Первинна медицина Лохвиччини три місяці працює без головного лікаря - 16 Березня 2015 - Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 09-Гр-2016, 22:16
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2015 » Бурезень » 16 » Первинна медицина Лохвиччини три місяці працює без головного лікаря
    16:35
    Первинна медицина Лохвиччини три місяці працює без головного лікаря
    Після двох років роботи комунального закладу «Лохвицький центр первинної медико-санітарної допомоги» районна рада не проголосувала за продовження трудової угоди з Людмилою Троц на посаді його головного лікаря. Почалася боротьба одних медиків та самої Людмили Павлівни за продовження перебування на цій посаді, інших – проти, яка переросла у справжній скандал.


    Людмила Троц

    Людмила Павлівна до реорганізації медицини, внаслідок якої сімейні лікарі з відповідним персоналом відокремилися, працювала більше 20 років гінекологом. Залишається на цій посаді й нині, коли керує ПМСД тимчасово виконуюча обов’язки Олена Максимова. Депутати не підтримали подальше перебування лікарки на керівній посаді 18 грудня 2014 року. Після того її підлеглі зібрали близько 150 підписів на підтримку керівника. Організували збори в РДА, учасники яких висунули пропозицію зібрати позачергову сесію спеціально для перегляду питання керівника ПМСД.

    Однак на наступній сесії 22 січня, основним питанням якої було прийняття бюджету, медичне питання не переглянули. Хоча й витратили більше години, сперечаючись, чи варто вносити його в порядок денний. Разом із Людмилою Троц прийшли її колеги зі змотаними плакатами, які так і не випало нагоди показати депутатам. Виконуючий обов’язки голови райради Валентин Черевко (незадовго на основі попереднього рішення депутатів він підписав розпорядження про звільнення з посади головного лікаря) виступив проти, викривши, що Людмила Павлівна фактично тут, а при цьому «на лікарняному»:

    Якщо дехто використовує сьогодні трудовий колектив, переконуючи, що вся медицина зійшлась на Людмилі Павлівні, він глибоко помиляється. У комісії Департаменту охорони здоров’я не виникло ніякого сумніву ні щодо нашого рішення, ні до мого розпорядження. Я діяв згідно із законодавством. Якщо в когось є інша думка, будь ласка – до суду.

    Депутати сперечалися до сварки, один із них обізвав опонентів свинями, за що мало не був викинутий із залу. Вирішили на наступній сесії наприкінці березня розглянути кандидатуру Людмили Павлівни нарівні з іншими бажаючими, які мають відповідну кваліфікацію й подадуть документи.

    «Говорили заздалегідь отримані й заучені промови»

    Медики первинної ланки почали відстоювати свою керівницю одразу після 18 грудня. Однак при викликові на відверту розмову практично ніхто не повторював сказаного публічно. Більшість відмовчувалися, а дехто виражав явну антипатію до Людмили Павлівни. Щоправда, не широко аргументуючи це. І тільки одна лікарка, Інеса Жорнік, яка незадовго перейшла працювати з ПМСД до приймального відділення центральної районної лікарні, не криючись, дозволила публікувати свої слова.

    Напередодні зібрання у РДА я випадково зайшла до секретарів, – каже Інеса Володимирівна. – Дивлюсь – а там друкуються тексти для тих, хто мав виступати на зборах. Потім все те заучувалося і проголошувалося. Хіба не викликає це сміху? Багато хто з учасників того зібрання та підписантів говорять, що якби було таємне голосування, то проголосували б проти, а так усі були за. Медсестри ходять по домівках, буцімто проводять подвірні обходи, і збирають підписи у населення за Людмилу Павлівну. Тобто нібито населення хоче, аби та залишилася головним лікарем.

    Інеса Жорнік пояснює, що на роботі у вторинній ланці отримує меншу зарплату, але там працюється краще, є справжній колектив і нормальна обстановка в ньому. У ПМСД лікарям неприємно, коли навіть недосвідчені санітарки отримують такі ж премії, як і вони. А справжні заслуги й результати праці не враховуються. Багато чого доводилося робити під тиском, наприклад, змінювати банк, через який виплачується заробіток.

    Як гінеколог вона може і кваліфікована, – обурюється Інеса Володимирівна. – Але як може людина щось із мене питати, якщо не відрізняє пігулку сульфаніламіду від антигіпертензивного препарату?

    Також у лікарні переказують, що рік тому Людмила Троц після залучення колег до поїздок на Антимайдани стала одним із перших кандидатів на люстрацію, але колектив так само зібрав підписи на захист.

    Двоє лікарів пішли із ПМСД до лікарні, хоч там і менша зарплата

    Через 2 місяці після описаних розмов ми знову поспілкувалися з медиками на згадану тему, але не лише в ПМСД, а й на алеях медичного містечка, щоб почути думку вторинної медичної ланки. Давати інтерв’ю відмовилися всі співрозмовники, 10 із них скупо поділилися своїми думками за умови суворої анонімності. Ось що ми почули:

    – Мене особисто нічим не образила, нічого не можна сказати.
    – Усі будуть мовчать. Ніхто Вам точно не скаже, навіть анонімно.
    – Не підтримую саме навіть ставлення Людмили Павлівни до персоналу, вона надто різка як людина.
    – Там [у ПМСД] люди взагалі загордилися, більше за нас отримують, із нею нормальної співпраці не було.
    – Двоє лікарів із ПМСД пішли до лікарні, хоча там зарплата менша – не витримали з Людмилою Павлівною.
    – Та вона сама всі ті підписи і промови на захист себе організовувала! Сто відсотків гарантії!
    Ще двоє кивали вище цитованим респондентам, і двоє справді наводили короткі аргументи на захист керівника.


    Із Людмилою Павлівною зустрічаємося у її затишному кабінеті.

    – Як офіційно пояснюється причина того, що контракт із Вами не продовжений?
    – Термін дії контракту, укладеного 2012 року, до 31 грудня 2014 р. За півтора місяці до його закінчення я написала на ім’я виконуючого обов’язки голови районної ради Валентина Черевка заяву з проханням продовження. Але та заява ніби «канула» кудись, я подавала навіть офіційний запит із проханням знайти – не знайшлася. У той період постійні комісії районної ради мали розглянути це питання – як я себе зарекомендувала, чи можу продовжувати цю роботу? Насправді такого розгляду не було. Я ж на той час планувала взяти залишок відпустки, поїхати до санаторію. Претензій доти ні в мене до райради, ні в райради до мене не було. Коли звітувала, роботу визнали задовільною, від Департаменту охорони здоров’я нарікань не було.


    18 грудня голосували 28 депутатів із 41 (загальна кількість). Можливо, було б і по-іншому, але чомусь 10 депутатів не було через хворобу, і 4 були у відрядженнях. Хоча в комісіях не порушували таке питання, перед засіданням депутатам тихенько вручили проект рішення про моє звільнення. Коли Валентин Черевко поставив на голосування питання про внесення до порядку денного питання продовження мого контракту, 11 були за, 3 – проти, 2–3 утримались, а решта не голосували зовсім. Отже, продовження контракту було не підтримане. Я планувала прочитати перед депутатами звіт про роботу, але слова не дали. Пізніше на стіл Черевка клали депутатське звернення з проханням переглянути це рішення, під яким стояли 22 підписи. Але той його проігнорував.

    – Тобто ніяких Ваших помилок не шукали і навіть не вигадували?
    – Вони є в кожного, не помиляється той, хто не працює. Я працювала старанно, всіляко намагалася із нічого робити щось, серед 25 районів ми на 10 рейтинговому місці. Це непоганий показник, ураховуючи безгрошів’я. Наші заклади і колектив із 267 чоловік розкиданий по всьому району в радіусі 38 км. Я намагалася запроваджувати нові методи роботи, пов’язані з комп’ютером, щоб, приміром, для одержання якоїсь інформації, довідки людині не доводилось їхати за 30–40 км. Мала грандіозні плани, в тому числі й щодо технічного оснащення, яке попри скруту має розвиватися в ногу з часом. Налагодила співпрацю з сільськими головами. Співпрацювала і зі вторинною медициною, і з екстреною (хоча не всі запрошені приходили на наради).
    – Чи правда, що колектив захищає Вас не за своєю, а за Вашою ініціативою?
    – З 19 грудня я мала поїхати у відпустку на лікування (але поїхала до Києва, де лікувався хворий чоловік), 21 грудня по телефону Черевко сказав: «Я Вашу відпустку ліквідував». Сказав, щоб приїхала 22 грудня. Коли приїхала, вручив повідомлення, що я звільнена, і перелік того, що маю передати. У гніві розповіла про це колегам. Голова профкому, працівники та депутати, які мене підтримували, створили ініціативну групу, зібрали трудовий колектив, сільських голів. Прийняли рішення про скликання позачергової сесії райради. Але на наступній сесії 22 січня Черевко відхилив прохання 4 депутатів внести питання на розгляд.
    – Можливо, підписи на захист Вас у людей збирали не з Вашої ініціативи, а з ініціативи, наприклад, медсестер?
    – Медсестри влаштовували подвірні обходи з моєї ініціативи, розносили мною віддруковані й розмножені запрошення. Я їх «ганяла», щоб скеровували до лікарні людей, які запускають хвороби (в тому числі онкологічні), по 20 років не проходячи огляд. Підписи ж, я думаю, збирала ініціативна група з 5 членів трудового колективу. Вона ж мала контролювати, щоб районна рада не приймала рішень за чиїмось навіюванням, нашіптуванням, «опрацюванням». Адже проти мене публічно висловлювались люди, з якими я не співпрацювала, не спілкувалась раніше.
    – То чи правду сказала Інеса Жорнік у своєму інтерв’ю?
    – Воно було дивне не лише мені, а й, наприклад, голові профкому. Скільки на неї надходило мені усних скарг від людей, було й пару письмових! Але я дорожила кадрами, не виносила доган – вона вважається непоганим спеціалістом, але специфічним.


    Звідки все те взяла – не знаю, бо вона ніби поза колективом, не ходить навіть на медичні наради.

    – Чи не могли б Ви налагодити стосунки з усім колективом, ліквідувати непорозуміння, щоб на захист Вас стали всі?
    – Можливо, бо ні з ким у нас конфліктів не було. Але зараз районна рада планує обрати керівника на конкурсній основі, зареєстровано ще троє. Сумнівні й застарілі документи, на підставі яких створили конкурс. Оголошення про нього в газеті теж неконкретне, не містить терміну подачі, переліку документів.
    – А щодо політичних закидів про участь у організації поїздок на Антимайдан?
    – Я була й буду аполітичною, не перебуваю ні в якій партії. Але не співпрацювати з головою РДА не могла. Їхати нікого не примушувала. Їздили за запрошенням у позаробочий час ті, хто бажав чи то підзаробити, чи то за переконанням. Через підозру, що в робочий, уже марно перевіряли табелі.
    – Що спонукає Вас відстоювати перебування на посаді? Зарплата? Вкладені сили? Чому не працювати далі просто гінекологом – невже менше користі принесете пацієнтам?
    – Зарплата в мене невелика, навіть мій заступник одержує більше. Знаю, що мене хочуть вижити з посади не лише головного лікаря, а й гінеколога. Хоча можете дізнатись відгуки жінок, яких лікую, перебуваючи на цій посаді третій десяток років. А от полишати через несправедливість те, у що вклала стільки сил, дійсно тяжко. ЦПМСД – новий заклад, ми з колегами започатковували його «з нуля» у новому приміщенні. Тепер робота налагоджена. Обладнання «вибивали», просили в спонсорів. Ніяких алгоритмів дій від керівництва не отримували, вирішували, що робити з колегами з інших районів, шукали в Інтернеті. Колектив був «різношерстим», оце тільки згуртувався і почав узгоджено працювати. Нарешті перестали бути забутими села. Я особисто їздила повсюди, примушувала працювати господарчих працівників, «кланялася» спонсорам, навіть канючила. У Бербеницях роками не було паркану – тепер є. У Гирявих Їсківцях не працював туалет – відшукали матеріали, відремонтували.


    У Червонозаводському довго не вистачало путніх ламп – особисто звернулася до керівника «Склоприладу» – через 2 тижні почепили нові. На моє прохання «Регал Петролеум» виділив у денний стаціонар Червонозаводського диван. Оцю поличку подарував підприємець із Червонозаводського, урну, що біля входу, в техніці художньої ковки – лохвицький підприємець, велопарковку зварив зі старих ліжок мій чоловік, принтер принесла з дому, килим подарувала донька.

    – Як будете далі домагатися свого?
    – Хоча Валентин Черевко і заявив, що звільнили мене законно, я подала до суду – нехай вирішить, чи справді.


    Переглядів: 204 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Бурезень 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031
    Copyright Лохвиця © 2016