ЛохвицяЧетвер, 23-Лис-2017, 21:20
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2013 » Грудень » 23 » НАРОДЕ МІЙ!!!
    13:50
    НАРОДЕ МІЙ!!!
    15 грудня в Україні відбулись довибори в 5 проблемних округах. Важко поки що прогнозувати їх остаточні результати, але комітет виборців України стверджує, що на перевиборах було значно більше підкупу, ніж минулого року.


    Зокрема, «свободівець», опозиційний депутат Андрій Ільєнко стверджує: «Підозрюю, що вони намагатимуться не пропустить жодного опозиційного кандидата на проблемних округах. Ми маємо не визнавати виборів. У цій країні вибори закінчились. Коли екзит-пол на 20% помиляється, це технічно і теоретично неможливо. Це означає те, що поки Янукович – президент, поки у нас існує ця політична система, поки у нас існує цей уряд, виборів в Україні більше не буде. Це треба зрозуміти.»

    Я ніколи особисто не вважав себе поетом, ніколи не намагався записатись до цього цеху. Хоча інколи і грішив віршуванням. У 2003 році написав вірша, який був надрукований однією місцевою газетою. Мої друзі та знайомі, які займалися цією справою більш серйозно, в цілому дали йому позитивну оцінку, але вказали на те, що він написаний суто на злобу дня. Що пройде час, життя зміниться на краще і це нікого не цікавитиме. А поезія має бути вічною… Пройшло 10 років. На календарі – 2013-й. Але в світлі останніх подій, через призму євромайдану, чи втратили ці рядки актуальність?

    Кому потрібна правда у наш час?
    Питання аж ніяк не риторичне.
    Жебрачити народ мій став не враз
    І багатьом робити це незвично.
      І в найми за кордони подались
      Брати мої і сестри-небораки.
      Не плач, матусю, гірко не кривись,
      Бо ми тепер, як і колись, козаки.
    Одні Хмельницького нащадки, ті – Мазепи,
    Та щастя йти до нас не поспішає.
    Нам рідко носять діточок лелеки,
    Нема добра в благословеннім краю.
      Народе мій! Чорнобиля заручник,
      Народе мій, голодоморів свідок,
      Проснись і розтопчи ти цей гадючник
      Хоча б в ім’я своїх майбутніх діток.
    Олег ЛІСНЯК
    Переглядів: 388 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 2
    2  
    Знецінься, згодься, небожись.
    Нескорених вершин не бійся.
    Ти - лише раб думок своїх.
    Над цілим світом - смійся, смійся.

    Лети, безцінний - без ціни.
    З вершин лети чи вгору.
    Лети, чи пригай, чи біжи
    Без сумніву й докору.

    Твій поступ - бій для палачів.
    Ти згодний? Значить гідний!
    Щоб рай перетворить на гнів.
    Нелюд не брат, не рідний.

    І не божись, і не клянись,
    Будь чесний сам з собою.
    Не кланяйся і не кляни.
    До Бою! Зброю! Свою!

    *******************

    1  
    ІВАН ФРАНКО
    НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ
    ***
    Народе мій, замучений, розбитий,

    Мов паралітик той на роздорожжу,

    Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

    Твоїм будущим душу я тривожу,

    Від сорому яких нащадків пізних

    Палитиме, заснути я не можу.

    Невже тобі на таблицях залізних

    Записано в сусідів бути гноєм,

    Тяглом у поїздах їх бистроїздних?

    Невже повік уділом буде твоїм

    Укрита злість, облудлива покірність

    Усякому, хто зрадою й розбоєм

    Тебе скував і заприсяг на вірність?

    Невже тобі лиш не судилось діло,

    Що б виявило твоїх сил безмірність?

    Невже задармо стільки серць горіло

    До тебе иайсвятішою любов'ю,

    Тобі офіругочи душу й тіло?

    Задармо край твій весь политий кров'ю

    Твоїх борців? Йому вже не пишаться

    У красоті, свободі і здоров'ю?

    Задармо в слові твойому іскряться.

    І сила, й м'якість, дотеп, і потуга,

    І все, чим може вгору дух підняться?

    Задармо в пісні твоїй ллється туга,

    І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,

    Надій і втіхи світляная смуга?

    О ні! Не самі сльози і зітхання

    Тобі судились! Вірю в силу духа

    І вдень воскресний твойого повстання.

    О, якби хвилю вдать, що слова слуха,

    І слово вдать, що в хвилю ту блаженну

    Вздоровлює й огнем живущим буха!

    О, якби пісню вдать палку, вітхнекну,

    Що міліони порива з собою.

    Окрилює, веде на путь спасенну!

    Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,

    Роздертим сумнівами, битим стидом,—

    Не нам тебе провадити до бою!

    Та прийде час, і ти огнистим видом

    Засяєш у народів вольних колі,

    Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

    Покотиш Чорним морем гомін волі

    І глянеш, як хазяїн домовитий,

    По своїй хаті і по своїм полі.

    Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий.

    Та повний віри; хоч гіркий, та вільний;

    Твоїй будущині задаток слізьми злитий,

    Твойому генію мій скромний дар весільний.

     

    20 липня 1905

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Грудень 2013  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031
    Copyright Лохвиця © 2017