Швидкі гроші на посівну - 17 Березня 2016 - Лохвиця
-
ЛохвицяНеділля, 04-Гр-2016, 13:16
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2016 » Бурезень » 17 » Швидкі гроші на посівну
    12:28
    Швидкі гроші на посівну
    Заступник директора ТОВ «Агроперемога» Лохвицького району Полтавської області Анатолій Шепель вважає, що цей інструмент – гнучкий та надійний. На думку А.Шепеля, запровадження його державою – це велика допомога сільгоспвиробників. Для прикладу : на оформлення аграрної розписки з компанією Syngenta їм знадобилося лише 6 днів, а сума становила близько 3 млн. грн.


    Напередодні весняних польових робіт, які невдовзі мають розгорнутися по всій Україні, аграрії вкотре стикаються з проблемою нестачі обігових коштів. Особливо гостро через неї потерпають малі та середні сільгоспвиробники. Вирішити цю проблему покликаний новий інструмент кредитування – аграрні розписки, які вже запроваджуються в ряді регіонів.

    Ця робота здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції, місцевими державними адміністраціями за активного сприяння Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні».

    Нещодавно за їхньої підтримки у Полтаві відбувся круглий стіл, під час якого учасники обговорили результати реалізації пілотного проекту запровадження аграрних розписок та питання, які потребують вирішення.

    Кредитний вакуум для малих та середніх агропідприємців

    Останнім часом в Україні намітилася тенденція щодо посилення позицій малих та середніх сільгосппідприємців в аграрному секторі. Донедавна вони залишалися у так званому кредитному вакуумі. Їм не було куди звертатися за позичками. Річ у тому, що кредитні спілки не володіють фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення попиту аграріїв у додаткових коштах. Малі та середні фермерські господарства між тим залишалися поза увагою банків.

    За визнанням заступника міністра аграрної політики та продовольства Владислави Рутицької, банки надають перевагу великим сільгосппідприємствам. «Банки не можуть приїхати до кожного малого чи середнього сільгоспвиробника і перевірити його платоспроможність. Для цього потрібно тримати великий штат і мати розгалужену систему. Все це дорого обходитиметься банкам. Тож і послуги з надання кредитів будуть дорогими», - сказала вона.

    Разом із тим заступник міністра переконана, що малий та середній сектор аграрної економіки є доволі потужним і перспективним. Якщо скористатися його ресурсом на повну міру, то можна надати поштовх для подальшого розвитку всього українського АПК, який виходить на лідируючі позиції національної економіки.

    Згідно з офіційними даними, на сьогодні в Україні працює близько 40 тис. фермерських господарств. Цей показник залишається сталим уже впродовж багатьох років, що засвідчує життєздатність та конкурентоспроможність цих господарств.
    В країні також нараховується понад 4 млн. особистих селянських господарств. Фахівці стверджують, що з ухваленням закону №1599 «Про внесення змін до деяких законів Україні щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», який вже пройшов перше читання в парламенті, на їх основі розвиватимуться сімейні фермерські господарства. Найближчим часом їхня кількість може сягнути 400-700 тис.

    «Українські фермери можуть вирощувати на 50% продукції більше, ніж сьогодні, - зазначила керівник Програми IFC з розвитку фінансування агросектору Лія Сорока. – Але для цього вони мають отримати найкращий доступ до фінансування. Бо завдячуючи цьому вони матимуть можливість отримати доступ до сортового насіння, до мінеральних добрив та інших ресурсів високої якості. І це все позитивно позначиться на майбутній врожайності».

    У цьому сенсі аграрні розписки є своєрідною знахідкою для малих та середніх сільгоспвиробників. Оскільки, як наголошували учасники круглого столу, новий вид кредитування передбачає позику під заставу майбутнього врожаю, що є зручним як для позичальника, так і для кредитора. Перший отримує доступ до матеріально-технічних та фінансових ресурсів, а другий – гарантію повернення позики.

    Втім не варто звужувати функцію аграрних розписок винятково до поповнення обігових коштів малих та середніх сільгоспвиробників. Насправді вона є ширшою, і на цьому наголосила Владислава Рутицька. Аграрні розписки сприяють розвиткові аграрної галузі в цілому та її інвестиційній привабливості.

    Зокрема, в Бразилії, де цей інструмент і був створений, він щороку дозволяє аграріям залучати 25 млрд. дол. Це становить майже 40% від усіх інвестицій, які заходять у сільськогосподарську галузь цієї країни.

    Полтавський досвід

    В Україні аграрні розписки почали запроваджувати ще в жовтні 2014 року. Полтавська область стала першою, де вони одержали «прописку». За рік цей інструмент поширився ще на три області – Вінницьку, Харківську та Черкаську. І якщо останні лише розгортають таку роботу, полтавчанам уже є про що звітувати.

    За інформацією директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергія Фролова, місцеві аграрії оформили 10 аграрних розписок. Загальна сума залучених за ними коштів становить близько 50 млн. грн.

    «10 аграрних розписок, можливо, й невеликий результат, - сказав Сергій Фролов, - але якщо рахувати від нуля, то це доволі непогано».

    Що важливо – всі 10 аграрних розписок виконані. Тобто, позичальники та кредитори повною мірою дотрималися взятих на себе зобов’язань. І це є дуже позитивним моментом, на чому постійно наголошували учасники круглого столу.
    Водночас Сергій Фролов налаштований на значно більші перспективи. «Для себе я б бачив хороший результат, коли б Полтавщина в 2016 році оформила щонайменше 100 аграрних розписок. І завдяки ним залучила хоча б півмільярда гривень», - зауважив він.

    І пояснив, що цьогорічна весняна польова кампанія коштуватиме Полтавщині понад 6 млрд. грн. Щонайменше 700 млн. грн. для її проведення бракує. Тож область потребує додаткових ресурсів фінансування, тому великі надії покладаються на аграрні розписки.

    Інструмент для подальшого поширення

    Вінницька, Харківська та Черкаська області лише почали працювати з аграрними розписками, але й на цьому етапі діють доволі вдало. Невдовзі після того, як ці регіони ввійшли до числа пілотних, у них було оформлено ще 3 аграрні розписки, з яких 2 товарні та 1 фінансова.

    Разом із тим керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко вважає, що ці показники не повною мірою відображають дійсні наміри аграріїв. Насправді запити на аграрні розписки є більшими. Реальна ситуація проявиться незабаром – напередодні польових робіт, бо ряд аграріїв уже перебувають в процесі оформлення цих розписок.

    У своєму виступі під час круглого столу Олексій Омеляненко привернув увагу учасників до того, що останнім часом активізувалися постачальники паливно-мастильних матеріалів та міндобрив. Певну зацікавленість почали демонструвати й трейдерські організації, банківські установи. А це вже засвідчує успішність започаткованої роботи щодо впровадження аграрних розписок та поширення інформації про них.

    Олексій Омеляненко нагадав, що Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні», який фінансується Швейцарською Конфедерацією, було проведено значну роботу щодо врегулювання чинного законодавства, вирішення питань оподаткування, а також повноцінного запуску національного Реєстру аграрних розписок. Останній момент залишається пріоритетним напрямком роботи Проекту IFC у поточному році.

    Також він приділяє велику увагу й інформаційно-просвітницькій роботі в усіх пілотних регіонах, де були організовані тренінги для аграріїв та нотаріусів. Участь у них брали також представники обласних та районних державних адміністрацій, журналісти місцевих ЗМІ.

    Принагідно Владислава Рутицька зазначила, що лише впродовж вересня-жовтня 2015 року спільно з Проектом IFC в пілотних областях було проведено 14 тренінгів для понад 460 нотаріусів. Вже 20 нотаріусів набули статусу реєстраторів Реєстру аграрних розписок, ще 28 перебувають у процесі реєстрації.

    У жовтні-грудні 2015 року відбулося 50 семінарів для понад 1200 учасників, серед яких близько 900 сільгоспвиробників.
    «Важливо дати сільгоспвиробникам різні варіанти доступу до фінансів з тим, щоб вони зрозуміли, який із них ефективніший та дешевший, - підкреслила Владислава Рутицька. – Якщо зростатиме географія аграрних розписок, це однозначно призведе до здешевлення цього інструменту». І додала, що міністерство має плани у перспективі поширити впровадження аграрних розписок на Київську, Львівську та Одеську області. А згодом – і на всю Україну.

    Фінансові аграрні розписки

    Своєю думкою щодо ефективності впровадження аграрних розписок поділилися й представники банківського сектору, які брали участь в круглому столі. Першу укладену у Вінницькій області фінансову аграрну розписку презентував представник банку Agroprosperis Володимир Борківець.

    «Нашим банком оформлена перша фінансова розписка у Вінницькій області. Тепер на підставі реальних угод, які ми вже провели, надаємо конкретні пропозиції щодо спрощення, оптимізації процесу оформлення аграрних розписок», - повідомив він.

    На думку банкіра, беззаперечною перевагою фінансових аграрних розписок для сільгоспвиробника є можливість наперед отримати «живі» кошти під заставу майбутнього врожаю. І в цьому полягають кардинальні зміни. Бо на поточний момент банківська модель фінансування агробізнесу прив’язана до застави основних засобів. Тобто, банки фінансують сільськогосподарських виробників під заставу техніки чи оборотних залишків тощо. В результаті аграрне підприємство отримує кошти не в тій кількості, яка йому потрібна, а лише наскільки вистачає твердої застави. Зрозуміло, що малим та середнім сільгоспвиробникам годі сподіватися в такому випадку на достатні кредити.

    «Включення майбутнього врожаю в перелік заставного майна дозволяє сільгосппідприємствам отримати більше фінансових ресурсів, - пояснив Володимир Борківець. – Кажучи простіше, не стільки, скільки тобі дають, а скільки потрібно».
    Представник банку також розповів, яким чином його фінансова установа працює з аграрними розписками. «Ми не є поручителями. Ми ідентифікуємо ті земельні ділянки, на яких буде посіяне зерно пшениці чи, скажімо, кукурудзи. Гроші видаємо одразу після підписання розписки».

    Учасники круглого столу підкреслювали, що на сьогоднішній день механізми такої роботи з аграрними розписками банками ще відпрацьовуються. Разом із тим, представники банківського сектору вбачають непогані перспективи у співпраці з сільгоспвиробниками за аграрними розписками - як фінансовими, так і товарними. Представник банку Agroprosperis зауважив, що в його установі зараз ведеться робота щодо оформлення ще кількох фінансових розписок в Харківській, Полтавській та Вінницькій областях.

    Робоча група зосереджується на проблемних питаннях

    Організатори круглого столу зазначили, що проведення цього заходу має на меті не лише звіт про те, як успішно аграрні розписки приживаються в українських регіонах. Оскільки випробовується новий для вітчизняних сільгоспвиробників інструмент кредитування, ніхто не застрахований від проблем, неув’язок чи протиріч. Головне – визначити, де виникають такі моменти, аби скоригувати подальшу роботу, обрати більш оптимальні варіанти серед тих чи інших пропозицій. Також для цього представники IFC проводять регіональні тренінги і навчання сільгоспвиробників.

    Скажімо, сьогодні виникають деякі запитання щодо оподаткування аграрних розписок. Директор ДП «Аграрні реєстри» Сергій Клюца звернув увагу на те, що цей інструмент називають гібридним. У чомусь він подібний до векселів, у чомусь – до облігацій, ще чимось нагадує уступку прав вимоги.

    «Аграрна розписка дає можливість залучати додаткове фінансування шляхом її обігу на вторинному ринку, - сказав він. – Але ці її відносини з обігу та оподаткування ПДВ є не розкритими належним чином на законодавчому рівні. Наразі зазначене питання вирішується шляхом надання індивідуальних податкових консультацій».

    Є й інші причини, які гальмують поширення нового механізму кредитування. Попри проведену інформаційно-просвітницьку кампанію у аграріїв залишається певна недовіра до новацій. І це вже особливості менталітету. Багато сільських підприємців занепокоєні, чи не доведеться через роботу з аграрними розписками втратити найдорожче, чим володіють, - власну землю. Мовляв, спочатку обіцяють одне, а потім через борги у них заберуть наділи.

    Керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко зауважив, що земля не є предметом застави і про це потрібно постійно нагадувати в процесі роботи з аграріями.

    Багато питань в роботі з аграрними розписками, які тепер виникають, потребують законодавчого врегулювання. Пропозиції, зокрема, напрацьовуються спеціальною робочою групою, яка діє при Міністерстві аграрної політики та продовольства.

    Швидкі гроші на посівну

    Минулорічна посуха додала селянам особливих клопотів. Вони втратили частину врожаю, а відтак – і обігових коштів. Їх брак особливо став відчутним напередодні весняних польових робіт. На цьому, зокрема, наголосив заступник начальника управління економіки Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Іван Пипяк. За його інформацією, через негоду область зменшила збір зернових з 5,1 млн. до 3,6 млн. тонн. Значний недобір врожаю спостерігався і за іншими сільськогосподарськими культурами.

    Вінниччина у цьому сенсі не становила винятку. За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігоря Колодки, подібна ситуація спостерігалася й на Черкащині. Особливо вона проявилася в тому, що озимина, яка теж була посіяна в суху землю, не дала належних сходів і тепер значну частину її площ доведеться пересівати. А це потребує додаткового фінансування.

    Аграрні розписки за таких умов, як наголошували учасники круглого столу, здатні посприяти вирішенню гострих проблем посівної. Бо вони не просто поповнюють обігові кошти, а роблять це швидко. На їх оформлення витрачається не місяць-півтора, як цього потребують банківські кредити, а лише лічені дні. Тому цей інструмент є зручним у користуванні та доступним для всіх бажаючих.

    Про це, зокрема, розповів директор ТОВ «Каплинцівське» Пирятинського району Полтавської області Ігор Криворот. Він сказав: «Отримувати гроші на матеріально-технічні ресурси – простіше за парену репу. В першу чергу, тому, що тут виступають дві зацікавлені особи. Це той, хто хоче дати ресурси, і той, хто їх конче потребує. Саме через те вони завжди знайдуть спільну мову, бо мають спільний інтерес».

    ТОВ «Каплинцівське» одне з перших на Полтавщині оформило аграрну розписку і завдяки ній на 100% забезпечило власні обігові кошти. «І за ті кошти купили все, що хотіли, причому, за значно нижчою ціною», - додав Ігор Криворот.

    Подібним чином висловився і заступник директора ТОВ «Агроперемога» Лохвицького району Полтавської області Анатолій Шепель. На оформлення аграрної розписки з компанією Syngenta їм знадобилося лише 6 днів. Її сума становила близько 3 млн. грн.

    «Цей інструмент – гнучкий та надійний, - сказав Анатолій Шепель. – На мою думку, його запровадження державою – це велика допомога сільгоспвиробнику»
    .

    Переглядів: 205 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Бурезень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031
    Copyright Лохвиця © 2016