Млини - Сторінка 51 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 10-Гр-2016, 17:37
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 51 з 54«12495051525354»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Млини
ObersДата: Понеділок, 09-Лют-2015, 18:42 | Сообщение # 751
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Волонтери відвезли чергову порцію гуманітарки на Схід.
Для артилеристів виконали їх замовлення: передали бензопилку (дякуємо Власенку Анатолію Миколайовичу), казан (дякуємо Олексію Галичу). Дякуємо за фінансову підтримку Юрію Бойку, Олегу Кравченку та іншим. Діти сплели маскувальні сітки і передали малюнки та обереги. Це Лохвицькі школи №1,2,3; Заводські школи №1,2; Млинівська школа, Безсалівська. 

 


Продуктами допомогли сільські ради: Луценківська, Білогорільська, Їсківецька, Бодаквянська, Яхниківська, Заводчани, Лохвиччани з вул Жовтнева; з Вирішального організував допомогу батюшка Чіко Василь Федорович; з Токарів - Савченко Олександр Михийлович. Особлива подяка керівнику громадської приймальні Кутового Луценко Людмилі Григоровні за організацію збору гуманітарної допомоги по Лохвицькому р-ні, за розфасовку і підготовку вантажу до доставки на Схід. Вона завжди робить великий внесок у кожну нашу поїздку! 

Цукор для військових від Колесніка Юрія, крупи надав Антоненко Павло, буржуйки - трудовий колектив Яблунівського відділення переробки газу, керівник Герасимюк Віктор Іванович



 
ObersДата: Четвер, 12-Бер-2015, 11:43 | Сообщение # 752
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Млиняни йдуть служити Народу України! Невздовзі буде репортаж про одного нашого земляка Воїна, сподіваюсь відвідати його в місці де бійців готують до війни (Васильків Київської області). А зараз декілька фото з Водохрещі 2015 року, вже традиційного дійства, яке відбулося в Млинах на річці Сула.

 
ObersДата: Понеділок, 16-Бер-2015, 15:18 | Сообщение # 753
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
15 лютого біля пам’ятника воїнам-«афганцям» у Лохвиці відбувся мітинг на честь 26 річниці виведення радянських військ із Афганістану.


Морозного дня у сквері зібралися здебільшого самі ветерани бойових дій Радянського Союзу на території інших держав із усього району, представники місцевої влади, організатори й ведучі з Будинку культури. Молебень за загиблими відслужив протоієрей Михаїл із помічниками з пастви Благовіщенської церкви, їх пам’ять ушанували хвилиною мовчання.

У Афганській війні загинуло 3280 українців, нині 84 з тих, хто повернувся й дожив до наших днів, загинули в АТО.

– 26 років тому завершилось 9-річне перебування обмеженого контингенту радянських військ на території Афганістану, – звернувся до ветеранів В’ячеслав Демчук. – Радянське керівництво згодом визнало війну політичною помилкою, але це не применшує вашого подвигу.

За хоробрість, високий професіоналізм, надійність і благородство, вагомий внесок у справу військово-патріотичного виховання молоді, збереження бойового братерства воїнів-інтернаціоналістів грамотами міської ради нагороджені:
    Петро Володимирович Красношапка,
    Олег Іванович Перепелиця,
    Олександр Миколайович Половник,
    Юрій Миколайович Суковатцин.

Також мер відзначив значну роль у сьогоденні «афганської» спілки її очільниці Любові Параскевич, вдови поета-воїна Наталії Шевченко.

– Одвічне кредо «афганців» – ніхто так не прагне миру, як ті, хто дивився в обличчя війни, – продовжила Любов Параскевич. – І сьогодні ми не стоїмо осторонь подій, які відбуваються на Сході нашої держави. Ми засуджуємо агресію Росії над українським народом.

Грамоти спілки інтернаціоналістів одержали:
    Ємець Галина Тихонівна,
    Безворітній Олександр Миколайович,
    Даценко Олександр Володимирович,
    Захарченко Сергій Васильович.

Особливо урочисто звучали слова колишніх військових. Консультант районної ради Олександр Єсіков за вірність військовій присязі, активну громадянську позицію та з нагоди 26 річниці виведення радянських військ із Афганістану вручив грамоти районної ради. Їх одержали:
    Кива Олександр Миколайович,
    Малогуб Володимир Іванович,
    Шульженко Сергій Петрович.

Очільник райдержадміністрації Микола Шиян вручив нагороди за минулі й нинішні досягнення
    Анатолію Олексійовичу Карабазі,
    Валерію Григоровичу Пересаді,
    Миколі Миколайовичу Тарасенку.

З рук учасників до блискучого від свіжої фарби пам’ятника лягли живі квіти.

В одному з наступних випусків ЛК чекайте розповідь про одного з ветеранів – сенчанина Валерія Пересаду.



Млинянин  Анатолій Олексійович Карабаза



16.02.2015р. Лохвиця. Мітинг-панахіда до Дня пам’яті воїнів-інтернаціоналістів

Традиційно у свято Срітення Господнього у Лохвиці вшановується пам'ять героїв, які віддали життя, приймаючи участь у бойових діях за мир на території інших держав. У міському парку зібралася громада міста на чолі з керівництвом Лохвиці. Протоієрей Михаїл Товстяк відслужив літію по загиблим. Присутнім на заході учасникам бойових дій вручили грамоти, до пам’ятного знаку на знак шани поклали квіти та вшанували героїв хвилиною мовчання.



Анатолій Олексійович, жму твою мужню руку. )))


 
zakonДата: Вівторок, 17-Бер-2015, 21:33 | Сообщение # 754
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Школа с. Млини.

Фото наших часів:



Фото поч. ХХ століття:



Сообщение отредактировал zakon - Вівторок, 17-Бер-2015, 21:34
 
ObersДата: Понеділок, 06-Кв-2015, 12:01 | Сообщение # 755
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Віталій Карножицький in Chervonozavodske1 квітня о 20:09

БРИСІ – ПРИСТАНЬ КОЗАЦЬКОЇ ВОЛЬНОСТІ

Сьогодні ви не знайдете на жодній сучасній мапі населеного пункту Брисі. Та не має людини на Лохвиччині, котра б не знала, що Брисі – це мікрорайон міста Червонозаводського.

Брисі – давне козацьке поселення, що виникло у ХУІ-ХУІІст. на лівому березі річки Сула,розташоване в історико-етнографічному регіоні Середня Наддніпрянщина. За припущеннями , назва походить від прізвиська першого поселенця козака Брися. Існує й версія, що перші поселенці села, вольні козаки, мали на своїх господах великих польських псів, яких називали брисі.

Населений пункт Брисі нанесений на карті Боплана 1648 року.

У 1750 році село перейменоване на містечко Янишпіль (Янушеве поле).

У другій половині ХУІІ ст. Лохвицька козацька сотня була поділена на першу та другу, у Брисях, що входила до Лубенського полку. Першим Янишпільським сотником був Тарас Перехрест, збереглися відомості також і про славного Янишпільського сотника Василя Уманця. Та Янишпіль, єдиний із колишніх сотенних центрів, з часом втратив статус сотенного міста і населеному пункту було повернуто назву Брисі.

У 1782 році у селі проживало 615 чоловік. Усі будівлі розміщувалися над річкою на горі. У кінці ХУІІІ ст. велика пожежа знищила близько 40 дворів на Горі і церкву. Після пожежі почав забудовуватися Низ, де було зведено Іванівську церкву.

Частина мешканців була кріпаками, частина – козаками. Брисівські землі належали поміщику Скоропадському. Промислом і торгівлею населення не займалося, з часом інтенсивно почало вирощувати тютюн.

У 1849 році поблизу Івано-Богословської церкви була побудована дзвіниця. Після проведеного капітального ремонту у 1864 році церква була освячена (храмовий день 9 жовтня), а в 1867 році побілена разом з дзвіницею.

Нова церква була побудована у 1884 році, а нова дзвіниця зводилися з 1902 по 1912 роки. Церква мала 1575 кв. сажнів ружної землі, кам’яну церковну бібліотеку, однокласну церковно-парафіяльну школу. У 1895 році службу відбувало 839 душ.

Із священників Івано-Богословської церкви відомі: Яків Ілліч Лисенко, Карп Федорович Шуптинський; із псаломщиків Констянтин Іванович Васильєв; із церковних старост: губернський секретар Василь Григорович Глоба, козак Іван Тимофійович Лазоренко.

У 1913 році було відкрито церковно-приходську школу за рахунок земства за проектом видатного українського художника Опанаса Сластіона. Будівництво тривало 2 роки. основною конструкцією г-подібної форми будівлі є дерев’яний каркас, обкладений зовні цеглою, прикрашений цегляним орнаментом. Над головним входом здіймалася вежа, вкрита наметовим дахом зі шпилем. Велике значення мали трапеційної шестикутної форми вікна та двері – яскравий вираз українського мистецтва, ці пройоми селяни називали шевченковими. Приміщення включало в себе вхідний тамбур, роздягальню, рекреацію, учбові класи, кімнату для вчителів, двокімнатну квартиру для для вчителя з кухнею, поряд влаштовувалося окреме приміщення для сторожа та бібліотеки. Стіни між учбовими кімнатами за рахунок рухомої стіни можна було об’єднувати в одну велику залу, де проводилися збори чи святкування.

1929 року почали організовувати колгоспи. У Брисях засновано 2 артілі: «Дружба» і «Соснатий». 1930 року вони розпалися, а в 1931 році були об’єднані в один «Соснатий»

У передреволюційний час почав активно заселятися Пузиків хутір (названий, ймовірно, від прізвища першого поселенця), який у 1937 році був приєднаний до села. Таким чином утворилися три кутки: Гора, Низ, Хутір.

У 1931-32 роках, комуністами, була розібрана Іванівська церква, на її місті у 1934 році побудовано клуб, котрий до того знаходився на Хуторі у районі ферми біля млина (що величаво споглядав на шлях до початку 70-их років минулого століття), на колишніх могилах облаштували танцмайданчик.

Навесні 1933року український письменник Микола Хвильовий їде в Будинок творчості до села Луки (колишній маєток видатного економіста Тугана Барановського). Це саме пік голодомору. Митець із жахом бачить , що принесло на Україну втілення більшовицького псевдоміту, і ним також нав’язаного. Але все одно пише те, чого від нього вимагають. У газеті «Комуніст» за 12 квітня 1933 року з’являється його нарис «Брисівська відьма і її свекор»: у селі Брисі Лохвицького району передовий колгосп, селяни працюють у ньому з великим ентузіазмом, навіть 75-літній дід Максим Лисенко виробив у минулому році 360 трудоднів, він понад усе дбає про колгоспне добро. Така ж свідома та активна і його невістка Горпина, коли не вистачає нарядів, вона сама приходить до контори й вимагає: «Та коли ж ви, нарешті, дасте мені роботу?» усе прекрасно на селі. Одна лише проблема: куркулі й підкуркульники тероризують самовідданих колгоспників, щоб зірвати весняну сівбу». Як саме тероризують? Горпині хтось підкинув папірець зі звинуваченнями у відьомстві і погрозами розправитись, якщо не поверне молоко корові. Як на очевидних зловмисників автор вказує на сусідів Горпини – чи то підкуркульників - на тій підставі, що «корова в них не дуже з молочних» і пропонує прокуратурі «зацікавитися» цією «відьмацькою» справою.

Рівно через місяць після цієї публікації Хвильовий палить свій останній соцреалістичний роман і ставить на своїй ганьбі, та творчості, на всьому житті крапку.

У 1993 на сільському цвинтарі встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору 1932-33 років.

Під час відступу німецької армії фашисти здійснили підпал Брисівської школи, швидко від’їжджали на мотоциклах в бік Лохвиці. Дід, котрий жив неподалік і став свідком підпалу, зайшов в приміщення і загасив багаття. Не доїхавши до Млинів, німці побачили, що полум’я не видно, розвернулися, підпалили вдруге і дочекалися, доки вогонь знищив значну частину споруди.

На сільському кладовищі було здійснено масове поховання радянських бійців у братській могилі. У центрі села встановлено пам’ятник землякам, котрі не повернулися до рідних домівок з війни 1941-45р.

До кінця 60-их років Брисі були центром сільської ради, до якої входили села Млини і Гиряві Їсківці. В селі розташовувалася бригада колгоспу «Перемога комунізму», електростанція, олійниця, 3 механічні млини, механічна майстерня. У селі функціонувала восьмирічна школа (до 2002 року), бібліотека, клуб, якому присвоєно звання клубу відмінної роботи, медпункт. Голова колгоспу М.Т.Юрченко ініціював перенесення сільської ради до Гирявих Їсківець.

У листопаді 1986 року с.Брисі включено до складу м.Червонозаводського. УКАЗ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Про розширення меж міста Червонозаводське Полтавської області Президія Верховної Ради Української РСР постановляє: Включити в межі міста Червонозаводське Полтавської області село Брисі Гирявоїсківецької сільради Лохвицького району разом з прилеглими до нього землями загальною площею 350,1 гектари.

Та Млини, Литки, Горошки… завжди будуть брисівчанами, співатимуть брисівських пісень, на свята готуватимуть брисівські страви, переказуватимуть з покоління в покоління славну історію посольського села з дивною, але такою рідною, назвою Брисі.



Сучасне місто над Сулою

Відкрита спільнота


 
ObersДата: Понеділок, 25-Тр-2015, 16:27 | Сообщение # 756
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Наш братик Руслан Усякий на захисті України!

 


Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали!


 
zakonДата: Вівторок, 16-Чер-2015, 12:06 | Сообщение # 757
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
с. Млини. Фото 1989 року.





Міст у с. Млини (фото 1989 року):

 
ObersДата: Вівторок, 16-Чер-2015, 13:56 | Сообщение # 758
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
 

Чорнухинщина: простір, історія, люди 

КАРТА ЛОХВИЦЬКОЇ ПРОТОПОПІЇ XVIII ст.  
Протопопія - адміністартивно-церковний округ в межах єпрахії. Картограф Д. Вортман. 
Фрагмент карти взято із книги Оксани Прокоп'юк  "Київська митрополія: топографія посвят. 
Реконструкція реєстру храмів за відомостями про церковнослужителів (1780–1783)"
, Київ, 2012.


 
zakonДата: Вівторок, 16-Чер-2015, 20:10 | Сообщение # 759
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Газета "Зоря" №115 за 27 вересня 1983 року.



Газета "Зоря" №154 за 27 грудня 1983 року.





Газета "Зоря" №31 за 12 березня 1984 року.



Сообщение отредактировал zakon - Вівторок, 16-Чер-2015, 20:13
 
ObersДата: Середа, 17-Чер-2015, 08:57 | Сообщение # 760
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
zakon, д я к у є м о ! ! !

 
ObersДата: Четвер, 09-Лип-2015, 15:10 | Сообщение # 761
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Міст через Сулу, літо 2014. Молодці! )))



 
ObersДата: Четвер, 09-Лип-2015, 17:10 | Сообщение # 762
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Запрошення на байк-фест "МЛИНИ-2015"

Місце проведення фесту - м. Лохвиця, траса Київ-Суми, на виїзді з міста будуть покажчики.

GPS координаты 50 20'41.1"N 33 18'06'8"E.






Літо, сонце, річка, що потрібно ще? Гуркіт мотоциклів! Ось воно щастя!!! «МОТО-ВОЛОЦЮГИ» чекали цього цілий рік і всі хто був минулого року на березі мальовничої річки Сули, напевно також.



 
ObersДата: П'ятниця, 10-Лип-2015, 17:26 | Сообщение # 763
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
ЛОХВИЧЧИНА: Гідрологічний заказник «Середньосульський»

Край берегів річки Сули біля сіл Гирявих Їсківців, Луки, Яшники та Свиридівка Лохвицького району розташований природоохоронний об’єкт загальнодержавного значення.

Заказник створили у 1996 році на місці трьох менших. Це унікальний об’єкт площею понад дві тисячі гектарів
.


Туристові варто їхати сюди, щоб насолодитися відпочинком у екологічно чистому регіоні Полтавщини. Сула тут широка і глибока, є багато місць для купання. Не без улову залишаться і рибалки. Недосвідчені легко наловлять верховодок та пічкурів, знавці – лящів, пліток, краснопірок, і за наявності спінінга – щук, окунів, і навіть сомів. У Гирявих Їсківцях і Свиридівці є чималі ставки, де завжди клюють карасі.


Природолюби у Середньосульському заказнику можуть зустрітися з рідкісними видами рослин і тварин. Приміром, у Луці сірого журавля можна побачити у будь-який час на ставку в межах села. Щоправда, там заборонено рибалити. На Сулі трапляються рідкісні лелека чорний, гоголь, крохаль довгохвостий, підорлик великий, змієїд, лунь польовий, ходуличник, поручайник, кроншнеп великий, сорокопуд сірий (Червона книга України), деркач (Європейський червоний список). На рукавах Сулитрапляються бобри. Із ссавців Червоної книги України є горностай, борсук, видра.

Любителі лікарських трав повернуться із відпочинку з повними торбами, адже тут цілі зарості валеріани високої, алтеї, крушини, вільхи та десятків інших видів цілющого зілля. Серед рідкісних рослин заказника – латаття біле, червонокнижні орхідеї, зозулинець болотний і пальчатокорінник м’ясочервоний. Можна знайти тут і оригінальну хижу рослину – пухирник звичайний.

Неподалік від Луки знаходяться руїни старовинної дачі видатного вченого-економіста початку ХХ століття Михайла Туган-Барановського. Нині це село – осередок культури, тут діє відомий фольклорний ансамбль «Лучанські барви», живуть майстри народних інструментів, поети, композитори.

Села Гиряві Їсківці та Лука розташовані край відрізку траси «Київ–Суми» між Лохвицею та Ромнами. До обох їхати по 2 км. Навпроти повороту до Гирявих Їсківців є готель і ресторан. Щоб дістатися до Луки, треба звернути з траси у Юсківцях (залізнична станція). Цього літа не працює комплекс з готельними номерами, але лучани кажуть, що туристів приймуть на квартиру за символічну плату, або пустять пожити до спустілої хати. Якщо туристи мають намети, то у лісах на березі Сулизнайдуть безліч місць, де можна комфортно отаборитися.

Залізницею можна дістатися до Юсківців, або Червонозаводського (станція Сула) і звідти – до 10 км на таксі. Із усіх населених пунктів, через які проходить траса «Київ–Суми», легко доїхати маршрутками, які курсують щогодини.



 
ObersДата: Вівторок, 14-Лип-2015, 10:08 | Сообщение # 764
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Млини, хутір Котівщина (котячий куток, вуличка), толока, 60-ті рр ХХ ст.

Колись був чудовий звичай праці гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи. Толока це традиційна форма селянської взаємодопомоги, на яку скликають сусідів, родичів та товаришів.  Зазвичай толока передбачає частування працівників, тобто корінням своїм вочевидь сягає догрошових часів, "золотого віку" людства.

Зараз, в еру механізації процесів та з новими матеріалами будівництва, звичай толоки відходить в минуле, або набуває іншої форми. Принаймні в Млинах в останнє свідком "справжньої" Толоки я був десь в 80-ті рр. - тоді ще кіньми місили глину, пів села працювало на нашому кутку, здається в Катріченків.  smile


 
ObersДата: Вівторок, 21-Лип-2015, 16:03 | Сообщение # 765
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Байк-фест МЛИНИ-2015
Літо, сонце, річка, що потрібно ще? Гуркіт мотоциклів! Ось воно щастя!!! 

«МОТО-ВОЛОЦЮГИ» чекали цього цілий рік і всі хто був минулого року на березі мальовничої річки Сули, напевно також.
 

 
Місце проведення фесту - м. Лохвиця, траса Київ-Суми , 
на виїзді з міста будуть покажчики. 
GPS координаты 50 20'41.1"N 33 18'06'8"E




 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Сторінка 51 з 54«12495051525354»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016