Ольга Папірненко: «Найбільша освітня потреба Лохвиччини – добудова Червонозаводської школи №1» - 28 Вересня 2015 - Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 03-Гр-2016, 09:50
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2015 » Вересень » 28 » Ольга Папірненко: «Найбільша освітня потреба Лохвиччини – добудова Червонозаводської школи №1»
    16:05
    Ольга Папірненко: «Найбільша освітня потреба Лохвиччини – добудова Червонозаводської школи №1»
    Ольга Іванівна Папірненко – заступник голови Лохвицької райдержадміністрації. Пройшла шлях від простого вчителя математики до начальника районного відділу освіти. Людина, яку заслужено поважає чимало земляків. Напередодні свята усіх вчителів ми поспілкувались з чиновницею про виховання підростаючого покоління, гендерну рівність на посадах і потреби району у сфері освіти.



    Ольга Папірненко народилася 1962 року в селі Біленченківці Гадяцького району. Після закінчення школи вступила на фізико-математичний факультет Полтавського педінституту, який закінчила у 1984 році. Звідти була направлена на роботу в Червонозаводську школу №2. Там пропрацювала вчителем математики до 1990 року. Потім перейшла до Червонозаводської школи №1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. Після 7 років роботи завучем і 4 років директором школи Ольгу Іванівну обрали першим заступником міського голови Червонозаводського. Після закінчення каденції викладала у вечірній школі, а 2006 року пройшла конкурс на головного спеціаліста відділу освіти Лохвицької РДА. У грудні 2014 року призначена начальником цього ж відділу освіти. З квітня 2015 року — заступник голови Лохвицької РДА.

    Чоловік Ольги Іванівни – вчитель загальнотехнічних дисциплін. Подружжя має доньку, яка мешкає у Києві і опанувала гуманітарну дисципліну – працює перекладачем.

    Свої успіхи в роботі Ольга Іванівна пояснює тим, що доля завжди спрямовувала в колективи, з якими легко працювати, бо її розуміють. З ностальгією згадує час, коли була вчителем і більше працювала з дітьми, ніж із дорослими. Хоча не полишала і вчительської діяльності – паралельно викладала математику. Багато хто з тодішніх учнів, які отримували призові місця на районних та обласних олімпіадах, вже закінчили вузи з червоними дипломами, та й самі стали викладачами, тим самим продовжуючи місію Ольги Іванівни, поширюючи серед інших те, чому вчила вона.
    Про те, наскільки любили й поважали Ольгу Іванівну вихованці, свідчить розказаний її колегами факт. Діти отримали завдання написати твір на тему «Що б я зробила, якби стала Президентом України», і одна з учениць серед іншого відзначила, що у такому випадку призначила б своїм заступником Ольгу Папірненко.

    Колишній учительці приємно бачити своїх учнів, серед яких є ті, перші, кого прийняла як класний керівник четверокласниками, щойно закінчила інститут. Провідують і зараз, причому йдуть не як до посадової особи, а як до друга за порадою. Серед тих, для кого жінка — справжній авторитет, до чиїх настанов дослухаються, навіть чоловіки, які служать на Сході чи повернулися з війни.

    Ольго Іванівно, більшу частину трудового життя Ви присвятили освіті. Гостра і болюча – тема патріотичне виховання. Попри те, що Україна як ніколи наповнена любов’ю її народу, до словосполучення «патріотичне виховання» якесь обережне і заангажоване ставлення. Як можна навчити дитину тої любові? І як взагалі з цим у підростаючого покоління?
    У наших дітях патріотизм (як любов до малої Батьківщини, так і до України в цілому) живе від народження. Починається з любові до своєї родини. Те, наскільки ця любов зростатиме разом із дитиною, залежить від стосунків у сім’ї, потім – у школі. Завдання педагогів – не загубити патріотизм і дати йому розвиватися. Навчити любити Україну від кожної травинки, яка поряд, до всього, що в нас є, і всього народу. Але важливо не «передати куті меду», адже зловживанням національними символами, кольорами, вбранням тощо можна викликати зворотний ефект. Як кажуть, що занадто, то не здорово. Подекуди національного українського використовують так забагато, як у радянський час портретів Леніна й червоного кольору. Але хочеться вірити, що час усе розставить на свої місця, і надмір усього — просто реакція суспільства на ті події, в яких ми всі живемо.
    Як то кажуть, не школою єдиною. Для гармонійного розвитку потрібна культурна складова – гуртки, секції. Багато що впирається в гроші. Але загалом, як оцінюєте тенденцію і бажання дітей займатися собою, розвиватися не з примусу, а за покликом серця? Чи здатна інфраструктура Лохвиці й району забезпечити цю потребу? Зробити заняття доступнішими, якщо існує попит на це?
    Гурткова робота існує, по перше, у школах. І хоча вона не надто велика, але потреби дітей забезпечити може. Це дев’ять годин занять гуртків на тиждень навіть у сільській школі. Крім того, поза загальноосвітньою школою працюють спортивні секції. Місць у них вистачає всім – було б бажання дітей! У Лохвиці є спортшкола (тренери їздять проводити заняття і в Червонозаводське), центр дитячої та юнацької творчості, еколого-натуралістичний центр, станція юних техніків. У Сенчі – Будинок дитячої та юнацької творчості, його філія працює у Вирішальному. Дітей із Яхників підвозять на заняття в Лохвицю, туди виїжджають тренери. Непогано було б мати позашкільний освітній заклад у Червонозаводському, хоча там діють творчі гуртки при Будинках культури, студія «Веселкові кольори» проводить фестиваль. Добре було б і розширювати матеріальну базу діючих гуртків та секцій. Поки що держава виділяє кошти на гурткову роботу, але в подальшому, кажуть, позашкільні заклади можуть перейти на фінансування батьками. Якщо це справді так, перспектива нерадісна. Можемо опинитись у ситуації, коли дитина захоче розвиватися, а коштів у батьків на це не вистачатиме…
    Які проблеми, пов’язані з підростаючим поколінням і його розвитком, Ви би назвали найперше? Чи маєте розуміння шляхів їх вирішення на місцевому рівні та згори?
    Найбільша проблема, якщо говорити про район – добудова приміщення школи №1 у Червонозаводському. Старші класи й досі навчаються у переробленому, фактично непристосованому для занять приміщенні адмінкорпусуцукрокомбінату, де діти вчаться з 1990 року. Там немає спортзали, отже уроки фізкультури не можна провести на належному рівні, а якщо вони і відбуваються, то тільки на вулиці і то за умов хорошої погоди. Треба стукати у двері всіх інстанцій, зокрема, в Мінрегіонбуд України, вимагати коштів. Знаючи успішні приклади, коли громада домагалась свого через цілеспрямованість, наполегливість і єдність, маю надію, і нам вдасться добитися свого.
    Зараз у країні точиться цікава дискусія щодо жінок у владі. За статистикою, чим нижча посада, тим більше там жінок, а от відповідальності навпаки більше — спробуй впоратися з проблемами, не маючи на те належного ресурсу. Ви особисто відчуваєте на собі якісь прояви цієї нерівності як жінка у виконавчій владі? А спілкуючись із колегами, яке маєте загальне враження про долю жінки на керівних посадах?
    Не згодна, що жінок у владі більше на нижчих рівнях. Але факт – що на жіночих плечах безліч домашніх обов’язків, відповідно вони додають навантаження до тої роботи, яку ти маєш виконувати на роботі, і маєш всюди і з усим встигати. І у тих, хто працює на будь-якому рівні влади, не залишається вільного часу в такій круговерті.
    Ну і зрештою, не працею єдиною. Час у нас складний, проблем багато. Як ви відпочиваєте, відволікаєтеся від справ?
    Зараз через високу зайнятість не маю часу на власні хобі, захоплення. Раніше багато в’язала спицями, речі збереглися в мене і членів сім’ї, хоч завтра можу одягнути щось виготовлене власноруч. Працюю на присадибній ділянці. Дуже люблю займатися трояндами, вирощую багато сортів і відчуваю насолоду, перебуваючи поміж ними. Також у мене багато різновидів і сортів лілій – коли вони цвітуть, усі, хто проходить повз двір, зупиняються помилуватися. А ще дбайливо доглядаю двометрові помідори сорту Де Барао.

    Переглядів: 186 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Вересень 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    282930
    Copyright Лохвиця © 2016