роботою: виконавча гілка влади повинна бути вільною від впливу законодавчої, судову систему треба убезпечити від впливу чиновників тощо. Якщо робота депутата полягає у написанні законопроектів, участі у політичних процесах чи виконанні функцій контролю, то він повинен виконувати саме ці обов’язки і не перевищувати власні повноваження.
    Особисто я виступаю за те, щоб якомога менше втручалися «згори» в діяльність місцевої влади, щоб керівники були максимально самостійні у своїх рішеннях і діях. Тоді люди будуть знати, хто має звітувати про результати роботи чи бездіяльності.


    А яким чином, на Вашу думку, громада може ефективно донести свою позицію, уникаючи конфліктних ситуацій та невизначеності? Адже люди насправді хочуть впливати на діяльність місцевої влади, от тільки, здається, ще не напрацювали дієвих механізмів співпраці…

    Закон передбачає механізм демократичних виборів, де кожен висловлює свою позицію. Але перемагає той, хто матиме найбільшу підтримку. На жаль, це не стосується посад, на які відбувається призначення. У найближчому майбутньому треба здійснити адміністративну реформу: на місцях повинні бути ради, а при них – виконкоми, які формують місцеві депутати. Вертикалі влади від Президента мають бути нівельовані. Звичайно, повинне бути представництво Глави держави в районах, але перш за все для того, щоб донести позицію, певним чином відчувати країну. Але не так, як це було зроблено за часів останнього обраного президента, коли державні адміністрації замість дієвого інструменту стали фактично центром корупції і знущань над людьми. Я вважаю, що більше повноважень ми передамо на місця, то більш керованою буде ситуація в державі. А метод співпраці громади з владою може полягати у конкретній, обґрунтованій позиції, яку люди пропонуватимуть на розгляд районного керівництва чи органів місцевого самоврядування.

    Що конкретно Ви маєте на увазі? Якими можуть бути ефективні механізми співпраці?

    Найперше – кожен може допомогти своєю участю в процесах. Тому що стояти осторонь і критикувати завжди просто. Не заперечую, це важлива позиція, і вона дуже потрібна для того, щоб виявляти помилки і скеровувати в правильний бік. Але треба іноді самим критикам засукати рукави і ставати до роботи. Є дуже багато грамотних людей, які можуть гарно про все розказати, які насправді є гарними професіо­налами і критикують обґрунтовано. Однак, при всьому цьому, коли їм пропонують взяти конкретну відповідальність, зайняти посаду, мовляв, ти ж спеціаліст, гарно розбираєшся, іди, підтримай спільну справу, поділися своїми силами та знаннями, ці люди відмовляються від залучення в процес. Не треба боятися помилок, їх не робить тільки той, хто нічим не займається. Тож, я вважаю, перше, що може зробити кожен з громади, це включитися в роботу. Та навіть якщо людина усвідомлено залишається на позиції критика, дуже хочеться, щоби зауваження були конструктивними, виправданими і, в міру можливостей, висловлювали думку громади. А тут уже все залежить від уміння домовлятися, чути, що говорить твій сусід, і головне – учитися аналізувати, думати й робити висновки.

    Переглядів: 246 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Бурезень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31
    Copyright Лохвиця © 2016