Полювання на відьом, або хто … – невістка? - 24 Лютого 2016 - Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 09-Гр-2016, 20:25
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2016 » Лютий » 24 » Полювання на відьом, або хто … – невістка?
    13:11
    Полювання на відьом, або хто … – невістка?
    Цього року 7 січня, як завжди, раптово, зненацька та несподівано випав сніг. Паралізувавши на кілька діб по всій країні, в тому числі й у Червонозаводському, рух автотранспорту. Так само несподівано й раптово, але вже 4 лютого, хвиля декомунізації накрила місто над Сулою. Бо саме в цей день сяка-така Верховна Рада перейменувала Червонозаводське у Заводське.


    Того ж дня у розмові з кореспондентом ЛК міський голова Віталій Сидоренко стверджував, що він сам у шоці від того, що сталося. Бо такого в апріорі не повинно було бути. Що він тримав це питання на контролі і ще кілька днів тому Червонозаводського не було у списку населених пунктів, перейменування яких мало відбутися 4 лютого. А тим паче і нардеп Тарас Кутовий обіцяв підсобить громаді, аби її воля не була проігнорована.

    Як би там не було, якась вража воля і рука сплутала усі карти. І Верховна Рада не стала чекати, коли відбудеться засідання колегії Червонозаводської міської ради, про яке говорив у своєму інтерв’ю газеті «Події та коментарі». А втім, до цього інтерв’ю ми ще повернемся детальніше, адже недарма говорять: «Написане пером не вирубаєш топором». Тим паче, якщо на підтвердження є іще й аудіозапис. Крути-не-крути, але в реаліях насправді вийшло так, що і опитування, і розгляд варіантів, і внесення пропозицій треба було, шановні, проводити раніше.

    Тож щоб якось реабілітуватися в очах громади, міській владі терміново на тому ж засіданні колегії треба було знайти традиційного в таких випадках цапа-відбувайла, списавши на нього все грішне і праведне. Достеменно не відомо, чия це ідея, персонально на авторство ніхто не претендував. Але відповідальність за те, що була проігнорована воля громади, була покладена на місцевих свободівців. Виявляється, це вони, «сучі діти», знайшли підхід до полтавського нардепа, колишнього «свободівця» Юрія Бублика, який є співавтором законопроекту, проголосованого 4 лютого у Верховній Раді, і умовили його втиснуть Червонозаводське у першочерговий список на перейменування. Воістинно геніально! Учіться, люди добрі, як треба із хворої голови перекладать на здорову. Юрій Прийма, депутат районної ради від ВО «Свобода», людина, яка пройшла АТО, яка не раз дивилась небезпеці в очі, і який був присутній 5 лютого на засіданні колегії, говорить, що спочатку від почутого абсурду та брехні навіть розгубився. Звинувачення не піддавались ніякому логічному аналізу. Як автор цієї статті, я також не буду їх аналізувати. Я просто через знайомих знайшов телефонний номер Юрія Бублика. Маючи певний досвід спілкування із теперішніми нардепами, чесно кажучи, не дуже вірив у те, що він відповість на незнайомий номер. Зробивши 2 виклики, відповіді не отримав. Тож махнув рукою, але яке було моє здивування, коли через годину народний депутат Юрій Бублик зателефонував сам! Спитав, хто я, що я хочу і вибачився за те, що не відповів відразу, бо був зайнятий. Тож пропускаю початок розмови, який стосується знайомства, а далі подаю дослівно.

    Юрію Васильовичу, чи звертався до Вас хтось із лохвицьких «свободівців», або просто жителів Лохвицького району, або міста Червонозаводського по питанню перейменування?
    Ніхто ні з Лохвицької, ні з Червонозаводської громади до мене не зверталися ані з позитивними, ані з негативними пропозиціями. Я знаю, що є таке місто Червонозаводське. Воно підпадає під декомунізацію. Тож, як і всі члени комітету, я також підписався під тією постановою і голосував за це рішення у Верховній Раді.
    Вибачаюсь за настирливість, але Ви стверджуєте, що ніяких звернень не було?
    Повторюю, що не було. Ні міський голова, ні «сворбодівці» до мене не зверталися.
    І на Червонозаводське уваги Ви не акцентували?
    А чому я мав це робити? Іде перейменування, тобто декомунізація по всій Україні, в тому числі і на Полтавщині. Все, що зв’язане з червоним більшовизмом, зараз перейменовується, і нічого особливого я тут не бачу.
    Юрію Васильовичу, під час «Помаранчевої революції» червонозаводчани за Ющенка віддали більше 80% своїх голосів. Це був перший результат по Полтавській області. І один з кращих по Україні.
    Це добре. Демократичні сили там є.
    Вірніше, мабуть, були. Пройшло з того часу трішки більше 10 років. В Червонозаводському перестали працювати 2 потужних підприємства, 2 комбінати. В сумі втрачено до 2 тис. робочих місць. Із перспективного промислового містечка воно перетворилося в депресивний населений пункт. У своїй більшості молодь розбіглася в пошуках роботи. Сьогодні жителі міста процес декомунізації сприймають, м’яко кажучи, стримано. Багато хто з них говорить, що не цим наразі треба займатись. Що спочатку треба дати людям роботу, можливість нормально жити, а вже потім… Звичайно, іде я декомунізації не має альтернативи. Це необхідно робить, якщо ми хочемо покінчити із комуняцьким минулим. Але вона робиться в такий час, що далеко не всі люди її сприймають. Що Ви про це скажете і що порадите червонозаводчанам?
    Не знаю, що й сказати у цій ситуації. Реальність дійсно плачевна, і не тільки в Червонозаводському. Дійсно, і декомунізацію треба проводити, і економіку треба піднімати. Я з цим погоджуюсь. А щоб визначитись із пріоритетами, що перше, що важливіше, дуже складно дати однозначну відповідь.

    Не міг я не звернутися з подібним запитанням і до очільника звинувачених районних «свободівців» Миколи Голінка.

    Лохвицька районна організація ВО «Свободи» за весь період декомунізації, тобто з того часу, як прийнятий відповідний закон, взагалі не піднімала питання по перейменуванню Червонозаводського та його вулиць. На сьогодні від «Свободи» у Червонозаводській міській раді є 3 депутати. На 2 сесії 7 скликання, коли розглядалось питання перейменування, Михайло Горожинський був відсутній (знаходився в АТО). А 2 інших депутати – Сергій Шинкаренко та В’ячеслав Дробязко – голосували проти перейменування. Їм ніхто не давав якихось вказівок, ніхто на них не тиснув. Навіть на рівні області нам не надходило ніяких директив про активізацію роботи щодо перейменування Червонозаводського, або інших населених пунктів району.

    До речі, це не перший, а черговий бруд на ВО «Свобода». Нас очорнювали і тоді, коли був демонтований пам’ятник Леніну у Лохвиці. Тогочасна міська влада стверджувала, що зробила це, аби запобігти актам вандалізму зі сторони «Свободи».

    Насправді це зробив Демчук. Є фото і відеозапис, і зробив він це після того, як 23 лютого 2014 року на позачерговій сесії районної ради Олександр Панченко, який на той час уже не мав ніякого відношення до «Свободи», заявив: «Якщо ви його сьогодні не знімете, я піду і розвалю його сам». Після того, відчуваючи деякий негатив від громади, рятуючи свій імідж і своєї партії, він вирішив спустити усіх собак на «Свободу». Ми не раз проходили через брехню і приниження і, нажаль, тепер ця політтехнологія з Лохвиці перекочувала до Червонозаводського.

    Коли буде друкуватись цей номер, у Червонозаводському буде проходити чергова сесія міської ради. Краще б я помилився, але на ній, мабуть, продовжиться цькування і полювання на відьом. Тож звертаюся до керівництва міської ради, до депутатів. Прочитайте уважно фрагмент інтерв’ю міського голови, яке він дав 1 лютого газеті «Події та коментарі».

    На даний час не можу точно сказати, який відсоток червонозаводчан за перейменування міста, а який – проти, – каже Віталій Сидоренко. – Але у вже зданих депутатами, які здійснюють по квартирне та подворове опитування, списках проти перейменування 95–98% людей. Червонозаводчани в переважній більшості не бачать у назві «Червонозаводське» крамоли, тобто підпадання під дію закону про декомунізацію. Кажуть, червоний колір у нашій державі не заборонений, а заводів у нас і справді багато. Як запасний варіант не виключається варіант «Заводське».

    Із цього виходить, що назва «Заводське» не була громом серед ясного неба для вас, шановні. І хто вам заважав, якщо на те є воля громади, активніше працювати над питанням перейменування? Після 20 листопада, коли розглядалось це питання на сесії, минув не один тиждень. За цей час можна було зробити 10 опитувань, залучити конкретно до вирішення питання того ж самого Тараса Кутового, врешті-решт, якщо ви так високо оцінюєте його роль, звернутись до того ж Юрія Бублика. Він що – не людина, не зрозумів би? Можливо, і варто було б зробити виняток? І не варто, шановні, кивать на дзеркало, коли…

    Переглядів: 180 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Лютий 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    29
    Copyright Лохвиця © 2016