ЛохвицяСереда, 23-Серп-2017, 01:43
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 48 з 54«1246474849505354»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Млини
ObersДата: Середа, 04-Вер-2013, 23:45 | Сообщение # 706
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline








Прикрепления: 7109133.jpg(89Kb) · 7257808.jpg(171Kb) · 1703140.jpg(104Kb) · 2656724.jpg(242Kb) · 0522456.jpg(145Kb)


 
ObersДата: Середа, 04-Вер-2013, 23:47 | Сообщение # 707
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline








Прикрепления: 9982365.jpg(111Kb) · 8356195.jpg(192Kb) · 3277617.jpg(103Kb) · 0360586.jpg(149Kb) · 9198065.jpg(180Kb)


 
ObersДата: Середа, 04-Вер-2013, 23:48 | Сообщение # 708
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline








Прикрепления: 4854652.jpg(104Kb) · 6743790.jpg(135Kb) · 1260866.jpg(251Kb) · 8944670.jpg(197Kb) · 7104148.jpg(304Kb)


 
ObersДата: Середа, 04-Вер-2013, 23:49 | Сообщение # 709
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline








Прикрепления: 2279932.jpg(143Kb) · 3707821.jpg(105Kb) · 9254965.jpg(181Kb) · 1825534.jpg(200Kb) · 0413741.jpg(185Kb)


 
ObersДата: Середа, 04-Вер-2013, 23:51 | Сообщение # 710
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline








Прикрепления: 7476243.jpg(151Kb) · 4444687.jpg(55Kb) · 0268884.jpg(59Kb) · 7911822.jpg(83Kb) · 9757477.jpg(249Kb)


 
ObersДата: Четвер, 05-Вер-2013, 00:06 | Сообщение # 711
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


було дуууже круто!!!!! хай живе Байк-фест Млини!!!! до зустрічі!!! ©

Це слова одного з учасників цього дуже цікавого рок-гурту.

Так. Було справді круто.

Хай живе Байк-Фест МЛИНИ...



...і до ЗУСТРІЧІ!!!

cool


 
ObersДата: П'ятниця, 13-Вер-2013, 14:05 | Сообщение # 712
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Чоловік програє в карти майже все, що заробляє

– Мій чоловік заробляє дві тисячі гривень на місяць, але додому майже нічого не приносить, – каже жителька Млинів на Лохвиччині, просить не називати імені. – Усе програє в карти. Аби не моя зарплата, ні їсти вдома не було б, ні сина за що у школу зібрати.


Чоловіки із села замість того, щоб удома щось зробити, збираються і печуть або в «триньки», або в доміно. Грають повсюди – біля магазину, на лавочках під дворами, по хатах.

– Так у доміно хоч на інтерес, а в карти деякі все спускають. Заядлих гравців чоловік шість-десять, а інші, коли є що програвати, до них приєднуються. Один чоловік у Млинах кілька років тому і машину програв, і хату. А інший постійно виграє – чи то вміє так, чи то карти в нього краплені. Працює далекобійником, а як приїде з рейсу, вже років десять тільки те й робить, що грає. За те, що виграв у таких, як мій чоловік, он яку хату добротну побудував!..

Олег ДОЛЕНКО,
"Події та Коментарі"


http://lohvitsa.org.ua/news....13-1208


 
ObersДата: Понеділок, 16-Вер-2013, 13:32 | Сообщение # 713
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Іван Штука із села Млини, що на Лохвиччині, доживши до 70 років, переосмислив прожите і почав звертатися до Бога зі своїми молитвами, що йдуть від серця. Це дало йому змогу позбутися важких хвороб, подивитися на майбутнє з оптимізмом. А ще 82-річний нині чоловік заряджає своїм позитивом усіх, хто з ним спілкується. 

 
Іван Штука майже все життя прожив у Казахстані та Криму, де говорили російською. 
Тому спілкується цією мовою і з людьми, і з Богом. Молитви його також — російською. 
Проте він переконаний, що не має значення, якою мовою і де говориш з Господом. Він чує…

Діда потягло на «вільні землі», а внука — в Україну... 

— Уся наша родина з діда-прадіда була віруючою, — розповідає Іван Федорович. — Ми родом із Тернопільщини, з невеликого села поблизу Почаєва. Тож багато хто з моїх пращурів долучався до розбудови Почаївського чоловічого монастиря. У наш час до тієї святині простягаються дороги з усього світу… 

1909 року в імперській Росії відбулося велике переселення на «вільні землі». Тоді багато жителів України, і зокрема Полтавщини, виїжджали цілими сім’ями і родами. Вози, завантажені домашнім скарбом, тягнулися у далеку-далеку чужину — на Урал, у Сибір, на Далекий Схід, у Киргизію, Туркменістан… І нині в тамтешніх краях можна зустріти населенні пункти: Полтавка, Полтава, Хороль, Переяславка та інші близькі українському серцю назви. Рідня Івана Федоровича на чолі з дідомПилипом прибилася в Казахстан. 

І все в них начебто пішло на лад. Любили працювати не покладаючи рук, тож і мали непогані статки — доки не грянула колективізація. 

— Сказали, що ми — куркулі, і все в нас позабирали, оголили повністю, — продовжує розповідь Іван Штука, який народився саме в той складний час — 1931 року. — Дядько Степан поїхав у Магнітогорськ, де повним ходом ішло промислове будівництво, а батько лишився в Казахстані. Коли я закінчив Омський сільськогосподарський інститут у Росії, розпочалася розробка цілинних казахських земель. Я пройшов увесь етап їхнього освоєння, а згодом працював головним зоотехніком райсільгоспуправління, закінчив з відзнакою Вищу Алма-Атинську школу зоотехніків-селекціонерів

Чоловік зізнається, що його завжди тягло на батьківщину, на якій ще ніколи й не був. У родині жили перекази про безкраї степи, вишиті рушники й запашний український хліб… Тож хотілося повернутися туди, де дід колись полишив окраєць своєї душі. В Івана Федоровича були вже дружина та троє дітей. З ними переїхав у Крим, де йому запропонували посаду головного зоотехніка радгоспу «Сімферопольський», а пізніше — заступника начальника обласного племоб’єднання сільського господарства Криму. Робота, пов’язана з селекцією тварин, подобалася, адже бачив її позитивні результати. Працювалося з радістю. Виростали нові тваринні комплекси, а селекціонери отримували ще досконаліші породи тварин. 

«Для чого я жив? Куди йшов? Кому це потрібно?» 

 

Іван Федорович розробив власну «теорію» позитивного мислення. Він вважає, що людина, яка відганяє геть негативні думки, зовсім інша, і життя її складається інакше. У протистоянні злу і незгодам йому якраз і допомагають молитви. 

— Якби я не пішов цим шляхом, то не знаю, чи й жив би, — переконаний співрозмовник. — Мої болячки майже всі пропали. Лише із зором ще є деякі проблеми, але ж мені — 82! У своїх молитвах я звертаюся до Бога, розкриваючи йому душу. Таким чином відбувається очищення енергоінформаційого поля від негативних накопичень. Моя аура зміцнюється, я відчуваю приплив життєвої сили і якесь внутрішнє просвітлення. Рай насправді існує на Землі! Коли перебуваєш у гармонії з собою, з навколишнім світом і відчуваєш божественну силу. Якби сучасна офіційна медицина змогла усвідомити цей тонкий психологічний момент, то її можна було б перелаштувати у значно ефективнішому напрямку. Нам, у принципі, не були б потрібні хімічні ліки. До них та хірургічних втручань довелося б удаватися хіба що в екстрених випадках

— У батька завжди позитивний настрій, — приєднується до розмови донька Івана Федоровича Олена Ампілогова. — Люди залюбки приходять у гості, спілкуються з ним і дякують за те, що він подає такий гарний приклад. І знаєте, хвороби та негаразди потроху полишають не лише батька, а й тих, хто намагається жити так само, як він.


 
ObersДата: Середа, 18-Вер-2013, 14:02 | Сообщение # 714
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
http://www.etomesto.ru/shubert-map/22-11/# 

Трехверстовка Шуберта онлайн и в цвете
Сборная таблица всех листов карты
Лист 22-11 Лохвица 1869 - 1893 гг.

Прикрепления: 1029017.jpg(221Kb)


 
ObersДата: Четвер, 19-Вер-2013, 11:09 | Сообщение # 715
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


21,09,2013 року у с. Млини буде святкуватся ДЕНЬ СЕЛА!!!!

Усі бажаючі запрошуються у Млинівський сільський клуб.

Програма свята буде опублікована згодом!!!!!

http://vk.com/clubmlimusiti?w=wall-26331714_24%2Fall


 
ObersДата: Середа, 25-Вер-2013, 16:48 | Сообщение # 716
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Млиняни, агов, ау!!! Чекаємо на звіт з свята, і побільше фотографій!  wink Чув краєм вуха, що свято вдалося, а якби не злива, то вдалося б ще кращим. Відбувалися гуляння в центрі села, на "головній" вулиці за школою (здавна саме це місце і вважалось "центром"). Були каша, горілка, пісенні змагання між вулицями, добрий настрій і багато іншого...про що хотілося б дізнатись, бо не вдалося побачити і бути пристунім самому.

Розповідайте!


 
ObersДата: Четвер, 26-Вер-2013, 17:59 | Сообщение # 717
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
дільничний
інспектор міліції
старший лейтенант міліції



Пилипенко
Ярослав Олександрович


Територія обслуговування:


Лучанська сільська рада,
Свиридівська сільська рада,
Білогорільська сільська рада,
Погарщанська сільська рада,
Токарівська сільська рада,
Гиряві-Ісківецька сільська рада
 

Графік прийом

вівторок    з   9.00    до   12.00 Лучанська с\р
п’ятниця   з   16.00  до   20.00  Свиридівська с\р
понеділок  з   16.00  до   20.00 Білогорільська с\р
середа       з    9.00   до  12.00 Погарщанська с\р
четвер    з   14.00 до 18.00 Токарівська с\р
вівторок з 14.00 до 18.00 Гиряві-Їсківці с\р
 

Адреса, телефон:

приміщення адміністративної дільниці №9,№7

тел.моб: 095-76-92-710
Прикрепления: 5921950.png(48Kb)


 
ObersДата: П'ятниця, 27-Вер-2013, 17:47 | Сообщение # 718
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
ЛІТО

Ой, як пахнуть, п’янять сіножаті,
Мені радісно серце настіж,
Усміхаються верби крислаті,
Я левадами йду босоніж.

В небі жайвір під хмари шугає,
Он стежина біжить понад гай,
Поміж травами в луках петляє.
Серцю милий мій – Лохвицький край.

Так чудово, так гарно навколо,
Увсебіч чарівна різноцвіть,
Я радію метеликам, бджолам,
І здається радіє ввесь світ.

-Батьківщино моя , в цілім світі,
Наймиліша, найкраща земля,
Нехай сонечком, щедро зігріті,
Колосяться врожайні поля.


ID: 263500
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 05.06.2011 21:33:55
© дата внесення змiн: 05.06.2011 21:33:55
автор: evgen
  

smile


 
ObersДата: Четвер, 03-Жов-2013, 16:33 | Сообщение # 719
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
«Чому про народний ансамбль «Древо» добре знають іноземці і навіть не здогадуються земляки?»

«Із великою цікавістю читаю вашу газету, в якій друкується правда, історія нашого краю, народу, звичаї, календар і політика. Моя родина дякує вам за публікацію про чудовий колектив «Древо» із села Крячківки, на Пирятинщині. Ми живемо в сусідньому Лохвицькому районі, але завдяки вашій газеті вперше познайомились із ансамблем «Древо». Часто всією сім’єю передивляємось мульт­фільм «Жив-був пес» і слухаємо чарівну пісню «Ой там на горі» з тим неповторним переливанням голосів. Цікаво, хто з учасників гурту її там виконує? А як сталося так, що цей народний ансамбль добре знають за кордоном, а ми, корінні українці, про нього навіть не здогадувались? Ви пишете, що на польському радіо був здійснений запис компакт-диску з унікальними піснями. А чи є такий диск в Україні? І як його можна придбати?»– запитує Лідія Горбатенко з села Млини Лохвицького району.



Народний ансамбль «Древо» (зліва направо):

Надія Рвач, Ганна Натолока, Валентина Роздабара, Федір Роздабара, Надія Роздабара, Надія Рева


Народний самодіяльний фольклорний ансамбль «Древо», відомий далеко за межами України своєю унікальною технікою багатоголосся, вперше зібрався 1958 року. Учасники колективу виконують старовинні (XVIII–XIX ст.) пісні Полтавщини й самої Крячківки, а також пісні, складені чи доповнені ними самими. «Древо» виступало в Польщі, Німеччині, Росії. У нього вчилася співати народна артистка України Ніна Матвієнко. Нині цей колектив налічує шість виконавців. Це третій його склад. У знаменитому мультфільмі «Жив-був пес», який отримав нагороди ряду міжнародних фестивалів, українські народні пісні виконує саме «Древо» – учасниці першого його складу, з яких лишилася тільки Надія Роздабара. Решта – покійні.–

Усі вони були наші, крячківські, – Тетяна Калініченко, Марія Маліженко, Пріська Загорулько, Ганна Левада та незмінний керівник, заслужений працівник культури України – Галина Попко, – розповідає Надія Роздабара. – Режисер того мультфільму Едуард Назаров відібрав саме наші записи пісень «Ой там на горі» та «Та косив батько, косив я» («Ой, мамо, люблю Гриця») на студії «Мелодія» у Москві. Хоча ці твори у різних варіаціях виконували багато колективів. А ми самі довго не могли повірити, що співаємо в тому мультфільмі.

У 2001 році на польському радіо в місті Люблін було здійснено запис компакт-диску з піснями «Древа». Кожному учаснику подарували по примірнику, які й нині в них зберігаються.

– Три роки тому за сприяння управління культури Полтавської облдержадміністрації зробили запис дисків з 24 нашими піснями. Їх роздавали після концерту, присвяченого нашому ювілею. Але в управлінні лишилося ще багато примірників. Хто бажає їх собі отримати, може звернутися туди, – продовжує Надія Микитівна. – Дуже шкода, що на Батьківщині набагато менше шанують рідну пісню, ніж за кордоном. Два роки тому нас запрошували провести майстер-клас з української народної пісні в театрі міста Вроцлав у Польщі. Туди з’їхалися артисти з 18 країн світу. За два дні ми розучили з іноземцями сім наших пісень. На концерті їх виконували американці, канадці, іспанці, італійці, чехи, поляки, французи, німці. Але найбільше наше здивування було тоді, коли ввечері ми вийшли на подвір’я готелю і почули, як 23-річний мексиканець Рубен разом з іншими почав заводити нашу «Ой там, за морями…»

http://www.gazeta-ptk.org.ua/archives/3148
Прикрепления: 3903183.jpg(371Kb)


 
ObersДата: Середа, 09-Жов-2013, 13:41 | Сообщение # 720
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Визволення Лохвиччини

От і знову вересень... Місяць, що поєднує в собі радість і сльози, печаль і світлі мрії на майбутнє.
В грізні роки Великої Вітчизняної війни вересень став доленосним місяцем для нашого лохвицького краю.

1941 рік... 12 вересня фашистські війська захопили наше місто. У погожі дні на полях краю клекотали тяжкі жорстокі бої. Кров, смерть, сльози, втрата рідних і близьких - ось такий вересень 1941-го. Тому в наш час вересень - це Дні пам'яті полеглих.

1943 рік... Минули два роки окупації. Той вересень приніс жадане звільнення лохвичан від фашистської неволі. Знову кровопролитні бої, але бої за визволення рідної землі, знову сльози, але сльози радості і надії на світле майбутнє.

Сьогодні хочеться поділитися тим, про що пишеться в архівних документах Лохвицького краєзнавчого музею, зокрема, про те, які частини звільняли наш край від ворога у вересні 1943-го, хто відзначився в боях, а хто й загинув, визволяючи нашу рідну землю...


...Особливо в боях за визволення нашого міста відзначився 957-ий стрілецький полк підполковника Г.М.Шевченка (загинув в боях за м.Пирятин). Він першим сходу форсував річку Сулу у районі Луки і захопивши рубіж Яхники - Дереківщина, перетнув таким чином шляхи, що вели з Лохвиці на північ і північний схід. Вдало маневруючи, підрозділи 957-го стрілецького полку почали заходити в тил ворожого гарнізону і відвернули на себе його увагу.

Цим уміло скористався командир першого батальйону 955-го стрілецького полку капітан Д.П.Потилицин. Дружно ринувши в атаку, його роти одночасно захопили всі три мости через Сулу. Ворог ще не встиг їх знищити, намагався відкинути наших бійців за річку. Але вони героїчно трималися до підходу основних сил девізії.
Незабаром бій вже тривав на західній і південно-західній околицях міста. Наприкінці дня ворожий гарнізон було розгромлено.. А його рештки втікали в південно-західному напрямку.

Та ворог легко не здавався. Ще протягом кількох днів йшли жорстокі кровопролитні бої на території краю. З втратою нашого міста ворог не міг змиритися, а тому 13 і 14 вересня піддав його масовим нальотам авіації.

Як згадував майор у відставці (в той час він був лейтенантом медичної служби) Чепурко Григорій Іванович: «Наша медсанрота знаходилася в селі Млини, що поруч з Лохвицею, а штаб 959-го стрілецького полку в Лохвиці. Після обіду 14 вересня 1943 року під час нальоту ворожої авіації, загинули наш командир полку Мащенко Федір Григорович і начальник штабу майор Олексій Олексійович Котін. Того ж дня під вечір ми їх поховали в селі Млини. Під час ворожого нальоту загинула і лікар медсанчастини капітан медичної служби Марія Демченко».

До речі, сьогодні Мащенко Ф.Г., Котін О.О., Демченко Марія захоронені в братській могилі села Гиряві їсківці, а їх імена висічено на обеліску. Сам Григорій Іванович Чепурко після війни працював лікарем, проводив велику виховну роботу серед молоді, багато зробив для вшанування пам'яті своїх полеглих однополчан, проживав останнім часом в с.Вишеньки Київської області.

Тяжкий то був час. Втрачаючи друзів, однополчан, бійці впевнено йшли вперед, визволяючи рідну землю...

lokhvytsia-cbs.edu.poltava.ua


 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Сторінка 48 з 54«1246474849505354»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2017