Перейменування вулиць – справа політична й патріотична. - 3 Березня 2016 - Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 02-Гр-2016, 21:02
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2016 » Бурезень » 3 » Перейменування вулиць – справа політична й патріотична.
    13:35
    Перейменування вулиць – справа політична й патріотична.
    Перейменування вулиць – справа політична й патріотична. Шкода, що лохвицькі народні обранці цього так і не зрозуміли.


    10 лютого ц.р. в сесійній залі Лохвицької міськради під головуванням очільника міста Віктора Радька відбулося чергове засідання комісії з перейменування вулиць та провулків райцентру. Захід пройшов у рамках виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

    Здавалося б, про що тут говорити - захід, як захід. Але це саме той випадок, коли топоніміка стала лакмусовим папірцем для перших кроків нещодавно обраної влади та жителів Лохвиці, якіне знають власної історії і не бажають, щоб ці знання стали реально втіленими в їх рідному місті.

    Рішення міськради не привласнювати вулицям і провулкам імена людей, видається народними обранцями за найвищу мудрість, мовляв, такі топоніми не доведеться більше переглядати. І тут, на наш погляд, має місце абсолютна непатріотичність представників місцевої влади, більше того – політична дворушність. Така позиція нагадує історію діда Щукаря - лише з точністю до навпаки. Класичну фігуру цього широко відомого літературного героя можна вважати визнаним еталоном політичного конформізму й пристосуванства. Той, як пам’ятаємо, завжди змінював головний убір в залежності від ситуації, тобто від того,яка влада встановлювалась у його рідному селі – червоних чи білих…

    Народні обранці в Лохвиці вирішили цю проблему більш кардинально,тобто – раз і назавжди. Тому в місті з’явилася ціла низка вулиць ідеологічно нейтральних, тобто – «правильних»: таких як Соснова, Калинова, Виноградна… І хай тепер хоч Путін приходить, хоч Янукович повертається – які можуть бути претензії до подібних назв?

    Ми не знаємо своїх власних героїв, не вчимо власну історію. Нам ближчі іменатаких людей, як Зоя Космодем’янська, котра у складі молодіжної розвідувально-диверсійної групиу Підмосков’ї взимку 41-го рокупалила людські оселі, щоб німці не могли квартирувати в них в люті морози. І байдуже було дівчиськута їй подібним, що без даху над головою опинялися тисячі мешканців підмосковних сіл разом з малими дітьми. Яке відношення має Космодем’янськадо Лохвиці (навіть попри всі її сумнівні «бойові» заслуги) – питання риторичне. Але вулиця Зої в Лохвиці існує і ніхто її не збирається перейменовувати. Це ж наша спільна історія – «деды воевали».

    Ми свято шануємо пам’ять сталінського воєначальника Михайла Кирпоноса, котрий разом з відступаючим штабом Південно-Західного фронту, яким командувавцей генерал-полковник Червоної Армії, опинився в оточенні в урочищі Шумейкове і там загинув. І нам все рівно, що цей високий московський воєначальникбув учасником війни проти Української Народної Республіки, одним із організаторів більшовицьких диверсійних загонів на Чернігівщині, командиром дивізії під час радянсько-фінської війни. Кирпоноса Сталін послав утихомирювати свободолюбивих фінів і повернути їх до радянського стійла взимку 1939-1940 рр. Чи не вбачає тут хтось аналогії з нинішньою політикою Путіна в Криму і на Донбасі? То може назвемо одну із вулиць іменем Гіркіна (Стрєлкова), який командуваввійськовим авангардом на початку російської агресії на сході України?

    Звичайно, вулиці Березова, Садова, Урожайна не викличуть ні в кого ніяких питань – як мовиться, скромненько й зі смаком. Щоправда, й тут не обійшлося без курйозів. Не зовсім зрозуміло, що споріднює Лохвицю з такими всесвітньо відомими регіонами, де процвітає виноградарство, як, скажімо, французькою провінцією Шампань, грузинськоюКахетією,чи, хоча б із Закарпаттям, щоб одну з вулиць називати Виноградною?.. Але то вже справа вподобань…

    А ми й далі не будемо знати хто такий венславчанин Нестор Городовенко – засновник і багаторічний диригент всесвітньовідомої хорової капели «Думка», що давно стала справжнім національнимкультурним брендом. Свого часу він заснував у Мюнхені хор «Україна», а згодом створив український хор у Монреалі. Там, вдалині від рідного краю,маестро й спочив. Але прославив на весь світукраїнську пісню, велику культуру великого народу. Прославив також на весь світ і наш район.

    В центрі Лохвиці встановлено погруддя Городовенка, журналіст і краєзнавець з Чорнух Георгій Шибанов написав про славетного земляка чудову книгу, для чого вивчав архіви в Німеччині й Канаді.І лише земляки виявились байдужими до імені корифея української культури - на мапі Лохвиці так і не знайшлося місця для імені Нестора Городовенка. Більш актуальними виявились назви Лугова, Берегова, Широка та ін.

    Напевно,історично й патріотично некультивована влада сьогодні не менш небезпечна, ніж інші виклики для держави. Перефразовуючи відомий вислів про ворожу армію, можна сказати так: «Народ, який не бажає вчити власну історію, вчитиме чужу». І нам, на жаль, далеко ходити за прикладами немає необхідності…

    Переглядів: 217 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 1
    +2   Спам
    1 zakon   (03-Бер-2016 18:06)
    Абсолютно правий Віктор Гіржов щодо перейменування вулиць. До речі, в першій пропозиції про перейменування вулиць Лохвиці (є і в архівах даного форуму цей список) була і  вул. Нестора Городовенка. На жаль, рівень знань громади не дозволив їм зрозуміти, що набагато краще вшанувати великого земляка ніж жити на "ніякій" вул. Шкільній.

    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Бурезень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031
    Copyright Лохвиця © 2016