Лохвичани поховали загиблого підполковника - 29 Лютого 2016 - Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 02-Гр-2016, 21:00
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2016 » Лютий » 29 » Лохвичани поховали загиблого підполковника
    13:30
    Лохвичани поховали загиблого підполковника
    18 лютого 2016 року лохвичани провели в останню путь 36-річного Олега Коваленка, який народився й виріс у Лохвиці, часто навідував батьків. Військові повідомили, що чоловік повністю віддавав себе службі, захисту України і загинув при виконанні бойового завдання.


    Проводжали героя близько 2 тисяч чоловік. Прибули військові Лохвицько-Чорнухинського військкомату, товариші по навчанню і нинішній службі.

    Хорошим хлопцем був! – розповідає Олег, на вигляд 30 років. – Нічогісінько поганого про нього не пригадаєш! Я був командиром групи, а Олег Коваленко – командиром нашого відділення. Він завжди йшов уперед, завжди шукав справедливості. Ми тоді були ще молодими, майже дітьми, хто уважно слухав його настанови, хто – не дуже. Після нашого випуску льотний склад розформували, у авіації залишилося, згідно президентського указу, не більше 30% випускників. Решта перейшли в сухопутні, переважно на керівні посади. Тоді Олег Миколайович став начальником стройової частини Миколаївської авіаційної бригади. Заочно у Кіровограді закінчив цивільну академію за фахом льотчика. Навчання обійшлося у чималу суму, але роботу в цивільній авіації знайти не зміг, продовжив військову службу. Невдовзі перейшов на службу до СБУ, дослужився до звання підполковника. Ми за цей час стали капітанами.

    Поховали загиблого саме у синій формі льотчика.

    Олег фізкультуру завжди «валив», коли був курсантом, але як тяжко вона йому не давалася, просто «кігті рвав», щоб результати покращити, пітнів, хрипів, але біг, пнувся на турніку, – продовжує Сергій, теж товариш покійного. – Усією групою його «тягнули», а він тренувався в будь-який зручний час. Ми жили поруч, разом їхали по домівках на третіх полицях вагона – місць не було, а додому хотілося. Дорослим він увесь у службі був, але для друзів і сім’ї час знаходив, ми на полювання їздили, в гості один до одного. Олег дуже любив дружину, дітей завести вони не встигли.

    В останні роки сильно захоплювався рибалкою, полюванням, – перебиває Олег. – Ми зустрічалися, разом виїжджали на природу. Про службу нічого не розповідав, на всі питання одна відповідь: «Усе добре». Я Олегові в останній вечір перед смертю дзвонив. Він казав, що все чудово. Я буваю іноді в місті, де він жив, ми в цій розмові домовилися, що зустрінемось, на полювання сходимо, а зустрілися тут, – зціплює зуби й гірко посміхається.

    Олег у школі віддавав перевагу гуманітарним дисциплінам, – каже Андрій, його однокласник. – Захоплювався спортом, бігав разом із батьком, учителем фізкультури. Дитинство було у нас цікаве, насичене витівками. Пам’ятаю, як наших батьків класна керівниця Тамара Михайлівна викликала після того, як відро води, у якій ганчірку для підлоги мили, вилили з третього поверху.

    Обабіч шляху, схиливши голови та тримаючи в руках червоні гвоздики, вишикувалися старшокласники та вчителі. Біля меморіалу загиблим на фронтах Великої Вітчизняної процесія зупинилася, відбувся мітинг.

    16 лютого під час виконання бойового завдання на Донеччині обірвалося життя нашого земляка, офіцера, справжнього патріота України, який народився і виріс у Лохвиці, – каже міський голова Віктор Радько.

    Сьогодні ми віддаємо останню шану нашому бойовому товаришу, – продовжує Дмитро, військовий побратим Олега. – Справжній мужній офіцер, професіонал своєї справи, чесний, порядний – таким він назавжди залишиться в наших серцях. І нехай усі, хто носив або носить погони, молоді хлопці, які мріють стати справжніми чоловіками, беруть приклад із цієї людини, із цього громадянина. Героям слава!

    Не в труні, не з оркестром і посмертним салютом чекали ми у гімназії свого випускника, – каже Тамара Журавель, класний керівник Олега Миколайовича. – Ми сподівалися, що він повернеться й розповість нинішнім учням про свою службу. Ми, вчителі, пам’ятаємо його як гарного учня, скромного, впевненого в собі, спокійного, зваженого й небагатослівного. А ще – надзвичайно працьовитого, бо не було жодного завдання, якого б він не виконав. Удома його молоді сильні руки завжди знаходили роботу в господарстві. Микола Іванович дуже пишався сином, із гордістю розповідав про нього.

    Коли опускали труну, оркестр грав державний гімн України, четверо солдатів салютували в небо.

    Відсутність інформації спровокувала серед лохвичан перекази різних версій загибелі. Адже товариші Олега не називали навіть місто, де він жив, а розпитувати щось у батьків було некоректно. За неперевіреною інформацією, Олег навчався в Харкові, служив у Миколаєві. Потім перейшов до СБУ і був військовим контррозвідником. Виїжджав у відрядження на передову. Службовці Лохвицько­-Чорнухинського військкомату кажуть, що не знають навіть номер військової частини, де служив Коваленко, оскільки призивали його, імовірно, з Києва. Деталі і обставини загибелі невідомі, але, можливо, з часом надійде об’єктивна інформація.

    Лохвицька міськрада розглядає варіант присвоєння імені героя нинішній вулиці Рози Люксембург, де мешкають батьки Олега. Її планували назвати Береговою. Запропонована назва викликала шквал критики від громадських активістів і пересічних лохвичан. Але для втілення пропозиції потрібно більше подробиць про історію життя і смерті Олега Коваленка. Про його патріотизм і сумлінну службу свідчать не лише слова, а й вісім прижиттєвих нагород, які солдати несли перед труною на червоних подушечках.

    Переглядів: 221 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 4
    1 elipol   (29-Лют-2016 21:55)
    Гарна людина була. Батькам на  грядці помагав.

    0  
    2 Obers   (02-Бер-2016 17:39)
    У Лохвиці поховали земляка, загиблого в зоні війни



    18 лютого лохвичани прощалися зі своїм земляком, кадровим офіцером, справжнім патріотом України, 36-річним Олегом Миколайовичем Коваленком... http://visti.pl.ua/u-lohvi....ni.html

    0  
    3 Obers   (02-Бер-2016 17:40)
    У Лохвиці вчора поховали кадрового офіцера, який загинув в АТО http://vpoltave.info/post/44118

    0  
    4 Obers   (03-Бер-2016 13:17)
    Лохвицький край додає 5 нових світлин.1 березень о 20:06 · 36-річний лохвичанин повернувся із зони АТО у труніЗагиблого Олега Коваленка 18 лютого провела в останню путь багатосотенна процесія. Без сина залишилися літні батьки, без чоловіка – молода дружина. Обставини смерті поки що залишаються таємницею.

    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Лютий 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    29
    Copyright Лохвиця © 2016