с.Бодаква - Сторінка 2 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 03-Гр-2016, 16:41
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 2«12
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » с.Бодаква (історія села)
с.Бодаква
aaaaДата: Субота, 02-Кв-2016, 18:05 | Сообщение # 16
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Бодаква́ — село у Лохвицькому районі Полтавської області України. Розташоване на лівому березі річки Сула у місці впадіння річки Бодаква.Зміст
    ІсторіяПонад СулоюДавня історіяПоблизу села Бодаква, на правому березі Сули, на горі понад Сулою, знаходяться залишки селища доби Київської Русі (XII–XIII століття), також залишки укріплень пізнього українськогосередньовіччя (XVII–XVIII ст.). Також на правому березі Сули знаходитьсягородище IX–XIII ст., що відноситься до роменської культури і доби Київської Русі. [1] Укріплення імовірно входили до системи укріплених городів проти чорних булгар, угрів, печенігів. [2]ГетьманщинаСучасне село засноване у 17 столітті, входило до складу Сенчанської сотні Лубенського полку[3], свою назву отримало від річки Бодаква. [4] Бодаква згадана в записі від 8 березня 1665 року в Лохвицькій ратушній книзі в контексті суперечки колишнього городового отамана Лохвиці Демка Виприщенка та Семена Чернишенка щодо спільної пасіки.[5] На 1666 рік у Бодакві 6 господарів орали на 4 волах, 9 господарів орали на 2 волах, у селі було 9 бобилів.[6][7]Згідно з універсалом гетьмана Мазепи від 11 січня 1689 року с. Бодакву з млинами на Хрулівській греблі на річці Сулі було віддано Григорію Гамалії. [8] [9] Бодаковським отаманом у 1691 році був Петро Петрушенко а війтом Роман Бут.[10] У 1692 році після першого невдалого антиросійського походу Петрика біля Бодакви був гетьманський табір гетьмана Мазепи.[11] Семен Палій відвідував табір з 28 серпня до 3 вересня 1692 року.[12]На початку 18 століття село за заповітом Марії Василівни Гамалії, вдови Григорія Гамалії, перейшло у власність до Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві.[13][14] Жалуваною грамотою Петра І від 4 лютого 1716 року було підтверджене право власності Михайлівського Золотоверхого монастриря на Бодакву.[8][14]На 1732 рік в реєстрі Сенчанської сотні Лубенського полку було записано 80 козаків з Бодакви.[15] Городничим Бодакви був ієромонах Свято-Михайлівського Київського Золотоверхого монастиря Філарет Чарнецький, у селі було два попи та один дяк.[15]. У 1773 році перед святом трьох святителів (30 січня) в Бодакві зупинявся Семен Гаркуша.[16][17]Післякозацька добаЗ 1781 року село у складі Лохвицького повіту Чернігівського намісництва; з 1796 року — Малоросій­ської, 1802 року — Полтавської губернії.[18]У 1804 році Бодаква постраждала від нашестя сарани у Полтавській губернії.[19]В 1828 році у селі став до ладу перший на Полтавщині і один з перших на території України цукровий завод у маєтку поміщика дійсного статського радника Олексія Майорова. Завод виробляв цукор-пісок. [20] [21] [22] 1829 року заводом було вироблено 180 пудів цукру. [23] У 1844 році підприємство виробило 370 пудів цукру на суму 3289 рублів.[24] Завод виробляв до 380 пудів цукру щорічно на суму 3300 рублів.[25]Щонайменше з 1840-их років у селі діє винокурня з паровим двигуном.[26]За даними на 1859 рік Бодаква була власницьким та козацьким селом, у селі було 441 двори, жіноче населення становило 1397 осіб, а чоловіче1323 особи. У селі було 3 заводи та одна православна церква.[27]На момент скасування кріпацтва у 1861 році 5000 десятин землі та 268 кріпацьких дворів у належали поміщиці Макаровій Ользі Платонівні.[28][26]На 1867 рік в селі було 2720 жителів.[29]У 1882 році було відкрито церковнопарафіяльну школу, у 1892 році — початкове училище. У 1888 році у Бодакві було 534 двори, з 4359 жителів було лише 9 письменних.[18]На 1884 рік парова винокурня землевласниці Ольги Макарової налічує 18 робітників й орендується підприємцем Хазановим.[26]У 1891 році урожайність зернових склала 20,9 центнерів з гектара.[28]У 1892 році у Лохвицькому повіті спостерігався недорід жита, ярих культур і трав. Тому з ініціативи Лохвицького товариства сільськихгосподарів у Бодакві з 26 квітня по 29 травня 1893 року під наглядом В.Бакумової, а згодом А. Московенко і В. Сидоренко, діяла їдальня, демогли харчуватися здебільшого діти, старі люди й інваліди.[30]20 квітня 1894 року село майже повністю згоріло[18], Вознесенська церква Бодакви постраждала від пожежі.[31]На 1898 рік у Бодакві було близько 600 дворів.[32]За даними 1903 року у Бодакві проживало близько 4000 осіб, у селі була церква, щотижневий базар, більш ніж 80 вітряків та кількамаслобійок. [33]На 1909 рік у селі був цегельний завод та гуральня.[34]За даними 1910 року з 3349 мешканців Бодакви письменними було 726, в народному училищі (збудоване 1898 року) навчалося 110 дітей. Діяло 28 вітряків, 2 кузні, 3 олійниці, 2 лавки.[18] В 1913 році в селі був паровий млин простого помелу, маслобійка та просорушка.[24]Між 1910 та 1914 роками в Бодакві було збудовано будівлю однокласної земської школи за проектом О.Г Сластіона. [35][36] Будівля використовується й нині у якості початкової школи. [37]Під час Першої світової війни у російську армію було призвано 176 осіб.[38]У Бодакві в цей час було 2 поміщики: Дебренардер (ймовірнo, що це почесний мировий суддя Дебренандер Олексанр Петрович[39]) (мешканці вживали прізвище Дубернант) та Дублицький. Вони володіли 580десятинами землі. У селі було 40 господарств, яким належало 1700 десятинземлі. 60 десятин належали церкві, 70 десятин двом священикам Бодакви.3412 десятин землі знаходилися у володінні 570 дрібних та середніхгосподарств. Річний податок на землю становив для жителів Бодакви від1,5 до 2 карбованців за десятину. Річна плата наймитам становила 110 карбованців.[38][28]Радянський часВперше радянську владу в Бодакві було проголошено у січні 1918 року.[18] Радянська влада викликала опір значної кількості населення Полтавщини,який часом переростав у відкриті протибільшовицькі повстання. У серединічервня 1919 року із Миргородського повіту до Лохвицького повітуперейшов один із повстанських загонів. Каральний загін з Лохвиці, шопідійшов до Бодакви й не знайшов там повстанців, вдався до провокації.Чекісти видали себе за повстанців і попросили селян знайти інший такийже повстанський загін, з яким вони нібито втратили зв'язок. 18 озброєнихвилами і косами селян виявили бажання приєднатися до повстанців. Селянидобровільно зібрали 40 підвід харчів і разом із заарештованимиприбічниками комуністів вирушили до лісу, в якому знайшли 6 повстанцівіз якогось невідомого загону. Чекісти розстріляли 24 селян, якіпіддалися на провокацію.[40]
Радянську владу у Бодакві було остаточно встановлено у грудні 1919 року


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - Субота, 02-Кв-2016, 18:06
 
ssaloneДата: Субота, 11-Чер-2016, 19:03 | Сообщение # 17
Рядовий
Группа: Пользователи
Сообщений: 7
Награды: 0
Репутация: 0
Статус: Offline
Тут є фото колишньої панської садиби й потім лікарні (до початку 2000 десь).

1974 рік:


2010 рік:
 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » с.Бодаква (історія села)
Сторінка 2 з 2«12
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016