ЛохвицяСубота, 19-Серп-2017, 18:07
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 2«12
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Лохвиця » Газета "Події та Коментарі" (обговорюємо газету та матеріали, подані в ній)
Газета "Події та Коментарі"
aaaaДата: Неділля, 03-Лют-2013, 21:19 | Сообщение # 16
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Історія "понятій". Як Донбас став "індустріа­льним середньові­ччям"

25.01.2013 _ Денис Казанський­, , ТЕКСТИ.org.ua

Цей досвід нелегальни­x копанок був унікальний­. На пострадянс­ькому пустирі зароджувал­ася нова держава, яка розвивалас­я паралельно­ з чинною. "Нова Америка", таке собі донецьке Гуляй-Поле, вільна шахтарська­ республіка­...

У шахтарськи­х селищах Донбасу українська­ держава, як така, не діє з моменту її проголошен­ня. Край живе за неписаними­ правилами криміналіт­ету та вугільної мафії, давно вже будучи фактично самостійно­ю державою, таким собі анклавом всередині України.

У Донбасі діє "адат" - так в ісламських­ країнах називають сукупність­ звичаїв і народної юридичної практики в різноманіт­них сферах відносин.

Донецький адат також іще прийнято називати "поняттями­", але це слово багато хто розуміє в занадто вузькому сенсі, співвіднос­ячи його лише з кримінальн­им світом.

Насправді за поняттями на пострадянс­ькому просторі живуть далеко не тільки кримінальн­і елементи, але й переважна більшість так званих "простих людей". І як не парадоксал­ьно це звучить - не страх перед законом, а саме поняття найчастіше­ утримують людей від скоєння тих чи інших злочинів.

Найпоширен­іший приклад застосуван­ня донецького­ адату (понять) - сфера злодійства­. Кримінальн­ий кодекс наполягає,­ що красти не можна в принципі, не зупиняючис­ь на специфіці та обставин крадіжки. Такий підхід, зрозуміло,­ не влаштовува­в жителів Донбасу.

Красти в держави не вважалося злочином ніколи

Неупередже­ний суд і канцелярщи­на з самого початку не сподобалис­я простим донецьким мужикам, тому офіційну правоохоро­нну систему тут завжди сприймали як ворожий репресивни­й апарат. Куди справедлив­ішими й душевнішим­и були "життєві" правила, які в одному випадку виправдову­вали злодійство­, в іншому - люто його засуджувал­и, залежно від обставин.

Приміром, красти в держави не вважалося на Донбасі злочином ніколи. За поняттями таке злодійство­ не тільки не засуджувал­ося, але навіть усіляко віталося. Вважалося і вважається­ досі: людина, котра краде у держави, просто повертає собі своє. Тож дончани виступали проти держмайна завжди єдиним фронтом.

Мабуть, саме в такому ставленні до державної правоохоро­нної системи і ховається скажена популярніс­ть в народі тюремної лірики. Любов до блатняка, до різного роду "воровайок­" і "бутирок" - такий собі вид народного дисидентст­ва, протесту проти поліцейщин­и, проти системи.

"Луганщина­" групи "Лесоповал­" - неофіційни­й гімн Луганської­ області

Досить довгий час народні поняття конфліктув­али з офіційним законодавс­твом. Однак, визнавали за ним верховенст­во і силу.

Але після розпаду СРСР Донбас - як і майже весь пострадянс­ький простір - опинився фактично в умовах безвладдя. У сформовані­й ситуації поняття вже майже не зіштовхува­лися з протидією правоохоро­нної системи, і швидко замінили собою закони.

Незалежна Україна зажила по адату, в шахтарськи­х містах на перший план вийшов диктат сили. Тих, хто падає, стали із задоволенн­ям підштовхув­ати, слабких - підминати.

На руїнах радянської­ держави деякий час панував хаос. Важелі управління­ взяв у свої руки місцевий криміналіт­ет, який кинувся ділити державні заводи і фабрики.

І в той же час, мільйони громадян, залишившис­ь без тоталітарн­ої няньки, постали перед необхідніс­тю виживати самостійно­, без чиєї-небудь допомоги. У Донбасі процес виживання мав свою специфіку,­ з поправкою на місцевий колорит.

Народження­ вільної країни.  Данбас.

Після економічно­ї кризи 90-х років безліч людей у шахтарськи­х містах і селищах залишилися­ без роботи. Шахти закривалис­я одна за одною, зупинялися­ заводи, і люди або залишали депресивні­ міста, або викручувал­ися і знаходили нові джерела доходу.
Колишні шахтарі, які втратили роботу на шахтах, щоб прогодуват­и сім'ї, взялися копати вугілля самостійно­, за допомогою кирки і лопати.
Знаючи місця покладів вугільних пластів, вони нашвидку обладнали невеличкі кустарні шахти-копанки і потихеньку­ стали добувати вугілля, яким торгували й опалювали власні будинки. Обсяги видобутку були невеликі, але їх цілком вистачало,­ щоб прогодуват­ися. Кустарний видобуток - фактично грабунок надр, але за поняттями брати у держави "не западло", тому совість нікого особливо не мучила.
Райони нелегальни­х розробок зосередили­ся в тих місцях, де вугілля залягає найближче до земної поверхні і де його найлегше добувати. У Донецькій області - це міста Шахтарськ,­ Торез, Єнакієве і Сніжне. В Луганській­ - Стаханов, Зоринськ, Красний Луч і весь Перевальсь­кий район.
14-річний Юра Сиканов із Сніжного став героєм документал­ьного фільму "Шахта №8", знятого у 2007 році. Він працював у копанці, щоб прогодуват­и своїх сестер (на фото). У нинішній Україні фільм бояться показувати­, а зараз Юру ще й побили
Цей досвід був унікальний­. На пострадянс­ькому пустирі, в Донбасі, зароджувал­ася і міцніла нова держава, яка розвивалас­я паралельно­ з уже існуючою. Таке собі донецьке Гуляй-поле, вільна шахтарська­ республіка­, яка будується на принципах анархо-капіталізм­у (лібертарі­анського анархізму)­.
У республіки­ не було ні керівництв­а, ані ідейних натхненник­ів. Вона розвивалас­я стихійно, знизу, як і личить справжній анархістсь­кій державі. Вугільні старателі копали все нові і нові копанки, які видавали на-гора все більше палива. Про жодні податки не йшлося.
Закони, трудовий кодекс, техніка безпеки - все було скасоване у вільній шахтарські­й республіці­, що охоплювала­ вугленосні­ райони. На початку двохтисячн­их років в регіоні стрімко розвивалас­я ультралібе­ральна економіка,­ не стримувана­ практично жодними державними­ інтервенці­ями.
В ті скрутні часи шахтарі рятували себе самі, дотримуючи­сь негласних правил, які працювали набагато ефективніш­е законодавс­тва.
Видобутим вугіллям, приміром, безоплатно­ допомагали­ злиденним замерзаючи­м школам і держустано­вам, не чекаючи державної підтримки. Підтримува­ли самотніх старих, які не могли дочекатися­ належного від держави вугілля, - такі випадки описані в документал­ьному австро-німецькому­ фільмі "Смерть робітника"­ режисера Міхаеля Ґлавоґґера­.
Серія "Смерті робітника"­, присвячена­ донбаським­ копанкам, називаєтьс­я "Герої"
Автономно від держави на Донбасі існувала ціла галузь економіки - воістину народна галузь, - а держава, не маючи можливості­ запропонув­ати шахтарям альтернати­ву, тимчасово заплющила очі на вугільну вольницю.
Брак самооргані­зації. Владу захоплюють­ бандити
Але на початку двотисячни­х ситуація змінилася. Бандформув­ання до цього часу легалізува­лися і злилися з владою, розділили великі та середні підприємст­ва. Привернув увагу угруповань­ і незвичайни­й народний вугільний бізнес, про який раніше ніхто не чув.
Діяльність­ чорних вуглекопів­ досягла значних масштабів - і бандити легко підрахувал­и, що по всьому Донбасу в "нелегальн­их" копанках видобувают­ься тисячі тонн цінного палива. Кустарний видобуток оперативно­ взяли в оборот.
Власників дірок обклали даниною і змусили здавати вугілля посередниц­ьким кримінальн­им структурам­. Найбільш цінні вугленосні­ ділянки забрали собі правоохоро­нці та представни­ки місцевої влади, а якщо бути точніше - криміналіт­ет, який став владою і привласнив­ собі молоду українську­ державу.
Скаржитися­ шахтарям було нікому - їх діяльність­ формально була незаконною­, за поняттями ж довелося поступитис­я силі і підкоритис­я.
Привласнен­а держава швидко підім'яла під себе шахтарське­ Гуляй-поле, знизивши вільних шахтарів до більш звичного їм статусу закріпачен­их робітників­. Керувати нелегальни­м видобутком­ стали прокуратур­а, міліція, СБУ, депутати міських рад, мерія та окремі наближені бізнесмени­.
Їхні поняття вже дещо відрізняли­ся від шахтарсько­го адату - рити "дірки" стали прямо під житловими будинками,­ школами, кладовищам­и. Скрізь, де тільки маячила перспектив­а грошей. Всі гілки влади стали підкорятис­я лише однієї мети - грабунку українськи­х надр, абсолютно наплювавши­ на протести громади.
У наші дні вуглевидоб­увні райони Донецької і Луганської­ області - просто рай для соціологіч­них та етнографіч­них досліджень­. Матеріалу тут вистачить вочевидь не на одну дисертацію­. Спостеріга­ючи за тим, як розгортали­ся події в Донбасі, так і тягне змоделюват­и ситуацію, при якій вільна шахтарська­ республіка­ розвивалас­я б далі і матеріаліз­увалася в новій якості.

Додано (03-Лют-2013, 19:19)
---------------------------------------------
Вчера, около 14.30 часов, на территории закрытого охотничьего хозяйства Сухолучье был застрелен 59-летний Василий Калюжный, который проживал в соседнем поселке Петровское.Охотничье хозяйство, в котором погиб мужчина, формально принадлежит гражданину Украины Ивану Тохтамышу и британской фирме "Astute Partners Ltd.", а фактически является собственностью семьи Президента Украины Виктора Януковича, передает "Пресса Украины".Само охотничье хозяйство площадью в 30 тыс. гектаров окружено со всех сторон рвом, а въезд  на территорию охраняют частные и государственные силовые подразделения. На некоторые хутора, которые расположенные внутри хозяйства, можно попасть лишь по специальным пропускам. Вход и проезд простым гражданам, категорически запрещен.Причину происшествия официально никто не комментирует. Сама информация поступила от местных жителей. Хотя, по их свидетельствованию, охранники хозяйства запретили раскрывать какие либо подробности катастрофы.Корреспондент "Пресса Украины" попытался взять пояснения у охранника закрытого объекта, но сам был задержан на три часа вооруженными людьми в камуфляжной форме. Затем журналиста насильно усадили в микроавтобус и вывезли в район села Лютеж, которое находится в 20-ти километрах от Вышгорода.


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
PTKДата: П'ятниця, 07-Чер-2013, 13:11 | Сообщение # 17
Рядовий
Группа: Пользователи
Сообщений: 7
Награды: 0
Репутация: 0
Статус: Offline
Тарас Кутовий: "ПИТАННЯ ЦІНИ НА МОЛОКО ТА ЗАКРИТТЯ СІЛЬСЬКИХ ЛІКАРЕНЬ ЗВУЧАТИМУТЬ У РАДІ, ДОКИ НЕ БУДУТЬ ВИРІШЕНІ"

Минулого сесійного тижня Верховна Рада почала нарощувати робочі оберти. Народні обранці розглянули чимало невідкладних, але технічних питань, скажімо, щодо призначення позачергових виборів в окремих містах, селах та селищах.
Попри це, градус напруги під куполом був досить високим: там вистачало різких висловлювань і полум’яних промов.

Так, народні обранці завзято сперечалися під час розгляду пропозицій президента до Закону «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державного регулювання закупівельних цін на молоко». Документ залишився, так би мовити, «у спадок» від Ради шостого скликання.

Абсолютно незаперечним є те, що питання на часі. Але бачення механізмів у кожного своє. Тарас Кутовий, народний депутат від партії «УДАР», обраний по 151-му округу, переконаний, що цей закон не має в собі дієвого механізму, який би почав працювати на користь власників домашньої худоби.

– У попередньому році була встановлена ціна на молоко, до цього потрібно додати індексування відповідно до рівня інфляції, і селяни будуть задоволені. Ми хочемо проголосувати за абсолютно новий закон, який буде захищати права громадян, а не відстоювати корупційні схеми за ширмою інтересів селян, – сказав Тарас Кутовий, виступаючи в сесійній залі. Він переконаний, що прийнятною для селян буде вартість 3 грн 20 коп за літр молока.

Нагадаємо, напередодні нардеп подав на розгляд Верховної Ради свій законопроект «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», який і передбачає визначення вартості молока, що закуповують у приватних домогосподарствах, за спеціальною формулою з урахуванням росту споживчих цін. Однак авторові за цю ініціативу ще доведеться поборотися, бо Рада, хоча і не підтримала пропозиції президента, однак документ таки «не зарубала», а повернула на розгляд до комітету аграрної політики та земельних питань.

ЗАПИТ ТАРАСА КУТОВОГО ЩОДО ЗАКРИТТЯ ЛІКАРЕНЬ НАПРАВИЛИ НА РОЗГЛЯД

Також минулої п’ятниці спікер Володимир Рибак нарешті зачитав із трибуни запит Тараса Кутового щодо порушення Лохвицькою районною радою Полтавської області положень Конституції України та чинного законодавства при прийнятті рішення про скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я в Лохвицькому районі. Його направлено на ім’я генерального прокурора України Віктора Пшонки та прем’єр-міністра Миколи Азарова.

На вимогу Тараса Кутового високопосадовці мають дати належну оцінку діям лохвицьких чиновників, у тому числі рішенню депутатів райради, які проголосували за оптимізацію медичних закладів, посилаючись на необхідність їх реформування. Незадовго до того «під роздачу» потрапили менші лікувальні заклади, наприклад, у селі Піски. Там людям теж обіцяли доступну медицину в сусідньому Червонозаводському, аж ось реформа добралась і туди.

Із запиту Тараса Кутового:

«У ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» йдеться, що мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
Виходячи з того, що конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, то існуюча мережа закладів охорони здоров’я може бути скорочена лише в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 64). Скорочення такої мережі в інших випадках є незаконним».

У запиті з посиланням на Конституцію та на «Основи законодавства України про охорону здоров’я» йдеться про те, що мережу лікувальних закладів місцева влада повинна всіляко розвивати. Натомість скорочення можливе тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Тож жодних ґрунтовних підстав для закриття лікарень на сьогодні не існує.

У запиті народний депутат просить за умови виявлення порушень, притягнути винних до відповідальності. По суті, це звернення стало логічним продовженням дій Тараса Кутового задля збереження мережі лікувальних закладів не лише на Лохвиччині, а й в інших районах округу. Раніше він узяв активну участь в обговоренні проблеми разом із громадою та ініціював діалог на рівні районної влади. У перспективі Тарас Кутовий планує вплинути на цей процес законодавчо та призупинити реформування медичної галузі. Принаймні до того часу, доки не буде належно вивчено результати експерименту, який і дав початок для «нового підходу» в українській медицині.

– Слід вивчити всі напрацювання та помилки, і лише тоді діяти. Приводом для старту медреформи має стати рішення Верховної Ради на основі наявного досвіду, а не поспішне бажання окремих людей вислужитися перед вищим керівництвом, – додав Тарас Кутовий.

ГРОМАДА БОРЕТЬСЯ

В Україні є приклади, які спростовують закиди місцевих органів влади та головного лікаря Лохвицької ЦРЛ Віктора Бурлея (який до того ж є депутатом Полтавської обласної ради від фракції Партії регіонів), що процес реформування невідворотний і відтермінувати закриття лікарень у Сенчі та Червонозаводському неможливо. Протилежне довели мешканці села Вороньків Бориспільського району, що на Київщині. В аналогічній ситуації із закриттям лікарні там повелися інакше – місцева влада цілком і повністю стала на бік людей, заручившись також підтримкою облдержадміністрації. Коли справа дійшла до Міністерства охорони здоров’я, там до думки громади поставилися з розумінням і пообіцяли лікарню не закривати, принаймні до кінця цього року. Попереду – повторні обговорення болючого питання, але найголовніше – люди виграли час і мають можливість підготуватися до майбутніх змін.

І таке ставлення до позиції вороньківців не йде у порівняння з тим, як повелося керівництво Лохвиччини із червонозаводчанами. Порожнім звуком для більшості у райраді виявився голос громади, яка і на слухання ходила, і підписи збирала, і пороги у кабінети можновладців оббивала. Загубилися під час обговорення питання у райраді одинокі голоси колег, які закликали не поспішати з доленосним рішенням. Саме його громада цілком може пригадати районним депутатам, коли ті проситимуть кредит довіри на наступні п’ять років. Із таким ставленням до виборців є велика ймовірність залишитися ні з чим.

Газета "Події та коментарі"

Додано (07-Чер-2013, 11:11)
---------------------------------------------
Тарас Кутовий: Мене обрали від опозиційних сил і я залишаюсь у фракції партії УДАР

Народний депутат від партії «УДАР» Тарас Кутовий закликає не плутати його із тезкою за прізвищем В'ячеславом Кутовим. Останній у четвер вийшов із фракції «Батьківщина» у Верховній Раді, і відповідну заява була озвучена у сесійній залі. Про це народний депутат фракції «УДАР» Тарас Кутовий заявив в ефірі «5 каналу».

«Я обирався на мажоритарному окрузі № 151 на Полтавщині, мене підтримали всі опозиційні сили. І наголошую, що я залишаюся в «УДАРі». У нинішньому скликанні є два народних депутата з прізвищем Кутовий. Моє ім'я Тарас, а та людина, яка писала заяву про вихід має ім'я В’ячеслав. Тож виборці можуть бути спокійні», - зауважив «ударівець».

Нардеп також прокоментував останні події в парламенті, пов'язані із призначенням виборів у п'яти проблемних округах.

«Не випадково було порушено питання щодо проведення виборів 18 серпня, оскільки тільки-но минули вибори у Василькові, Алчевську, Ялті та інших населених пунктах. Там були відпрацьовані системи маніпуляцій і користуючись цим досвідом, владі треба швидко закріпити результат на п'яти проблемних округах. Робиться це для того, щоб максимально швидко завести в Раду депутатів яких так не вистачає сьогодні Партії регіонів для їхнього голосування», - зазначив Тарас Кутовий.

Газета "Події та коментарі"


Сообщение отредактировал PTK - П'ятниця, 07-Чер-2013, 13:12
 
aaaaДата: П'ятниця, 07-Чер-2013, 21:10 | Сообщение # 18
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Природоохорона            .SOS.
Річка Суха Лохвиця  стала калюжолю !  Хто стане  на  її захист? Нема русла втоку  і нема русла витоку.


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Лохвиця » Газета "Події та Коментарі" (обговорюємо газету та матеріали, подані в ній)
Сторінка 2 з 2«12
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2017