ЛохвицяЧетвер, 29-Чер-2017, 01:42
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2016 » Бурезень » 3 » «Пробачте, матусю, за чорну хустину»
    13:56
    «Пробачте, матусю, за чорну хустину»
    20 лютого ініціативною групою заводчан та районними «свободівцями» був організований мітинг, на якому вшанували Героїв Небесної Сотні, а також учасників україно-російської війни, які віддали своє життя на Сході за незалежність України.


    Правда, секретар міської ради Лариса Мащенко у своїй газеті «Червонозаводський вісник» від 17 лютого 2016 року називає цих активістів «купкою людей, які прикриваються національним патріотизмом і які несуть злобу та неповагу до своїх земляків».


    До її статті ми рано чи пізно повернемося, а поки що, як говорять, Бог їй суддя. Тим паче, цього разу до учасників мітингу, організованого «купкою», чомусь приєднався міський голова Віталій Сидоренко. Привселюдно пообіцяв, що наступного року цей захід стане загальноміським. На якому буде присутня молодь та школярі. Віталій Володимирович двічі, коли мова йшла про пам’ятника Леніна, цього разу назвав його «катом українського народу». А ще сказав такі слова:

    Серед вас багато хто тоді був на майдані. Я вшановую цих людей. Знаю, що Юрій Анатолійович Трубніков отримав кулю в руку, нехай навіть гумову, але теж мав травму.


    Крім того Віталій Володимирович пообіцяв вже цього року на місці, де проходить мітинг, встановить погруддя Тарасу Шевченку, на спиртзаводі збудувати пам’ятник Героям України, а майдану, який прилягає до нього, надать одноіменну назву.

    Того дня панахиду за убієнних Героїв, що поклали своє життя на вівтар незалежності України, відслужили відразу 4 священики УПЦКП на чолі із отцем Михайлом Горожинським. І не просто «панотцем», який підтримує оту «купку», шановна секретар міської ради, а капеланом Збройних Сил України, учасником АТО. Можна по-різному, вони на це заслуговують, критично ставитися сьогодні до дій Президента, у фракції якого Ви знаходитесь після «регіонів», уряду, але тільки не армії, яка своєю кров’ю стримує ворога.

    Господь Бог прийняв до себе Небесну Сотню, щоб вони із неба допомагали нам, оберігали, охороняли, наставляли. Тож із покоління в покоління передавайте своїм дітям і онукам, що були такі люди, які віддали життя за Україну, – сказав отець Михайло Горожинський після завершення богослужіння.

    За традицією, яка склалася ще від першого Віче, яке відбулось у Лохвиці в грудні 2013 року, мітинг відкрив Віталій Карножицький. Він запропонував у першу чергу підійти до мікрофону і виступити безпосереднім учасникам тих буремних подій на Майдані. Розповісти про той день чи подію, які найяскравіше залишили слід у їхній пам’яті. Пригадав і сам один епізод: «Був момент, коли я із побратимами, із лохвицькими патріотами, возив на Майдан шини. Тепер я розумію, що той штурм, який був 18, 19, 20 лютого, міг бути в любий момент.»

    Мені як автору статті також пригадався той день, саме тоді з Майдану почали надходити термінові прохання потрібні шини і бензин. Але Віталій не сказав, що я був категорично проти його участі в поїздці, аргументуючи тим, що вже стало відомо про затримання в Києві активіста, який у багажнику свого автомобіля віз на Майдан 3 чи 4 шини. Його звинуватили в тероризмі і, не відкладаючи в довгий ящик, засудили на 8 років. А ми везли повний бус шин. Тож я доводив, що в разі чого у нас із Віктором Щуровим за плечима роки, дорослі діти, а як дивитись в очі його малечі та дружині, якби ми були затримані? Але Віталій так просився і наполягав, що Віктор Степанович не встояв і дав добро.

    «Перебуваючи кілька місяців на Майдані, в самий критичний момент я захворів і лікувався вдома, – розпочинає свою розповідь донеччанин родом, а сьогодні пісківчанин Олексій Кудряшов. – Тож які випадки, що траплялись на Майдані, мені запам’яталися? Дуже важко і тяжко було, коли ховали Нігояна і Жизневського. Але саме тоді на Майдані запанувала не тільки атмосфера вічного жалю і болю, а й упевненості, що ми переможемо. А ще запам’яталось 11 грудня 2013 року. Наша Полтавська сотня разом з Чернівецькою були на відпочинку, коли прийшли до нас Кличко і Яценюк. Вони хотіли зустріться із Могеріні, яка приїздила у Київ перед першим штурмом Майдану. Тож попросили нас: «Хлопці, прикрийте нам спину!» І ми це зробили. Але саме цікаво, що скільки б не поливали брудом Тягнибока, він пішов без прикриття і охорони. І біля адміністрації Президента беркутівці його трохи потріпали. А ще в перший штурм Майдану мені довелось спостерігати і бачити величезну зневагу народу до беркутівців і ВВшників. Ми стояли навпроти них обличчя в обличчя, лицем в лице. І коли через кожну годину співали гімн України, то з презирством від них відверталися, як від сміття. Траплялись, до речі, і кумедні випадки, якщо їх можна так назвати. Перед Новим роком на Майдан завозились конструкції для встановлення святкової сцени. Але на Михайлівській площі проїзд автомобілів блокували ДАІшники. Тоді із сцени Майдану лунав клич: «Хлопці, чоловік 150–200! Треба визволити наших водіїв! Яких там 150–200!». Зривалися кілька тисяч. Ви б бачили, як ті менти тікали від нас! Без сміху не можна було дивитись. Тільки п’ятки миготіли. А взагалі з Майдану я зрозумів одне: наш народ ніколи не перемогти. І, як ми повторювали на Майдані, за Україну не треба вмирати, за Україну треба вбивати. Нажаль, сьогодні дуже часто замість того, щоб наші вояки давали нищівну відповідь агресорам, щоб ті москалики, не оглядаючись тікали у свою Расію, вони отримують заборону на відповідь вогнем. Тобто терплять і гинуть. Загинув мій товариш, один із керівників оборони палацу «Свободи», Дмитро Коряк. Загинув іще один побратим під Дебальцевим – Тарас Сич, кухар від Бога, який годував Майдан. Можна багато говорити, але нехай знає теперішня влада, яка прийшла на крові Небесної Сотні, що своєю бездіяльністю вона грається з вогнем.»

    «Я, наприклад, пам’ятаю 19 лютого 2014 року, – продовжує активіст київського і лохвицького Майдану, депутат обласної ради Віктор Щуров. – Кажуть, Україна велика. Кажуть, Майдан був великий. Але 19 лютого, коли я, Микола Жарий та Григорій Удовенко поїхали туди, то, повірте, Майдан лишався не набагато більшим червонозаводської площі. Нас не пускав Гресь, ми об’їхали через Мехедівку і там зустріли Володимира Рязанова. Ми це пам’ятаємо – що він був тоді патріотом. Зустріли і Руслана Кравченка.»

    Крім того, Віктор Щуров запропонував активістам Майдану зібрати поіменні списки всіх лохвичан, які їздили на Майдан, і передати ці списки до місцевого музею.

    Мітинг продовжувався і серед виступаючих були Юрій Трубніков, Лідія Голінченко, Валерій Червоненко, Віктор Гіржов, Олександр Галика, Тамара Прекрасна, яка сказала наступне: «Хто хотів бути на Майдані, той там був. 26–27 лютого я була свідком двох прощань на Майдані з Героями Небесної Сотні, які померли від поранень у лікарні. Не можна було стримати сльози, коли під мелодію «Плине кача» люди прощалися з Героями і до хрипоти кричали «Герої не вмирають! Героям слава!».

    А потім прочитала вірш:
      «Майдан – це символ України,
      Як Прапор, Герб і Гімн.
      Небесна Сотня наша славна,
      Довічна пам'ять їм!»
    Крім того, Тамара Іванівна запропонувала, а присутні підтримали її, біля обезголовленого постаменту встановити стенд «Загиблим героям на Майдані та в АТО». Щоб там були фотографії, вислови та вірші, щоб діти, які йдуть до школи, дивились і вивчали свою історію. А ще Тамара Іванівна, звертаючись до міського голови, запропонувала по вулиці Матросова встановити не погруддя Шевченку, як то заплановано, а пам’ятник, який би прикрашав місто. Якщо для цього не вистачає коштів у міській раді, запропонувати скинутись населенню. Віталій Сидоренко не відкидає і цей варіант і в свою чергу Тамарі Іванівні запропонував стати казначеєм.

    Переглядів: 246 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Бурезень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031
    Copyright Лохвиця © 2017