Анатолій Гнатенко загинув у розвідці - 8 Грудня 2014 - Лохвиця
-
ЛохвицяНеділля, 11-Гр-2016, 01:20
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу

Реклама Google
Меню сайту
Обговорюють
  • Реклама


    Статистика
    Гость,
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2014 » Грудень » 8 » Анатолій Гнатенко загинув у розвідці
    17:39
    Анатолій Гнатенко загинув у розвідці
    26 листопада в селі Дібрівному поховали 38-річного солдата, який загинув під час виконання бойового завдання біля міста Щастя. Залишились без нього батьки, дружина, донька, численні друзі.


    У день поховання в Погарщині дім, де жив загиблий із сім’єю, шукати не доводиться – туди рухаються десятки людей, автомобілів. Біля двору – сотні людей. Багато з них за життя не були знайомі з Анатолієм Олексійовичем, але прийшли, щоб провести Героя в останню дорогу.

    У черзі до труни стільки бажаючих попрощатися, що заповнений чималенький двір. Рідні голосять і ридають, сліз не можуть стримати навіть чоловіки. З болем, говорячи з натугою, згадують Анатолія Гнатенка друзі.

    Поганого нічого не скажеш, – каже однокласник Віктор Клименко. – Хороший був хлопець, спокійний, і мухи не скривдив, усім допомагав. Добре вчився у школі, потім – у Веприцькому ПТУ. Працював у колгоспі, потім служив у армії, повернувся в колгосп. Як і більшість однолітків, одружився, купив хату в Погарщині, багато працював для сім’ї, все розбудовував своє господарство, допомагав друзям. У останні роки працював у РАЙЗі, у охороні нафтогазового підприємства. Залишились батьки, дружина і донька-дев’ятикласниця. Жить би та жить іще!

    Сусід, разом виросли, разом провели дитинство, – додає інший однокласник. – Сало смажили в проваллі, у «войки» грали. У школі з нас, чотирьох однокласників, ми, троє, були розбишаками, постійно нас і батьків до директора викликали.

    А Толіних батьків не викликали ні разу, нікому за нього червоніти не доводилось. Коли одружилися ми обоє, спілкувалися більше по телефону, бачилися кілька разів на рік. Якихось особливих захоплень Толя не мав, але був дуже трудолюбивим, допомагав батькам. Ніколи не зловживав спиртним. Люди його поважали, бо нікому не відмовляв, якщо просили допомогти. Жаль… Першими від нас ідуть у могилу найкращі люди, а решта – потім.

    Чоловіки біля двору згадують, що Анатолій недавно був у відпустці.

    Жаль, що ногу тоді не поламав абощо! – обурюється один із них. – Якби так на права комісію проходить, як у нас при наборі в армію! Ніхто з врачів толком не дивиться. «Годєн! Годєн!», – і вперьод.

    Солдати, які привезли тіло, приїхали й від’їхали вночі. Тому обставин загибелі ніхто з присутніх достеменно не знає. Лише солдати з салютної групи (раз така існує, значить і робота в них постійно є) неофіційно розповіли, що Анатолій разом із товаришем-кременчужанином пішов у розвідку й натрапив на засідку. Обороняючись і тікаючи від ворогів, обоє підірвалися на міні.

    У процесії вирушає кілька сотень чоловік, грає оркестр, моляться священики, співає церковний хор. Процесія крокує швидко, бо холодно й вітряно. Катафалк їде порожнім, труну чоловіки більше 2 кілометрів до сусіднього села Дібрівного несуть на плечах. У Дібрівному живуть батьки Анатолія, там він виріс, закінчив перші три класи. Ґрунтова дорога від асфальтованої траси до Долинки щойно розрівняна грейдером. На прощання по дорозі труну заносять на кілька хвилин до батьківської оселі.

    На цвинтарі люди густо обступають труну, прощаються.

    У 1994 році юнаком Анатолій Олексійович розпочав військову службу із прийняття присяги на вірність українському народові, – каже комісар Лохвицько-Чорнухинського об’єднаного районного військового комісаріату Роман Чабановський.

    Свою життєву позицію не полишив і сьогодні, у тривожний та складний час, коли на нашу землю напав ворог-загарбник. 4 серпня цього року Анатолій Олексійович був призваний до лав Збройних Сил України під час третього етапу мобілізації. Проходив підготовку в Башкирівці Чугуївського району Харківщини. Потім на сході Анатолій Гнатенко воював відважно та самовіддано, не шкодуючи свого життя. Йому б іще жити та радіти життю, але доля розпорядилась інакше. 21 листопада цього року під час виконання бойового завдання поблизу міста Щастя його життя обірвалося. Цей день не зітреться з пам’яті рідних, близьких, друзів та бойових побратимів ніколи Анатолій мужньо віддав життя за всіх нас. Як військовий, я віддаю шану і схиляю голову перед цим чоловіком, який гідно захищав нас із вами, українську землю, незалежність та територіальну цілісність України. Герої не вмирають!

    Мав спокійну вдачу та стриманий характер, через що мав дуже багато друзів, – схлипує однокласниця Галина Федоренко. – Хіба думав під час строкової служби, що одержані знання і вміння знадобляться для справжньої війни, що доля принесе такі випробування на його короткій життєвій дорозі? Анатолій був справжнім Героєм і таким залишиться в наших пам’яті й серцях.

    Після панахиди троє солдатів стріляють із автоматів у небо по 4 рази. Оркестр виконує Державний Гімн України. Копачі опускають труну в могилу.

    Майже ніяких відомостей про земляків у Інтернеті нам не вдалося знайти. Лише на сайті телеканалу «Інтер» у свіжому репортажі з-під міста Щастя одним рядком сказано, що двоє наших підірвалися на міні, та на сайті Лохвицької райдержадміністрації – короткий некролог. Певно, недарма в народі пліткують, що державі невигідно оприлюднювати справжню кількість загиблих у АТО і вигідно загиблих героїв «замасковувати» під загиблих у інших місцях під час навчань або зниклих безвісти – тоді рідним не треба платити грошей. Всім відомо, скільки приводів знаходить бюрократична машина, щоб не платити компенсації. На сайті Полтавської облради днями створили електронний некролог, до якого занесений 41 солдат із області, в тому числі Олександр Матійчук із Червонозаводського та Віталій Кузьменко із Зінькова. Про Анатолія Гнатенка там станом на 30 листопада інформації не було.

    Переглядів: 426 | Додав: Obers | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Подписка:1
    Код *:
    Прогноз погоди
    Лохвиця 
    Реклама


    Пошук
    Міні-чат
    Календар
    «  Грудень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031
    Copyright Лохвиця © 2016