ЛохвицяСереда, 28-Чер-2017, 08:28
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 10 з 54«12891011125354»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Млини
clapsДата: Вівторок, 25-Вер-2012, 20:55 | Сообщение # 136
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 158
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
...Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний. - Сильно і розумно сказав

...серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує її ходою.
 
ObersДата: Середа, 26-Вер-2012, 11:03 | Сообщение # 137
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Quote (claps)
Сильно і розумно сказав

Сильна й розумна людина. Воїн.

Додано (26-Вер-2012, 08:47)
---------------------------------------------



" 600 років тому коли було засноване козацьке поселення (а потім с. Брисі) р.Сула була судоходною, в Лохвицькому музеї зберігається корабельний якір тих часів. І нібито в ті часи тут затонув корабель з золотом"© tolik286




http://www26.us.archive.org/stream....2up
\Записки Императорскаго русскаго географическаго общества, Том 11
Авторы: Императорское русское географическое общество\




Додано (26-Вер-2012, 09:03)
---------------------------------------------




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 26-Вер-2012, 12:32
 
ObersДата: Середа, 26-Вер-2012, 15:23 | Сообщение # 138
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Млини село не зовсім типове для сьогоденної України і тому моя розповідь сповнена оптимізму і віри в майбутнє - з цього села не "тікає" молодь, тут будують нові будинки, тут одружуються молодята, народжуються малята, функціонує школа...Та не все так добре в інших селах, навіть в Лохвицькому краю, та й загалом на Полтавщині, в Україні. Є села де на вулиці 2-3 людини і ті бабусі. Є занедбані хутори. Зазвичай це села-хутори в "глушині", і це не правило, ще поки (поки, я усвідомлюю те, що відбувається!) для всієї України - люди в селі є, тримають худобу, орють городи, молодь тільки в міста прагне, та й то не скрізь. І в той же час : села, де проживає менше 100 осіб, становлять 48 відсотків загального числа населених пунктів, кожен рік в Україні зникає 16-17 сіл - тобто вони на черзі і радіти, насправді, нічому ...

Колапсу немає, хоча село й вимирає чи, ліпше сказати, деградує. І останнє :

деградація українського села - спадщина СРСР.

Quote
Деградация украинского села – наследие СССР

Вопреки распространенному мнению, демографический спад в сельской местности начался, не в 1990-е, а еще в 1960-1970 годы...
http://life.comments.ua/2011....a-.html

Quote
УКРАИНСКОЕ СЕЛО НЕ ВЫМИРАЕТ. ОНО ДЕГРАДИРУЕТ

ПРОЦЕСС ДЕПОПУЛЯЦИИ УКРАИНСКОГО СЕЛА АКТУАЛЕН, КАК И РАНЬШЕ, ОДНАКО его ТЕМПЫ НЕСКОЛЬКО СНИЗИЛИСЬ


УТВЕРЖДЕНИЕ о том, что украинское село вымирает и что к этому привели экономические преобразования, которые в Украине длятся 20 последних лет, стало широко распространенным. Специальное исследование, осуществленное по заказу «k:» Ириной Прибытковой, ведущим научным сотрудником отдела социальных структур Института социологии НАН Украины, при поддержке Олега Бахматюка, свидетельствует, что первая часть этого утверждения — преувеличение, а вторая — чистая выдумка.

СОВЕТСКОЕ ДЕМОГРАФИЧЕСКОЕ НАСЛЕДСТВО

Кризисные явления в сфере воспроизводства населения в стране в целом и в сельской местности в частности имеют глубокие корни, и обусловлены они длительными изменениями характера воспроизводства населения. Уже на изломе 1960–1970-х нетто-коэффициент воспроизводства населения страны опускается ниже единицы: население перестало себя воспроизводить. В середине 1970-х демографический переход к современному типу воссоздания населения был полностью завершен: Украина перешла к модели двухдетной семьи, контингент пожилых и старых людей стал быстро расти. В сельской местности естественное сокращение населения было зарегистрировано уже в 1979 году, и с этого времени, собственно, и началась депопуляция в украинском селе. А миграционные потери сельских жителей были зафиксированы еще до 1960 года.
http://gazeta.comments.ua/?art=1317891703

Quote
Кто уничтожал и сейчас уничтожает украинские села?

“БЕСПЕРСПЕКТИВНЫЕ” СЕЛА

В 50-х годах ХХ в. кремлевская верхушка, руководствуясь теорией марксизма-ленинизма, пытаясь построить коммунистическое общество, взяла курс на стирание грани между городами и селами. Тогда, по инициативе М. С. Хрущева, принялись за ликвидацию бесперспективных сел и укрупнения колхозов. Сотни и тысячи лет стояли они, процветала в них жизнь и вдруг — бесперспективные.

Историки подсчитали, что Центральное Поросье — Белую Церковь — могучую крепость, которую нелегко было взять, разные завоеватели разрушали 46 раз. Следовательно, незащищенные села Поросья, как и по всей территории Украины, разные враги стирали с лица земли десятки раз. Однако вновь и вновь, будто мифическая птица Феникс, оно снова и снова восставало из пепла и руин. Лишь кремлевским правителям благодаря раскулачиванию, насильственной коллективизации, террору голодом, репрессиями, налоговой политике и укрупнению колхозов и объявлению многих сел неперспективными удалось уничтожить огромное количество населенных пунктов. Для ускорения процесса ликвидации “бесперспективных” сел к ним не строили дороги, закрывали школы, магазины, почту и лечебные заведения, запрещали строительство жилья. Вот почему в мирное время, без войны и стихийных бедствий, благодаря советской власти опустели многие села.

В 1959 — 1960 годах прошлого века 113 экономически слабых и убыточных колхозов (252 села с населением 168,5 тыс. человек) были ликвидированы, а их земли переданы в государственный лесной фонд (ЦГАГОУ, ф.2, оп. 10, д. 3214, с. 149). Постепенно все выше упомянутые села исчезли с лица земли.

http://www.ukrrudprom.ua/digest....la.html




Чому я написав все це? Попалась мені стаття-роздуми, від якої отримав дуже двоякі емоції. Там чудесні фото і складний текст. Складний не якимись термінами, а настроєм. Є там і Млини, пишеться там і про Лохвиччину, а загалом про сільську Полтавщину. Назва дуже промовиста :

Полтавщина, день перед Різдвом. Від чого Гоголь би плакав...





Полтавщина – сердце Украины, хутора – сердце Полтавщины. Самобытность, кладезь народной культуры и традиций, сам казацкий дух – вот что такое хутора на Полтавщине, истории колоритного бытия которых вдохновляли творчества Николая Гоголя, Тараса Шевченко, Александра Пушкина и прочих-прочих маститых и признанных классиков. Что есть сегодня хуторская Полтавщина, и жива ль тут Сказка? День накануне Рождества в этих местах – моими глазами.

Зима, минус 7, утром тучи, днем – яркое зимнее солнце. Проселки Лохвицкого и Лубенского районов:



...живых – жилых хуторов на Полтавщине все меньше и меньше, они стремительно вымирают. За ними пустеют и села. Сначала уезжает молодежь – на заработки, и оседает в городах, чаще – насовсем. Старики доживают свой век, но многих из них молодые забирают к себе – в райцентры и города побольше, где есть условия – газовое отопление, регулярное электричество и прочие “блага цивилизации”, уже 100 лет известные самой глухой европейской провинции, но все еще недоступные и сказочные для провинции украинской. Дома без хозяев умирают быстро...

В чистом поле – старый заросший сад и полуразрушенная хата. Здесь даже без электричества – при печи и свечах, “на выселках” рядом с селом Искивцы Лохвицкого района до самой смерти прожил сельчанин по прозвищу Кобей:



Еще до войны он отказался вступать в колхоз – по религиозным мотивам. Советская власть отомстила человеку: лишила его электричества и земли, оставив только огород возле хаты. С этого огорода и сада Кобей и жил в одиночестве. Но с властью договариваться не стал. И умер, не оставив после себя потомства. С тех пор Кобеева хата пустует и зарастает, и нет пока на Кобеево счастье претендентов:

И вехою тем временам, когда крестьянство было нужно державе, и государство пеклось его нуждами, остались здания земских школ, построенных по единому проекту для сельских детишек по всей Полтавской земле. Здания эти пережили и переворот 1917-го года, и Гражданскую, И Великую Отечественную, и “ударные пятилетки”, и “перестройку”; переживут и нынешние воровские времена: крепко и ладно строили. Но вот беда: не везде уже и детишек в нужном количестве набрать для обучения можно. Села пустеют…


http://ru-abandoned.livejournal.com/982226.html?thread=18804434
Прикрепления: 2823199.jpg(594Kb) · 6616045.jpg(85Kb) · 1466452.jpg(113Kb) · 0008882.jpg(79Kb) · 6965916.jpg(127Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 26-Вер-2012, 15:32
 
ObersДата: Середа, 26-Вер-2012, 15:29 | Сообщение # 139
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline








http://ru-abandoned.livejournal.com/982226.html?thread=18804434
Забытые в прошлом - Полтавщина, день перед Рождеством. От чего Гоголь бы плакал...
Прикрепления: 9751324.jpg(147Kb) · 4117422.jpg(131Kb) · 7713007.jpg(110Kb) · 3247811.jpg(139Kb)




Сообщение отредактировал Obers - П'ятниця, 28-Вер-2012, 16:29
 
ObersДата: Середа, 26-Вер-2012, 16:13 | Сообщение # 140
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Фото-подорож цієї ж авторки. На деяких фото легко впізнаються наші Млини, тому з задоволенням хочу запропонувати помандрувати разом з пані fajnafajna :

Полтавщина. Пешком по рекам Сула и Удай.





100% Млини!



Прикрепления: 7931156.jpg(61Kb) · 2038774.jpg(123Kb) · 9234653.jpg(102Kb) · 4549137.jpg(236Kb) · 1109703.jpg(151Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 26-Вер-2012, 16:25
 
ObersДата: Середа, 26-Вер-2012, 17:13 | Сообщение # 141
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Млини в ЗМІ



Quote
У селі Млини Лохвицького району будинки купують росіяни.

— Дачу в селі п'ять років тому купили. Із чоловіком вибрали Млини, бо мій батько тут жив, — каже 37-річна Олена Долошко з російського міста Бєлгород.

Проводить до будинку. Усередині зроблений ремонт, є опалення. Навпроти хати росте грецький горіх. Біля нього стоїть 8-річний Юхим і 12-річна Олеся.

— Дітям тут подобається. Молочка домашнього поп'ють і натуральних продуктів наїдяться. Вони тут майже на 10 відсотків дешевші, ніж у Бєлгороді. За десяток яєць усього 8 гривень, — каже жінка. — Наймаємо жіночку, щоб за дітьми наглядала, і залишаємо їх у селі на ціле літо.
Від хати Долошків до річки Сули — півкілометра, до соснового бору — кілометр.

— Часто буваємо на пляжі в сусідньому селі. Там чистий берег, — каже Олена.

Підходить чоловік Володимир, 52 роки.

— Біда — крадіжки. Як нас не було, то пластмасовий бак із душової зняли, мангал забрали. Єдина надія на сусідів, просимо їх за будинком приглянути.
http://gazeta.ua/article....9

Quote
Депутат побив двох чоловіків


Депутат Лохвицької райради Володимир Борисенко
(в центрі) побив різноробів Олександра Списюка
та Івана Харченка з села Сокириха Лохвицького район
у

Стою весь у крові, витираюся, — розповідає Олександр Списюк із села Сокириха Лохвицького району. 27 липня його з односельцем побив депутат районної ради Володимир Борисенко.

Він — колишній голова Лохвицької районної ради. Говорять, керує товариством "Мрія" у Мехедівці. Юридично підприємство очолює його дружина Лідія. Три роки тому прокуратура порушила проти нього кримінальну справа за корупцію. Суд визнав невинуватим. Люди кажуть, відкупився.

3 липня 2009 року Володимир Борисенко погрожував журналісту газети "Лохвицький край" Сергію Ніконову. Тоді в редакцію поскаржилися читачі із села Млини на те, що в місцевій річці Сула помутніла вода через будівельні роботи на березі.

— Коли я туди приїхав, то побачив екскаватор. Він розрівнював майданчик. Невдовзі там з'явився тодішній голова райради Борисенко. А я перед тим спілкувався з людьми у дворах, то випадково забув вимкнути диктофон, — розповідає Сергій Ніконов. — Він одразу до мене з криком: "Якщо ти про мене хоч слово де-небудь напишеш — голову відкручу зразу. У мене хватить влади, ума й грошей. Надоїло жить — давай".

Журналіст звернувся із заявою до районної міліції, прокуратури та СБУ. Через півроку прокуратура порушила кримінальну справу одразу за двома статтями — перешкоджання професійній діяльності й погроза вбивством.

— Через два роки судової тяганини Лубенський міськрайонний суд закрив справу у зв'язку зі змінами обставин. Мовляв, тоді Борисенко вже не був головою райради, — каже Сергій Ніконов.

У селі Млини Володимир Борисенко зводить будинок.
http://gazeta.ua/article....7

Quote
...У Полтавській області майже у всіх райцентрах немає світлофорів.

На Лохвиччині нещодавно нові світлофори поставили на аварійному мості через Сулу біля села Млини на трасі Київ–Суми. Рух по мосту зробили однобічним. Табло показує, через скільки секунд можна їхати. Гроші дав обласний автодор, бо це обласна траса.

У Лохвиці також за гроші облавтодору відремонтували світлофор на перехресті Леніна і Радянської. Зараз він працює з перебоями — лише блимає жовтим світлом. Перед тим довго не перемикався.

Кілька робочих світлофорів збереглися у Миргороді, Пирятині, Лубнах, Комсомольську та Карлівці...
http://gazeta.ua/article....0

Quote
На туристичний зліт зібралися 34 команди

У селі Сенча Лохвицького району пройшов районний туристичний зліт. На нього з’їхалися понад 300 школярів. Такі заходи на Лохвиччині проходять 38 років поспіль...

...До Сенчі приїхали 34 районні команди туристів-школярів. За словами Сьомака, це село вважають районним центром туризму та краєзнавства. Учасники районних змагань постійно перемагають у обласних, входять до складу збірної туристів-краєзнавців області.

Цього року табір розташували в сосновому лісі біля села. Між наметами провели електрику. Установили гучномовці, щоб увечері вмикати музику...

...— Я був капітаном команди, — ділиться враженнями восьмикласник Богдан Тімченко, 15 років, із села Млини. — Особливо сподобалися ”карабіни” (подолання смуги перешкод зі спорядженням. — ”ГПУ”). Траса була легкою, наша команда зайняла четверте місце. У нас тут свіже повітря, польова кухня. Жаль, через проблеми із транспортом нашій команді довелося їхати додому в передостанній день, і ми не пробігли крос. Та я повернувся назад сам, хоча батьки й не хотіли відпускати.
http://gazeta.ua/article....8

Додано (26-Вер-2012, 15:13)
---------------------------------------------

Quote
Працівники спирткомбінату перекрили трасу

1 березня працівники державного Лохвицького спирткомбінату міста Червонозаводське на три години перекрили трасу Київ–Суми, що пролягає через село Млини Лохвицького району. Вимагали повернути 840 тис. грн зарплати (за іншою версією — 1,2 млн грн. — ”ГПУ”) за сім місяців роботи...

...Минулого понеділка о 14.00 cто працівників комбінату перекрили трасу. Жінки одна за одною безперервно ходили пішохідним переходом — згідно із законом, їх не можна притягнути до відповідальності. Чоловіки стояли на узбіччі з плакатами. Даїшники скеровували автомобілі в об’їзд вулицями села.

— Через наявність бічних вулиць повного перекриття траси не було, — пояснює заступник начальника обласної міліції Віталій Хан. — Збитків водіям не завдали.
http://gazeta.ua/article....2

Quote
Цистерна з газом перекинулася за сто метрів від хати

10 квітня ввечері на трасі Київ — Суми біля села Млини Лохвицького району на Полтавщині перекинулася автоцистерна з 28 тоннами зрідженого газу і дивом не вибухнула. Аварія сталася всього за сотню метрів від сільської хати.

Вантажівка, яка із Сумщини на Вінниччину перевозила газ, з’їхала на узбіччя й перекинулася у кювет. 35-річного водія Анатолія, киянина, викинуло з кабіни й засипало землею. На місце пригоди майже одразу прибули наряди ДАІ та МНС. Водія забрали до райлікарні з незначними травмами.
http://gazeta.ua/article....4

Quote
Сільським школам продуктами допомагають сільгосппідприємства. Тому харчування там переважно безкоштовне. Рідше батьки платять до 1,5 грн на день.

У школі села Млини Лохвицького району 56 учнів харчують по 50 коп. на тиждень.

— Товариство ”Перемога-плюс”, спілка селян ”Світанок” допомагають школі овочами, крупами, м’ясом. Є десять соток присадибної ділянки, — розповідає директор навчального закладу Валентина Бобир, 45 років.

На ділянці вирощували картоплю. Цьогоріч висадили квасолю. Учні принесуть по відру картоплі з дому. Овочами забезпечить ”Перемога-плюс”.

— На чаї сушимо лікарські трави. У шкільному садку збираємо груші, яблука на варення, — веде далі Бобир. — Часто виставляємо каструлю з яблуками — їх бере кожен, хто хоче.

Раз на день діти їдять першу страву. На обід учня 1–4 класів місцева влада виділяє по 2,5 грн. На ці гроші докуповують фрукти, солодощі, сир, йогурти, соки.

На Полтавщині 161 тис. учнів. Школярів-сиріт та позбавлених батьківського піклування — 1,1 тис.
http://gazeta.ua/article....8

Quote
Минулого тижня на Полтавщині перекинувся вантажний автомобіль МАН з 12 т яблук у кузові.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 20 лютого на трасі Київ—Суми, за 3 км від села Млини Лохвицького району.
— Фура лежала впоперек траси, — розповідає ”ГПУ” восьмикласник із Млинів Максим Шумило. — Коли її перетягували на узбіччя, то порвався брезент і ящиків двадцять яблук розсипалося. Їх позбирали всі, хто встиг. Яблука великі, червоні, солодкі. Тільки їсти було трохи неприємно. Відчуття — ніби маєш задоволення з чужого горя.
http://gazeta.ua/article....9

Quote
Квітка смердить гнилим м"ясом

Ігор Бєляєв із Млинів Лохвицького району щойно понюхав квітку стапелії. Коли кватирка закрита, запах гнилі відчувається в усій класній кімнаті.

Шестикласник школи села Млини Лохвицького району Ігор Бєляєв для озеленення класу приніс із дому кімнатну рослину. Коли квітка зацвіла, в класі почало смердіти гнилим м’ясом. Шкільні біологи визначили, що хлопець приніс рослину стапелію.

— Наш клас разом із керівником Тетяною Григорівною Карась бореться за першість школи по озелененню класу, — розповідає Ігор Бєляєв. — Мама дозволила мені забрати до школи велику красиву рослину. Вона в нас росла п’ять років, але ні разу не цвіла. Коли ніс, помітив бутони. За тиждень перший розпустився. Коли дівчата понюхали, почали кривитися та затискати носа. Ми вже звикли до смороду, а дехто із вчителів просить кватирку відкрити, коли урок проводить.
http://gazeta.ua/article....6
Прикрепления: 7928599.jpg(81Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 26-Вер-2012, 16:27
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 11:58 | Сообщение # 142
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Мапа Лохвицького району :



Додано (27-Вер-2012, 09:58)
---------------------------------------------
Ми шукаємо, Нас розшукують...

Quote
Ищу Чирского Петра Ивановича

Родился в Полтаской обл., Лохвицкий р-н, с. Млыны, 10 марта 1967. Есть сестра, Чирская (Хейло) Вера Ивановна, а также мать, Чирская Ганна Григоровна, очень ждут и хотят увидеть. Полтавская обл., г. Лохвица, ул. Журавского, 19. Тел.: 80502948942.

Хейло Ольга Алексеевна
http://dfo.spr.ru/forum_vyvod.php?id_tema=2209575

Quote
Бурда Татьяна Юрьевна

Я живу на украине, корни наши из Полтавской области лохвицкого района село Млыны, может быть сдесь есть мои родственники пишите буду очень рада
http://www.analizfamilii.ru/Burda-Tatiana-Yuryevna-m960614.html

Quote
Лобода Константин Васильевич.
Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора

Лобода Константин Васильевич: 1891 года рождения
Место рождения: Полтавская губ., Лохвицкий уезд, с. Млыны;
русский;
бухгалтер АУРПа;
место проживания: г. Хабаровск ДВК.
Арест: 02.08.1938
Осужд. 13.08.1940 ОСО при НКВД СССР.
Приговор: 3 года л/св
Реабилитиация 25.04.1958 По постановлению Президиума Хабаровского краевого суда, основание: за отсутствием состава преступления.
Источник: Книга памяти Хабаровского края

Лобода Константин Васильевич - одна из миллионов жертв преступного режима, репресированных во времена большевистского и коммунистического террора в СССР. Чтобы узнать подробнее о судьбе этого человека, Вы можете обратиться в Архив города проживания или ссылки, и сделать запрос на имя Лобода Константин Васильевич. Адреса и телефоны Архивов Российской Федерации Вы можете найти на нашем сайте.

http://www.vse-adresa.org/book-of....sion-30
Прикрепления: 7717562.jpg(574Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 27-Вер-2012, 12:00
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 12:16 | Сообщение # 143
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Трошечки про Лохвиччину :

Самые старые и выдающиеся деревья Украины

Полтавская область


Дуб

Растет в селе Яхники Лохвицкого района, возле бывшей больницы.

Обхват – 7,1 м., высота – 30 м., возраст – около 800 лет. Заповедан в 1970 г. Имеются дупла.

Требуется лечение, установление изгороди и охранного знака.
http://ecoethics.ru/category/ukrtrees/polt/



Дубу в Яхниках 800 років!!! Потребує лікування, огорожі, охоронного знаку!!!

Невже на Лохвиччині так багато таких предковічних дерев??? Ви уявіть тільки собі - він сттаріший самої Лохвиці!
Прикрепления: 6534085.jpg(101Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 27-Вер-2012, 12:19
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 13:37 | Сообщение # 144
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Мобілізація козацького війська давніш відбувалася звичайно за допомогою призовних листів - універсалів. Листи розписувано до адміністративної старшини на волості, а та наказувала відчитувати такі листи по містах і селах. Саме організування призовних переводили вже сотники й полковники на волості - кожен у своєму районі. Мобілізацію звали: "скликати охотника, скликати купи, купитися".

Мобілізація проходила скоро й справно.

Скиданові універсали один за одним літають по містечках, містах, селах. "Що мужик - то козак".

Універсали звичайно мали свій притаманний стиль. Після вступу й вияснень ішов заклик збиратися на війну. Ось цікавіші уривки з таких універсалів:

"Лист до Снятина, Сенчі, Лохвиці, Глинська, Ромна й до інших міст і містечок, щоб його вдень і вночі відсилати доконче, без жадної затримки…"

І далі після вияснень: "І тому іменем моїм і старшинства моєго й іменем війська запорізького наказуємо вам і напоминаємо, щоб усі ви одностайно, великі й малі, хто тільки товаришем зветься і віри православної благочестивої держиться, зараз покинувши всі свої забави, щоб збирався до мене, до війська. А це все Богові поручаю…"
http://exlibris.org.ua/chmielnicki/r01.html
http://lib.ec/b/283077/read
УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО ЧАСІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Додано (27-Вер-2012, 11:32)
---------------------------------------------
Звідки ти

На цю дівчину я накинув оком ще років зо два тому. Вона мені сподобалась одразу. Але я (після того, як уперше оженився) привчив себе не любити киянок. І мені це добре вдається. А ця здавалася киянкою. Тоді чому сподобалася мені?

Та ось я здогадався запитати: "Звідки ти?" І все стало на місце: вона родом з провінції. Он воно що. Вона розповідала мені про містечко свого дитинства. Звідти родом композитор Дунаєвський і герой-підводник капітан Маринеско. Назви свого містечка вона не казала, та я здогадався сам. Я знав навіть більше — з мемуарів Гудеріана.

Фельдмаршал знався на комфорті, бо брав Париж

Той фельдмаршал від червня до вересня 1941 року зі своїми танкістами пройшов Білорусь і Смоленщину. Й усі оті три місяці ночував у машині, висунувши ноги з кабіни, бо ніде не знаходив пристойної хати. І от у вересні фельдмаршала перекинули з-під Москви до нас — взяти у кільце наші армії, що обороняли Київ. Кільце замкнулося якраз під тим містечком, звідки родом ця дівчина. І саме там, вперше за три місяці війни, фельдмаршал знайшов звичний, по-європейськи комфортний нічліг. Фельдмаршал знався на тому, бо брав Париж.

Ось чому та дівчина сподобалася мені одразу. Бо вона така сама тиха, охайна і затишна, як оте містечко. Проте його вона так і не назвала. Добре розумію, чому. Бо хто хоче, щоб з нього сміялися? Будь-якого сучасного киянина дуже насмішить слово з коренем "лох". А зветься те славне містечко — Лохвиця.

http://gazeta.ua/post/100695

ps\ найчастіше коли в мене питають "звідки ти?", кажу : "з Лохвиці!" (бо Млинів ніхто не знає, а себе я вважаю найперше полтавцем, а не киянином). Іноді це справді викликає усмішку, та і я посміхаюсь, бо знаю - мені є чим гордитись. )))

Додано (27-Вер-2012, 11:37)
---------------------------------------------
Quote
Красивий, гарний, вродливий, красний, хороший, чудовий

Усі ці слове значеннєво Е дуже близькі між собою й відповідають російським крас И вый, хор О ший. Дехто ТАК уподобав СЛОВО крас И Вий, що забув усі інші слова-синоніми: красива дівчина, хоч можна сказати й гарна (вродлива, красна) дівчина . Дехто каже: «Який красивий будинок! »- не замислюючись над тим, що, може, краще сказати: гарний (чудовий) будинок.

Наведемо кілька прикладів із нашої класичної літератури й фольклору: «Гарна, як квітка гайова »(М. Номис),« На городі верба рясна, Там стояла дівка красна » (народна пісня), «Вишию лишень я йому подушку гарну напродиво »(І . Нечуй-Левицький), «НЕ родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий »(М. Номис),« Хвалилася сусідам своїм молодиця: яка вона хороше, яка білолиця »(Я. Щоголів).

Прикметнику красивий народна мовой надавала трохи іншого значення, ніж дехто надає йому тепер, - він указував не на саму красу, а на те, що надає людині краси: «Прибігли до його трупа, покропили цілющою водою - він зціливсь; покропили красивою - то був гарний, а це ще кращий став »(Казки й прислів'я, що записав І. Манжура).

Як бачимо з цих прикладів, українська класика й народна мова широко використовували багатство синонімів, дуже рідко вдаючись ДО слове красивий. Таких прикладів можна навести багато, не кажучи ще й про інші слова-діалектизми, наприклад: гожий, пригожий, красовитий, ловкий, файний («Кажуть люди, кажуть, що я - файна дівка »- Закарпатська пісня;. «Ловкий парубок - Із живих уст на Полтавщині;. «Вдовине личко . красовите »- Марко Вовчок). То яка потреба збіднювати мову, забувши цю словесну різноманітність, і пересипати писаний текст чи живу мову одним словом-однісіньким красивий? А тим часом ми вживаємо його навіть там, де воно ніскільки не підходить: «Твій учинок - дуже некрасивий ».

http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/krasyvy....hudovyj


ps\ ЛОВКО - найрідніше й найулюбленіше моє слово, полтавське, лохвицьке, моєї бабусі... А як полтавське "Л" звучить! ! ! Мяко, співаюче, ловко! )))
Прикрепления: 3921282.gif(70Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 27-Вер-2012, 13:38
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 14:16 | Сообщение # 145
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата
...Водночас на Полтавщині маємо річки Ревна й Ревущина (Лохвицький і Кобеляцький райони). Цікавою видається фонетична подібність індійської назви Рохіта/ Лохіта (споріднена з Рохіні) й українськоїЛохвиця. Санскр. rohita/lohita — «червоний», «рудий» (звідки й хінді lahu — «кров»; пор. слов’янське руда — «кров»).
  • Тож назва Лохвиця, виходячи з санскриту, мала б означати «Руда», «Рудавиця» (санскр. суфікс vati у назвах тотожний укр. виця), скажімо, за кольором води. А лише на Полтавщині маємо 10 річок Руда, Рудка, Рудька, Руда-Лозова, Крива Рудка тощо (СГУ, 476–479). Причому деякі з них, як і річка Лохвиця, є притоками Сули, а шула або трішула в санскр. – тризубець, атрибут і зброя Шіви-Рудри, санскр. шула й укр. шило споріднені. Ім’я Рудри-Рода теж тлумачиться як "Рудий". ...


...Козацьке прізвище Шекерявий у козака Черкаського полку Остапа Шекерявого (РВЗ, 65), деякі дослідники виводять із діал. шекеряти — «шепелявити» (РВЗ, 565). Справді, українська мова знає слова шегерявий — «шепелявий», яке вважається діалектним і засвідчене в колишньому Лохвицькому повіті (Він трохи шегерявий). Є і слово шегеря — різновид танцю (У Київі заказали, щоб шегері не скакали; СУМ, ІУ 490). Проте наявність гідронімів із цим компонентом заперечує тлумачення прізвища Шекера від дієслова, тим більше діалектного, із значенням «шепелявити», попри навіть те, що українці добре знають прізвище Шепель. Бо річки чи потоки так називатися не можуть. Це видно й на прикладі козацького прізвища Баглай, яке виводилося від діал. баглай — «ледар», «нероба» і яке теж відбите в українських річкових назвах (ТРС, 177–186).
http://lib.rus.ec/b/202900/read
http://fb2.booksgid.com/publici....ni.html
Степан Наливайко
Індоарійські таємниці України




Додано (27-Вер-2012, 11:55)
---------------------------------------------
Цитата
...Близьке за змістом зі словом тала у санскриті функціонує слово лока — місце, простір, земля, країна, Світ. Ведійський Бог Вішну мав епітети Локпаті, Локматі, себто батько, мати Землі/Світу. А Богиня Землі/Світу у Ведах має ім’я Локматрі. Фігурує у Ведах назва міфічної гори Локалока. А ще санскрит знає слово лок у значенні бачити. А чи не вклали колись українці у назви своїх річок із основами лок/лока зміст, близький до змісту ведійських міфологем, за якими Боги із компонентами лок/лока в іменах — то батьки Землі? Адже, дійсно, споконвіку річки поїли, кормили людину. По українських землях протікає вісім річок із назвою Локняу басейнах Сули, Сейму, Ворскли, Десни, Псла і Дніпра. Течуть нашими землями й дві річки із назвою Локниця — у басейнах Прип’яті й Уборті, а річка Локнянка тече у басейні Десни. Серед українських населених пунктів із лок–основою в назвах маємо аж три Локні у різних районах Сумщини, Локачі на Волині, Локницю на Рівненщині...
http://www.personal-plus.net/296/4089.html
І напоїли санскрит праукраїнські джерела
З книги відомого філолога Станіслава Губерначука
«КАРБИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ ДОБИ В УКРАЇНСЬКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВАХ ТА ІМЕНАХ ОСОБОВИХ»


Додано (27-Вер-2012, 12:16)
---------------------------------------------
Цитата
Сула — річки: 1) ліва притока Дніпра; 2) ліва притока Клевені (басейн Десни). Походження назви остаточно не з'ясовано. Існує ряд запропонованих етимологій, які залишаються спірними: тюркське «мок­ре місце»; в перекладі з балтійського «сік дерева»; з німецького «загрязняти»; з іранського «сильний»; з турецького «рідкий». Звідси ж Сулиця — річки: 1) права притока Сули; 2) права притока Лохвиці (басейн Сули). Назва утворена від кореня сул- та давнього гідронімічного суф. -иця. Звідси ж Сулка — ріка, ліва притока Сули (басейн Дніпра). Назва утворена за допомогою демінутивного суф. -к(а).
http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.p....emid=19
http://www.toponymic-dictionary.in.ua/
Топонімічний словник України

Лохвиця (Локвиця) — 1) ріка, права притока Сули (басейн Дніпра) (колишнє Лохвища, Лохвя, Лохфича, Лохвица). Походження назви не з'ясовано. Існує кілька гіпотез. За однією з них, гідронім ви­ник від лох «самець сьомги в період нересту». Тлумачення на­ївне. Інші назву виводять від давньослов’янського «дощ», «калю­жа». Назву виводять від старослов’янського «калюжа, водойма»; 2) місто, районний центр Полтавської обл. Розташоване на р. Лохвиця (басейн Дніпра), на автомагістралі Київ — Суми. Час заснування невідомий. Вперше згадується в літописах 1320 року. Назва від р. Лохвиця. Утворення від лохв- за допомогою гідронімічного суф. -иц(я).
http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.p....emid=13
http://www.toponymic-dictionary.in.ua/
Топонімічний словник України

Локниця — річки: 1) ліва притока Стоходу (басейн Прип'яті); 2) права притока Свидівки (Болотниці) (басейн Прип'яті). Існує кілька гіпотез щодо по­ходження назви Локниця. Одні виводять її від давньослов’янського локи, докове «ка­люжа, дощ» або ж Іикпа — «болотяне місце». Інші — від давньослов’янського локня «лікоть, вигин річки» в розумінні «звивиста», дана за вели­ку кількість меандр, що вірогідніше. Звідси, ймовір­но, Локня — річки: 1) ліва притока Виру (басейн Десни); 2) права притока Ворскли (басейн Дніпра); 3) права притока Клевені (басейн Десни); 4) ліва притока Реті (басейн Десни); 5) права притока Псла (басейн Дніпра); 6) права притока Сули (басейн Дніп­ра); 7) права притока Сейму (басейн Десни). Звідси ж Локнянка — ріка, ліва притока Виру (басейн Десни). Утворилася від основи Локн- за допомогою суф. -янк(а).
http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.p....emid=13
http://www.toponymic-dictionary.in.ua/
Топонімічний словник України
Прикрепления: 0432571.jpg(64Kb)


 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 14:59 | Сообщение # 146
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Лохвиччина, топографічні карти України, Генштаб СССР, масштаб 1 : 100 000

http://simferopol.in/map/1cm1km-5/M-36-055.jpg

http://simferopol.in/map/5mapsUkr36E.htm
Прикрепления: 8819685.jpg(586Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Понеділок, 01-Жов-2012, 11:39
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 16:00 | Сообщение # 147
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Україна була розділена між Польщею та Росією в 17 столітті. Для того, щоб керувати цією величезною територією і захистити її від ворогів польський король Володислав IV наказав французькому військовому Гійому ле Вассер де Боплан (1595-1685) повністю обстежити території і нанести їх на карту. Цей огляд плану України був написаний в 1639 році, гравірування, опубліковане Willem Хондіус у 1648 році в Гданську.

Одже дату існування Млинів ми сміливо віддаляємо нижче 1639 року :





http://www.geheugenvannederland.nl/?/en/items/KONB01:40

А тут в дуже високій якості Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina, cum Adjacentibus Provinciis іншого випуску :

http://www.wdl.org/ru/item/79/

Додано (27-Вер-2012, 14:00)
---------------------------------------------
http://www.swaen.com/zoom.php?id=16660



LA RUSSIE NOIRE ou POLONOISE qui Comprend les PROVINCES DE LA RUSSIE NOIRE de VOLHYNIE et de PODOLIE divisées en leurs Palatinats Vulgairement Connües sous le Nom D’VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES.

Дуже рідкісна карта України та Польщі, підготовлена ​​Сансоном в 1675 році, опублікована спадкоємцями Сансона в Парижі в 1706 році. Лохвицю шукаємо самостійно - як я вже наголошував таких карт з Лохвицею є достатньо. Якось відкрию окрему тему, присвячену Лохвиці в картографії...

wink
Прикрепления: 9668852.jpg(412Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 27-Вер-2012, 16:54
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 16:50 | Сообщение # 148
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
На початку 20-го століття російський фотограф Сергій Михайлович Прокудін-Горський (1863-1944 рр..) використовував спеціальний колірний фотографічний процес, призначений для проведення фотоогляду Російської імперії. Деякі фотографії Прокудіна-Горського датовані приблизно 1905 роком, але більша частина його роботи припадає на період з 1909 р. по 1915 р., коли за підтримки царя Миколи II та міністерства транспорту він зробив тривалі поїздки по різних частинах імперії. До вашої уваги ці приголомшливі фото, присвячені Україні :





Прикрепления: 6225396.jpg(379Kb) · 9401844.jpg(366Kb) · 0832939.jpg(612Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 27-Вер-2012, 16:52
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 16:54 | Сообщение # 149
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Це як машина часу - на 100 років назад, в кольорі, дивовижно...





Прикрепления: 8535150.jpg(467Kb) · 1332824.jpg(597Kb) · 2664448.jpg(629Kb)




Сообщение отредактировал Obers - П'ятниця, 28-Вер-2012, 00:35
 
ObersДата: Четвер, 27-Вер-2012, 17:32 | Сообщение # 150
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Справді дивовижно... Фото 1905 року Прокудіна-Горського, Київ, вид на Поділ і Дніпро :



...на кольорових слайдах Жака Дюпакье, 1964 року :



...сучасне фото 2011 року...



Прикрепления: 1452046.jpg(232Kb) · 5125602.jpg(850Kb) · 8044838.jpg(175Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 04-Жов-2012, 16:23
 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Інші населені пункти » Млини (Населення 644 особи. Площа 2,912 км². 3 км від Лохвиці.)
Сторінка 10 з 54«12891011125354»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2017