Наш дім? Земля... - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 09-Гр-2016, 22:15
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 41234»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Наш дім? Земля... (дике життя та природа)
Наш дім? Земля...
ObersДата: П'ятниця, 22-Бер-2013, 17:46 | Сообщение # 1
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Прокиньтесь, люди!

Опам'ятайтесь, люди! Земля жива кричить од болю!

Рятуйте Землю.

Планету. Зону. Землі не буде,

і нас не буде!

  • В теорії наша планета сформувалася 4.54 мільярдів років тому.
  • Земля є третьою планетою за розташуванням від Сонця
  • Середня відстань від Землі до Сонця становить 150 мільйонів кілометрів і залежить від позиції планети на орбіті.
  • Супутник землі – Місяць.
  • Відстань від Землі до Місяця становить 384.403 км.
  • Гравітаційна взаємодія Землі та Місяця спричиняє припливи та відпливи.
  • Гравітаційне поле Землі неоднорідне і його сила відрізняється в різних частинах планети.
  • Блакитна планета є п’ятою по величині планетою Сонячної системи.
  • Діаметр Землі – 12.756 км.
  • Маса Землі – 5.9742 × 1024 кг.
  • Земля лише трішки перевищує за розмірами планету Венера. Діаметр Венери становить 86% діаметру Землі, а маса Венери становить 82% маси Землі. Часто Венеру й Землю називають близнюками.
  • Океан вкриває 71% поверхні Землі.
  • Один оберт Землі навколо Сонця триває 23 год., 56 хв. і 4.091 сек. В середньому час оберту становить 24 год.
  • Середня швидкість обертання Землі – 29.783 км/сек.
  • Форма Землі не є круглою. Вона є геоїдом і має трішки еліпсовидну форму. Таку форму Земля отримує внаслідок випинання екватора під час руху.
  • Земна кора має різну товщину: тонша під океанічним дном, і товща в інших частинах планети.
  • Внутрішнє ядро Землі та кора є твердими, проте зовнішня оболонка ядра та мантія перебувають в рідкому стані.
  • Приблизна відстань від поверхні до центру Землі становить 6.378 км.
  • Оболонки Землі: ядро, мантія, земна кора, гідросфера, атмосфера, магнітосфера.
  • Атмосфера Землі містить 78% азоту, близько 21% кисню, приблизно 1% аргону, 0,5% води (лише близько поверхні, залежить від клімату), а решта припадає на інші елементи: вуглекислий газ, неон, гелій, метан, криптон, водень, ксенон, окис азоту, двоокис азоту, озон, йод, аміак.
  • Зміна пір року відбувається внаслідок обертання Землі навколо осі.
  • Вісь обертання Землі неперпендикулярна, а перебуває під кутом 23.4° градуси.
  • Щороку в атмосферу Землі потрапляє 1000 тон космічного пилу.
  • Вперше Землю сфотографував супутник Explorer 6 1959 року.
  • Земля має колосальні запаси води. Від цього залежить наше життя. Світові запаси води становлять приблизно 1.386.000.000 км3.


Прикрепления: 7745481.gif(503Kb)


 
ObersДата: П'ятниця, 22-Бер-2013, 18:00 | Сообщение # 2
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


  • 20% населення Землі споживають 80% ресурсів планети;
  • 1 млрд людей не має постійного доступу до безпечної води для пиття:
  • щороку з лиця Землі зникає 13 млн га лісу.


 
ObersДата: П'ятниця, 22-Бер-2013, 18:01 | Сообщение # 3
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


 
ObersДата: Неділля, 24-Бер-2013, 10:57 | Сообщение # 4
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Щось не дуже хороше відбувається з нашою планетою прямо на наших очах. Аномальний снігопад фактично паралізував Київщину, за один день випала більша за місячну норма опадів. Полтавщина потерпає від такого жаномального оледенніння. 22-23 березня показали нам очевидність і невідворотність змін клімату. Планета дійсно стає незнайомою для нас, якщо не "чужою". А скоріше - це ми стали чужими для цієї планети, для нашої Землі :









Менш ніж за добу "середньонадвесняна" Київщина перетворилась на "глибокозимову Сибір"...
23 березня 2013 року.
Прикрепления: 3734871.jpg(110Kb) · 4572638.jpg(97Kb) · 5599331.jpg(84Kb) · 7909448.jpg(88Kb)


 
ObersДата: Неділля, 24-Бер-2013, 11:10 | Сообщение # 5
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Але тема не про нас, людей. Вона для нас. Тема про ту Планету, до якої ми звикли, і яка "раптом" стала незвична, несподівана, жорстока і зла.

На яку можемо очікувати вже сьогодні, ба навіть не завтра...Вже, зараз.

Про корінне населення цієї планети, про флору і фауну, про ріки і гори, ліси і болота. Про все те що ми втрачаємо, знищуємо, претворюємо на пусnелі.

Про те, що ми не лишаємо шансу не лише їм, а й собі. І найліпшим виходом з патової ситуації для Планети...буде нищення нас, тотальне і невідворотнє.

*****

Серед космосу страшного,
В безкінечності імли,
Лине кулька кольорова -
Точна копія Землі.

Є на ній земні істоти,
Світлий день, нічна пітьма,
Всі чотири пори року...
Лиш людини там нема.

Там не з`являться ніколи
Ні великі, ні малі...
А вона летить, чудова,
Точна копія Землі!


*****


 
ObersДата: Неділля, 24-Бер-2013, 11:21 | Сообщение # 6
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline




 
ObersДата: Неділля, 24-Бер-2013, 11:27 | Сообщение # 7
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline






 
ObersДата: Неділля, 24-Бер-2013, 11:42 | Сообщение # 8
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline






 
ObersДата: Неділля, 24-Бер-2013, 11:45 | Сообщение # 9
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline




 
БабайДата: Неділля, 24-Бер-2013, 14:08 | Сообщение # 10
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 3891
Награды: 5
Репутация: 1
Статус: Offline
А як Вам така версія ?
 



Умное выражение лица, еще не признак ума !
цитата из фильма.
 
ObersДата: Понеділок, 25-Бер-2013, 18:57 | Сообщение # 11
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата (Бабай)
А як Вам така версія ?


Цікава, мене заставила задуматись.

Якось десь читав, що людині не підходить формула повітря - нам краще було б якби в повітрі було більше вуглецю і менше кисню. Тоді процеси окиснення в організмі проходили б значно повільніше, а одже б і жили ми краще, здоровіше й довше (горяни, котрі дихають саме таким, обідненим киснем повітрям, майже не страждають такими недугами, як астма, гіпертонія або стенокардія, які надто поширені серед жителів рівнин. Вуглекислий газ є потужним вазодилататором (розширює сосуди)). З земних істот, крім людей, це стосується також котів, всі інші звірі живуть в притаманному їм середовищі.

Одже ми й коти - іноземці на цій планеті. smile


 
ObersДата: Понеділок, 25-Бер-2013, 19:13 | Сообщение # 12
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline




 
ObersДата: Понеділок, 25-Бер-2013, 19:26 | Сообщение # 13
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


я мабуть в якійсь з реінкарнацій був монголом...так мене спів це горловий, мурашками по шкірі, проймає...


 
ObersДата: Вівторок, 26-Бер-2013, 20:12 | Сообщение # 14
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Природа Свиридiвки
Свиридiвка. Сула. Весна. Жовтець.



В мене з’явилося бажання трохи розповiвсти про природу, мiсця, де разташоване це село. Пам’ятаю цю природу з дитинства. Була вона буюною, особливо навеснi. Село розмiщене на високiй горi. Навкруги села, особливо зi сходу, суцiльнi яри, якi заросли лiсом i травою. Внизу, попiд горою, простяглася широка долина, по якiй в’ється рiчка Сула з багатьмя рукавами й заводями, що йдуть в синю далечiнь. Рано навеснi береги рiчки бувають вкритими гiгантським жовтцем.

Пролiски.



У ярах, коли ще дерева майже голi, особливо на пiвнiчних схилах, з’являються суцiльнi голубi килими пролiскiв. Вiд них неповторне враження свiжостi, новизни i вони мовби вiддзеркалюють голубiнь неба. Розмножується жовтець цибулинами, якi ростуть глибоко в землi й до них важко докопатися. Пiзнiше, там же, зацвiтають фiалки, яких декiлька видiв.

Поряд з’являється медунка. Характерною особлiвостю рослини є змiна кольору одних i тих же квiток по ходу цвiтiння вiд свiтло-червоного до синього 1 бузкового. Над ними завжди лiтають бджоли (це медонос), всi рослини мають лiкарськi властивостi. Лiтом в цих ярах, тепер уже зрiдка, зустрiчаються дзвiночки персиколистковi. Цей вид дзвiночка вiдрiзняється великими квiтками синього кольору. Вiн дуже декоративний, завжди приваблює тих, хто збирає букет i, можливо, тому майже повнiстю зник.


Дзвiночки персиколистковi.


Але повернемося ще до рiчки. Береги ïï густо заросли лепехою, яка розмножується кореневищами. Вода там, де росте лепеха, завжди чиста, прозора, навiть придатна до пиття й тим бiльше для купання. Пригадайте, яка чиста и ароматна вода Сули, коли плаваєте на глибоких ïï мiсцях. Властивостi лепехи очищати воду вiдомi людям за далекоï давнини. Можливо, кочiвники, якi неодноразово проходили по нашiй землi, занесли ïï зi сходу, адже коням потрiбна була також чиста вода. А батькiвщиною лепехи є, можливо, схiднi краïни. Настоï й вiдвари з корневищ лепехи давно використовують в народнiй медицинi для лiкування багатьох хвороб. Зеленим листям лепехи в святковi днi завжди застеляли пiдлогу. В роки мого дитинства перед Трiйцею спецiально ходили в урочище Корiнське по лепеху. Молжливо, що й назва його пiшла вiд великоï кiлькостi кореневищ цiєï рослини.

М'ята.


По берегах Сули також можна зустрiти багатом’яти. М’ята має багаторiчнi тонкi кореневища, а в ïï листi мiститься ефiрне масло ментол, яке широко використовується в медицинi й в промисловостi. Але для цього є спецiальнi сорти другого виду м’яти перцевоï. Поряд з м’ятою й лепехою ростуть голубi незабудки, а на водi пливає широке листя латаття бiлого. Подекуди можна ще бачити й казково прекраснi ïï квiти. Латаття бiле було занесено в червону книгу, тобто потрiбно зберiгати – виривати його заборонялося. Розмножується латаття кореневищем, яке стелиться по дну водоймища, квiтки ростуть на довгих квiтонiжках, а листя на таких же довгих i тонких черешках. Розкриваються квiтки рано вранцi. Вночi й у спекотнi днi вони бувають закритi. Насiння утворюється з багатогнiздовiй зав’язi, яка разкривається пiд водою. Назва рослини взят яз давньогрецькоï мiфологiï. Квiтка ïï ототожнюється з водянаю нiмфою. Запом’ятайте, що зiрванi квiти у водi не стоять, тому что втратили зв’язок з кореневищем. На жаль, молодь часто збирає латаття в букети, i зiв’яненi тут же викидає. Таке бездумнее ставлення до рослини призвело до майже повного зникнення цього виду.

Латаття бiле. Слайд Зоï.


Там же, Але ближче до берега, на меншiй глибинi, росте iнший вид цiєï родини нiмфових – латаття жовте. Листя його так ж, як i в латаття бiлого. Медичнi властивостi мають обидва види цих рослин.

Ятришник.


У червнi на вологих луках бiля Сули з’являються стрiлки, якi заквiтчанi колоссям рожевих або бузкових квiток. Це починає цвiсти ятришник плямистий. Рослина багаторiчна. Ïï особливiсть – на кориннi утворюються бульби. Звичайно ïх двi: одна – бiльша, iнша – менша. На Сходi з давнiх-давен бульби ятришника, а ïх там декiлька видiв, використовують для приготування тонiзуючих напоïв. У минолому столiттi цi напоï з назвою «Салеп» продавалися навiть на вулицях Лондона в спецiальних магазинах. Вони Були вельми популярнi серед незаможного населення. В бульбах – наявнiсть крахмалоподiбних речивин, вiтамiнiв, мiкроелементiв. Для приготування салепа ïх привозили з краïн Близького Сходу. Пiзнiше кава витиснула салеп.

Дикi гладiолуси.


У двадцятi роки на прирiчкових луках, я пам’ятаю, росли дикi гладiолуси. Зараз вони повнiстю зникли. Три роки тому менi пощастило знайти декiлька рослин на луках в глухому вiддаленому мiсцi, по дорозi до урочища «Павлишине».

Рослиннiсть iншого типу зустрiчаємо на пiвденно-захiдному напрямку вiд села. Якщо пiти в бiк лiсу Лаптура й правiше вiд ньогодо так званих Червоних Могил, то можна побачити ланцюги великих курганiв (скiфських часiв), перед очима постає завсiм iнше зображення. Земля поорана й засiяна аж до горизонту – скiльки сягає зiр. Тут сухо, спiвають цвiркуни, пахне степом. А на вершинах курганiв, яких нiколи не орали, вiтер колихає жмутики ковили. Це лишки колишньоï степовоï рослинностi. Ковила – типовий ïï представник. Неподалiк вiд курганiв простягнулися штучнi лiсопосадки – лiсовi смуги, в яких ростуть дуби, ясени, акацiя та iншi дерева, а мiж ними найшов собi пристановище звiробiй. Рослина ця багаторiчна,


Звiробiй.


легко розмножується довгими кореневими погонами, якi утворюються бiля основи стеблини. Квiти – яскраво-жовтого кольору, а коли закiнчується цвiтiння – стають бурими. Листя корите численними залозами, просвiчується на свiтлi, вiд чого вони здаються дiрявими. Звiробiй здавна використовують в народнiй медицинi як лiкувальну рослину з рiзноманiтною дiєю. Вона зумовлена наявiстю в квiтках ефiрного масла, вiтамiнiваскорбiновоï кислоти, каротиноïдiв i рiзноманiтних бактерицидних речовин. Тут рослини, вiдчувається, особливо насиченi ними. Збирати ïх потрiбно у пору цвiтiння, обережно зрiзати тiльки верхнюю частину рослини – 15-20 см.

У цих мiсцях зустрiчаються й iншi дуже цiннi лiкарськi рослини – цмин піщаний або безсмертник. Рокiв десять тому ми бродили неподалiк степуцького лiсу – збирали гриби. І дiйсно найшли пiдосичники мiж осиками. А за делька крокiв, трiшки вище, ми побачили поляну, на якiй рясно рiс цмин. Вiн був в повному квiтуваннi, над поляною лiтали бджоли, повiтря насичене гiркуватими пахощами.


Цмин пiщаний.


Цмин пiщаний – рослина багаторiчна, з родини айстрових. Уся рослина повстяно-вовниста, бiлувата, жовтi й жовтогарачi квiтки зiбранi в кошики, легко висихають, зберегають колiр, за що ïх i звуть безсмертником. Взимку надземна частина вiдмирає. Вiдновлюється рослина навеснi вiд кореневих паросткiв. Рослина мiстить рiзнi бiологiчно активнi речовини, якi використовують для лiкування захворювання печiнки й нирок. Лiкувальною сировиною є квiтучи кошики – верхни частини стеблини iз суцвiттям. Коли збирають лiкарську сировину без ножа, то виривається вся рослина, з коренем. Ось тому цмин уже зникає. А ту розкiшну галявину поблизу степуцького лiсу, яка так захопила нас красою, через рiк переорали, хоча нiчого й не посiяли, Але цмин на нiй бiльше не рiс.

Технiчне двадцяте столiття зачипає згубними своïми крилами Природу i такий тихий, вiддалений вiд проникливостi, куточок…
На луках, поблизу Сули, якi вже «нiчийнi», так зване урочище «Криниччина», вже бiльше тридцяти рокiв пасуть сiльську череду. Вiд цього берег рiчки зруйновний, а луки перетворилися в болото. Раки, якi Були в рiчцi 15-20 рокiв тому, зараз повнiстю зникли. Немає й багатьох видiв грибiв у навколишнiх лiсах.



Написала Зоя Янушевич
(опубликовано в газетi "Зоря", 1993 р.)

По-русски - тут


 
ObersДата: Вівторок, 26-Бер-2013, 20:18 | Сообщение # 15
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Наш дім? Земля... (дике життя та природа)
Сторінка 1 з 41234»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016