А далі? Хто щось про конкретні публікації сказав? Тему, може запропонува чи адресу, про що написати?!
Газета повинна мати контакт з читачами 1 знати що 1х ц1кавить.Багато рок1в газета була чи1мсь друкованим органом.Весь час цензура 1 залежн1сть у ф1нансуванн1.А пот1м, як вже хтось писав,не вгодив начальству - до побачення )))
Возлюби ближнього свого,як себе самого.
Якщо на форумі єсть працівники газети, то звертаюсь до них: розкажіть про історію загетного діла в Лохвиці взагалі і про історію "Зорі" конкретно. Чи в архіві редакції зберігаються єкземпляри кожного випуску? Покажіть, якщо можете перший номер. або розкажіть про що в ньому йшлося.
Radcenko
А пот1м, як вже хтось писав,не вгодив начальству - до побачення ))) Вона була і поки що є з 8 лютого 1919 року... Ще трохи - і будуть ювілеї... Мені розказували про газету (довоєнну, роки кінця 20-Х, початку 30-Х, мої діди та бабусі. Хоча бабуся і закінчила 4 класи церковно-приходської школи, але газету читала і з задоволенням. Казала, що в той час газета розповідала навіть про те, що новенького завезли з товарів сьогодні у Кам'яні ряди. Так. Вони вже тоді існували. А може я щось переплутав? Тоді - вибачте...
Тарасе, я не зрозумів вашого першого речення: Десь написано прпо історрію "Зорі", то де? Про кам*ні ряди я писав у Моїй Кононівці, по моїй версії власниками їх були глухо-німі купці Варди. Ряди стояли вже в 1890- х роках, а коли побудовані не знаю.
Radcenko
К "Зоре"у меня непопулярное отношение - я ее все таки люблю и читаю. Но очень хотелось бы видеть ее другой. Ведь даже в часы компартии и застоя газета печатала критические материалыы, письма-жалобы, затрагивала острые темы. По крайней мере торговлю, АТП и почту, горсоветы и сельрады, проштрафившиеся колхозы вспоминали не в лучших тонах частенько. Смотри, и помогало где. Сейчас, пусть не обидятся там работающие и их главный, там такой застойный подход, что мало не покажется. Из номера в номер - стенограммы нарад, сессий, заседаний комиссий. Такое впечатление, если пролистать нынешних газет десяток-другой подряд, что ничего иного у нас в районе и не происходит. Понимаю, что это газета районной власти, а не общественно-политическая, не центральная там. Но тогда тем более задуматься надо! Масса никому из подписчиков ненужных каких-то рекомендаций от Пенсийного, от налоговой, от пожарников, отчеты милиции, статистики... Ну пусть бы анализ какой, обобщение, сравнение делали, а то тупо, скучно, однообразно, непонятно. Просматривал специально обласную нашу "Зорю" Полтавщины" . Куда интереснее!!! А ведь тоже газета власти так сказать, которая и сессии, и совещания проводит. Может там кадры решают все? Лучом света в темном царстве считаю была районка наша при Гиржове. И еще. Тут все о внешнем виде газеты пекутся, так начинается он с порядка там, где ее делают. Окна 2 этажа их здания в центре города не красились лет 20, наверное, входная дверь и порог, извините обкаканы ласточками, в коридорах - потемки, стены ободраны, не белены, на потолок посмотрел - ужас от подтеков, под ногами линолеум - смотри не зацепись, краска облезла, а сортиры - как общественные, и в кабинетах - а ля 61 год ...Вот если бы в какой школе, например,такое было!!! Придешь в редакцию обьявление дать - обхохочешься, пока поймешь. когда у них обед и кто за что там отвечает. Как это работники учреждения не знают, когда в соседнем с ними кабинете обеденный перерыв заканчивается?И двери табличку с расписанием повесить слабо!!!
Нарешті речі почали називати своїми іменами. Спасибі Кваші за прямоту. Погоджуюсь з усім!!! Я її теж читаю майже систематично. Скажу, що про останню сесію на мою думку Москаленко написав жвавіше, чим завжди. Може "лёд тронулся"?
anna
Газета повинна подякувати Кваші за дефектну відомість. Доповнити її на указати об*єми і готовий кошторис на ремонт приміщення. Де грошей взяти то складніше. І все ж ближче до діла, а то одна говорільня.
Додано (14-Лип-2008, 10:03) --------------------------------------------- А чого газета мовчить? Не відповідає на запитання, ніколи...
На кожній газеті написано, що це газета районної ради, та райдержадміністрації. То хто ж про неї повинен турбуватися ? Цікаве питання ! І хто ж це повинен турбуватися про обладнання ?
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Напевно відсутня амбіційність в наших журналістів.Після такої критики потрібно колективом посидіти за чашечкою кави.І стати молодими ,якщо не тілом ,то душою.
Додано (18-Вер-2008, 20:34) --------------------------------------------- Пане Олександр .Продаю ідею для преси. А чому б не підняти питання "програм наших депутатів" хто з чим йшов і що зробив.Вже пора наших обранців знати в лице.Потрібна їх активізація для суспільного житті міста ,району,....
Листопад "... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы". "Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
Повідомлення овідредагував aboubyr - П'ятниця, 19-Вер-2008, 21:35
Прикро зізнаватися, але в самій редакції газети «Зоря», належної добірки матеріалів щодо власної історії немає, як і систематизованих підшивок за всі без винятку роки. Серйозно займався дослідженням історичних фактів покійний Павло Андрійович Стендик. Зібраний ним редакційний архів зник після того, як у 1993 р. залишив посаду редактора Віктор Гіржов. Значну допомогу у відтворенні деталей історичної правди завжди, а особливо у період підготовки до відзначення 75-річчя газети «Зоря» , надавали працівники Лохвицького краєзнавчого музею ім. Сковороди, відшукуючи наявні в їх фондах матеріали та готуючи власні публікації. Саме на них ґрунтується ця добірка.
Заснувати газету вперше зробило спробу повітове земство ще в 1897 році, на що Полтавський губернатор не дав дозволу, вважаючи Лохвицький повіт неблагонадійним. Але земство, яке у дореволюційні часи відігравало значну роль у розвитку регіону, від свого задуму не відмовилося. Так, у 1903 році і з’явилася на світ родоначальник місцевої періодичної преси – «Бюллетень Лохвицкой уездной земской управы», що виходив протягом трьох років. Після тривалої перерви, викликаної народними заворушеннями та іншими причинами, в січні 1912 року у Лохвиці з’явилася нова газета під назвою «Лохвицкое слово». Незважаючи на те, що засновником і видавцем газети виступало Товариство сільських господарів, газета публікувала крім матеріалів на сільськогосподарську тематику і загальнодержавні новини, розповідала про події у повіті. У січні 1918 року у вихорі політичної боротьби «Лохвицкое слово» було закрито. А 8 лютого наступного 1919 року побачив світ перший номер «Известий Лохвицкого военно-революционного комитета», що виходив щоденно. Саме це видання і стало вважатися офіційним попередником сучасної районної газети. З №18 1919 року газета видається під назвою «Известия» Лохвицкого уездного исполнительного комитета Совета робочих, крестьянских и красноармейских депутатов и городского исполкома». З №30 (25 березня 1919 р.) газета отримала назву «Известия Лохвицкого исполнительного комитета Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов и Лохвицкой организации КП(б)У».
Додано (19-Вер-2008, 17:19) --------------------------------------------- Певний період газета була двомовною і виходила під назвою «Известия»-«Вісті», а з 1921 р. це були вже «Вісті» Лохвицького повітвиконкому і повіткому КП(б)У». З 1923 по 1930 рік Лохвицька районна газета не виходила. У цей час Лохвицький район входив до складу Роменського округу і читав газету Роменського окружкому КП(б)У і окружвиконкому «Радянське життя». У 1930 році орган райкому, райвиконкому і райради профспілок було відновлено і називався він у дусі часу – «В соціалістичний наступ», а з 1937 року по 1944 рік – «Більшовицька трибуна». Офіційна думка радянського періоду: з вересня 1941 р. по 7 жовтня 1943 р. газета не видавалася, хоча відомі факти, що засвідчують випуск газети у Лохвиці в період фашистської окупації, до того ж толерантної до окупаційного режиму. Чи не тому у грудні 1943 року, коли було відновлено випуск районної газети, її перейменували в «Зорю Лохвиччини», а через кілька місяців, з 5 березня 1944 року, вона стала виходити під назвою «Зоря» як орган Лохвицького райкому Компартії України і виконкому районної Ради. «м. Лохвиця, Полтавської області Лохвицький цукрокомбінат. Начальнику будівництва цукрозаводу ім. Сталіна т. Крошці. Прошу передать робітникам, робітницям, інженерно-технічним працівникам і службовцям Лохвицького цукрокомбінату, які зібрали 202.00 карбованців на будівництво танкової колони, мій братерський привіт і подяку Червоної Армії. Й.Сталін», - так розпочинався перший номер.
Додано (19-Вер-2008, 17:20) --------------------------------------------- Цікавими виглядають публікації різних років з погляду сучасного читача. У 1945 році. наприклад, газета повідомляла: «Усі громадяни, які мають велосипеди, повинні зареєструвати їх у Лохвицькому райфінвідділі до 5 липня і одержати номерні знаки. При реєстрації треба мати довідку на власність велосипеда.» Газета за 1949 рік повідомляла: «Ревізор Полтавської Облспоживспілки та ревізійна комісія приступили до проведення документальної ревізії Лохвицької райспоживспілки за 1948-49 рр. Установи, організації та особи, які мають претензії до Райспоживспілки, ревкомісія просить подати ревізору «Облспоживспілки». Оголошення 2956 року: «В місті почали курсувати добре устатковані автобуси «ПАЗ-651». Їх маршрут: радгосп «Дичковод» – рай лікарня – держмлин з проміжними зупинками через кожен кілометр». До 1956 року газета друкувався на двох сторінках. Районна газета завжди мала сатиричні сторінки і рубрики: «Наш соломотряс», «Наш перець», «Лохвицький перець». На честь 50-річчя з дня виходу першого номера газети її було нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (Указ від 21 березня 1969 р.)
Додано (19-Вер-2008, 17:21) --------------------------------------------- У часи піку свого тиражування «Зоря» мала понад 18 тисяч передплатників, десятки громадських кореспондентів. А у 90-х, коли чимало районних газет майже втратили своїх читачів, тираж газети сягав 5-7 тисяч. З 29 серпня 1991 року після відомих подій у Москві навколо «ГКЧП» та КПРС «Зоря» виходить як газета вже тільки Лохвицької районної ради народних депутатів, (без райкому Компартії), а трудовий колектив редакції стає її співзасновником, вперше, в дусі часу відбуваються вибори головного редактора, робляться перші спроби перейти на випуск тижневика, на сторінках його з’являються великоформатні фотографії, нестандартні публікації. Колективи редакції газети у різні роки очолювали Борис Козаков, Абрам Дунаєвський, Борис Агранович, Іван Чернегіль , І.Ф.Бейкун, П.А.Стендик, М.П.Потькало, І.О.Ященко, В.Г.Гіржов, з 1993 року – О.В.Москаленко. Сьогодні, при фактичному зменшенні населення району і значному зростанні кількості друкованих видань, тираж складає 3,5 тисячі екземплярів і є одним зо найвищих в області серед районних газет. Колектив творчих працівників також зменшився вдвічі. Нині газету, що виходить двічі на тиждень і є друкованим органом райдержадміністрації та районної ради, роблять головний редактор О.В.Москаленко, заступник головного редактора І.О.Ященко, відповідальний секретар В.А.Шрамко, редактор відділу соцпроблем Н.П.Павленко, фотокореспондент Б.П.Левченко. Є в штаті також коректор, бухгалтер, друкарка, касир, водій та прибиральниця. Фінансується видання з районного бюджету та з спонсорських і власних (прибутки від публікації платних оголошень, реклами тощо) коштів. Газета випускається у Лохвицькій друкарні і досі способом високого, а не офсетного друку, на обладнанні, яке давно застаріло, виробило свій ресурс; від цього дуже потерпає якість друку. В редакції є два комп’ютери, один - на всіх творчих працівників та один - для бухгалтерії.
Додано (19-Вер-2008, 17:23) --------------------------------------------- Журналісти редакції з цікавістю читають думки відвідувачів сайту м. Лохвиці, зокрема, і про нашу газету. Ми цінуємо бажання наших земляків бачити свою газету цікавою і красивою та толерантно ставимося до висловлених зауважень і побажань. Ми розуміємо категоричність окремих думок як наслідок певної некомпетентності їх авторів у нюансах видавничої справи, у газетних проблемах, в субординації її з органами влади. Нерідко в різких судженнях відчувається і нерозуміння можливостей і завдань районної (а не обласної, загальноукраїнської чи приватної) газети. Та всі ми віримо, що попереду у «Зорі» – кращі часи, перехід на сучасні поліграфічні технології, зростання її тиражу. Будемо вдячні усім за допомогу в оприлюдненні історичних фактів з історії газети, за уточнення, доповнення, спогади.
Із задоволенням прочитав добірку про історію газети "Зоря". Спасибі Вам, Наталія, що не пошкодували часу на підготовку матеріалу. Інформація мене задорвольнила і ще раз, дякую.
Radcenko
Шановеа пані Наталія, щиро Вам дякую, за такий гарно викладений матеріал. Інформація дуже цікава. Прочитав з великим задоволенням. Я думаю, що представники газети будуть присутніми на ВІЧЕ.
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Питання до пані Наталії: Цікаво, що писала Лохвицька газета в 1933 році, коли мерли голодні люди? Якщо, між ділом, зустрінете якісь матеріали по цьому питанню, то помістіть на форумі.
Читаю мемуари Гудеріана. Він, разом із Моделем, був у Лохвиці 14 вересння 1941року. (Того ж дня агресори увійшли в Сенчу.) Штаб їхньої 3-ї танкової дивізії розміщувався в школі. Генерал-полковник високо оцінив будинок школи і написав, що більшовики добре відносилися до освіти і школи скрізь були хорошими. Згадується і Сенча, але про неї нічого конкретного немає.
Це цікавить багатьох людей, і ми будемо чекати іншу цікаву інформацію, коли така є - то пишіть будь ласка .
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
А хто може знає чи чув, де згинули архівні матеріали? Чи можна ці матеріали віднести до архівно-історичних цінностей? Чому це якийсь .... вилучив (вкрав) у нас частку нашої історії?
Я не боюсь умереть. Просто противно присутсвовать при этом...
Я опять о названии. Что за "зоря"? Заря новой жизни? Мне кажется, что самым подходящим названием было бы "Лохвицкое слово".
Уважаемые хохлы! Разорвите с советско-совковым прошлым и перестаньте сосать русскую сиську!
Бабай, Колись, десь у 1980-82 роках, в "Зорі" була велика публікація спогадів медсестри, яка працювала під час окупації в госпіталі для радянських військовополонених, у нас, в Лохвиці. Дуже цікавий матеріал, може зберігся в районній бібліотеці? Невже всі ранішні примірники Зорі не збереглися ніде? Хіба матеріали і в обласному архіві знищені?