Історія міста - Сторінка 42 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 03-Гр-2016, 09:48
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 42 з 53«1240414243445253»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Лохвиця » Історія міста (історія рідного міста)
Історія міста
rootДата: Середа, 05-Бер-2008, 11:02 | Сообщение # 1
Адмін
Группа: Администраторы
Сообщений: 464
Награды: 4
Репутация: 16
Статус: Offline

ЛОХВИЦЯ

Лохвиця — старовинне місто, центр Лохвицького району Полтавської області. Розташоване на річці Лохвиці (права притока р. Сули, басейн Дніпра) на автошляху Київ-Суми, за 12 км від залізничної станції Сула. Відстань до столиці м. Києва — 220 км, до обласного центру м. Полтави — 175 км. Міській раді підпорядковане селище Криниця. Населення Лохвиці складає близько 13 тис. жителів.
Історія

Точний час заснування міста невідомий. За часів Київської Русі входила до складу Переяславського князівства і була одним з укріплень Посудьської оборонної лінії. Вперше в історичних джерелах згадується у 1320 році. У "Книге большому чертежу" (1618 р.) зазначена як містечко, що мало укріплення-фортецю. У 1644 р. місто одержало магдебурзьке право і герб, що зображував міські ворота з баштами на них.

Герб російського періоду затверджений 4 липня 1782р. на основі старого герба: білокам’яна фортечна брама з трьома вежами і блакитними флюгерами на золотому тлі французького щита.

Герб Лохвиці російського періоду затверджений 4 липня 1782р

В 1648-1658 роках, Лохвиця — сотенне місто Миргородського, пізніше Лубенського (1658-1781 р.р.) полків. Під час Визвольної війни проти польської шляхти лохвицька козача сотня у складі війська Богдана Хмельницького брала участь у битвах під Пилявцями (1648), Зборовом (1649), Берестечком (1651), Батогом (1652), Жванцем (1653). Під час Північної війни між Росією і Швецією Лохвицький сотник П.Мартос підтримував гетьмана Івана Мазепу. В місті знаходилася гетьманська казна.

Після ліквідації автономії Лівобережної України Лохвиця — центр повіту Чернігівського намісництва (1781-1796), заштатне місто Малоросійської (1796-1802) і центр повіту Полтавської губернії (1802-1923).

У 1825 році у Лохвиці діяв осередок Південного таємного Товариства декабристів. У 1905 році в місті мали місце народні заворушення, спрямовані проти самодержавства.

Переписом 1910 року у Лохвиці зафіксовано 1689 господарств (козацьких — 691, селянських — 216, єврейських —406) і 9531 жителя. Станом на 1917 рік у місті діяли 6 православних церков і синагога, жіноча гімназія, реальне, міське та комерційне училища, учбові ремісничі майстерні, електростанція, аптека, земська лікарня, кінотеатр. Народний будинок (театр), Товариство сільських господарств, два товариства взаємного кредиту, три друкарні, цегельний і шкіряний заводи, тютюнова фабрика.

10 березня 1917 року обрано першу Лохвицьку Раду робітничих депутатів. Радянську владу проголошено 22 січня 1918 року. У 1919 році для боротьби з добровольчою армією Денікіна у місті створено 500-й Лохвицький робітниче-селянський полк. У період колективізації 1929-1932 рр. на околицях Лохвиці було створено 7 приміських колгоспів. Не обійшло Лохвицю лихо голодомору 1932-1933 років.

У роки німецько-фашистської окупації (12.09.1941-12.09. 1943 роки) гітлерівці стратили бизько 400 жителів міста, 536 чол. вивезли на примусові роботи до Німеччини. У Лохвиці діяли міська підпільна група і антифашистське підпілля у вірменському легіоні. У вересні 1943 року, після визволення, у місті знаходився штаб Воронезького фронту на чолі з генералом армії М.Ф. Ватутіним.

В Лохвиці в різний час видавалися наступні газети: "Бюлетень Лохвицкой уездной земской управи" (1903-1905), "Лохвицкий вестник" (1913-1914), "Лохвицкое слово" (1912-1918), "Провесінь" (1918), "Робітник" (1919), "Известия" (1919), "Вісті" (1920-1923), "В соціалістичний наступ" (1930-1937), "Більшовицька трибуна" (1937-1941,1943), "Лохвицьке слово" (1941-1942), "Вісті Лохвиччини" (1942-1943), "Зоря Лохвиччини" (1943-1944), "Зоря" (з 1944),"Лохвицький вісник" (1990-1991), "Добридень" (з 1997 р.).


 
zakonДата: П'ятниця, 21-Лис-2014, 13:01 | Сообщение # 616
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Цитата claps ()
так в якому будинку тоді жив Дунаєвський?

Висновок можна зробити поки що такий: "Приблизно тут жив І. О. Дунаєвський".

Додано (21-Лис-2014, 11:01)
---------------------------------------------
м. Лохвиця. На вул. Перемоги. Фото 1960-х років. Зверніть увагу, Будинок побуту вже є, а "Холодок" і ресторан ще відсутні. Перед Будинком побуту поворот направо, то скоріше за все - вул. Поліцейська (яка раніше починалась від вул Соборної і закінчувалась  біля Торгової площі).



Сообщение отредактировал zakon - П'ятниця, 21-Лис-2014, 13:11
 
aaaaДата: П'ятниця, 21-Лис-2014, 19:52 | Сообщение # 617
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
....  А ще  видніється  стара  Бібліотека.
1960 .Наш " тисячолітник "


Лохвиця  з  ілюмінатора АН-2 . Рік 1960.
Прикрепления: 6710201.jpg(101Kb) · 9698978.jpg(88Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - П'ятниця, 21-Лис-2014, 19:54
 
zakonДата: П'ятниця, 21-Лис-2014, 22:52 | Сообщение # 618
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Цитата aaaa ()
.... А ще видніється стара Бібліотека.
А де була стара бібліотека? Будинок нинішньої бібліотеки - видно, раніше в ній був Райком КП б(У), ще раніше це був Будинок Товариства Сільських Господарів.
 
aaaaДата: Субота, 22-Лис-2014, 15:27 | Сообщение # 619
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Між Биткомбінатом  та будинком Товариства Сільських  господарів. На цьму місці  нині суд.

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
aaaaДата: Середа, 26-Лис-2014, 09:29 | Сообщение # 620
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Лохвиця 1965 р. Учасники  демонстрації  учні  школи №3

Прикрепления: 8194031.jpg(40Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - Субота, 29-Лис-2014, 12:25
 
zakonДата: Субота, 29-Лис-2014, 15:10 | Сообщение # 621
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Цитата aaaa ()
Лохвиця 1965 р. Учасники демонстрації учні школи №3
А чому два одинакових фото?

Додано (27-Лис-2014, 20:16)
---------------------------------------------
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. Лохвиця - одна із найдавніших споруд міста.



Існуюча церква побудована у 1800 році, про це пише Клірова книга Полтавської єпархії 1902 року:



Найдавніша згадка про Благовіщенську церкву м. Лохвиця (яку я зустрічав у першоджерелах) - у "Описі Чернігвського намісництва..."Опанаса Шафонського (1786 р.)



Клірова книга міста Лохвиця 1778 року (зберігається в ЦДІА м. Київ) згадує Богоявленську церкву замість Благовіщенської. Аналогічно Лохвицький історичний збірник, виданий повітовим земством у 1906 році, з посиланням на Ревізьку книгу Лубенського полку 1740 году також згадує у м. Лохвиця Богоявленську церкву.
В журналі "Киевская старина" №6, 1902 р. є стаття "Лохвицкий протопоп Иван Рогачевский и сын сотника Данило Забела в Архангельской ссылке в 1713-1721 гг.", цікаво те, що даний священник служив у лохвицькій Богоявленській церкві.
Про Івана Рогачевського можна прочитати також тут:
http://gromada-lv.at.ua/news/kozackij_rid_martosiv/2014-09-08-261
Складно точно дізнатись, що за Богоявленська церква у Лохвиці була у XVIII ст., але тут два варіанти, або так раніше називали Благовіщенську, або у "Описі..." Шафонського неточність. Адже між 1778 і 1786 роком зовсім небагато часу пройшло і в цей проміжок Богоявленська стала Благовіщенською, назви решти храмів співпадають.

Ще один цікавий момент з історії даного храму. В декількох джерелах вказується, що купол Благовіщенської  церкви було розібрано у 1929 році.



Але ж ми маємо фото 1935 року, де він ще є:



Фото дійсно мінімум 1935 року, бо на ньому вже немає дзвінниці Спасо-Преображенcької церкви, яка була на фото дня МЮД 1933-1934 р.р.:



Тому можна припустити, що купол Благовіщенського храму був розібраний пізніше 1935 року, а 1929 рік можливо означає, що в цей час розібрали купол дзвінниці і там зробили спостережний майданчик (на наступному фото 1950 року його видно):



Адже фото 1935 року зроблене з дзвінниці Благовіщенської церкви має досить високу точку зйомки, візуально вищу від площадки, де розташовані дзвони.

Як бачимо, нерозгаданого з історії міста дуже багато, та сподіваюсь, що хоч частину запитань, що з'являються, вдасться розгадати.

Додано (28-Лис-2014, 20:53)
---------------------------------------------
Реставрація храму Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. Лохвиця (фото 1990-1992 р.р.).

Вигляд Благовіщенської церкви на момент повернення віруючим. 1990 рік.



Дзвінниця на момент повернення використовувалась, як водонапірна башта.



Початок реставрації храму. 1990 р.



Прибирання на церковному подвір'ї



Демонтаж водопотачального баку з дзвінниці.



Планування роботи на день. Грудень 1991 р.



Грудень 1991 рік.



Спорудження маківки куполу



Відновлення зруйнованого куполу, 1991 рік



Демонтаж перекриття, встановленого після зруйновання куполу атеїстами



Фото 1991 року.



Освячення маківки з хрестом куполу дзвінниці.



Липень 1992 рік.



Липень 1992 рік.



Вигляд входу в храм, 1992 р.



Додано (29-Лис-2014, 13:10)
---------------------------------------------
Фото близько 1992 року.



Переглянути фото в повному розмірі:

Хор Благовіщенської церкви м. Лохвиця. В центрі - священник Андрій Підгорний. Фото - 1 вересня 1913 року.



Переглянути фото в повному розмірі:

Настоятель Благовіщенської церкви Андрій Підгорний присутній і на наступному фото. На задньому плані стоять вихованці Школи глухонімих м. Лохвиця.



Переглянути фото в повному розмірі:


Сообщение отредактировал zakon - Субота, 29-Лис-2014, 15:23
 
aaaaДата: Середа, 03-Гр-2014, 18:57 | Сообщение # 622
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Найстаріша вулиця  міста - Перекопська.

Прикрепления: 1325199.jpg(504Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
aaaaДата: Середа, 03-Гр-2014, 19:09 | Сообщение # 623
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Вулиця  Преображенська.

Прикрепления: 9682947.jpg(1327Kb)


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
zakonДата: Четвер, 04-Гр-2014, 19:26 | Сообщение # 624
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Цитата aaaa ()
Найстаріша вулиця міста - Перекопська.

Дякую за гарне фото!
Напевне точніше сказати - одна з найстаріших. Найстаріші без сумніву - Роменська (через млинівський міст і потім через Благодарівку в центр міста дорога вела ще з давніх давен (у XVII ст. на карті Боплана вона є, і то був важливий шлях), Лубенська (особливо на ділянці від Благовіщенської церкви до району Шия,  адже по-іншому шлях не міг іти, з обох сторін річка), Прилуцька (від центру до мосту, не дарма ж Спаська брама Лохвицької фортеці була перед Івахницьким мостом біля нинішньої міськради).

Додано (04-Гр-2014, 17:26)
---------------------------------------------
Цитата zakon ()
не дарма ж Спаська брама Лохвицької фортеці була перед Івахницьким мостом біля нинішньої міськради
Приблизно тут знаходився один із в'їздів до Лохвицької фортеці і зазначена Спаська брама. Вся логіка планування міста Лохвиця та історичні відомості підтверджують таку точку зору.

Фото жовтень 2014 р.





Сообщение отредактировал zakon - Четвер, 04-Гр-2014, 19:28
 
aaaaДата: Четвер, 04-Гр-2014, 19:53 | Сообщение # 625
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Можливо  я помиляюсь , але  десь в  попередніх  постах історії значилось  , що  Спаська  вежа  стояла на березі Сулиці. Та  Спаська  вулиця мала  початок  з  центру міста ., і логічно мала бути дотичною з Спаською  Брамою.

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
zakonДата: Четвер, 04-Гр-2014, 23:46 | Сообщение # 626
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Цитата aaaa ()
Можливо я помиляюсь , але десь в попередніх постах історії значилось , що Спаська вежа стояла на березі Сулиці. Та Спаська вулиця мала початок з центру міста ., і логічно мала бути дотичною з Спаською Брамою.

Ось карта Лохвицької фортеці, зроблена Тимофієм Яковичем Крестінським (якщо не помиляюсь, першим завідувачем Лохвицького краєзнавчого музею):



Переглянути детальніше:

На карті кінця XVIII ст. показано контури колишньої фортеці:



У фортеці було 4 брами: Спаська, Засулицька, Шиянська і Микільська. Знаходились вони: Спаська - біля нинішньої міськради, Засулицька - в центрі міста на вул. Леніна перед колишнім містком через Сулицю, Шиянська і Микільська були на вул Шевченка (Лубенській) неподалік від Благовіщенської церкви та в районі музею, де вузьке місце між річками Лохвиця і Сулиця.
Вулиці Спаська і Переображенська отримали назву від Спасо-Преображенської церкви, яка була розташована на їх перехресті ( там де зараз кінотеатр і котельня).


Сообщение отредактировал zakon - Четвер, 04-Гр-2014, 23:54
 
aaaaДата: П'ятниця, 05-Гр-2014, 08:59 | Сообщение # 627
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Можливо  й так. Але  з  лоіки - спочатку  була річка Лохвиця  а потім  виникло місто  з  однойменною  назвою. Спочатку  була  вулиця, а потім на ній  збудована  церква....

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
zakonДата: П'ятниця, 05-Гр-2014, 23:01 | Сообщение # 628
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Цитата aaaa ()
Спочатку була вулиця, а потім на ній збудована церква....
В даному випадку, ймовірно, що церква була раніше ніж вулиця. Спасо-Преображенська церква, як відомо, побудована у 1772 році. На вищевикладеному плані м. Лохвиця (близько 1784 р.) в центрі міста нерівномірна забудова, а з 1850-х років бачимо, що вулиці в центральній частині міста по прямокутній сітці сплановані (в тому числі і Спаська та Преображенська). Тільки в центральній частині міста реалізували план забудови, розроблений на поч. XIX ст.
А от, наприклад вул. Івахницька, чітко прослідковується на плані 1784 року, оскільки ця дорога дуже древня.

Цитата aaaa ()
Можливо й так.
Вас бере сумнів, чому Спаська брама була не біля Спаської вулиці? Справа в тому, що брами найменували від назв передмість, що перед ними знаходились за межами фортеці. а саме Спаського, Засулицького, Шиянського, Микільського.
А тепер читаємо у О. Шафонського (1786 р.):





Що чітко вказує, Спаське передмістя, то так раніше називався район м. Лохвиця за мостом в сторону с. Івахники, а Слобідка і Мала Приліпка то частина Спаського передмістя. Ми знаємо, що Покровська церква в цьому районі була побудована в 1740 році, потім заново побудована у 1800 році., а от чи була вона до 1740 року- точно невідомо. Якщо не була, то жителі цього передмістя ходили у Спаську (Спасо-Преображенську церкву), що була до них найближче.

А тепер звернемо увагу на ще один цікавий факт.



На ст. 250 "Лохвицького історичного збірника" (1906 р.) цитується фрагмент "Ревізької книги Лубенського полку" (1740 р.), де згадуються такі райони міста Лохвиця, як Приліпка Спаська та Приліпка Микільська. Отже, скоріше за все, так раніше називали Малу та Велику Приліпку.


Сообщение отредактировал zakon - Субота, 06-Гр-2014, 22:19
 
aaaaДата: Субота, 06-Гр-2014, 12:02 | Сообщение # 629
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Дякую. За обширну  інформацію.

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
zakonДата: Неділля, 07-Гр-2014, 00:17 | Сообщение # 630
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Цитата aaaa ()
Дякую. За обширну інформацію.
Буду чекати ще таких фото, як Ви представили вище. У Вас є талант помічати цікаві історичні об'єкти.

Додано (06-Гр-2014, 15:44)
---------------------------------------------
Будинок колишньої дослідної станції тютюну і махорки. Потім тут була розміщена метеостанція, а зараз будинок у приватному володінні.



Добре знайома цегляна кладка.



А так виглядала  Лохвицька дослідна станція тютюну і махорки у 1936 році.



Переглянути в повному розмірі:

Додано (06-Гр-2014, 22:17)
---------------------------------------------
Дуже зручно досліджувати історію міста, користуючись його старими картами. Дана карта, cкладена Т.Я. Крестінським,  особливо детально показує, яким був центр м. Лохвиця на поч. ХХ ст.



Завантажити карту в повному розмірі:


Сообщение отредактировал zakon - Неділля, 07-Гр-2014, 00:19
 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Лохвиця » Історія міста (історія рідного міста)
Сторінка 42 з 53«1240414243445253»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016