ЛохвицяСубота, 23-Вер-2017, 10:25
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 29 з 54«1227282930315354»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Млини
ObersДата: Субота, 03-Лис-2012, 03:28 | Сообщение # 421
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


 
ObersДата: Субота, 03-Лис-2012, 15:43 | Сообщение # 422
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Змієві вали Посулля — назва широкого валу, що тягнеться по правому березі ріки Сула від її гирла до середнього плину і його відгалужень, що доходять ледь не до міста Суми.





ЗМІЄВІ ВАЛИ

Переказ за статтею: Анатолий Маркович Членов. Змиевы валы.

Альманах "Ветер странствий" выпуск 11. М., 1976, с. 40-49.
http://do.gendocs.ru/docs/index-21125.html?page=2

Вали

Захищаючись від агресивних набігів, осілі племена спорудили багатокілометрові фортифікаційні комплекси, що були не лише оборонними твердинями, а й умовними межами земель. Для українських систем валів характерна глибока ешелонованість. Наприклад, від Києва на південь до ріки Рось через кожні 10-20 кілометрів ми зустрічаємо чергову фортифікаційну смугу. Лише на Поділлі Змієві вали суцільні, як правило ж, системи валів являють собою не суцільну межу, а фрагментарні укріплення, що тягнуться 10-30 кілометрів, потім перериваються лісами чи балками, – і знову виникають. Системи фортифікації, поряд з валами, включали ще й рови, розташовані безпосередньо перед валами.

На окремих ділянках споруди носять різні назви, характерні для конкретних місцевостей – Великий вал, Маленький, Чорний, Отаманський, Половецький, Окоп, Перейма, Турецька гребля. Іноді той самий вал на одній ділянці має назву Змієвого, а в іншій частині називається Трояновим, начебто по імені давньоруського триголового бога-воїна Трояна, що зображався верхи на вороному коні.

В Україні прийнято виділяти одинадцять груп пам'яток:

Змієві вали Київщини (фрагмент схеми див. на центральному розвороті) – найбільша система укріплень на правому березі Дніпра. Загальноприйнято Змієвими називати саме залишки валів по ріках Віта, Червона, Трубіж, Стугна і Рось, які й по сьогодні збереглися в гарному стані, досягають місцями п'ятнадцяти метрів висоти і кількох десятків кілометрів у довжину. Якими ж вони були в старовину?! Тут же, неподалік, розташовані споруди грандіозного Київського укріпрайону, зведеного напередодні 2-ї Світової війни.

Змієві вали Переяслава – двовалова система укріплень неподалік нинішнього міста Переяслав-Хмельницький Київської області.

Змієві вали Посулля – назва широкого валу, що тягнеться по правому березі ріки Сула від її гирла до середнього плину і його відгалужень, що доходять ледь не до міста Суми.

Змієві вали Полтавщини – два переривчастих вали, що розташовані по правих берегах рік Ворскла і Хорол.

Змієві вали Харківщини – всього два могутніх редути довжиною 20 і 25 кілометрів біля Харкова і Змієва відповідно.

Змієві вали Поділля – назва цільного валу, що тягнеться від середнього плину ріки Буг до районів центральної Черкащини і невеликої кількості менших валів цього ж району.

Змієві вали Волині – узагальнююче назва величезної кількості невеликих за розмірами і довжиною валів, що містяться в чотирикутнику Львів-Луцьк-Рівне-Тернопіль.

Кримські вали – трирядова система укріплень між Азовським і Чорним морем на Керченському півострові. Ще в середині першого тисячоріччя до нашої ери Геродот писав, що для захисту від скіфів місцеве населення викопало широкий рів і побудувало вал від Таврійських гір до Меотійського моря. Вал одержав назву Кіммерійського.

Нижній Троянів вал – розташований на території Бессарабії, тягнеться від селища Затока до міста Білгород-Дністровський.

Верхній Троянів вал – починається біля міста Бендери (Молдова) і тягнеться до ріки Прут безперервною лінією, потім різко повертає і з'єднує річку з дунайсько-чорноморськими лиманами Ялпуг, Котлабуг і Сасик.

Троянові вали Подністров'я – система валів, що знаходяться між містами Тернопіль і Кам'янець-Подільський. Мають переривчастий характер. Складаються з двох ешелонів центрального ланцюга і хаотично розкиданих валів; окремі з них знаходяться навіть на Буковині.




http://www.kurgan.kiev.ua/vala.html
М.П.Кучера

ИСТОРИЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ЗМИЕВЫХ ВАЛОВ
СРЕДНЕГО ПОДНЕПРОВЬЯ

Quote
Змиевы валы

Если присмотреться повнимательней к карте, на которой изображена система «китайских» стен, то можно заметить, что она похожа на систему других стен, которые находятся практически на другом конце света. Мы имеем в виду так называемые «Змиевы валы» – фортификационные сооружения на территории Восточной Европы, которые, почти неизвестны мировой общественности. По своим характеристикам эти укрепления превосходят пресловутую «китайскую» стену, а объём только на территории Украины соизмерим с объёмом всех египетских пирамид, вместе взятых.
http://civilization.uol.ua/text/772270/

Quote
Давним-давно в незапам’ятні часи зійшлися у смертельному герці велетенський змій- людожер і руський богатир. Чи довго вони билися, чи ні, про те вже ніхто сьогодні не знає. Відомо тільки, що, перемігши Горинича, запряг його витязь у богатирський плуг та й погнав чистим полем. Лише одну борозну спромігся проорати змій — надірвався, бідолашний. Ще й сьогодні могутнім валом здіймається той останній слід, залишений триглавим чудовиськом на землі Руській. Так оповідає народний переказ про походження одного з найвеличніших валів системи давніх оборонних ліній, названих Змійовими валами (на Поділлі їх ще називають Траяновими).
http://www.day.kiev.ua/71660
ЗМIЙОВI ВАЛИ
Володимир ГРИПАСЬ.


Змиевы Валы - табу в истории.

Долго ли, коротко ли они билися, только Никита Кожемяка повалил змея на землю и хотел его душить. Стал тут змей молить: "Не бей меня, Никитушка, до смерти! Сильнее нас с тобой никого на свете нет. Разделим весь свет поровну: ты будешь владеть в одной половине, а я - в другой." И тогда сказал Никита : "Надо же прежде межу проложить, чтобы потом спору промеж нас не было." Сделал Никита соху в триста пудов, запряг в неё змея и стал от Киева межу прокладывать, борозду пропахивать; глубиной та борозда две сажени с четвертью. Провёл Никита борозду от Киева до самого Черного моря. Стали воду делить - вогнал Никита змея в Чёрное море, да там его и утопил. Борозда Никитина, говорят, и теперь кое-где по степи видна: стоит она валом сажени на две высотою и зовётся с тех пор Змиевым Валом. Кругом мужички пашут, а борозды не распахивают: оставляют её на память о Никите Кожемяке.

Так или примерно так рассказывали на протяжении сотен лет о необычных рукотворных земляных насыпях - валах, расположившихся цепочкой на территории лесостепи Украины, южнее Киева, а также на юге Молдавии и Румынии. Надо сказать, что первые споры в ХIХ веке велись не только о назначении валов, но самом факте их существования. Когда рукотворность валов, общей протяжённостью около 2000 км сомнений уже не вызывала, всё же оставался вопрос. От кого же они защищали, эти сотни километров земляных фортификационных сооружений высотой 10-15 метров и шириной до 20? В какую сторону они были обращены - против леса или степи, на север или на юг они смотрели? Ответ в их конструкции, всегда включавшей в себя у южной подошвы ров глубиной до 2-3 метров, а он то и был направлен в сторону степи. Добавим к этому, что в некоторых местах находилось до 5-6 параллельных земляных укреплений. Выходит, что кто-то построил эти исполинские по средневековым, да и нашим сегодняшним меркам сооружения, защищая себя от степных воителей, обозов переселенцев или римской ударной конницы с южного направления. Давайте же попробуем с вами установить, кто и зачем мог построить эти земляные анти-миграционные заграждения, используя совершенно титанический труд десятков тысяч человек...

Что говорит археология и лингвистика

Логические рассуждения это хорошо, скажете вы, ну а что найдено-то в земле? Что говорит археология по поводу этих событий? Всё началось с лёгкой руки исследователя Киевской старины - Викентия Хвойка. Именно он раскопал в 1900 году, возле села Черняхов в Киевской области следы новой культуры, ранее не встречавшейся исследователям. Так как сам Хвойка был чётко убеждён, что это остатки пра-славянской культуры (керамика, вооружение и элементы быта), то именно эту концепцию активно поддерживали в первые предвоенные годы XX века. Но по мере открытия всё новых памятников аналогичной культуры стало очевидно, что находки, подобные Черняховским, охватывают огромное пространство от Вислы до Дона и от Черного моря до Киева. Более того, они характерны для германской общности племён, известных сегодня как готы (готы, гепиды, бургунды, вандалы и герулы). К тому же многие слова, позаимствованные у готских мигрантов в славянских наречиях, появление которых датируется лингвистами II-III веками, говорят об огромном влиянии пришельцев на все стороны жизни местного земледельческого общества. Это и слова типа хлеб, хлев, скот, блюдо, котелок, колодец, шлем, меч, полк, дружина, витязь, князь, труба, церковь, стекло, буква, редька, а также чисто экономические термины такие как "пенедзы" (деньги), "купить", "мыто" (налог, пошлина), "долг" и "лихва" (процент, заём). Все эти готизмы, как их теперь называют лингвисты, влились в язык местных племён именно в это время. Ещё более устойчивыми формами, остающимися после ухода создавшего их населения, являются топонимы - названия рек и гор. Вот эти готские названия нынешних рек: Велибок, Терихва, Мурахва, Стинавка, Пискава и другие. Единственное, что отмечают все археологи как характерную черту черняховских поселений, это отсутствие вокруг них оборонительных сооружений, даже у довольно крупных в 70 и более усадеб. Причем на смену полуземлянкам пришли усадьбы в основном с наземными постройками: обмазанными глиной стенами на деревянном срубе (характерный для готов стиль). В захоронениях, которые сменили кремацию, найдено большое количество оружия, что говорит о наличии воинского опыта и навыков. Т.е. как воевать знали, а оборонительных рубежей вокруг городищ не строили. Вместо этого при выборе места под поселение использовали ландшафт местности. Скажем, крутой обрыв с одной стороны и бурную реку с другой. Готы же повлияли на местное гончарное производство, принеся технику гончарного круга, заменившего лепную керамику. Ранее привозимые гончарные изделия стали массово производиться на местах. Улучшенные кожевенное и стекольное производства, теперь доведенные до совершенства, позволяли вести грандиозную торговлю с Римской Империей. И действительно, клады римских монет II-IV веков равномерно покрывают черняховкие поселения. В отдельных местах находят клады в 1000 монет и более, что означает не единожды завезенную монету-сувенир, а мощный денежный оборот. Уж не эти ли славные времена запечатлели названия улиц в древнем Киеве - Гончары и Кожемяки. Все бы ничего, но дискуссия, поднятая находками Хвойка, набирала обороты в самый неудачный момент начала Первой Мировой Войны, когда немцы стали использовать исторические аналогии для обоснования политических далеко не миролюбивых целей. Дальше дело обстояло ещё хуже, так как за революцией и гражданской войной все не заметили появления Новой Германии. Именно там, начиная с 1933 года, ведомство Геббельса, объединившее пропаганду и культуру, однозначно стало трактовать готские (черняховские) поселения как признак того, что это исконно немецкие земли. Вот тут-то и пошла реакция отторжения всего, что связано с готами, в советской археологии и исторической науке в целом. Вплоть до конца 1980-х годов на употребление слова "готы", произносимым совместно с термином черняховская культура, да и вообще, связанным с Украиной, было наложено ТАБУ, а за его нарушение сразу следовала мгновенная реакция, в духе борьбы "с безродным космополитизмом и низкопоклонством перед Западом"...

... После Второй Мировой войны, сами Змиевы Валы были вообще не рекомендованы к детальной исторической датировке. Ещё известный археолог М.Ю. Брайчевский в 1952 году предложил датировать основную массу этих укреплений периодом черняховской культуры, т.е. II-V веками н.э. Но даже он не мог заикнуться о готах. Дальнейшие детальные исследования валов проводил известний математик А.С. Бугай, который взял пробы в разрезах у основания валов для радиоуглеродного анализа. Дело в том, что сами валы изначально построены как земляная насыпь, на основе деревянного сруба. Причем дерево во избежание гниения обжигалось, что придавало ему также дополнительную твёрдость. А древесные остатки можно очень точно датировать. Радиоуглеродный анализ показал, что из 14 проб, взятых на различных участках валов, самым старым оказался вал длиной 30 км, датируемый 150-м годом до н.э...
...Тень Великой Китайской стены...
http://www.softhawkway.com/zmievy_valy.htm
Сергей ПЯТИГОРСКИЙ
Торонто, 2003

Прикрепления: 1650391.jpg(63Kb) · 8202692.jpg(126Kb) · 0138404.jpg(138Kb) · 1909494.jpg(133Kb)


 
ObersДата: Субота, 03-Лис-2012, 15:45 | Сообщение # 423
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline




Сула богата на подземные холодные источники, что значительно определяет её особенности. В реке очень прозрачная вода, что привлекает подводных охотников. Её температура летом всегда на 3 градуса ниже, чем в других реках. Благодаря этому, вода "зацветает" значительно позже и на непродолжительное время (средина августа - средина сентября). В воде высокое содержание йода и минералов...Средняя глубина русла летом - 3,5 м. Есть ямы по 6 и более метров. Весной вода поднимается на 2-3 метра, что вызывает сильные разливы...©http://fishing.kiev.ua/mesta/sula01.htm

Прикрепления: 2220829.png(116Kb)


 
НатуськинДата: Субота, 03-Лис-2012, 21:43 | Сообщение # 424
Рядовий
Группа: Пользователи
Сообщений: 1
Награды: 0
Репутация: 0
Статус: Offline
hello добавлю і я дещо цікавеньке







Прикрепления: 9459895.jpg(34Kb) · 8510526.jpg(72Kb) · 4156719.jpg(45Kb) · 0708775.jpg(48Kb)
 
ObersДата: Неділля, 04-Лис-2012, 12:00 | Сообщение # 425
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Quote (Натуськин)
добавлю і я дещо цікавеньке


Натуськин, не просто "цікавеньке", а неймовірно цікаве й захоплююче, як Perpetuum Mobile. ))) Це минуле яке тепер живе своїм власним життям і вже ніколи не зробиться "в минулому". Я в захваті, а Вам - браво! І чекаємо продовження.


 
ObersДата: Понеділок, 05-Лис-2012, 12:14 | Сообщение # 426
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


...На карте (рис. 7) показаны могильники и отдельные погребения, обнаруженные на левобережье Днепра. Следует обратить внимание, что более илименее представительная и опубликованная выборка погребений имеется толькона трех могильниках (Успенка, Боромля,Компанийцы)3. Одна из причин такой ситуации характерна для всей территории черняховской культуры. Грунтовый могильник довольно трудно выявить на местности, и даже распахиваемая поверхность не всегда позволяет с первого раза обнаружить следы погребений. Вторым фактором уже локального свойства было сложившееся представление о характере местных памятников позднеримского времени — как преимущественно «раннеславянских», «киевских»,для конца III — IV вв. «киевских с черняховским влиянием». Исходя из этого, поиски могильников велись в поймах рек, на дюнных возвышениях, оставляя безвнимания удаленные от рек участки террас. Однако учитывая накопленные данные о характере крупных поселений в Посеймье, справедливо будет предположить, что распространение черняховских памятников не останавливается в районе г. Сумы, а продолжается далее на север...
http://www.academia.edu/1935971/_._._2011._._._._._OIUM_._2011_._1._
Радюш О.А. 2011. Могильник у пос. Им.К.Либкнехта. // OIUM Черняховская культура. 2011 Вып. 1. Киев.
Прикрепления: 0000728.jpg(206Kb)


 
ObersДата: Понеділок, 05-Лис-2012, 13:37 | Сообщение # 427
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Чарiвна Нiч

Чому людей лякає це просте слово “млин,” яке пахне вітром, і сонцем, і духмяним зерном, мука з якого так лоскоче у носі, що хочеться навіть чхнути, згадуючи це все. Що в ньому особливого?

Ця казка зовсім не казка, а найправдивіша історія в світі. І якщо колись тобі стане лячно в моторошній темряві, згадай її...

Десь далеко-далеко, куди й дороги немає, стоїть невеличке село. Село, як село: хатки з садками, церква з дзвіницею, ставок з рибою, ліс, ріка і млин. Все, ніби, звичайне, але коли хтось промовляє останнє слово, то всі хрестяться і тихцем плюють через ліве плече. Чого ж бояться селяни? А невже я не сказала, що в цьому селищі не оди вітряк, а два? Один — новий і веселий, в якому мелють муку і обмінюються плітками, а інший… лише поглянувши на нього стає моторошно. Старезний, чорний від тисяч вітрів і дощів, похилений і розсохлий, він стоїть на пагорбі, моторошно завиває вітром в щілинах і дивиться на село єдиним віконцем під дахом, ніби погрожуючи кострубатими крилами. Кажуть, що в ньому живе нечиста сила. А все тому, що…

Ніч в селі тиха та темна. Лише коли-не-коли гавкне сонний собака чи мукне корова. Та є одна ніч — найтемніша і найтихіша за всі. Коли місяць стає тоншим за волосинку, а потім і зовсім зникає, і коли навіть зірок на небі стає менше, — темнота набирає силу. Вона пробирається у двері. Вона заглядає у вікно. І люди знають, що прийшла та, – найстрашніша ніч. Навіть злі вовкодави ховаються у свої будки і мовчать. Тиша і темнота. І коли серед цієї тиші, яблуко, переповнене соком, трісне на тоненькій гілочці, тоді най-тихесенькі протяги вибігають із своїх шпаринок, маленькі вітерці виплутуються з очерету, шумні вітри збігаються з широкого степу, всі вони зливаються і здіймається вітрюганище. Він біжить через усе село, завіває під стріхами, скидає у колодязі відра, сипле у вікна піском, і, нарешті, міцним поштовхом розкручує крила старого млина. І відразу серед вітряної тиші розноситься зловісний скрип. І ще один. І ще. Вони набігають один на одного, перегукуються і зливаються у невідому пісню. Пісню старого млина.

Коли б знайшовся якийсь сміливець, який не побоявся темряви, і тиші, і вітру, і страшного скрипу, та зазирнув би через щілинку в середину цієї чорної, похмурої будови, то побачив би, як дві камінні брилі, які колись (ще коли прадіди наших дідів були парубками) мололи зерно, із глухим стогоном повертаються, згадуючи рух, торкаються один одного, і з-під них сиплеться… Ні, не мука, а іскри. Яскраві жаринки, які не гаснуть, лише відлетівши, а прямують до тонких щілин у дерев’яних стінах, чи до єдиного віконця під самим дахом, чи до прочинених дверей, які ніхто вже дуже-дуже давно не відкривав. Іскри кружляють в середині і зовні млина, спалахують примхливими різнокольоровими вогниками; і тоді, серед суцільної темряви, здається, що млин запалав чарівним мерехтливим вогнем. А ці казкові вогники, потанцювавши навколо дивної будови, злітають вгору, прямо до темного неба і… глядь, — то ця, то та жаринка прилипла до оксамитового небосхилу. І стає зрозуміло, що то не просто іскри, а маленькі зірки.

А іскри все летять і летять, небо вкривається яскравими зорями і стає так світло, що видно і тихі хатки, вкриті соломою; і звивисті дороги, що біжать, ніби ріки; і саму ріку, таку тиху, як сама ніч; і навіть сонного півня, який прокричить вітряку своє “Ку-ку-рі-ку,” що, мабуть, означає: “Досить зірок! Тепер їх вистачить на цілий рік!”

Останні зірочки поспішають до неба, вітри розбігаються спати, а старий млин, затихаючи, здається, задоволено посміхається у свої вуса-крила.
Всі чари цієї ночі міг би побачити якийсь сміливець, але ні. Люди ховаються по своїх домівках, лякаючись невідомого, а на ранок кажуть про лиху силу, яка ніби, всю ніч гуляла у млині. А той слухає їх балачки і посміхається — він ще й не таке чув.

http://daemirel.livejournal.com/79310.html

НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ
БАРОНА МЮНХАУЗЕНА В УКРАЇНІ
ПОВІСТЬ

ЯК Я ЧОРТІВ ІЗ МЛИНА ВИКУРИВ

http://abetka.ukrlife.org/munh5.htm



http://artvertep.com/shop....?page=1



http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1955

djvu-PDF

Українська фантастика » ВАСИЛЬЧЕНКО Степан
Чарівний млин

скачати

Вперше надруковано в газ. “Рада”, 1911, 25 грудня, під заголовком “Чарівний млин (Святковий жарт)”. Увійшло до збірки творів “Оповідання” (1915).
Подається за вид.: Васильченко Степан. Повна збірка творів, вид. 3, 1929, т. 1, с. 177-186.

http://argo-unf.at.ua/load....-0-2474


 
ObersДата: Понеділок, 05-Лис-2012, 19:19 | Сообщение # 428
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Топонимический словарь Амурской области
Мельников А.В. ТОПОНИМИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ АМУРСКОЙ ОБЛАСТИ. – Благовещенск, 2009. - 232 с.
http://www.chitalnya.ru/work/121676/
http://amur_toponyms.academic.ru/1690
ЛОХВИЦЫ - село в Белогорском районе. Осн. в 1896 г. Названо переселенцами из-под города Лохвица Полтавской губернии Украины и названо в память о покинутой родине [1, 22].

Лохвицы - сельский населённый пункт

Постоянное население села 758 чел.(2010). Центр сельсовета Белогорского района. Основано в 1896 году переселенцами из села Лохвицы Полтавской губернии. В 20-х-30-х годах в селе Лохвицы проживало более одной тысячи человек. В 1996 году числен­ность населения центральной усадьбы была максимальной и составляла 1306 человек. До 90-х годов XX века на территории муниципального образования находился колхоз «Герой труда».
http://wikimapia.org/1117506....6%D1%8B
Координаты: 50°43'55"N 128°12'43"E
Близлежащие города: Благовещенск, Дацин, Харбин

http://www.belraion.ru/poseleniya

smile


 
ObersДата: Вівторок, 13-Лис-2012, 13:23 | Сообщение # 429
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Котячий Хутір, вул.Кирпоноса



Прикрепления: 0500951.jpg(209Kb) · 5383390.jpg(211Kb)


 
ObersДата: Вівторок, 13-Лис-2012, 13:25 | Сообщение # 430
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Прикрепления: 8485656.jpg(193Kb) · 9403517.jpg(303Kb)


 
ObersДата: Вівторок, 13-Лис-2012, 13:27 | Сообщение # 431
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Прикрепления: 4660756.jpg(111Kb) · 2605407.jpg(115Kb)


 
ObersДата: Вівторок, 13-Лис-2012, 13:29 | Сообщение # 432
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Прикрепления: 3465408.jpg(154Kb) · 3706974.jpg(115Kb)


 
ObersДата: Вівторок, 13-Лис-2012, 13:43 | Сообщение # 433
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline




У мене між ногами "Україна" )))



smile
Прикрепления: 5281105.jpg(306Kb)


 
ObersДата: Вівторок, 13-Лис-2012, 13:46 | Сообщение # 434
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Прикрепления: 2826595.jpg(134Kb) · 8056259.jpg(115Kb)


 
ObersДата: Вівторок, 13-Лис-2012, 14:09 | Сообщение # 435
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Прикрепления: 7667212.jpg(117Kb) · 6328828.jpg(202Kb)


 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Сторінка 29 з 54«1227282930315354»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2017