ЛохвицяСубота, 29-Кв-2017, 04:35
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 7 з 54«12567895354»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Млини
ObersДата: Вівторок, 18-Вер-2012, 17:49 | Сообщение # 91
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Святе місце пустим не буває . Млини—Лохвиця

Нещодавно в с.Млини Лохвицького району закінчилися роботи по облаштуванню каплички на місті колишньої церкви.

46 років назад в далекому 63 році двадцятого сторіччя на берегу річки Сула була вщент зруйнована Свято-Михайлівська церква, згадка про яку залишилась тільки в памяті жителів. На св. Михайла соборність церкви відмічають кожен рік мешканці села.

За часів Радянської влади релігія як основа духовності нашого народу м'яко сказати, не шанувалася. По всій території колишнього Радянського союзу більшість приміщень церков та храмів були передані в державу як споруди, які можливо раціонально використовувати.

Міцні споруди церков колись духовних святилищ, стали складами, спортзалами, та просто приміщеннями для потреб молодої держави під назвою СРСР.
Так і доля сільської церкви закінчилась трагічно. Ставши непотрібною для колгоспного господарства с. Млини, церкву розібрали до останньої щепки, місце під нею зрівняли таким чином немовби там нічого й не було.

Так би й забули люди з зміною поколінь про місце сільської церкву, якби не примхи одного з підприємців. Який (зі слів місцевих жителів) замітивши гарне місце біля річки з близько трасою, забажав побудувати розважальний заклад.

Реакція села була однозначна - ні п'янці та танцям на святому місті. Зібравши громадою села невеликі кошти, на святому місці було встановлено дерев'яний хрест, та осв'ячено сьома різними служителями церков Полтавської обл.

На сьогоднішній день завдяки спонсорам та пожертвам місцевих жителів зроблено насип, встановлена дерев'яна капличка, обгороджено декоративним забором.

Українське прислів'я “Святе місце пустим не буває” - стало актуальним висловлюванням. Хоча мета та мрії мешканців села - відновити первозданний вид церкви. Вірять прийде час, коли люди "від влади" згадають про духовне, а не про власні кишені. І відродиться в Млинах Свято-Михайлівська церква.

http://ezheliy.ucoz.ua/news....-10-676

Автор: Жванко О.С.

Додано (18-Вер-2012, 15:49)
---------------------------------------------


Понад Сулою...

(фото не моє і річка в районі Бодакви, але ж гарно як... )))

Прикрепления: 3506769.jpg(54Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Вівторок, 18-Вер-2012, 17:40
 
ObersДата: Вівторок, 18-Вер-2012, 18:46 | Сообщение # 92
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Історія, походження назв міст, сіл і річок Чернігівщини та Сіверщини

Походження назви села "Х" - користуйтеся пошуком по сторінці, щоб знайти походження назви певного села (натисніть клавіші Ctrl та F)

Дослідження доктора філологічних наук, професора, шанованого студентами викладача, унікального поліглота та щиро відданого своїй справі фахівця, корінного поліщука з Глухова, завідувача Лінгвістичного музею Київського Національного Університету імені Шевченка Костянтина Миколайовича Тищенка (www.langs.com.ua).

ЛИТВА НА СІВЕРЩИНІ

Топонімічні свідчення. Частина І

На перший погляд, гідно подиву, як мало лишилося в пам’яті народу спогадів про перебування українських земель у складі Литовської держави. Вочевидь, наступні події польської доби, пов’язані з формуванням нової української державності, цілком затерли ті давніші спогади. І тільки віками паплюжена й переслідувана українська мова зоставалася "німим" для людини пересічної, невтаємниченої, однак промовистим для фахівця свідком тих давніх життєдайних взаємин.

Наші запозичення з балтійських мов, передусім литовської, не просто численні: вони утворюють один з найколоритніших пластів української «лексичної ментальності», українського світосприйняття...

...Течуть, сочаться у рівному степу Лівобережжя тихі річки Слоут, Слот на Чернігівщині, Сула на Полтавщині, Білорусі; подібні назви є і в Росії — Сулоть, Сула на Оці; а в далекій польській, але теж з литовським субстратом Сувалщині є село SvXiszki. = sulà «березовий сік», sùltys "сік", sulóti «сочитися»...


Сула в Млинах, біля "3-х стовпів"

...Споконвіку хазяїном лісу був ведмідь — тож і не дивні численні річки Локні Сіверщини, Сумської області, Курщини, Локна на Оці і село Локня, далі с. Локниця Рівненщини, р. і с. Лохніца Білорусі, с. Лохня, дві річки й місто Лохвиця на Полтавщині, пол. Loknica і навіть полабське Loknica. Зрідка подибуємо і слов’янські аналоги — село Ведмеже Сумської обл., Медведовка (інакше в Топорова) Брянщини, — зрозуміло, що «ведмежих кутків» за Литви було куди більше, аніж у пізніші часи: lokys «ведмідь», lókiškas «ведмежий», lókininkas «ведмежатник»...

Докладніше: http://www.polissya.eu/2007....pUcIwIs

Додано (18-Вер-2012, 16:46)
---------------------------------------------
http://b2btoday.com.ua/id/2588192





Наш млинівський дільничий.

wink
Прикрепления: 6389891.jpg(186Kb)


 
ObersДата: Середа, 19-Вер-2012, 13:24 | Сообщение # 93
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Млиняни початку ХХ сторіччя...

Здається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно
Немаючи нічого мати всьо,
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.

Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь, подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.


**********************************

Відсканував старі фото. Дуже старі фото. Вони - наші сімейні реліквії, вони - моя пам'ять, місток котрий зв'язує минуле з майбутнім. Вони унікальні. Вони вкрай цікаві, ці старі фотографії. Це не банальна "цифра", а реальні відбитки того часу. У якому ми були і в якому не були, який був до нас і був разом з нами...

Пропоную ще раз повернутися в минуле, поринути у вир часу, в його неспішну річку, або бурхливий потік. Чорно-біла фотографія живе своїм життям: обожнюю їх розглядати, абстрагуючись від "сьогодні", такого незатишного. Це - справжня машина часу. Пропоную подорожувати разом, необов'язково з знімками з особистого альбому, але обов'язково з чорно-білими (як варіант кольоровими, але такими ж старими, "радянськими" і дореволюційними).



Чоловік праворуч - мій прадід Федір. Фото 1909-10 р. Дивно: навіть не знаючи хто з них мій прадід, я з 100%-ю точністю визначив би його - обличчя мого батька і моєї сестри.



Угорі ліворуч брат моєї бабусі Василь. Знімок теж дореволюційний.



Дід Федір.



Бабуся Паша, кінець 20-хх, як і попередній знімок. Приблизно в цей час вони і познайомились. Такі молоді і красиві!
Прикрепления: 5749657.jpg(69Kb) · 8353653.jpg(65Kb) · 8704873.jpg(54Kb) · 0164867.jpg(29Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Вівторок, 25-Вер-2012, 00:43
 
ObersДата: Середа, 19-Вер-2012, 13:40 | Сообщение # 94
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Вгорі, другий ліворуч, рідний брат мого діда Іван. Він загинув зовсім молодим в перший же рік війни.

Quote
КНИГА ПАМ'ЯТІ УКРАЇНИ

Село МЛИНИ

...Саєнко Андрій Юхимович, 1909 р. Рядовий. Загинув: сч. 1944 р.

Сироватка Борис Юхимович, 1910 р. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Загинув: сч. 1944 р.

Споденейко Григорій Полікарпович, 1901 р. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Загинув: сч. 1944 р.

Степанов Дмитро Антонович, 1900 р. Рядовий. Загинув: гр. 1944 р.

Стрижко Іван Федорович, 1920 р. Рядовий. Загинув у 1941 р. Похований: м. Луцьк Волинської обл.

Сьомак Андрій Юхимович, 1922 р. Рядовий. Загинув: вр. 1943 р.
http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=7990#156

http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=7955
КНИГА ПАМ'ЯТІ УКРАЇНИ. Полтавська обл.: м. Полтава /Головна ред. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін.; обласна ред. кол.: П. Г. Шемет (керівник) та ін. — Полтава: Полтавський літератор, 1995. — 468 с.






Імена загинувших односельців на памятнику в Млинах.
Серед них і Іван...
Прикрепления: 1627602.jpg(75Kb) · 8729618.jpg(164Kb) · 7411866.jpg(125Kb) · 5993799.jpg(156Kb) · 5184489.jpg(153Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 14:43 | Сообщение # 95
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Quote
Слово про лохвицького краєзнавця Михайла Ренського

Аматор краєзнавчої справи на Лохвиччині Михайло Дмитрович Ренський (1882-20.09.1960) був засновником і працював на Лохвицькій науково-дослідній станції тютюну й махорки, був відомим спеціалістом по виведенню нових сортів цих рослин, особисто сам вивів кілька нових високопродуктивних сортів, працював як науковець в тютюнництві від 1916 по 1959 рік й тривалий час на громадських засадах працював, також як науковий співробітник нашого музею, проводив у тому числі й археологічні дослідження...

...А в приміщенні теперешінього краєзнавчого музею, в якому колись працював М.Д.Ренський і ще донедавна були видруковані на стенді наведені вище слова Лєніна, колись відбувались повітові з'їзди, після Першої світової війни перебувала земська управа, яка своє власне приміщення передала під військовий лазарет для поранених. Саме тут 11 лютого 1918 року повстанці заарештували більшовицьких зверхників повітвиконкому, згодом, у 1919 році тут приміщувалась ловхицька "надзвичайка" - ЧК. Серед очільників національно зорієнтованих повстанців 11 лютого 1918 року були - Ганна Володимирівна Сергієвська, яка в 1911 році працювала завідувачкою книжковим складом, а її чоловік працював викладачем місцевого реального училища та секретарем у відділі народної освіти Лохвицького земства, офіцери колишньої царської армії, які усвідомили вибір українського народу й стали на бік Центральної Ради - Михайліченко та Мартос, Кугій - працівник земської управи та Єрмоленко - чиновник відділу військового начальника повіту. Більшовицьких вартових та патрулів було обеззброєно безпосередньо поблизу будинку та у місті.

Гласними в цей час були землевласник Микола Пилипович Терешкевич, учитель з села Млини Григорій Кирилович Куценко, лікар Петро Миколайович Андріяшев, М.П.Галаган (зять яхницького священника), лікар Лазар Рувимович Казаков, ветлікар В.П.Левандовський, бухгалтер, що походив з Харківець, але мешкав у Лохвиці - Петро Іванович Пономаренко, статистик Лохвицької земської управи В.М.Черногор та Черницький К.Є. Вони, очевидно, стали на бік повсталих українських інтелігентів та міщан.
http://gromada-lv.at.ua/index/0-13



АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
МІСЦЕВИХ МУЗЕЇВ
ПІВНІЧНОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
(у 20-х роках ХХ ст.)


http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Siver/2009/MC_15.files/50.pdf

Додано (20-Вер-2012, 12:27)
---------------------------------------------



Quote
ЛОХВИЦЬКА СОТНЯ
(1648-1782 pp.)
=====================

Сформувалася у складі Лубенського полку наприкінці 1648 року. У середині 1649 року мала три сотні як військові підрозділи. За Зборівською угодою 16 жовтня 1649 р. включена як єдина адміністративна одиниця у складі 300 козаків до Миргородського полку. За реформою Івана Виговського 1658 року Лохвицьку сотню повернули до Лубенського полку, в якому вона надалі постійно перебувала аж до ліквідації у 1782 році. Від 1665 р. Лохвиця приписана до Генеральної артилерії разом з Ромнами.

У 1764 році зі складу сотні виділено ще одну територіальну одиницю - Янишпільську сотню (1760-1782 pp.). Протягом 1760-1782 pp. сотня поділилася на 2-3 підрозділи. Після скасування полково-сотенного адмінподілу Лівобережжя територія сотні увійшла до Чернігівського намісництва.
Сотенний центр: містечко Лохвиця, нині - райцентр Полтавської області.

Сотники: Зуб Василь (1649). Іван Федорович (1650). Калита Максим (1653). Горбатенко Євстафій (1653-1654). Котляр Лесько (1653, н.). Виприск Андрій Михайлович 1658). Білецький Ілля (1659). Івненко Іван [Партолка, Іовенко] (1659). Виприск Андрій Михайлович (1659). Геращенко Сава (1660). Пилипенко Іван (1660). Котляренко Яцько 1661). Базилей Іван (1661). Геращенко Фесько 1661, н.). Шамлицький Степан (1662). Юсько Якович (1668-1669). Отрок Юсько (1669). Виприск Демко (1670). Котляренко Юсько 1670). Котляренко Василь (1671). Отрок Юсько (1672). Котляренко Юсько (1672). Пивоваренко Михайло (1672, н.). Котляренко Юсько (1673-1674). Журавель Григорій (1674, н.). Геращенко Сава (1677). Куцкевич Іван (1678). Гамалія Андрій Михайлович (1678-1680; 1685). Кратченко Федір (1680-1690). Ракус Григорій (1683, н.). Мартос Мартин Васильович (1687, н.). Гамалія Михайло Андрійович 1688-1694). Пештич Степан (1694). Мартос Мартин Васильович (1695-1698). Мартос Павло Васильович (1699-1708; 1709-1712). Яременко Яків (1708). Пештич Степан Трофимович (1714-1718). Гамалія Іван Михайлович (1721-1727). Гамалія Степан Михайлович (1727-1729). Стефанович Василь (1729-1739). Огранович Іван Іванович (1740-1745). Прокопович Іван (1744, н.). Стефанович Василь (1751). Коченевський Кирило Іванович 1746-1750). Нельговський Василь Корнилович (1-ї сотні, 1759-1769). Манько Дмитро Васильович (1-ї сотні, 1771-1782). Огранович Іван Корнійович (2-ї сотні, 1760-1782). Сич Іван Лукашович (3-ї сотні, 1771-1782).

Населені пункти: Андріївка, село; Безсали, село; Бербенці, село; Білогорілка, село; Брисі, село; Великий, хутір; Венслави, село; Веткалівка, хутір; Гамаліїв Оснач, хутір; Гамаліївка, слобідка; Голюнка, село; Жабки, село; Западинці, село; Івахники, село; Коновали, село; Лохвиця, місто; Луки, село; Манькові Жабки, хутір; Млини, село; Піски, село; Пісочки, село; Риги, село; Ручки, село; Свиридівка, село; Скориха, хутір; Скоробогатьки, село; Слобідка дружини Степана Гамадії; Степуки, село; Татарик, хутір; Токарі, село; Харківці, село; Хутори: Велецького Володи¬мира, бунчукового товариша; Гамаліїної, дружини Йосипа Гамалії; Гамфа, генерала; Дарагана, київського полковника; Коченовського, лохвицького сотника; Марковича Якова, бунчукового товариша; Мартоса Івана, бунчукового товариша; Новицьких Андрія і Григорія, бунчукових товаришів; Піроцького Івана, бунчукового товариша; Шмиглі, село; Юсківці, село; Ячники, село.

В ревізії 1765-1769 pp. значаться дві Лохвицькі сотні. За першою записане лише містечко Лохвиця, за другою - лише село Свиридівка.
=================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 164-165.






Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.



Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.: Збірник актових документів / Відп. ред. І. П. Чепіга. АН Української РСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: “Наукова думка”, 1986 [Пам'ятки української мови XVI ст. Серія актових документів і грамот]

PDF(4 Mb)

Додано (20-Вер-2012, 12:43)
---------------------------------------------
Млини в художній літературі :

Quote
Кампания 1941 года.
Григорий Макаров, исторический роман.


Глава СXXX

Утром 13 сентября генерал Модель, выполняя полученную ночью от майора Франка, возглавляющего передовой отряд 3-й танковой дивизии, просьбу о подкреплениях, сформировал в Ромнах ударную мобильную группу в составе усиленного танкового батальона, трёх рот мотопехоты, противотанковой батареи и батареи полевых пушек, роты сапёров и одной счетверённой зенитной установки. Командование группой генерал возложил на оберста фон Левински. В час дня воздушная разведка обнаружила на просёлочной дороге колонну танков генерала Семенченко, движущуюся в сторону Лохвицы. На подходе к Млынам колонна была атакована с воздуха пикирующими бомбардировщиками и разгромлена.

В четыре часа пополудни фон Левински привёл свой отряд в Млыны и встретил там майора Франка, устроившего наблюдательный пункт на колокольне местной церкви. Здесь два немецких офицера держали военный совет. Майор считал силы авангарда недостаточными для продолжения наступления на юг: в любой момент мог последовать танковый удар противника с тыла по ничем не прикрытой коммуникации. Он предлагал дождаться прибытия в Млыны главных сил мотопехоты и артиллерии и лишь после этого атаковать Лохвицу. Фон Левински настаивал на немедленной разведке боем и захвате неповреждённых мостов в окрестностях Лохвицы. Мнение старшего по званию восторжествовало. Сводный отряд выступил из Млын(ов) и захватил несколько мостов через Сулу в полутора километрах севернее Лохвицы. Русские открыли огонь из полевых пушек и тяжёлых зенитных орудий, развёрнутых на северной окраине города. Несколько немецких бронемашин и грузовиков были уничтожены в районе мостов. Немецкая мотопехота спешилась и стала обходить город по изрезанной глубокими балками местности, неуязвимая для огня советских батарей.
http://www.obshelit.com/works/221/
http://www.obshelit.com/works/3449/
Прикрепления: 0222685.png(79Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 20-Вер-2012, 18:25
 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 16:06 | Сообщение # 96
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Млини на сародавніх картах :

Не перестаю дивуватись, перш за все собі... Я вже писав ТУТ, що для мене наші Млини "були картографічною terra incognita, але, врешті, хто шукає той завжди знайде, і щлях пройде лише йдучий".))) Якось я досить багато часу приділив пошуку старовинних карт які стосуються України, мав значний успіх і задоволення від процесу. Лохвиця зустрічається часто, Млини ні. Що й не дивно враховуючи історичну потужність міста Магдебурського права Лохвиця, і історичну роль малесеньких Млинів (точніше її відсутність))).

Але інтуіція (а може й знання))) не підвела мене, вже вкотре - я вирішив звернутись до Ґійо́ма Левассе́ра де Бопла́на, а власне до його знаменитих карт, в даному випадку до Генеральної карти України Боплана, 1648 року : http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/c/cd/Beauplan_general_map.jpg і Спеціальної карти України Боплана, 1650 року : http://maps.vlasenko.net/historical/ukraine/map_ua_1650_boplan_10k.jpg з сучасними кордонами областей http://maps.vlasenko.net/historical/ukraine/boplan-border.jpg чи тут http://boplan.pereplut.net/index.html потрібний нам фрагмент в повному розмірі http://boplan.pereplut.net/map/2_bigest.html

І не помилився - тут є Млини :



Фрагмент Спеціальної карти України Боплана 1650 року







Фрагмент Генеральної карти України Боплана 1648 року



Карта максимально насичена, докладна, і кожен може спробувати знайти своє село чи містечко. В добрий путь!
Прикрепления: 1577290.gif(551Kb) · 5841728.jpg(430Kb) · 1520224.jpg(219Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 20-Вер-2012, 16:19
 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 17:46 | Сообщение # 97
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

Panorama by S. Tkachenko


Химочко Павел - Причал..
Прикрепления: 2524607.jpg(138Kb) · 2071167.jpg(259Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 17:51 | Сообщение # 98
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

smyk - Стара земська школа


3alex7 - На берегу р. Сулы.
Прикрепления: 2614650.jpg(119Kb) · 5068999.jpg(329Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 17:54 | Сообщение # 99
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

Maxim Cherkaschenko - Каплиця ...


Maxim Cherkaschenko - Березовий гай...
Прикрепления: 6431983.jpg(65Kb) · 5030597.jpg(167Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 17:58 | Сообщение # 100
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

3alex7 - Середина лета...


3alex7 - с. Млины
Прикрепления: 1607754.jpg(186Kb) · 3868859.jpg(286Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 18:00 | Сообщение # 101
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

3alex7 - За лесом. с. Млины


Max Limon - Пейзаж біля с. Млини
Прикрепления: 6724325.jpg(216Kb) · 2021530.jpg(169Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 18:01 | Сообщение # 102
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

3alex7 - Река Сула. с. Млины.


Anatoliy Zakharchenko - Берег р. Сула
Прикрепления: 6798218.jpg(372Kb) · 9022602.jpg(273Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 18:03 | Сообщение # 103
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

Maxim Cherkaschenko - Березовий гай...


Maxim Cherkaschenko - Захід Сонця (р. Сула) ...
Прикрепления: 8386393.jpg(116Kb) · 8054950.jpg(77Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 18:05 | Сообщение # 104
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

3alex7 - Мост через р. Сула. с. Млины.


Maxim Cherkaschenko - Зима 2009 ...
Прикрепления: 8525413.jpg(222Kb) · 0961045.jpg(60Kb)


 
ObersДата: Четвер, 20-Вер-2012, 18:07 | Сообщение # 105
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

3alex7 - Река Сула. с. Млины


3alex7 - Солнечный день на реке Сула.
Прикрепления: 8144900.jpg(225Kb) · 5824950.jpg(434Kb)


 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Сторінка 7 з 54«12567895354»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2017