Історія міста - Сторінка 27 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 02-Гр-2016, 20:58
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 27 з 53«1225262728295253»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers, zakon 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Лохвиця » Історія міста (історія рідного міста)
Історія міста
rootДата: Середа, 05-Бер-2008, 11:02 | Сообщение # 1
Адмін
Группа: Администраторы
Сообщений: 464
Награды: 4
Репутация: 16
Статус: Offline

ЛОХВИЦЯ

Лохвиця — старовинне місто, центр Лохвицького району Полтавської області. Розташоване на річці Лохвиці (права притока р. Сули, басейн Дніпра) на автошляху Київ-Суми, за 12 км від залізничної станції Сула. Відстань до столиці м. Києва — 220 км, до обласного центру м. Полтави — 175 км. Міській раді підпорядковане селище Криниця. Населення Лохвиці складає близько 13 тис. жителів.
Історія

Точний час заснування міста невідомий. За часів Київської Русі входила до складу Переяславського князівства і була одним з укріплень Посудьської оборонної лінії. Вперше в історичних джерелах згадується у 1320 році. У "Книге большому чертежу" (1618 р.) зазначена як містечко, що мало укріплення-фортецю. У 1644 р. місто одержало магдебурзьке право і герб, що зображував міські ворота з баштами на них.

Герб російського періоду затверджений 4 липня 1782р. на основі старого герба: білокам’яна фортечна брама з трьома вежами і блакитними флюгерами на золотому тлі французького щита.

Герб Лохвиці російського періоду затверджений 4 липня 1782р

В 1648-1658 роках, Лохвиця — сотенне місто Миргородського, пізніше Лубенського (1658-1781 р.р.) полків. Під час Визвольної війни проти польської шляхти лохвицька козача сотня у складі війська Богдана Хмельницького брала участь у битвах під Пилявцями (1648), Зборовом (1649), Берестечком (1651), Батогом (1652), Жванцем (1653). Під час Північної війни між Росією і Швецією Лохвицький сотник П.Мартос підтримував гетьмана Івана Мазепу. В місті знаходилася гетьманська казна.

Після ліквідації автономії Лівобережної України Лохвиця — центр повіту Чернігівського намісництва (1781-1796), заштатне місто Малоросійської (1796-1802) і центр повіту Полтавської губернії (1802-1923).

У 1825 році у Лохвиці діяв осередок Південного таємного Товариства декабристів. У 1905 році в місті мали місце народні заворушення, спрямовані проти самодержавства.

Переписом 1910 року у Лохвиці зафіксовано 1689 господарств (козацьких — 691, селянських — 216, єврейських —406) і 9531 жителя. Станом на 1917 рік у місті діяли 6 православних церков і синагога, жіноча гімназія, реальне, міське та комерційне училища, учбові ремісничі майстерні, електростанція, аптека, земська лікарня, кінотеатр. Народний будинок (театр), Товариство сільських господарств, два товариства взаємного кредиту, три друкарні, цегельний і шкіряний заводи, тютюнова фабрика.

10 березня 1917 року обрано першу Лохвицьку Раду робітничих депутатів. Радянську владу проголошено 22 січня 1918 року. У 1919 році для боротьби з добровольчою армією Денікіна у місті створено 500-й Лохвицький робітниче-селянський полк. У період колективізації 1929-1932 рр. на околицях Лохвиці було створено 7 приміських колгоспів. Не обійшло Лохвицю лихо голодомору 1932-1933 років.

У роки німецько-фашистської окупації (12.09.1941-12.09. 1943 роки) гітлерівці стратили бизько 400 жителів міста, 536 чол. вивезли на примусові роботи до Німеччини. У Лохвиці діяли міська підпільна група і антифашистське підпілля у вірменському легіоні. У вересні 1943 року, після визволення, у місті знаходився штаб Воронезького фронту на чолі з генералом армії М.Ф. Ватутіним.

В Лохвиці в різний час видавалися наступні газети: "Бюлетень Лохвицкой уездной земской управи" (1903-1905), "Лохвицкий вестник" (1913-1914), "Лохвицкое слово" (1912-1918), "Провесінь" (1918), "Робітник" (1919), "Известия" (1919), "Вісті" (1920-1923), "В соціалістичний наступ" (1930-1937), "Більшовицька трибуна" (1937-1941,1943), "Лохвицьке слово" (1941-1942), "Вісті Лохвиччини" (1942-1943), "Зоря Лохвиччини" (1943-1944), "Зоря" (з 1944),"Лохвицький вісник" (1990-1991), "Добридень" (з 1997 р.).


 
русДата: Четвер, 31-Жов-2013, 19:13 | Сообщение # 391
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
Чув від євреїв Лех Віца (погріб єврея Віца), хоча на час заснування міста євреїв тоді і поблизу не було.
 
aaaaДата: Четвер, 31-Жов-2013, 20:06 | Сообщение # 392
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Пане Рус , ти прав .місто вперше згадується  з 1320 року , а назва річки  ще  старіша і певно  ні з якими євреями не пересікалась.

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
tolik286Дата: Четвер, 31-Жов-2013, 20:17 | Сообщение # 393
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 648
Награды: 3
Репутация: 5
Статус: Offline
рус, це ще невідомо хто тут первий появився. Десь бачив в мережі, дослідження на тему що наші предки на території України на афганців схожі.

Сообщение отредактировал tolik286 - Четвер, 31-Жов-2013, 20:28
 
ObersДата: Четвер, 31-Жов-2013, 20:44 | Сообщение # 394
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
tolik286, це "індо-європейський", чи то пак, "індо-арійський" антропологічний тип, або правильно - Кордид тип, і він, загалом, співпадає на всьому евразійському просторі, від атлантичного до індійського океанів, де розповсюджений генетичний "маркер", чи "кластер" R1a та, в меншій мірі, R1b, поширені в групі народів індо-европейської мовної сім'ї. На наших теренах це були тубільні племена ямної археологічної культури (пізніша катакомбна культурна історична спільнота, власне "протоскитська"), та загальноевропейської археологічної культури бойових топірців (сокирок)/шнурової кераміки/кулястих амфор - Corded Ware culture - яка власне й дала назву антропологічному типу Кордидів (Середньодніпровська арх.культ.-ра в Україні).


карта з книги Карлтона Куна "Раси Європи", яка показує детальне росповсюдження Кордид типів в Європі в епоху неоліту

територія поширення Ямної культури та культури Corded Ware - бойових сокирок/шнурової кераміки в Східній і Північній Європі


The Corded or Battle-Axe People

А от трипільці навпаки, як вважається, були нетубільними племенами "вірменоідоподібного" типу, вихідці десь з Передньої Азії :



Прикрепления: 7429362.png(296Kb) · 8455386.png(284Kb) · 6982076.gif(25Kb) · 2054375.png(65Kb) · 6750727.png(205Kb)


 
zakonДата: Четвер, 31-Жов-2013, 22:42 | Сообщение # 395
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
Кілька фотографій (поч. ХХ ст) нашого древнього міста.

Будинок Товариства Сільських Господарів (фото 1910 р.):


Земська лікарня (на вул. Роменській):
Цікаво, де вона була? Одним із відомих завідуючих даного закладу був лікар Петро Андрійович Андріяшев.


Будинок Лохвицького благочинного, у якому в 1825р. містився штаб Муромського піхотного полку.


Вищевказаний будинок знаходився на Соборній площі, його видно на задньому плані Собору:


Богодільня (знаходилась на передмісті "Пеньки" по вул. Шиянській):
Прикрепления: 7825390.jpg(56Kb) · 3750841.jpg(69Kb) · 3249516.jpg(82Kb) · 7371359.jpg(45Kb) · 3114605.jpg(65Kb)


Сообщение отредактировал zakon - Четвер, 31-Жов-2013, 22:46
 
aaaaДата: П'ятниця, 01-Лис-2013, 20:45 | Сообщение # 396
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Закон , велике  спасибі за  надані  матеріали. Для  історії  нашого  міста  вони  безцінні. Дуже  цікаво  орієнтуватись на  місці в нинішній  історичний  час . Як  жалко  що  те  місто  щезло  назавжди. Та  хоть  щось залишиться  для  нащадків.

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
zakonДата: Субота, 02-Лис-2013, 00:25 | Сообщение # 397
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 315
Награды: 12
Репутация: 4
Статус: Offline
aaaa

Цитата
Закон , велике  спасибі за  надані  матеріали. Для  історії  нашого  міста  вони  безцінні.
Будь-ласка.
До речі, для тих, кому цікава історія м. Лохвиці та населених пунктів району, рекомендую звернути свою увагу на те, що в районній газеті "Зоря", особливо в 90-і роки, опубліковано дуже велику кількість неймовірно цікавих статтей на цю тему.  Можливо в районній бібліотеці зберігаються підшивки даної газети.
Я вдома трохи переглянув старі випуски "Зорі", які знайшов. Там багато цікавих статтей (і навіть з ілюстраціями). По можливості опублікую дещо із знайденого на даному форумі.
 
veselgeoДата: Субота, 02-Лис-2013, 18:43 | Сообщение # 398
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
Награды: 1
Репутация: 1
Статус: Offline
Цитата zakon ()
По можливості опублікую дещо із знайденого на даному форумі.
Вже чекаємо.

В інтернеті продається лохвицька газета 1918 року!!! Оцінили в 325 грн. Було б добре, якби вона відправилася назад в Лохвицю. Може хтось придбає? Або скинемося на газетку, доки вона ще продається. 
http://molotok.ru/gazeta-....77.html
 
ObersДата: Неділля, 03-Лис-2013, 02:36 | Сообщение # 399
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

Прикрепления: 0109953.png(949Kb) · 2584050.png(1149Kb)


 
ObersДата: Неділля, 03-Лис-2013, 02:53 | Сообщение # 400
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
До 350-річчя перемоги козацького війська під проводом
гетьмана Івана Виговського в Конотопській битві 1659 року

Документи із фондів ЦДІАК України

1659 р., березня 1. - Універсал гетьмана Війська Запорозького Івана Виговського від 26 січня 1659 р. з табору під Лохвицею до ротмістрів, капітанів війська, розташованого між рр. Случчю і Гориню, з наказом відійти з цієї території згідно з Гадяцькою угодою, укладеною ним з Річчю Посполитою.
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 295-295зв.



www.archives.gov.ua
Прикрепления: 2546080.png(1324Kb)


 
ObersДата: Неділля, 03-Лис-2013, 02:57 | Сообщение # 401
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
До 350-річчя перемоги козацького війська під проводом
гетьмана Івана Виговського в Конотопській битві 1659 року

Документи із фондів ЦДІАК України

1659 р., квітня 29. - Атестація купця й козельського міщанина Олександра Ієсифича від 24 квітня 1659 р. на право вільної торгівлі горілкою у війську й містах Гетьманської України та скарга купця про пограбування його в м. Гадячі "под час той завірухи" липоводолинським сотником Криськом зі слобідського Охтирського полку на чолі з полковником Іваном Гладким, коли московське військо "поспіло" з Лохвиці в Гадяч.
У поході 20-тисячного московського війська на чолі з Г. Г. Ромодановським на Україну, що почався 20 жовтня 1658 р., з м. Охтирки, взяли участь й козаки слобідських Харківського, Сумського і Охтирського полків.
ЦДІАК України, ф. 1528, оп. 1, спр. 1, арк. 53-54.



www.archives.gov.ua
Прикрепления: 5916571.png(1208Kb)


 
aaaaДата: Неділля, 03-Лис-2013, 10:59 | Сообщение # 402
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
Земська лікарня (на вул. Роменській):
Цікаво, де вона була? Одним із відомих завідуючих даного закладу був лікар Петро Андрійович Андріяшев.
Це  очевидно корпуса інфекційного  відділення  та Лохвицьке кафедра мед  училища.

Будинок Лохвицького благочинного, у якому в 1825р. містився штаб Муромського піхотного полку.-  в недавньому  минулому  приміщення  міліції , нині  на тому  місці  "нова" міліція.


"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."


Сообщение отредактировал aaaa - Неділля, 03-Лис-2013, 11:01
 
ObersДата: Вівторок, 05-Лис-2013, 17:01 | Сообщение # 403
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich

http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich  › Tom V  › strona 675






http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_V
Прикрепления: 7059944.png(25Kb) · 0569252.png(83Kb) · 9605160.png(22Kb) · 6940900.png(29Kb) · 9240743.png(199Kb)


 
ObersДата: Середа, 06-Лис-2013, 16:49 | Сообщение # 404
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цікаво : через нашу рідну Лохвицю проходив один із "чумацьких" шляхів -:

Цитата
...Соляний, або Муравський, шлях ішов від Сум через Богодухів, Ольшанку до Самари й далі в Крим. На Лівобережжі головною дорогою з півночі на південь був Ромоданівський шлях. Він пролягав до Криму через Ромни, Лохвицю, Лубни, Кременчук. А біля Самари, що було в районі сучасного Дніпропетровська, — переправа, за якою у ХVІІІ ст. наглядав "шафар". Він збирав із подорожніх мито й видавав "пашпорти" в Крим, Туреччину чи Польщу. На Правобережжі основним був Чорний, або Шпаковий, шлях. Він з'єднував Перекопський перешийок через Київське, Волинське, Подільське воєводство зі Львовом. Між Дністром і Бугом чумацькі валки рухалися Кучманським шляхом.

За сезон чумаки робили дві-три ходки. Шлях із Харківщини до Криму і назад тривав близько дев'яти тижнів, до Одеси — 13. Заробіток залежав від попиту на товар, відстані перевезення вантажу, доріг, випасу й води для волів. Прибуток від продажу солі був і до 100%.

Будівництво Південно-Західної залізниці у 1860–1880-х і підвищення акцизу на сіль зробило чумакування невигідним. На початку ХХ ст. припинили перевозити товари волами. Але під час воєн чумакування відроджувалося — як протягом Другої світової, коли не було організоване постачання товарами. Зокрема, з Переяславщини місцеві їздили у Крим і на Донбас по сіль.

"Ідеш степом, нема баб і сварок менше"



ps/ на черзі маю матеріал про легендарних, літописних сіверів/севрюків Лохвиччини (Полтавщини), фактичних основоположників українського козацтва власне як явища. З Роботи нашого славного і видатного  земляка Падалки Лева Васильовича :

Минуле Полтавської землі і її заселення [1914]



карта Полтавської губернии



карта колонізації Полтавської території 17 ст.



карта колонізації Полтавської губ. с означенням козацких полків



http://www.ex.ua/18231347
Прошлое Полтавской территории и ее заселение. Падалка. 1914

Надзвичайно цікава, я б навіть сказав - унікальна - наукова праця нашого земляка про наш Край!
Прикрепления: 4783117.jpg(163Kb) · 1529449.jpg(227Kb) · 6078914.jpg(183Kb) · 7689136.jpg(187Kb) · 2518030.jpg(64Kb)


 
ObersДата: Середа, 06-Лис-2013, 23:30 | Сообщение # 405
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Таким образом, для Руси остается Среднее Приднепровье с Киевом, Черниговом, Переяславлем и Северская земля, ни разу не противопоставленная Руси...

http://litopys.org.ua/litop/rus_zemla.htm
Б. А. Рыбаков
ПРОИСХОЖДЕНИЕ РУСИ
[Киевская Русь и русские княжества XII-XIII вв. М., 1982. — с. 55-67, 73, 85-90.]


"Северская земля" - наша Лохвиччина (Переяславська земля, оукраїна літописної "Оповіді про поход Ігоря") : саме Лохвиччина "по-Батию" і до нового часу лишилась прихистком місцевого, "туземного" по Падальці, населення того ще, "справжнього", "викопного" - сєверів-севрюків :



туземне/місцеве населення нашого Краю, хоч і "слабкою мірою",
залишилося жити на своїх споконвічних землях Посулля і після Батия :



карта схематичного позначення земель колонізованих в межах Полтавської губернії в першій чверті XVII ст.



Минуле Полтавської землі і її заселення [1914]

Це - наша Лохвиччина!
Прикрепления: 7969237.png(132Kb) · 3822262.png(43Kb) · 4937716.png(73Kb)


 
Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Лохвиця » Історія міста (історія рідного міста)
Сторінка 27 з 53«1225262728295253»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016