ЛохвицяП'ятниця, 18-Серп-2017, 04:23
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0
    Головна » 2015 » Вересень » 28 » Лохвичани ініціювали прийняття нового закону
    15:53
    Лохвичани ініціювали прийняття нового закону
    Проект закону №3038, відповідно до якого частин арентної плати за землю, що нафтогазовидобувні підприємства вносять до державного бюджету, залишатиметься у місцевих, зареєстровано у Верховній Раді. Серед співавторів – народний депутат Тарас Кутовий, одним з пунктом чиєї передвиборчої програми була саме підтримка тих районів, що мають корисні копалини, та інтересів населення, яке мешкає на цих територіях. Передувала цьому колосальна робота на районному рівні, бо де ж, як не на місцях краще знають про потреби і специфіку поводження з коштами, що йдуть у держскарбницю від роботи нафто- та газодобувних компаній.


    Олексій Маляренко у холі Лохвицької РДА біля карти,
    на якій відображені вуглеводневі поклади району та їх видобування

    Неабияку роль у подіях, що передували створенню й реєстрації законопроекту, відіграв радник голови Лохвицької райдержадміністрації Олексій Маляренко, який давно і ґрунтовно знається на темі. Це людина з величезним досвідом, депутат районної ради, голова постійної комісії з питань промисловості, транспорту і зв’язку. У недавньому минулому працював начальником відділу капітального будівництва підприємства «Регал Петролеум Корпорейшнлімітед» (РПКЛ), провідним спеціалістом міськради, заступником міського голови Лохвиці.

    Олексію Івановичу, попри негативний вплив добування вуглеводнів на довкілля і здоров’я людей, розбиті автоцистернами дороги, купа людей мириться з цим. Яка причина Вашої небайдужості, бажання отримати компенсацію від добувних підприємств?
    Я бачив, що у 2013 і 2014 роках Лохвицький район практично не одержував коштів від нафтогазового комплексу. У попередні роки з керівниками підприємств працювала влада району, вони виділяли якісь суми, укладали з сільськими радами соціальні угоди й виконували їх. Зокрема, представництво РПКЛ, залежно від обсягів власного будівництва, поповнювало бюджет району на 1,2–1,9 млн грн. протягом року. Крім того, підприємство підтримувало в належному стані дороги від Лохвиці до Луценок і Бербениць (разом із компанією «Природні ресурси»), розчищало їх узимку, витрачаючи на це до 200 тис. грн. на рік. Згадане підприємство з іноземним капіталом було зареєстроване раніше у Чернігівській області, хоча добували вуглеводні лише на території Лохвицького та Чорнухинського районів. На прохання влади району й області перереєструвалися у Яхниках і тепер податки сплачують відповідно за місцем фактичної діяльності.

    Тільки рентної плати за землю від нафтогазових підприємств Лохвиччини, за моєю інформацією, до держави у 2013 р. надійшло 247 млн грн., а на соціальну сферу району – 0 грн. 0 к., якщо не рахувати допомогу, надану на місцях у вигляді подарунків для громад тощо.

    Але варто задуматися, яким значним донором для державного бюджету України є Лохвиччина з її нафтогазовим комплексом! Знову ж таки, з Криму, де проживало близько 2,4 млн осіб, у державний бюджет до анексії надходило близько 2 мільярдів гривень. А Лохвицький район, де усього лише 44 тисячі жителів, дав до державного бюджету в 2014 році 1 млрд 247 млн грн., а лише за перші 5 місяців 2015 року – 1 млрд 200 млн грн.

    Як газовики реагували на Ваші пропозиції стати партнерами у справі наповнення місцевих бюджетів, зробити щось для місцевого населення? Їм це вигідно, чи ні?
    Районна влада запрошувала представників підприємств, проводила з ними роботу, але більшість прохань про допомогу проігнорували. Реакція газовиків на прохання й умовляння неоднозначна. 4 роки ми вмовляли «Природні ресурси» зробити об’їзні технологічні дороги загальною протяжністю 6 км для своїх автоцистерн, щоб не руйнувалися дороги й будинки в Лохвиці, Харківцях, Безсалах, Мехедівці. Коли торік люди перекривали трасу, а над дорогою на в’їздах у Лохвицю міськрада встановила перекладини, під якими не може проїхати цистерна, намагаючись хоч таким чином, бодай частково, врегулювати питання. Міські дороги, якими прямують бензовози, настільки зруйновані, що самі цистерни стали перекидатися. І тільки за таких умов будівництво 1,5­кілометрового відрізку шляху розпочалось. Зараз воно не завершене, це вкритий плитами насип із проїжджою частиною 4­метрової ширини, де двом вантажівкам ніяк розминутися. Резюмуючи сказане, наголошую, що назустріч ішли далеко не всі й не завжди. Якщо той самий «Регал», який за рік заплатив 64 млн грн. рентної плати, охоче нас підтримував, то «Природні ресурси», від яких надійшло 352 млн грн. (плата пропорційна обсягам добутого, а вони мають хороші свердловини), не вдарили й пальцем об палець у останні роки. Окрім, хіба, суттєвої підтримки волонтерській групі, яка забезпечувала наших мобілізованих першої хвилі. І за це справді їм вдячні. Напевно, на тлі цього відбулися якісь зрушення в свідомості керівництва, бо нині в результаті перемовин і «Природні ресурси» підписали благодійну угоду, і «Укргазвидобування» виділяє 2,5 млн грн., за 400 тис. грн. зараз уже ремонтують дороги на вулицях Сенчі.

    Дехто нахабно не платить податків державі. За моєю інформацією, на сьогодні НГВУ «Полтавагазвидобування» не заплатило 1 млрд 100 млн грн. Знаю, що облрада планує позбавляти ліцензій злісних неплатників податків та інших порушників.

    Як я розумію, нарешті за сприяння голови РДА та народного депутата Тараса Кутового ви дійшли аж до Верховної ради. Розкажіть про свій досвід спілкування з парламентарями. Чому ваша ініціатива не одразу стала законопроектом?
    До співпраці над втіленням ідеї залишати на місцях 10% рентної плати ми залучили Роменський, Липоводолинський, Охтирський і Лебединський райони Сумської області, 9 районів Полтавщини, де розробляється найбільше родовищ, Харківську, Дніпропетровську, Івано-Франківську і Львівську області. Разом ми «засипали» Верховну Раду листами з проханням прийняти закон про зміни у Бюджетному і Податковому кодексах. Виявилося, що у народної депутатки Ольги Бєлькової, яка працює в одній фракції з Тарасом Кутовим, є окремо свої напрацювання у цій сфері, тому ми, так би мовити, знайшли один одного. На сьогодні досягненням є те, що ми маємо законопроект №3038, співавторами якого є фактично група депутатів, які розуміють, наскільки важливо для громад мати той відсоток від рентної плати, про який йдеться в документі.

    Спроби добитися цього результату вже були. На жаль, невдалі. Але ми сподіваємося, що наша командна, багаторівнева робота цього разу таки дасть змогу досягти того, чого ми всі так прагнемо.

    На що планується витрачати залишок коштів, що будуть акумулюватися на території району? Які села в першу чергу можуть претендувати на надходження і як вважаєте, на що варто було б витратити ці кошти у першу чергу?
    Ми порахували, що за існуючих обсягів видобутку, до нашого бюджету надходитиме близько 150 млн грн. на рік, які розподілятимуться на потреби сільських рад, району та області. Для порівняння: річний бюджет Лохвицького району зараз складає 148 млн грн. Тобто навіть якщо приймуть закон про залишення 5, а не 10% платежів, цих грошей вистачить, щоб відремонтувати дороги, задовольнити соціальні потреби людей, втілювати ініційовані ними проекти. Особисто я буду просто щасливим. Звичайно, більше коштів спрямовуватиметься в ті села, які найбільше потерпають від наслідків видобутку копалин і через які пролягають транспортні шляхи, що ними курсують вантажівки. Йдеться і про вирішення екологічних питань, які невідворотньо тягне за собою розробка родовищ. Таким чином, за умови прийняття законопроекту ми зможемо самостійно вирішити комплекс проблем, які непокоять усіх. І от якраз голосування за документ, якщо його погодить відповідний комітет, покаже теж, хто насправді дбає про інтереси людей, а хто віддає перевагу пустопорожній балаканині.

    Переглядів: 287 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 1
    0
    1  
    Тарас Кутовий: «Завдяки наполегливості активістів вдалося зареєструвати закон, який допоможе залишати частину рентної плати з видобутку копалин у місцевих бюджетах»

    «Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату)» за номером 3038 у Верховній раді. Серед співавторів — народний обранець, що представляє Полтавщину — Тарас Кутовий Мешканці населених пунктів, де видобувають корисні копалини, повинні мати преференції

    Ще коли я вперше йшов на вибори у 2012 році, у моїй виборчій програмі йшлося про те, що мешканці населених пунктів, де видобувають корисні копалини, повинні мати преференції. На сьогодні, рентна плата, яка надходить від видобувних компаній, централізовано спрямовується на Київ, а от в яких обсягах повертається на місця і чи повертається взагалі — це інше питання. У своєму законопроекті ми пропонуємо зміни, які будуть вигідні як громадам, так і видобувним підприємствам, які так чи інакше мають робити внески в інфраструктуру тих населених пунктів де вони працюють, – наголошує Тарас Кутовий.

    Документом пропонується встановити розподіл коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату в наступному співвідношенні: 2% до сільських, селищних та міських бюджетів, 1,5% до обласних бюджетів та 1,5% до відповідних районних бюджетів. Таким чином, місцевим громадам буде надано більше фінансових можливостей для вирішення проблем на місцях, покращення еколого­економічної ситуації населених пунктів, що в свою чергу сприятиме налагодженню плідного співробітництва між підприємствами нафтогазовидобувного комплексу та органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

    – Цей законопроект — хороша демонстрація командної роботи на всіх рівнях. Окремо б хотів відзначити громаду свого виборчого округу, зокрема активістів з Лохвицького району, який називають «українським Кувейтом», і який найбільше потерпає від наслідків діяльності добувних компаній, а коштів для відновлення інфраструктури до них надходить не так багато. Як депутат, я справді представляю інтереси громади у найвищому законодавчому органі країни, але тільки спираючись на позицію громади народні обранці можуть бути ефективними в повній мірі. Коли у тебе на руках десятки звернень, то ти маєш конкретні аргументи, щоб відстоювати права людей і переконувати голосувати за якісь зміни, що їх очікує громада. На своєму рівні тепер разом з колегами нам треба довести почату справу до кінця і запустити запропонований нами механізм, – додав Кутовий.

    Олена ЗАДОРОЖНА

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Вересень 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    282930
    Copyright Лохвиця © 2017