Млини - Сторінка 12 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 03-Гр-2016, 09:49
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 12 з 54«1210111213145354»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Млини
ObersДата: П'ятниця, 28-Вер-2012, 14:51 | Сообщение # 166
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Гральна карта початку 19-го століття входить в набір з 60 карт, присвячених різним губерніях і територіям Російської Імперії, до складу якої на той час входили Князівство Фінляндське, Царство Польське і Російська Америка. На одній стороні кожної карти зображені традиційний одяг місцевих жителів і герб губернії, на іншій стороні зображена географічна карта. На цій карті представлена ​​Полтавська губернія, заснована в 1802 р. і що розташовувалася на частині території сучасної України. Полтава, колишній адміністративний центр губернії, є одним з найстаріших міст на Україні. На карті показано, що відстань від Полтави до Санкт-Петербурга становило 1463 ½ верст, а від Полтави до Москви - 850 ¼ верст. Верста - застаріла російська міра довжини, рівна 1,0668 км.

ілюстратор
Грибанов, К. М.

Дата створення
Близько 1800 н.е. - 1833 н.е.

http://www.wdl.org/ru....g-cards



Прикрепления: 3089512.png(1449Kb) · 8253748.jpg(289Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Вівторок, 02-Жов-2012, 01:09
 
ObersДата: П'ятниця, 28-Вер-2012, 15:27 | Сообщение # 167
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline




Взято звідси :

Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение.
Исследования и материалы с картами [три приложения]

http://saga.in.ua/index.p....rnid=67

качаємо ТУТ
Прикрепления: 7685017.jpg(74Kb) · 1308531.jpg(184Kb)




Сообщение отредактировал Obers - П'ятниця, 28-Вер-2012, 15:28
 
ObersДата: П'ятниця, 28-Вер-2012, 15:39 | Сообщение # 168
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Такий вигляд мав памятник Григорію Савичу в Лохвиці при відкритті, 22 грудня 1922 року...



1973 рік...



1985...



...Сьогодення (минулого року).

"22 декабря 1922 года состоялось открытие замечательного произведения Ивана Кавалеридзе — памятника украинскому философу Григорию Саввовичу Сковороде в Лохвицах на Полтавщине. Произошло это в год 200-летия со дня рождения нашего великого земляка. В цементной скульптуре философа удалось создать полную иллюзию камня. Постамент хорошо связывался с окружающими сооружениями — музеем, библиотекой и городским театром. Здания музея и библиотеки сгорели во время Второй мировой войны. Да и сам памятник был уничтожен и восстановлен не так давно."©



"29 ноября 1972 года, уже к 250-летию со дня рождения Григория Сковороды, был еще раз торжественно открыт монумент в Лохвице — теперь уже в бронзе. Сам автор в Лохвицу не поехал, так как работал в то время над киевским памятником великому философу, который украшает Контрактовую площадь столицы Украины.



"Меня часто спрашивают, — иронично вспоминал Кавалеридзе, — сколько затрачено средств на возведение этого памятника. Трудно сейчас произвести расчет в деньгах. Тогда, в 1922 году, вся постройка стоила двадцать пудов пшеницы. Шесть пудов получили два брата — формовщики (братья Орленко, проживавшие тогда в Киеве. — Авт.), каждый по три пуда. Пять пудов стоила подвода в Киев, которая отвезла их семьям эти шесть пудов. Семь пудов пошло на строительство — на деревянные формы постамента, цемент, песок, транспорт и другие нужды. Два пуда получил автор"."©
Прикрепления: 8959680.jpg(312Kb) · 1849614.jpg(288Kb) · 1159461.jpg(103Kb) · 1803855.jpg(122Kb) · 4914266.jpg(351Kb)


 
ObersДата: П'ятниця, 28-Вер-2012, 15:42 | Сообщение # 169
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Quote
Полтавщина на поштових листівках кінця 19 — початку 20 ст.

Полтавщина на поштових листівках кінця 19 — початку 20 ст. Перші листівки з видами Полтави надруковано в 1897 р. (анонімне видання). Після цього з'явилися видання з видами Гадяча, Диканьки, Костянтинограда, Кременчука, Лохвиці, Лубен та інших міст і сіл краю. На початку 20 ст. листівки з полтавською тематикою друкували: друкарня Шерера, Набгольця і К° (Москва), видавництво Громади св. Євгенії (Петербург) та інші. Великою популярністю користувалися видання паперового магазину А. І. Дохмана у Полтаві (спільно з видавництвом Грандберга у Стокгольмі), присвячені губернському земству, 200-річчю Полтавської битви, а також серія "Виды Малороссии", пов'язана з гоголівськими місцями. У Полтаві листівки видавали Єфименко, книжкові магазини Шилянського, Лоповок і Кайдановського; у Лохвиці — Іткіної та Радилевського; у Лубнах— фотографія "Прогрес" Колодного, а також Ходоровського, Жива; у Ромнах — Майбородин та фото-майстер Шевченко. Крім того, виходили анонімні видання, а також друкувалися листівки фото-способом. Відсутність обліку та бібліографічних покажчиків утруднює користування листівками, що несуть унікальну образотворчу інформацію. Всього по Полтаві було видано близько 400 листівок; по Кременчуку й Крюкову — до 100; по Гадячу, Лохвиці, Лубнах — приблизно по 50. Поодинокі листівки були надруковані й по інших населених пунктах, зокрема, в серії "Виды Малороссии" Світличного. Якісну документальну серію було в 30-х рр. 20 ст. видано у Парижі. На листівках, насамперед, зображені пам'ятки архітектури, площі і вулиці, заклади і установи, готелі, магазини тощо. Вони становлять велику етнографічну цінність, оскільки фіксують характерні сцени з народного життя і побуту. Старі листівки дозволяють відтворити обличчя Полтави та інших міст краю поч. 20 ст. На деяких з них зображені пам'ятки архітектури, які не збереглися. Найповніші колекції листівок зберігаються у Полтавському краєзнавчому музеї, а також у приватних колекціях В. М. Болдовського, В. Ф. Волоскова, К. В. Гладиша, М. М. Маньківської (Полтава), В. Д. Вероцького, О. В. Карнауха, В. Г. Киркевича (Київ), М. С. Забоченя (Москва).
http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=783
Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 797-798










Прикрепления: 7053825.jpg(102Kb) · 1117214.jpg(98Kb) · 6451967.jpg(94Kb) · 8935595.jpg(93Kb) · 3621218.jpg(106Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Вівторок, 02-Жов-2012, 22:58
 
ObersДата: П'ятниця, 28-Вер-2012, 15:44 | Сообщение # 170
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Ось таким наш край був сторіччя, а чи й більше назад...











Прикрепления: 7661477.jpg(102Kb) · 5733925.jpg(115Kb) · 4777962.jpg(83Kb) · 9391610.jpg(99Kb) · 3648518.jpg(109Kb)




Сообщение отредактировал Obers - П'ятниця, 28-Вер-2012, 15:45
 
ObersДата: П'ятниця, 28-Вер-2012, 18:29 | Сообщение # 171
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline






Додано (28-Вер-2012, 14:35)
---------------------------------------------

Додано (28-Вер-2012, 15:41)
---------------------------------------------
Локня. Село в Полтавской области у речки с названием Локня. Кроме старославянского слова “лока” – дождь, “локва” – лужа, название может иметь в своей основе санскритское “loka” (laukika, laukya) – место, край, страна, простор, мир, вселенная, земля, люди, народ, сборище или место сбора. Санскрит “lokay” – знать, “loka yatra” – будничная жизнь.

Лопань. Река, при слиянии которой с рекой Харьков расположен город Харьков. Прусское "lopis" - "пламя", литовское "lope" - "свет", “сияние”, литовское “lopas” – “скот”; хетское "lap" - "пылать"; древнеиндийское "lip" - "зажечь". Но санскритское “lopa” – помеха, “lopana” – вред или повреждение, “lopin” - ущерб, “loptra” – преступник, нарушитель. В основе гидронима и топонима "Харьков" - греческое "χαρ" - "дар", "χαρα", "χαρις" - "радость", "красота" (о свете, сиянии). См. Харьков, Старый Салтов, Луганск, Марцево, Таганрог, Киммерия, Лопатин. Готское "skeima" - светильник (факел). Украинский глагол "лопатись" - "трескаться", "разрываться" - косвенно указывает на утренний разрыв светом ночной тьмы. Венгерское ="lopas" - "кража", "воровство" (латинское "peculatus", "surripio", "furor" - краду), албанское „lope“ – корова, греческое “λοπας” - миска, но “λωπη” - накидка. Смысл утреннего огня (рассвета) несёт санскритское “loha” – “красноватый” (в названии Лохвица). Санскрит “lopana” – повреждение, нарушение.

Лохвица. Город у рек Лохвица и Сулица в Полтавской области. В основе топонима возможно использовано санскритское “loha” (loχa) – “красноватый”. Греческое слово "λοφος" или "λογχη" ("ф" как "хв") - "шея", "выя", "грива", "гребень" и в этом случае "грива" - "султан" на шлеме или "хохол". Такой смысл топонима служит указанием на гидроним "Сула", имеющий синонимом воинственную "Беллону" (Воинь). "Султан" ("хохол") служил знаком посвящения "Беллоне" и "ратной службе" (ср. также тохарское А. - "sul" в названии реки Сула - "гора", "холм"). Греческое "λογχη" - острие копья, копьё также указывает на Беллону или Кию, бросающую небесные копия (молнии). Так, в “Слове о полку Игореве” о воинах сказано: “Концом копья вскормлены”. Готское "lofa" означает "рука" и также может служить основой топонима "Лохвица" (для ср.: украинское "правиця"). Немецкое "Loch" - "яма" (украинское "льох") вряд ли могло быть основой гидронима или топонима. Название дерева "лох", имеющего колючки (острие) может иметь значение греческого "λογχη" - острие. Ср. также родовое имя полковника запорожского войска Остряница и немецкое "Lohe" (lo:e), древне-английское "log" - "пламя". См.: Самара.

Лтава. Олтава. Впервые топоним упомянут в 1174 году при описании погони князя Игоря Святославича за Кобяком. Полагают, что речь идёт
о Полтаве. Основа этого названия – индоевропейское “tau” – скала или
камень, кремень, о чём свидетельствуют соседние Полтаве топонимы. В то же время, санскритское “luth” (ударять, поражать, вертеть, вращать) могло бы указывать на поражающую Пирогощу (Беллону, Кию, Сулу)...

...Сула. Река в Полтавской области, правая притока Днепра. В санскрите лексема “su” имеет значения: возбуждать, волновать, понуждать, давать или дарить, создавать, производить, допускать; “su” – рождать, давать урожай, приносить урожай, порождать; “su” – родительница, родитель. Все эти значения указывают на посвящение гидронима Бористену (богу плодородия – Паппаю, Зевсу). Синонимом названию Сула является имя Беллона. В устье реки при впадении в Днепр находился город Воинь, название которого напоминает о значении названия "Сула". Латинское "bellum", "crudelis" - война, жестокость. Тохарское (А) "sul" в гидрониме "Сула" имеет значение "гора" ("Вышняя", о небесной богине) и значение „сила“, литовское „sulas“ – „шест“, “кий” („Кия“ - богиня грома и молнии, воеводная), индоевропейское “sul” – солнце, свет, румынское „sul“ – „трубка“, „рулон“, „sulita“ (sulite) – „копьё“, готское „sauls“ – колонна. Все эти значения, как и славянское “сулить” (дарить, обещать - Дарница), указывают на значение гидронима “Сула”, как “Кияница”, “Пирогоща” (хлебо- и огнетворящая, -рождающая). О воеводном имени реки свидетельствуют экспонаты Лубенского краеведческого музея. В результате проведенных раскопок (1970-е годы) в пяти курганах было найдено оружие и воинское снаряжение из III века до новой эры. См.: Самара (река), Симферополь, Фанагория.


http://ukrcenter.org/mitologija.doc

Оксентій Онопенко
Образи української міфології
в історії і географії

Додано (28-Вер-2012, 16:29)
---------------------------------------------

Прикрепления: 5239238.jpg(101Kb) · 0400003.jpg(92Kb) · 1548807.jpg(91Kb) · 1831515.jpg(113Kb)


 
ObersДата: П'ятниця, 28-Вер-2012, 18:53 | Сообщение # 172
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Сула взимку...
Прикрепления: 5495905.jpg(125Kb)


 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 10:59 | Сообщение # 173
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
США, Army Map Service, 1:250000, 194x-195x рр.





Чудові якість і насищеність карт!!!

село Млини, Лохвицький р-н, Полтавська обл.) - з координатами 50 ° 23'13 "північної широти 33 ° 18'29" східної довготи
http://town-map.com.ua/mlini_lohvitskiy_poltavskaya.htm
http://drymba.net/uk/map/1028284-selo-mlyny-poltavska-lokhvytskyy
Прикрепления: 4717061.jpg(221Kb) · 0609286.jpg(450Kb)


 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 11:56 | Сообщение # 174
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Рік: 1857
Масштаб: 1:1260000





Лохвиччина й Млини на карті 1857 року!!! Карта - бомба. Якісна, цікава і детальна !

Додано (01-Жов-2012, 09:56)
---------------------------------------------

Виборча дільниця №25 Територіального виборчого округу №154

Дата створення 07.09.2004
Тип виборчої дільниці Звичайна виборча дільниця
Назва виборчої дільниці Виборча дільниця №25 територіального виборчого окр
Місцезнаходження ЗОШ
Опис меж виборчої дільниці Входить: село Млини
Поштова адреса Лохвицький р-н, с. Млини
http://www.cvk.gov.ua/pls....2F01=25
Прикрепления: 9268094.jpg(540Kb) · 3851217.jpg(471Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Понеділок, 01-Жов-2012, 12:10
 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 12:18 | Сообщение # 175
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Е н ц и к л о п е д і я п а м ' я т о к
Полтавська обл. » Лохвицький р-н



Млини, земська школа

п.20 ст.

http://encyclosights.com/advance....&st1=-1

Додано (01-Жов-2012, 10:18)
---------------------------------------------
Культурна спадщина Полтавщини - Лохвицький р-н.

Список
історичних об’єктів та об’єктів монументального мистецтва Лохвицького району, нововиявлених та новоспоруджених протягом 1984-2009 рр. і взятих на облік...

...75. Млини с., кладовище. Братська могила радянських воїнів.

76. Млини с., кладовище. Могила жертв Голодомору.

77. Млини с., сосновий ліс. Могила рад. воїнів
...

http://ezheliy.ucoz.ua/news....12-1484
Прикрепления: 0278958.jpg(69Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Понеділок, 01-Жов-2012, 22:34
 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 12:38 | Сообщение # 176
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Quote
Середньосульський заказник
Розташування: у межах Лохвицького району Полтавської області
Найближче місто: Лохвиця
Площа: 2243 га
Заснований: 1996 р.

Середньосу́льський заказник — гідрологічний заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах Лохвицького району Полтавської області, між селами Гиряві Ісківці, Лука і Яшники, що на північ від міста Лохвиці.

Площа природоохоронної території 2243 га. Створений 1996 р.

Охороняється типовий для Лівобережного лісостепу природний болотний масив у заплаві річки Сули.

На території заказника зростає багато видів регіонально рідкісних рослин, серед яких особливо цінна — сальвінія плаваюча, занесена до Червоної книги України. Зростає багато лікарських рослин: валеріана висока, алтея лікарська, а також черемха, крушина та інші.

Заказник — місце гніздування багатьох видів водоплавних і болотних птахів, у тому числі журавля сірого, занесеного до Червоної книги України.
Раніше тут існувало три менші за площею окремі природно-заповідні території: гідрологічний заказник «Гиряві Ісківці» (загальнодержавного значення), місцеві гідрологічні заказники «Малярківщина» та «Рангове». Тепер усі вони входять до території єдиного гідрологічного заказника — Середньосульського.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Середньосульський_заказник




Quote
"СЕРЕДНЬОСУЛЬСЬКИЙ"



Заплава Сули в її середніq течії значною мірою зберегла свій природний характер. Це обумовлено великою обводненістю заплави на цій ділянці - між селами Гиряві Ісківці, Луки та Яхники Лохвицького району. Випасання тут можливе лише по мінеральних гривах - плескатих піднесених на болотах. Колись у притерасній частині заплави проводились торфорозробки. тепер ці мокрі зниження поступово займає прибережна-водна рослинність.
По краях болота раніше тяглася смуга чорновільшняків із великими деревами вільхи. Ще й сьогодні місцеві жителі згадують про це. Нині вільшняки значною мірою зведено, від них залишилися розріджені смуги, групи дерев. На їх місці сформувалися зарості болотного високотрав'я з розрідженою вільхою. Серед великих купин осоки омської куртини утворюють гадючник в'язолистий, осот сірий, чистець болотний. Ніжні, наче вимережені, суцвіття викидає рутвиця блискуча. Це малопоширена на Полтавщині рослина, проте тут вона утворює досить великі куртини.

Ніде в заплавах немає таких заростей лікарських рослин, як в цій смузі між сілами Гиряві Ісківці та Лука. Великими куртинами зростає цінна лікарська рослина валеріана висока. Поруч багато також алтеї лікарської - високої рослини з листками, вкритими білим шовковистим опушенням. Алтея зростає в основному у Лівобережній Україні. основні її запаси зосереджені саме на Полтавщині. Часто трапляється в цій частині чагарники, які дають цілющу сировину - черемха, крушина. І сама вільха є лікарською рослиною. Її супліддя - "шишечки" - заготовляють з лікувальною метою.

В центральній частині заплави переважають обводнені угруповання рогозу. Повсюди в Україні цю рослину називають "качалочками" - за оригінальні коричневі супліддя. У прирусловій частині по берегах Сули можна побачити чимало різних водних рослин. Серед них є рідкісні і малопоширені. На поверхні води - листки і чарівні витончені квітки латаття сніжно-білого. На Полтавщині частіше трапляється латаття біле з більшими квітками та листками. А тендітне латаття сніжно-біле - це північніша рослина, яка на території області знаходиться у південній частині. Поміж великими листками латаття приткнулися невеликі рослинки водної папороті сальвінії плаваючої, які лежать на поверхні води. тут зустрілися Південь і Північ, адже сальвінія - південна рослина, поширена у водоймах України, переважно в Степу і південної частині Лісостепу. Цікаві рослини зростають і на дні водойм. На поверхню вони викидають лише квітки. Тут оригінальну хижу рослину - пухирник звичайний.

Безумовно, заплавний комплекс, який зберігся в середній течії Сули, має велике гідрологічне значення для збереження запасів води у ній. Тут зберігся природний заплавний ландшафт із характерною рослинністю і флорою. Раніше тут існувало три менших за площею роз'єднаних природно-заповідних території: гідрологічний заказник "Гиряві Ісківці" загальнодержавного значення, місцеві гідрологічні заказники "Малярківщина" та "Рангове". тепер усі вони увійшли до території великого гідрологічного заказника "СЕРЕДНЬОСУЛЬСЬКИЙ", який охороняє весь цей цінний заплавний комплекс.



http://www.eco-poltava.gov.ua/i_crcula.htm


ЕКОМЕРЕЖА
(КАРТОСХЕМА ТА її ЛЕГЕНДА)

С.Ю. Попович, В.С. Василенко

Національний університет біоресурсів і природокористування України



...Картосхема екомережі Лісостепу України

поздовжні екокоридори національного рівня представля­ють ріки - Дністер, Південний Буг, Дніпро, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Сіверський Донець, а Дністер і Сівер- ський Донець є ще й транснаціональними екокоридо- рами. Для проектування локальних екомереж обов'язко­вим має бути використання карт лісів, боліт, степів, при­родних кормових та інших угідь.

Пояснення до рисунку. Числа на рисунку означають шифри ключових територій, поздовжніх, поперечних і транснаціональних екокоридорів, які представлені у ле­генді до картосхеми екомережі. У легенді застосовано такі скорочення назв категорій природно-заповідного фонду: ПЗ - природний заповідник; НПП - національний природний парк; РЛП - регіональний ландшафтний парк; БЗ - ботанічний заказник, ГЗ - гідрологічний за­казник, ЗЗЗ - загальнозоологічний заказник, ІЗ - іхтіо­логічний заказник, ОЗ - орнітологічний заказник, ЛнЗ - ландшафтний заказник, ЛсЗ - лісовий заказник; КПП - комплексна пам'ятка природи; ЗУ - заповідне урочище. Знак * (у дужках) означає використання шифрів від­повідних сполучних територій регіонального значення.

А. ЕЛЕМЕНТИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ЛІСОСТЕП

ЛІВОБЕРЕЖНИЙ ЛІСОСТЕП

АХ. Північно-Полтавська підвищена область. АХ.1. Ключові території: АХ.1.1. РЛП Сеймський, АХ. 1.2. ЛнЗ Туркенівка, АХ. 1.3. ГЗ Українсько-Березів- ський, АХ. 1.4. ГЗ Густинський, АХ. 1.5. ГЗ Бунилівське, АХ.1.6. ГЗ Полівщина, АХ.1.7. ГЗ Удайцівський, АХ.1.8. ГЗ Антонівський, АХ. 1.9. ЛнЗ Дейманівський, АХ. 1.10. ЛнЗ Червонобережжя, АХ. 1.11. ГЗ Середньосульський, АХ. 1.12. БЗ Терновий кущ, АХ. 1.13. ЛнЗ Монастирище, АХ.1.14. ГЗ Біловодський, АХ.1.15. ГЗ Андріяшівсько- Гудимівський, АХ.1.16. ЛнЗ Середньосеймський, АХ.1.17. ГЗ Грузчанський, АХ.1.18. ЛнЗ Єзучський, АХ.1.19. ГЗ Недригайлівський, АХ.1.20. ГЗ Верхньо- сульський, АХ.1.21. ЗУ Безвіднянське, АХ.1.22. ЗУ Ли­пова дача; АХ.2. Сполучні території: АХ.2.1. Лубенсько-Дмитрівська, АХ.2.2. Лубенсько-Волокитинська, АХ.2.3. Петрівсько-Недригайлівсько-Конотопська, АХ.2.4. Ос- тап'євсько-Гадяцько-Ворожб'янська.
http://www.bo0k.net/index.php?p=chapter&bid=2838&chapter=1

Проектований ландшафтний парк „Середньосульський”
http://www.licasoft.com.ua/index.p....=817776

Quote
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
НАКАЗ
28 вересня Київ №350

Про затвердження Положення про
гідрологічний заказник загальнодержавного
значення "Середньосульський" у новій редакції

Відповідно до статті 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"

НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про гідрологічний заказникзагальнодержавного значення "Середньосульський" у новій редакції, що додається.
2. Вважати таким, що втратило чинність Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Середньосульський", затверджене заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 14.11.1996.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра І.Л. Вільдмана.

Міністр М.В. Злочевський

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ГІДРОЛОГІЧНИЙ ЗАКАЗНИК
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ "СЕРЕДНЬОСУЛЬСЬКИЙ"

1. ЗАГАЛЬНI ЗАСАДИ...

http://www.menr.gov.ua/content/article/9327?print=true


ПЕРЕЛІК ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ (станом на 01.01.2012 p.)

ІІ. Заказники загальнодержавного значення

СЕРЕДНЬОСУЛЬСЬКИЙ Гідрологічний
2243

Лохвицький р-н, заплава р.Сули поблизу с.Гиряві Іскрівці, с.Лука, с.Млини
Указ Президента України від 20.08.96р. №715/96

http://www.eco-poltava.gov.ua/pzfzag.htm
http://www.poltavalk.com.ua/index.p....mid=121
Прикрепления: 5526914.jpg(114Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Понеділок, 01-Жов-2012, 22:18
 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 13:50 | Сообщение # 177
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_5/11smy.pdf



РОДИНА HYDROCHARITACEAE У ФЛОРІ РІЧКИ СУЛИ ТА ЇЇ ПРИТОК
Описано поширення, біологічні та еколого-ценотичні особливості видів родини Hydrocharitaceae у водоймах р. Сули та її приток. Вперше для території досліджень виявлено два нові адвентивні види - Egeria densa Plachon. та Elodea nutallii (J. Planch) St. John

Найбільша кількість Stratiotes aloides характерна для середньої течії (Лохвицький р-н., Полтавська обл.). Утворює зарослі по всій ширині русла (між селами Гудими - Млини, Лохвицький р-н., Полтавська обл.).

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_5/11smy.pdf



Додано (01-Жов-2012, 11:50)
---------------------------------------------
Мы вернулись с Сулы, маршрут Млыны - Сенча.
пару фоток, отчет будет позже
http://www.brodyaga.org/club/forum/forum9/topic528/

Прикрепления: 7919408.jpg(222Kb) · 8538396.jpg(73Kb)


 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 14:06 | Сообщение # 178
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Quote
До нашого часу збереглось одне з найдавніших антропоморфних зображень на рушнику, який датується XVIII ст. (Лохвицький р-н, с Млини).
http://vuzlib.com/content/view/1872/81/
ОСОБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ АНТРОПОМОРФНИХ ЗОБРАЖЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ОРНАМЕНТИЦІ У ХІХ - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ.




Збираючи українські старожитності, Іван Гончар приділяв увагу також народному вбранню, рушникам, тканинам інтер’єрного призначення. Музейна колекція тканини та одягу налічує близько 2700 од. За 7 років існування Музею Івана Гончара сектор “Тканина” поповнився ще 350 експонатами.

Найбільшу й найцікавішу групу в секторі становлять рушники – майже 1000 од. (з них третина вишиті, решта – ткані). Рушник – довгий прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна – має на кінцях, а часто і по всьому полю різноманітні вишиті або виткані композиції. Вони відображають світоглядні уявлення наших предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров’я тощо. Рушники є символом матеріальної культури українців, важливою складовою обрядів та ритуалів.



1. Рушник вишитий (фрагмент), XVIII ст. Полтавська обл., Лохвицький р-н, с.Млини

У колекції Музею представлені рушники з основних історико-етнографічних регіонів України: Полтавщини, Чернігівщини, Київщини, Поділля, Полісся, Карпат. Найдавніші рушники у збірці – з Полтавщини, датовані XVIII ст. Серед них є кілька зразків з архаїчними символами (фото1). Цікаві групи вишитих рушників, окрім полтавських (фото 2), – обухівські (фото 3), “черницькі” з Південної Київщини, подільські (фото 4), чернігівські. Серед тканих рушників становлять інтерес рушники Чернігівщини, Поділля (“більцьові”), Північної та Центральної Київщини, Житомирщини.
http://honchar.org.ua/old/tkanini.htm

Додано (01-Жов-2012, 12:06)
---------------------------------------------
N 1600-р, 23.12.2009, Розпорядження, Про затвердження плану заходів із забезпечення повноцінного функціонування і розвитку Національного музею народної архітектури та побуту України, Кабінет Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 23 грудня 2009 р. N 1600-р
Київ

Про затвердження плану заходів із забезпечення
повноцінного функціонування і розвитку
Національного музею народної архітектури
та побуту України

1. Затвердити план заходів із забезпечення повноцінного
функціонування і розвитку Національного музею народної архітектури
та побуту України, що додається...

... 7) проведення робіт з реставрації та реабілітації об'єктів
народної архітектури:

хати кінця XIX століття, с. Благодатне Амвросіївського району
Донецької області;

току XIX століття, с. Мацьки Овруцького району Житомирської
області;

клуні XIX століття, с. Михайлівка Коростенського району
Житомирської області;

хати XIX століття, смт Котельва Полтавської області;

олійниці-воскобійні кінця XIX століття, с. Млини Лохвицького
району Полтавської області;


комори кінця XIX століття, с. Хомутець Миргородського району
Полтавської області;

хати кінця XIX століття, с. Нижня Ланна Карлівського району
Полтавської області;

клуні кінця XIX століття, с. Куликівка Кам'янського району
Черкаської області;

хати XVII століття, с. Почапинці Лисянського району
Черкаської області;

комори XIX століття, смт Козелець Чернігівської області.

Національна академія наук, МКТ.

IV квартал 2009 р. - 2011 рік...
http://news.yurist-online.com/laws/10291/
Прикрепления: 3206674.jpg(7Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Вівторок, 02-Жов-2012, 01:25
 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 16:47 | Сообщение # 179
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
БОМБА ! ! !

Quote
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(за матеріалами "Лохвицької ратушної книги другої половини XVII ст.")
Гриценко Світлана Павлівна,
канд. філол. наук, доц.
Національний університет біоресурсів і природокористування України

http://www.philolog.univ.kiev.ua/php....062.pdf


Quote
Побутові реалії українців крізь призму запозичень "Лохвицької ратушної книги другої половини " / Domestic realities of Ukrainians via loan-words of "Lokhvitska rastushna knyha (Book of the Magistrate of Lokhvitsa) of the second half of the 17th century"
Автори: Гриценко С
Серія: Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 1958- . – ISSN 1728-2659
Випуск: № 22 за 2011 рік

http://papers.univ.kiev.ua/article....f_15865


Лохвицька ратушна книга др. пол. XVII ст., ТЕКСТ

Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст PDF

Лохвицька ратушна книга другої половини. Збірник актових документів XVII ст.
http://history11.ucoz.ru/load....1-0-275



Лохвицька ратушна книга є першим за радянського часу виданням пов­ного тексту пам'ятки старого українського ділового мовлення другої половини XVII ст. Запропонована публікація доповнює цикл видань, здійснюваних Ін­ститутом мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, у яких відбито явища ук­раїнської літературної мови XVI—XVIII ст. Найповніше в цій серії подані праці з граматики і лексикографії...

...вирішення певних справ у ратуші засідали як війт, так і бурмистер, а з ними — присяжні й райці. Після 1648 р. в засіданнях міського уряду брав участь місцевий козацький сотник чи полковник. Діловодством ратуші відав міський писар. Кількість канцеляристів була значною. Проте загальних норм ведення діловодства не існувало і кожне міське управління мало свої особли­вості. Судові справи, що розбиралися міським урядом, записувались ратушним писарем або підписками до міських декретових книг, які ще називалися ратуш­ними...

Поряд із стандартними формами судові справи фіксують багатющий ма- 'еріал живого народнорозмовного мовлення. Дана книга заповнена в основ- юму «справами поточними», які фіксують хід судового слідства. Звідси — до- :ить повне відображення лексики і фразеології місцевої говірки. Правопис і юнетика пам'ятки відбивають суперечність між традиційним етимологічним описанням і живим мовленням.

Характеристика мовних особливостей пам'ятки потребує їх двоаспектного іналізу: по-перше, як відображення певного етапу трансформації української іітературної мови в її актово-урядовому стилістичному варіанті і, по-друге, ік історико-діалектологічного джерела, що фіксує явища живого мовлення в овірковому регіоні Північно-Західної Полтавщини. В запропонованому стис- юму огляді виділяємо деякі фонетичні і граматичні явища, які дають най- ільше матеріалу для відповідних узагальнень.


Фонетичні особливості, характерні для мови документів Лохвицької ра- ушної книги, відбивають як писемно-книжні традиції, так і живе мовлення...
http://www.libertydoc.net/books....redmova



Ш 70.1

Справа Ка(р)пьіхи, вдови з Мльїновг, з Самохвале(н)ко(м)<..>

Року ахнз [1656 1 м(с)ца сє(н)тєбря ді [141 дня <;>.

Прєписована с тє(р)міно(вь) в книги, в которьі(х) такь вьіписано <;>.

Року ахнє [1655] м(с)ца ноє(м). <:> кв [22]<,>.

Передо (м)ною, Василє(м) Скребьцє(м), атамано(м) городовьі(м) ло(х)ви- (ц)ки(м), и при мні, Ма(т)феяЕ(м)чє(н)ка, во(й)та<.> а при на(с) будучи Микита Лу(ч)ковича, Я(ц)ка Крамара, ктиторовь прєчи(с)ки(х)<.>, А(н)дрєя Соляни- ка, ктитора спа(с)кого<,>

приточилася справа со(т) Хи(м)ки Ка(р)пьіхи, вдовьі з Мльіно(вь'<,> яко поводовая, которая ска(р)гу и соповєдь на Гри(ц)ка Самохвале(н)ка, мє(л)ника, собьівателя ло(х)вицького, прекладала со то,

ижь «в сем же вьіш менованомь року вла(с)не по воскре(с)еніи Хвом на проводи в понеделокь, кгди мь на свой пастовникь вьі(й)шла товару гляді- тио, тогдьі там же Грицко Самохвале(н)ко з ручницею на погуме(н)є вьійшоль и, собачивши мене, є(д)но про(с)бою, а друг(є) и усилиствомь сталь мене до

неря(д)ного діла притягав. На которого мову я тому при(з)волившися, спол- кова(н)є з ним міла, што тепе(р) с того бремі(н)ною зостаюо».

О чомь мьі, вряд, такои соповеди Цт) поме(н)нои Ка(р)пихи // вислухавши позваной сторони, Гри(ц)ка Самохвале(н)ка со то, єс(т)ли бьі се к таковому учи(н)ку до той невістьі знальсе, пьіталиО

Которьій жа(д)ньімь способомь, ижь со томь а ни зналь, а ни відаль а ни в пастовнику тую молодицу виділь, не признальсе<.>

Што ні мь се тоєй справи самьш с(к)уток созметь до да(л)шоє резулицие казалисмо тоє записа(т) в ратушу року и дна звьішь менованогоО Климь Губаровь, зя(т), при томь биль<:>.


[Знак підпису.]


http://www.libertydoc.net/books....a_sprav

Уявляєте про що йдеться ? ? ? Фактично справа про середньовічне згвалтування Карпихи з Млинів ! ! ! . .



[М 8.]

'Ч» гч^

Року ахнд [1654] м(с)ца ма(р)ца аі [11].

Передо (м)ною, й(с)тапомь Го(р)банє(н)ько(м), сотьнико(м) лофи(ц)ки(м), и при мнЬ будучи Я(ц)ку Котляру, атаману городово(м)<.>, и при бьі(т)ности

пна Ісоана Бокгле(в)ского, та(к) же и при на(с) бу(в)ши(х) — Йвана Чо(р)ного, Степана Де(м)че(н)ка, зо(с)лани(х) з Березово(и) Луки, КостВ, ктнтора Ни- ко(л)ского, Стефана Филоновича< .>, и передо (м)ною, Ма(т)феє(м) Емьче(н)- комь, во(и)том, Фене(м) Проце(н)ко(м)-ь, бу(р)мистро(м)<.>,

приточиласд справа со(т) Ко(н)ьдрата Скляра, обивателя жабского, и со(т) Клима Зікрача, козака з Шмикгле(в)<.>, которіє зобопо(л)нє ска(р)гу свою на Фєнд Мо(р)даченька з Березово(и) Луки, яко на неробочого зра(й)цу своєго, прєкладали со то,

ижь тоть Хвє(н)ь, н(з) запомнє(н)ьд боя(з)ньі бжое у соного Коньдрата шка­пу рижую лисую, а вь З-Ькрачево(и) дочьки полотьна локоть два(д)це(т) и узду вкра(в)ши<.>, и хогЬль, такь тую шкапу з поло(т)но(м) захвати(в)ш.ч, якь и

са(м) додому уєха(т)<.> Е(д)но жь бгь ему мл(с)тиви(и) того прє(л)ся, взя(т)а не допускаючи, же чере(з) Сулу, мимо млини идучи, и у воду врину(л)сд<.>, и тамь єго люде со (т) такого утрафе(н)А, яко за(ц)ного, мнЬмлючи, чловєка, виратовали<.> И со ти(х) рєча(х), же мь мало дбаеть, по(с)тєрє(г)ши, якожь и не сосуши(в)шисА, хотЬль додому б'ьгьчи<.> Што єго млиновьци тимь же разо(м) до на(с), до рода, со(т)слали<.> И в то(м) зара(з) Коньдрать, яко шко­дуючи^), свою шкапу у соного Феня позна(л)<.>, а потомь на се(и) чась ЗЬ- крачева дочька полотьно своє познала<.> До

чого кгди (с)мо и сами соного злочи(н)ци по ки(л)ку разовь доброво(л)- нє со томь питали. И со(н) са(м) зара(з) же мовить: «д сами(й) на то и(ст)ца и шко(д)никь тимь речамь, такь тоє(и) шкап-Ь, яко и поло(т)ну»,— при(з)наль- сал>

Што мьі, вьіш рєче(н)ньі(и), ви(с)луха(в)ши та(к) поводово(и) сторони, яко

и самого злочиньци єго доброво(л)ного при(з)на(т)д, вє(д)лугь ро(з)делу ДІ

[14]<.>, а а(р)тикулу з [7] наказує(м) декрето(м) наши(м), жеби то(т) Фе(н)ьг яко злочи(н)ьця, бьі(л) на го(р)лє караньі(и).

Що смо казали до кни(г) записа(т), що е(ст) и записано.

[Знак підпису.]


Тут теж очевидно мова йде про пригоду в Млинах : млиновці зловили злодія, який тікаючи з містця злочину (з Лохвиці) впав в Сулу в районі Млинів. Покараний "на горло"

Повноті й точності записів надавалося великої ваги, оскільки від доку­ментів часто залежали і добре ім'я, і майнові справи не тільки юридичних осіб, але й їх нащадків. ©

Писано в середині XVII сторіччя, а те що стосується Млинів у 1654 та 1656 роках. Уявити навіть складно! До речі, в ПОКАЖЧИК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ТА ІНШИХ ВЛАСНИХ НАЗВ Млини подані як "слобода" :

Млини слобода Лохвицької сот. Миргород­ського п. 70.

http://www.libertydoc.net/books....ih_nazv

а в самій книзі все-таки як Млини (Карпиха, вдова з Млинов), а не як в Боплана "МЛИН". Одже або Боплан всетаки помилився, або десь в цей час село стало Млинами (ймовірно як раз було побудовано водяні Млини, окрім повітряного вітряка, який дав назву селу раніше, з карт Боплана 40-хх рр). Що ж таке "слобода"?

Слободами називалися нові поселення, мешканці яких на певний час зовсім або майже зовсім звільнилися від виконання феодальних повинностей.© http://litopys.org.ua/boplan/opysprym1.htm

Одже Млини для того часу і під цією власною назвою поселення достатньо нове. Але ми з вами вже знаємо, що найперші людські стоянки знайдені в районі села набагато раніш, ще в першому тисячолітті н.е. :

Переказують, що в ті часи, коли давній Київ перебував у повному розквіті, морської протоки, яка веде повз Константинополь, ще не існувало. Існують припущення, наважусь навіть сказати — певні докази, що рівнини по другий бік Борисфену, які тягнуться аж до Московії, були колись залиті водою. Це підтверджують якорі та інші сліди, знайдені кілька років тому довкола Лохвиці [Lofficza] над річкою Сулою [Sula] 60. Окрім того, всі міста, що збудовані на цих рівнинах, мають вигляд недавньої забудови, зведеної кількасот років тому. Мені захотілося дослідити історію русів, щоб дещо довідатися про давні часи цих місцевостей, однак намарне, бо, розпитавши кількох найученіших з-поміж них 61, я дізнався тільки те, що великі і тривалі війни, які спустошували їхню землю з краю до краю, не помилували і їхніх бібліотек 62, котрі від самого початку винищувалися вогнем. Вони, проте, пригадували, ніби за давніми переказами море, як ми вже згадували, покривало колись усі ці рівнини , і це могло бути за 2 тис. років тому...

...Окрім цього, наводять ще один суттєвий доказ того, що море простягалося до Московії, а саме: усі руїни старовинних замків і древніх міст, які я \34\ зустрічав у цій місцевості, розташовані на підвищеннях та найвищих горах і жодної — на рівнинному місці. З цього можна припускати, що в давнину /10/ тут усе було затоплене. Додайте ще й те, що в деяких руїнах знайдені погреби, заповнені якимись мідними монетами з таким ось зображенням 65.




Гійом Левассер де БОПЛАН
ОПИС УКРАЇНИ,
КІЛЬКОХ ПРОВІНЦІЙ КОРОЛІВСТВА ПОЛЬСЬКОГО, ЩО ТЯГНУТЬСЯ ВІД КОРДОНІВ МОСКОВІЇ ДО ГРАНИЦЬ ТРАНСІЛЬВАНІЇ, РАЗОМ З ЇХНІМИ ЗВИЧАЯМИ, СПОСОБОМ ЖИТТЯ І ВЕДЕННЯ ВОЄН


60 Поблизу Лохвиці (тепер районний центр Полтавської обл.) за даними археології фіксується ранньосередньовічне городище, що датується VIII— XIII ст. (Древнерусские поселения Среднего Поднепровья: Археологическая карта.— Киев, 1984.— С. 144—145). Очевидно, у гавані цього заснованого давніми слов'янами і розбудованого у давньоруську епоху населеного пункту і були знайдені згадувані Бопланом якорі. Цим повідомленням підтверджується судноплавність Сули, яка у давнину була жвавою торговельною артерією, що сполучала населення степового Посулля з басейном Дніпра. В. Р.

Боплан. Опис України. КОМЕНТАРІ (1-199)

Про це вже йшлось, дещо раніше :

Quote
" 600 років тому коли було засноване козацьке поселення (а потім с. Брисі) р.Сула була судоходною, в Лохвицькому музеї зберігається корабельний якір тих часів. І нібито в ті часи тут затонув корабель з золотом"© tolik286




http://www26.us.archive.org/stream....2up
\Записки Императорскаго русскаго географическаго общества, Том 11
Авторы: Императорское русское географическое общество\




Quote
В районі чудесного села Млини чітко видно древнє русло часів післяльодовикового періоду. Один берег це " Горошків ліс ", інший де розходиться траса на Гадяч і Ромни. Та й не так давно в історичний час Сула була судоплавна з бурхливою течією, на річці стояли млини ( тому й село так назване ), й сплавлявся ліс. Дотепер в річці біля мосту лежать морені дуби!


Неймовірно цікаво ! ! !
Прикрепления: 8986178.jpg(193Kb) · 6152161.jpg(302Kb) · 4378693.jpg(40Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Вівторок, 02-Жов-2012, 23:20
 
ObersДата: Понеділок, 01-Жов-2012, 16:51 | Сообщение # 180
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Quote
ЛОХВИЦЬКА СОТНЯ
(1648-1782 pp.)
=====================

Сформувалася у складі Лубенського полку наприкінці 1648 року. У середині 1649 року мала три сотні як військові підрозділи. За Зборівською угодою 16 жовтня 1649 р. включена як єдина адміністративна одиниця у складі 300 козаків до Миргородського полку. За реформою Івана Виговського 1658 року Лохвицьку сотню повернули до Лубенського полку, в якому вона надалі постійно перебувала аж до ліквідації у 1782 році. Від 1665 р. Лохвиця приписана до Генеральної артилерії разом з Ромнами.

У 1764 році зі складу сотні виділено ще одну територіальну одиницю - Янишпільську сотню (1760-1782 pp.). Протягом 1760-1782 pp. сотня поділилася на 2-3 підрозділи. Після скасування полково-сотенного адмінподілу Лівобережжя територія сотні увійшла до Чернігівського намісництва.
Сотенний центр: містечко Лохвиця, нині - райцентр Полтавської області.

Сотники: Зуб Василь (1649). Іван Федорович (1650). Калита Максим (1653). Горбатенко Євстафій (1653-1654). Котляр Лесько (1653, н.). Виприск Андрій Михайлович 1658). Білецький Ілля (1659). Івненко Іван [Партолка, Іовенко] (1659). Виприск Андрій Михайлович (1659). Геращенко Сава (1660). Пилипенко Іван (1660). Котляренко Яцько 1661). Базилей Іван (1661). Геращенко Фесько 1661, н.). Шамлицький Степан (1662). Юсько Якович (1668-1669). Отрок Юсько (1669). Виприск Демко (1670). Котляренко Юсько 1670). Котляренко Василь (1671). Отрок Юсько (1672). Котляренко Юсько (1672). Пивоваренко Михайло (1672, н.). Котляренко Юсько (1673-1674). Журавель Григорій (1674, н.). Геращенко Сава (1677). Куцкевич Іван (1678). Гамалія Андрій Михайлович (1678-1680; 1685). Кратченко Федір (1680-1690). Ракус Григорій (1683, н.). Мартос Мартин Васильович (1687, н.). Гамалія Михайло Андрійович 1688-1694). Пештич Степан (1694). Мартос Мартин Васильович (1695-1698). Мартос Павло Васильович (1699-1708; 1709-1712). Яременко Яків (1708). Пештич Степан Трофимович (1714-1718). Гамалія Іван Михайлович (1721-1727). Гамалія Степан Михайлович (1727-1729). Стефанович Василь (1729-1739). Огранович Іван Іванович (1740-1745). Прокопович Іван (1744, н.). Стефанович Василь (1751). Коченевський Кирило Іванович 1746-1750). Нельговський Василь Корнилович (1-ї сотні, 1759-1769). Манько Дмитро Васильович (1-ї сотні, 1771-1782). Огранович Іван Корнійович (2-ї сотні, 1760-1782). Сич Іван Лукашович (3-ї сотні, 1771-1782).

Населені пункти: Андріївка, село; Безсали, село; Бербенці, село; Білогорілка, село; Брисі, село; Великий, хутір; Венслави, село; Веткалівка, хутір; Гамаліїв Оснач, хутір; Гамаліївка, слобідка; Голюнка, село; Жабки, село; Западинці, село; Івахники, село; Коновали, село; Лохвиця, місто; Луки, село; Манькові Жабки, хутір; Млини, село; Піски, село; Пісочки, село; Риги, село; Ручки, село; Свиридівка, село; Скориха, хутір; Скоробогатьки, село; Слобідка дружини Степана Гамадії; Степуки, село; Татарик, хутір; Токарі, село; Харківці, село; Хутори: Велецького Володи¬мира, бунчукового товариша; Гамаліїної, дружини Йосипа Гамалії; Гамфа, генерала; Дарагана, київського полковника; Коченовського, лохвицького сотника; Марковича Якова, бунчукового товариша; Мартоса Івана, бунчукового товариша; Новицьких Андрія і Григорія, бунчукових товаришів; Піроцького Івана, бунчукового товариша; Шмиглі, село; Юсківці, село; Ячники, село.
В ревізії 1765-1769 pp. значаться дві Лохвицькі сотні. За першою записане лише містечко Лохвиця, за другою - лише село Свиридівка.
=================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 164-165.


1732 год

Лохвицкая сотня

Лохвицкой сотне попи

Сотен Лохвицкой, Илинской, Сенецкой протопоп Григорий Рогачевский
Города Лохвице церкве Преображения Гпдня поп Иоан Имшениецкий
Города Лохвице церкве Покрова Бцы поп Ияким Василиев
Того ж города и церкви Иоан Евстафиев...


Причетники церковние

Лохвицкой Собор. Цер. дяк Федор Якимов з школниками своими Стефаном, Рудем, Петром Янженком, Кирилом Полинцем, Грицком Максименком, Иваном Руденком, Матвеем Бражниченком
Лохвицкой Преображенской цер. дяк Григорий Иванов з школниками своими Иваном Корнеенком, Яковом Скибенком, Петром Лещенком, Данилом Денисенком, Федором Поповичем, Кирилом Пищиковим, Юрком Слизщенком
Лохвицкой Богоявленской цер. дяк Андрей Набивайло з школниками своими Василием Даниловим, Яковом Павловим, Григорием Семеновим, Сидором Григориевим, Петром Крамаренком, Петром Гавриленком, Лукияном Дяченком


Сотенная старшина и радовие козаки

Василь Стефанович сотник Лохвицкий
Роман Яковлев атаман городовий
Александер Загоровский писар сотенний
Хведор Кошевский асаул сотенний
Михайло Борисяк хоружий сотенний
Ермолай Романов писар ратушний
Иван Пащенко коммисар
Иван Нарожний коммисар
Семен Радионов коммисар овчарних заводов
Иван Лахно и Василь Григориев зборщики
Василь Васюк, Кондрат Бородай, Григорий Николенко сторожи полку
Василь Сорокогяга, Юско Хоць Армаши
Михайло Ляшко, Лукян Булах асаули ратушние...


Козаки городовие Лохвицкий

Хведор Котляр з синами Стефаном и Грицком
Степан Кребеца
Иван Гергель
Андрей Четверик
Стецко Целурик
Степан Лукашенко
Василь Балашка з сином Хвеско
Матвей Ступак
Иван Лапека з сином Максимом...


Деревне Млинов

Атаман Прокоп Погуляй
Леско Коваленко
Матвей Василченко
Мартин Мартиненко
Андрушко Самохваленко
Максим Паночченко
Омелко Литвиненко
Хвеско Самохвал
Яцко Масюченко
Иван Науменко
Павло Слюсар
Илко Андреенко
Антон Онищенко
Семен Туж
Иван Погуляенко


http://forum.vgd.ru/289/25137/0.htm?a=stdforum_view&o=
Украина козацкая - полки » Полки » Лубенской полк » ЛОХВИЦКАЯ сотня

"дєрєвня" Млини - так наше село часто пишеться в різних козацьких реєстрах доби московської, так його й маємо шукати в тогочасних архівах...

Quote
Дере́вня — населённый пункт с несколькими десятками или сотнями домов индивидуальной застройки, преобладающее занятие жителей (обычно это крестьяне) — сельское хозяйство, промыслы. Большими обычно считаются деревни с 30-ю и более дворами.

Основным отличием деревни от села в канонической топонимике является отсутствие церкви в деревнях, однако это не является правилом.©
Прикрепления: 7697132.jpg(71Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Понеділок, 01-Жов-2012, 22:47
 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Сторінка 12 з 54«1210111213145354»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016