ЛохвицяЧетвер, 22-Чер-2017, 23:41
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 32 з 54«1230313233345354»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Млини
aaaaДата: Четвер, 22-Лис-2012, 23:41 | Сообщение # 466
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline

Місто возєднання двух річок Лохвиччини
Прикрепления: 2214868.jpg(343Kb) · 6129339.jpg(254Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - Четвер, 22-Лис-2012, 23:56
 
aaaaДата: Четвер, 22-Лис-2012, 23:52 | Сообщение # 467
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline

Це "Чаплі" недалеко від "Гайків"

А це сліди стада орди які добрались до берегів Сули.
Прикрепления: 8088779.jpg(179Kb) · 1103338.jpg(299Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - П'ятниця, 23-Лис-2012, 00:19
 
aaaaДата: П'ятниця, 23-Лис-2012, 00:10 | Сообщение # 468
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline



Додано (22-Лис-2012, 22:08)
---------------------------------------------

[
Прикрепления: 9699910.jpg(283Kb) · 4802864.jpg(328Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - П'ятниця, 23-Лис-2012, 00:12
 
aaaaДата: П'ятниця, 23-Лис-2012, 00:18 | Сообщение # 469
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline


Такий вигляд має гирло Сухої Лохвиці після нашестя "орди" в рік 2012. , харківецького колгоспного Батия.
Прикрепления: 4796661.jpg(221Kb) · 3696867.jpg(227Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - Субота, 24-Лис-2012, 14:08
 
aaaaДата: П'ятниця, 23-Лис-2012, 00:26 | Сообщение # 470
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline

Це натюрморт поблизу впадіння С.Лохвиці в р.Сулу.


Спасибі за підсказку.
Прикрепления: 8948893.jpg(126Kb) · 6151686.jpg(296Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - П'ятниця, 23-Лис-2012, 00:27
 
elipolДата: П'ятниця, 23-Лис-2012, 23:04 | Сообщение # 471
Підполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 110
Награды: 0
Репутация: 1
Статус: Offline
Колись теж цікавився, що таке Сулиця.
Першоджерел не пам'ятаю, але знайшов якийсь туристичний довідник видання 50-х років минулого століття, який було передруковано ще, з більш ранніх джерел.
Резюме:
Сулиця - це бувший правий рукав Сули.
Подивіться гугл-карту Лохвиці і ви побачите залишки цього русла по трохи нижчому рельєфу та типовій рослинності.
Починався цей рукав метрів на 500 західніше існуючого млинівського мосту через Сулу. Потім ішов попід фінським містечком та по долинці між олійницею та майданчиком промкомбінату (чи що там) перпендикулярно вул. Р.Люкмембург в найнижчій її частині.
Далі - по долинці та сьогоднішній приватній забудові, повз податкову інспекцію, через новий магазин з пінопласту (Леніна,4А здається, до речі, за деякими джерелами все що попадає в цю полосу відноситься до забудови в геопатогенній зоні), та через автостанцію на брідок.
Весь брідок, до речі, це залишки Сулиці.
Далі від цього рукава, в Лохвицькому районі залишилася система боліт та озерець, аж до сенчанських Їсківець, де все це вже виглядало, принаймі років 15 назад, як нормальна річка. Остання, десь у Лубенському районі знову впадає в Сулу.
Власне, як річка, ця протока загинула десь на початку 20-го століття коли її перегатили дамбою в районі вул. Леніна, 4, та вищезгаданим насипом (вул. Р. Люксембург).
На моїй пам'яті велика повінь 70-х років, коли мимо сьогоднішнього промкомбінату до вул Леніна пливли дерев'яні туалети, сараї та дрібніше майно з приватного сектору.


Олександр

Сообщение отредактировал elipol - Неділля, 25-Лис-2012, 18:40
 
aaaaДата: Субота, 24-Лис-2012, 12:42 | Сообщение # 472
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Дякую за поповнення інформації про Сулицю.
До другої половини 19 століття в межах міста спостерігалося унікальне природне явище: дві річки ― Лохвиця і Сулиця ― протікаючи в деяких місцях на відстані кількох десятків метрів, мали супротивні течії.

Права притока річки Сули - річка Сулиця, долина якої знаходиться між м.Лохвиця й с.Березоточей, також протікає по заболоченій заплаві. Її довжина - 41 км.

Як відомо, її історія бере початок з часів існування переяславського князівства, коли створювалась посольська оборонна лінія. Саме тоді і була закладена фортеця у досить вигідному місці. З трьох боків її захищало звивисте русло річки Лохвиці, а з південно - східного боку заболочена пойма Сулиці. Відтоді багато втекло води, а ще більше пронеслось над землею подій. Не один ківш лиха довелось спити захисникам древньої фортеці.


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - Субота, 24-Лис-2012, 14:05
 
ObersДата: Субота, 24-Лис-2012, 12:43 | Сообщение # 473
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline




http://www26.us.archive.org/details/zapiskiimperato30unkngoog
http://www26.us.archive.org/stream....1up
http://www26.us.archive.org/stream....2up

Записки Императорскаго русскаго географическаго общества, Том 11. 1856 год
Прикрепления: 8726866.jpg(28Kb) · 4863472.jpg(27Kb) · 5929774.jpg(28Kb) · 4830635.jpg(132Kb)


 
ObersДата: Субота, 24-Лис-2012, 12:47 | Сообщение # 474
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
aaaa,
Quote (aaaa)
До другої половини 19 століття в межах міста спостерігалося унікальне природне явище: дві річки ― Лохвиця і Сулиця ― протікаючи в деяких місцях на відстані кількох десятків метрів, мали супротивні течії.


Унікальне явище насправді. І дуже гірко, що річка вмирає, а, здається, тих в кого хата "не з краю", майже немає.


 
ObersДата: Субота, 24-Лис-2012, 12:55 | Сообщение # 475
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Для Лохвиці річечка Сулиця вкрай історична :

ЛОХВИЦЯ

— місто Полтавської області, райцентр. Розташов. на р. Лохвиця (прит. Сули, бас. Дніпра), за 12 км від залізнич. ст. Сула. Населення 12,2 тис. осіб (2004).

Уперше згадується в істор. джерелах під 1320 як давньорус. с-ще у Переяславській землі (було одним з укріплень Посульської оборонної лінії). На думку деяких місцевих краєзнавців, назва міста походить від давньослов’ян. слова «локва» — калюжа, болітце (як зазначив автор статті про Лохвицький повіт в «Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона», тамтешні річки «Сухая Лохвица, Сулица, Многа, Артополот, представляют большей частью ряд болот, имеющих непрерывную струю только весной»). Наприкінці 16 — на поч. 17 ст. на околиці Л. між річками Лохвиця і Сулиця було зведено оборонну споруду, що становила собою насип з частоколом і бійницями для гармат (згадується 1618 як фортеця). 1644 місто отримало магдебурзьке право.

http://history.org.ua/?termin=Lokhvitsya_mst

Із літописних джерел відомо, що Лохвицю засновано ще в період Переяславського князівства, коли створювалась Посульська оборон­на лінія. Була зведена фортеця у досить вигідному місці. З трьох бо­ків її захищало звивисте русло річ­ки Лохвиці, а з південно-східного боку ­­­­­­­- заболочена заплава Сулиці :

Олександр Панченко, Мала енцеклопедія" - "...Городище, назване "Тічок", знаходеться на території сучасного центру міста, поблизу теперішньої площі перемоги було розташоване на низькому і вузькому перешийку, утвореному заболоченою долиною річки Лохвиця і великим болотом, з якого витікає річка Сулиця. ©


 
ObersДата: Субота, 24-Лис-2012, 13:04 | Сообщение # 476
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
З матеріалів газети «Зоря Полтавщини»
Лохвиця : віки і факти


Тисячоліття назад дрімучі ліси стояли над красунею Сулою, яка плавно і величаво несла чисті води до сивого Дніпра. Розкішна багата рослинністю і дичиною місцевість здавна приваблювала до себе людей — сама природа сприяла заселенню території. Археологічні дослідження свідчать, що місцевість, де розташовані сучасна Лохвиця, була освоєна людьми ще в VIII—X століттях. В межах міста існувало кілька древніх поселень, рештки городищ яких збереглись до наших часів. Це, перш за все, слов'янське городище часів роменської культури (VIII—X століття) на північній терасі височини Лазірки (Благодарівка), нагірне городище періоду Київської Русі на середині височини Лазірки (IX—XIII століття) та городище часів Київської Русі на місці центру Лохвиці.

Недавно неподалік від заводу продтоварів «Зоря» при забудові вулиці Жукова було виявлено залишки ще одного городища періоду роменської культури. На жаль, швидкі темпи забудови не дозволили провести належні дослідження, і до музею потрапили лише окремі археологічні знахідки, здебільшого фрагменти ліпкого посуду.

Очевидно, що основою сучасної Лохвиці стало поселення в її центрі. Розташоване на межиріччі Сулиці і Лохвиці, воно займало вигідне стратегічне положення — захищалось майже з усіх боків природною водною перешкодою. В разі нападу ворогів основним завданням жителів був захист вузького перешийку суходолу на заході, поблизу сучасного містка до Соснового парку неподалік від краезнавчого музею. При наявності міцного частоколу і рову зробити це було неважко.

Аналіз історичних подій показує, що Лохвиця, як укріплення з навколишнім поселенням, почала свій інтенсивний розвиток саме з кінця X століття, коли київський князь Володимир Святославович наказав будувати на східних кордонах першої слов'янської держави укріплення та міста, які мали стати форпостами у боротьбі слов'ян з печенігами, половцями та іншими кочовими племенами.

В літопису за 997 рік говориться: ,.И рече Владимир: «Се не добро, еже мало городов около Киева. И нача ставить городы на Десне и по Востри, и по Трубежеви, и по Суле, и по Стугне. И поча нарубати муже лучши от словен и кривич, и от чюди, и от вятич, и от сих населя городы, те бо рать от печенег, и бе воюяся с ними и одлия им».

Входячи до складу Переяславського князівства, Лохвиця, разом з укріпленими поселеннями Ромни, Лубно (Лубни), Синець (Сенча) утворювали Посульсоку лінію оборони Київської Русі і справно несли сторожову службу в XI—XII століттях, коли агресивні орди кочівників неодноразово намагались прорватись до Києва саме по лінії Сули.

Існує кілька легенд відносно походження назви міста. Найбільш вірогідним є твердження, що поселення дістало назву по імені річки, на якій воно розташоване. Назва річки, безумовно, значно старіша від міста і походить від назви дикої маслини «лох», що була дуже розповсюдженою на її берегах, та й зараз часто зустрічається. Не виключено, що саме пора цвітіння лоху, коли береги річки ніби одягалися в жовто-сріблясті шати, і дала нашим предкам поштовх до створення поетичної географічної назви. До речі, зневажлива назва — Суха Лохвиця — невірна, і увійшла в побут лише недавно, коли ми, лохвичани, геть занедбали свою річку. А на старих картах можна чітко бачити , що Сухою Лохвиця позначалась лише до Шмиглів, а нижче по течії завжди була повноводою і не пересихала.

Та якщо Лохвиця, хоч і в жалюгідному стані все ж дожила до наших часів, то доля іншої нашої річки — Сулиці — більш гірка, бо залишився від неї лише спогад та заболочене русло. А ще століття назад в нашій місцевості існувало унікальне явище, яке приваблювало географів: дві річки, які текли в районі міста майже поруч, мали супротивні течії! Якщо Лохвиця в Сулу впадала, то «хитра» Сулиця неподалік від місця злиття цих річок з Сули витікала, несла свої води майже через всю Полтавську область і на території сучасного Лубенського району знову в Сулу впадала.

Велике лихо спіткало слов'ян в першій половині ХШ століття — зі сходу в руські князівства, на які розпалась Київська Русь, вдерлась татаро -монгольська орда хана Батия. Десятки слов'янських міст і поселень було пограбовано і зруйновано загарбниками. Не минулалиха доля і Лохвицю. Близько 1239 року обидва поселення, що знаходились на той час в межах міста — на Лозірках і в центрі - захоплені кочівниками і спалені вщент. З тих пір життя відновилося лише на місці сучасного центру — вирішальну роль зіграло його вигідне положення.

Період XIII—XIV століть характерний загальним ослабленням Русі, викликаним татаро-монгольським ігом і внутрішніми міжусобицями князів. Скориставшись ситуацією, литовські князі захопили значну частину руських земель, в тому числі і Переяславське князівство, до складу якого входила Лохвиця з навколишніми селами.

http://lokhvytsia-cbs.edu.poltava.ua/nash_kraj/
В 1320 році вона вперше згадується в історичних джерелах.
С. ЛЕСИК.
директор краєзнавчого музею імені Г. Сковороди.


 
ObersДата: Субота, 24-Лис-2012, 13:40 | Сообщение # 477
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Знайшов ще згадку про Сулицю в Вікіпедії. Причому, аж дивно, каталонською мовою!

La província de Poltava (ucraïnès: Полтавська oбласть, transcrit al català: Poltavska óblast, transcrit mostrant les senyals toves: Poltavs’ka óblast’; nom informal: Полтавщина, Poltàvsxyna ) és una óblast (província) d'Ucraïna central. La capital és Poltava (Полтава).
Al nord, limita amb les óblasts de Txerníhiv i Sumy, a l'est, amb la de Khàrkiv, al sud amb les de Dnipropetrovsk i Kirovohrad, i a l'oest amb les de Kýiv i Txerkassy...

...Rius

El territori de l'óblast és banyat per 146 rius d'una llargada total de 5101 km. Tots els rius de l'óblast formen part de la conca del Dnipró (Дніпро) i són afluents pel marge esquerre. Els més importants són: el riu Sulà (Сула́), el riu Psel (Псел), el Vorskla (Ворскла) i l'Orill (Оріль). Al sud i sud-oest, la frontera de l'óblast és formada pel Dnipró mateix, i més precisament els seus embassaments de Krementxuk (Кременчуцьке водосховище) i Dniprodzerjynsk (Дніпродзержинське водосховище).

Els principals rius, els seus afluents (E = que entren per la riba esquerra, D = que entren per la riba dreta) i les ciutats que irriguen son:

Dnipró (Дніпро, 2.201 km), que a l'óblast de Poltava, irriga les ciutats de Krementxuk, Komsomolsk.

Riu Sulà (Сула, E, 310 km), neix al poble de Sulà, a l'óblast de Sumy, i travessa l'óblast de Poltava abans de desembocar a l'embassament de Krementxuk (Кременчу́к). A la Poltàvsxyna, passa per les ciutats de Txervonozavodske i Lubný.

Riu Artolot (afluent del Sulà) (Артополот, E, 38 km), neix a l'óblast de Sumy i passa a la de Poltava. Desemboca al Sulà a Txervonozavodske. Part de la seva ribera prop d'on s'ajunta amb el Sulà forma una secció de la Reserva natural hidrològica de l'Artolot.

Riu Sukhà Lokhvýtsia (Суха Лохвиця, "Lokhvýtsia seca", D), que neix al poble homònim i travessa la ciutat de Lokhvýtsia.

Riu Sulýtsia (Сулиця, D)

http://ca.wikipedia.org/wiki/Prov%C3%ADncia_de_Poltava


 
ObersДата: Неділля, 25-Лис-2012, 14:50 | Сообщение # 478
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
...На самій Сулї й її побережу: Лозова, Бобрик, Біловода, Москалївка, Глинськ, Гудим, Білагорілка, Лука, Ясковцї (Юсковцї), Лохвиця, Млин, Брисї, Токари, Піски, Бодавка (Bodokoi), Сенча (Sieca), Снятии, Шалавила, Берестовцї (Березоточ). Пісок, Мгар, Лубнї (далї не вичисляю).

В порічю Сулицї: Річні (теп. Риги?), Венславка, Гапоновка (Kapanowka), Юсківцї, Ждани 4), Окоп, Ісачки...
http://litopys.org.ua/hrushrus/iur80701.htm
[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ VII. Стор. 1.]
VII. Український кольонїзаційний похід на схід




Фрагмент мапи України XVII століття Гійома де Боплана

http://maps.vlasenko.net/historical/ukraine/map_ua_1650_boplan_10k.jpg
Прикрепления: 7814140.jpg(100Kb)


 
aaaaДата: Неділля, 25-Лис-2012, 16:48 | Сообщение # 479
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Так, ця інформація ще не вичерпна. Сулиця - річка , чи протока? Хотілось би ще глибче копнути історію. На деяких картах ,малюнках укріплення Лохвиця,р. Сулиця змальована навіть більшою ніж р. С.Лохвиця.

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
ObersДата: Неділля, 25-Лис-2012, 17:01 | Сообщение # 480
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Quote (aaaa)
Так, ця інформація ще не вичерпна. Сулиця - річка , чи протока? Хотілось би ще глибче копнути історію. На деяких картах ,малюнках укріплення Лохвиця,р. Сулиця змальована навіть більшою ніж р. С.Лохвиця.


Ось ця карта нам потрібна :

Российский атлас (1792)

Российский атлас, из сорока четырех карт состоящий и на сорок два наместничества империю разделяющий — большой настольный атлас справочного характера, изданный в 1792 году и дополненный в 1793—1795 годах. Второй, после академического атласа 1745 года официальный атлас Российской империи. Отражает административное устройство, установившееся после проведения губернской реформы Екатерины II в 1775—1785 годах. Целью атласа было дать пространственную характеристику империи и её природных условий, показать административные территории и их политическое и экономическое значение в жизни страны и её историческом прошлом.

http://ru.wikipedia.org/wiki...._(1792)

Российский атлас, из сорока четырех карт состоящий и на сорок два наместничества империю разделяющий

Оригинальное название: Россiйской атласъ изъ сорока четырехъ картъ состоящiй и на сорокъ на два намѣстничества имперiю раздѣляющий

Издательство: Сочин: гравир. и печат. при Горном училище

Место издания: СПб.

Год издания: 1792

Количество страниц: 6 с., 44 л. карт

http://www.runivers.ru/lib/atlas/atlas4296/43128/

Состав атласа :

...Карта Черниговского наместничества

:

http://upload.wikimedia.org/wikiped....lang=ru
В полном виде.

http://www.runivers.ru/maps/eiler/25
В высочайшем качестве



До речі, зневажлива назва — Суха Лохвиця — невірна, і увійшла в побут лише недавно, коли ми, лохвичани, геть занедбали свою річку.
А на старих картах можна чітко бачити , що Сухою Лохвиця позначалась лише до Шмиглів, а нижче по течії завжди була повноводою і не пересихала. ©
Прикрепления: 7148923.jpg(217Kb)


 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Сторінка 32 з 54«1230313233345354»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2017