Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії - Сторінка 9 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяСереда, 07-Гр-2016, 13:33
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 9 з 49«1278910114849»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії (хто не пам'ятає своє минуле, той не має майбутнього)
Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії
ObersДата: Вівторок, 26-Лют-2013, 18:00 | Сообщение # 121
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата (рус)
Дякую пане Obers за підбір документалістики. Перший  фільм не бачив, тому було приємно подивитися. Загалом просліджується те що я сказав вище а саме: І до насильницької християнизації Русі у нас була сильна могутня держава про згадку за яку зараз офіційно не говорят


Прекрасний, просто шикарний ресурс, повністю присвячений цікавлячій нас темі - щойно відкрив його для себе, вивчаю, цікавинками поділюсь. smile



http://zmievivaly.com.ua/
Змиевы Валы Бугая А.С.
Энциклопедия Змиевых Валов
— когда, где, кем, как и для чего строились?
Почему они Змиевы?
Кто и когда их исследовал?



Цитата
"Більське городище" знаходиться поблизу села Більськ Котелевського району Полтавської області .  Саме тут був розташовано місто Гелон - місто Сколотів-землеробів ( ця версія підтверджується видатними вченими з світовими іменами, а також підкріплюється архелогічним фактажем ). Будувалось воно справді спільними зусиллями праславян Будинів і індоарійських племен Гелонів, які входили до сколотського союзу і відомі за іменем Скити-землероби.

Земляні укріплення Гелону лише частина оборонної лінії , т.з. Змієвих Валів, а загальна довжина цих фортифікаційних насипів близько 2000 км! Грандіозна споруда - перші земляні укріплення датовані раннім залізним віком ( VIII ст. до н.е.  ), пізніше вони не раз досипались і декілька разів кріпились деревяними стінами вже в епоху скитів ( VII≈ III в. до н.э. ).

На  питання від кого вони  захищали і в  яку сторону були повернуті ( проти лісу, на північ чи проти степу на південь-схід ) теж маємо відповідь в самій їх конструкції яка завжди мала з південно-східного боку рів глибиною 2-3 метри. Виходить, що побудовані вали були для захисту від степових завойовників сз сходу,  та римської ударної кіноти з півдня.

Тепер звернемо увагу на «скіфів – землеробів» та «скіфів – орачів». Їхнім землям відповідає терен чорноліської культури. Як і арії, що були не моноетнічним народом, але союзом схожих за мовою та умовами життя спорідненими народами ( арійської, нордичної раси ), так і землероби чорноліської культури складалися з племен індоарійського населення Подніпров`я - "скитів-землеробів" і племен Правобережжя, скитів-орачів динарців за расовим складом (вірогідно залишки нащадків "трипільців" (культура Кукутені), яких власне й винищили "шнуровики" й "ямники" , коріні жителі відповідно лісостепу й степу України. В цей же час скити-орачі будують мережу городищ для захисту від скитів-землеробів і кочових скитів. Тобто якщо й пізніше були тертя між зайдами й коріним етносом, то вони мають логічне поясненя. І цілком логічним є намагання захиститись від войовничих кочових скитів, та не менш войовничих скитів-землеробів. Землероби вирощували хліб лише для своїх потреб, а орачі на продаж. Це саме по собі вже каже про абсолютно різний ментальний склад цих груп ).

Одже так звані «скити – землероби», гелони-будини, були індоєвропейським ( арійським ) народом. Правобережні племена - були арієзованими динарцями ( не індоєвропейцями, походження десь з малої азії ). Звичайно, що расове походження гелонів і будинів вважалося вищим за ледь арієзованих динарів («скитів – орачів»). В дійсності, гелони були досить войовничі, вони розвинули систему своїх "бургів" - це була низка величних фортець. Немає зараз письмових доказів, але видіється цілком можливим, що саме гелони-будини збирали  данину зі «скитів – орачів». Феодальні сходи нашого Степу виглядали так: найвищий щабель за правом сили займали "царські скити"; далі – "скити – кочівники". Це був суспільний стан феодалів, військової расової аристократії. Нижче феодалів ( кшатріїв ) стояли   "скити-землеробы" ( вайш`ї ). Хоча вони сплачували данину кшатріям, проте були вільними людьми, мали можливість не лише брати участь в походах ( як допоміжне піше військо ), але й деякі привілеї. Нижче всіх знаходилися залежні смерди – динарці-скити-орачі (шудри). І зараз на Правобережжі відгоміном прадавніх часів досить поширені прізвища типу Шудра, Шудря, Щудря та інші, очевидно похідні від слова «шудра» .



Прикрепления: 2676613.jpg(102Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 27-Лют-2013, 23:51
 
ObersДата: Вівторок, 26-Лют-2013, 18:46 | Сообщение # 122
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Оранжевим кольором показана територія розповсюдження
Черняхівської культури, червоним - Вельбарської культури, з якою пов’язують готів




Стан на 25 р. після РХ. Кордони Римської Імперії на 106 р. після РХ

Перейдемо до таємничого народу Гунів. Але разом з тим ми згадаємо і Готів, і Антів, та й інші споріднені між собою народи.

Спочатку розглянемо, що ми маємо з відомостей про самих Гунів. Коли вони з’явились, коли ми бачимо ранні згадки про них і в звязку з якими подіями ?

Найпершу звістку про гунів, що жили між аланами і бастармами (останні мешкали в Карпатах), ми дістаємо від давньогрецького географа Птолемея, який жив у II ст. На своїй мапі Птолемей помістив їх в околицї Днїпра.

Філосторгій, який народився приблизно 365 року, писав: «Ці гуни — напевно, народ, якого давні називали неврами»? Євстафій, який жив в XII ст. пише, що «унни або тунни — каспійський народ із племені скіфів».

Слов’яно-сарматські племена, що входили до Антського союзу, перебували у складних відносинах протиборства з готами. У ІІІ-ІV століттях н.е. в Північному Причорномор’ї вони сформували могутній військовий союз, з військовою силою якого вперше зіткнулося Готське королівство Германаріха біля 370 р.

Найповніші вісті про Гунів з’являються тільки після їхнього нападу на Ґотів: письменники уміщують тодї Гунів уже недалеко Дону, на північнім сходї і просто на сходї від нього. Десь коло 370 p. Гуни знищили Алянів, що сидїли коло Меотиди і на лівім боці Дону, силу їх вирізали, інших прилучили до себе і зі збільшеними силами кинулись на Остроґотів.

Одже, в 374-375 рр. величезне військо Гунів ( близько 50 тисяч чоловік ) заходить в донецькі степи й через землі розгромлених Аланів вдираються двома шляхами : північним у землі Роксоланів ( Роса-ланів )-Готів ( остроготів ), і південним через Кубанщину у Крим та Босфорське царство. В Криму гунами винищено багато міст ( за винятком : Пантікапеї, Доросу й Херсонесу ), над Дністром розбивають армію Германаріка ( той наклада на себе руки ).

Готи-роксолани скоряються гунам, частина втікає до Київщини і Волині, частина лишається на своїх місцях. Більше того - державна структура залишається така як і раніш ( Пріскос ). Але перший цар гунів Баламир карає готського короля Вінітара за вбивство антського царя Божа! А тепер запитаємо самі в себе - чому і власне за що ? А тепер згадаємо Ванедів-Антів. Анти це власне союз - союз ванедських та скито-сарматських племен.

Істориків також дивує, чому взагалі так по-дружньому гуни вирішили допомогти антам в боротьбі з готами. Деякі дослідники вважають, що анти — це осілі слов’яни, а гуни — кочові. Чи могла б існувати більше 150 років спільнота гунів, склавінів, антів, якби у них не було спільних коренів?! Якби різниця в звичаях, побуті, мові цих народів була великою — вороги давно б це використали для розвалу цього союзу.

Лише спільне з Антами походження може пояснити чому так по-дружньому гуни вирішили допомогти антам в боротьбі з готами - більш віддалено спорідненим, які вернулись з півночі і з боями стверджували своє право на цю землю. Гуни цілком органічно виглядають серед переліку слов'янських племен. Ось, що пише історик VI ст. Прокопій Кесарійський у «Війні з готами»: «Мартін і Валеріан привели з собою тисячу шістсот вершників. Більшість із яких були гуни, склавени і анти, які мають свої домівки з цієї сторони Дунаю». У Прокопія є ще один твір «Таємна історія» (яку він писав таємно від тодішньої влади), де ця влада зображена в дійсному, без прикрас, світлі. Ось дві цитати з «Таємної історії» «…майже кожен рік, як Юстініан (527—565 рр.) став володіти Римською державою, робили набіги і творили жахливі справи супроти римського населення гуни, склавени і анти». «… Mідійці і сарацини розграбували більшу частину Азії, а гуни, склавени і анти — всю Європу, руйнуючи до основи одні міста, а інші прискіпливим чином обібрали грошовими контрибуціями». У своїй книзі Прокопій описує могутній похід антів і склавінів на Балкани в 551—552 рр., коли вони страшенно розорили Іллірію та Фракію і підійшли до Константинополя. В іншому місці знову повертаючись до описаних подій, він називає учасників походу … гунами.

Гуни сприймалися як “уни”, тобто “союзники” (від “унія”, “уніон”, що означає “союз”), гуни – це “союзники”. Отже виходить, що гуни і анти (представники Антського союзу) – слова-синоніми, різні назви того ж самого поняття. Так само, як руси і тавроскіфи – назви того ж самого народу, який атакував Візантійську імперію в 10 столітті і який візантійськими істориками називався по-різному: в одних джерелах – читаємо “тавроскіфи”, в інших – “руси”, хоча описується той самий історичний період.

Відомо, що до гунської армії, яка атакувала Римську імперію в середині V ст., входили сарматські і слов’янські племена - ті самі анти, які входили до Антського союзу. За повідомленнями істориків Прокопія та Йордана, основним населенням Дунайського регіону є слов’яни. Вони заселили цю територію як раз в кінці ІV і протягом всього V століть. Туди ж мігрує й частина західних готів. Цікаво переселяються ці народі - туди-сюди. Якби до мене додому прийшов гість, а потім захотів бі там жити, я його поза сумнівом вигнав би геть. Якщо це не близький родич з яким знайдеш спільну мову.

І ще такий цікавий факт. В історії традиційно вважається, що в Дунайському регіоні велика зміна і переміщення народів були пов’язані із завойовницькими походами гунів. Але коли у II-й половині V століття візіготи, які раніше були васалами гунів, покинули береги Дунаю і вирушили до Італії, то домінуючою силою тут залишилися ... анти та склавіни(!). Куди ж тоді поділися гуни?

Нікуди, вони лишились жити там де й жили раніше.

Свідчення про слов’янську етнічну приналежність гунів можна відшукати у грека Прокопія Кесарійського. Прокопій з Кесарії, автор книги "Війна з готами", брав безпосередню участь у візантійських військових акціях, які проводилися в різних кінцях імперії. На той час у візантійську армію досить часто брали найманців з північних країв, серед яких було немало й антів. Стикаючись з вихідцями із слов’янського середовища, Прокопій дуже добре вивчив їх побут і звичаї, і ось, описуючи антів і склавінів, він зауважує, що і ті, і другі у всій чистоті зберігають гунські звичаї (!).

«Мартін і Валеріан привели з собою тисячу шістсот вершників, більшість із яких були гуни, склавіни і анти, які мають свої домівки з цієї сторони Дунаю», – пише він про слов’яно-сарматські племена Антського союзу.

У Прокопія є ще один твір – «Таємна історія». Ось дві цитати звідти, гл. 18: «...майже кожен рік, як Юстініан (527—565 рр.) став володіти Римською державою, робили набіги і творили жахливі справи супроти римського населення гуни, склавіни і анти». Глава 23: «... мідійці і сарацини розграбували більшу частину Азії, а гуни, склавени і анти — всю Європу, руйнуючи до основи одні міста, а інші прискіпливим чином обібрали грошовими контрибуціями».

Прокопій, характеризуючи антів і склавінів писав, що «... вони зберігають гунський норов, і ім’я в склавенів і антів було одне й теж». Якщо гуни належали до кочівників-тюрків, то яким чином анти мали триматися їхніх звичаїв? Але найголовніше, що за Прокопієм, анти зберігають гунські звичаї також у військових звитягах - під час кожного нападу антів на імперію (а ці напади здійснювались щороку) бувало перебито і забрано в полон до 200 тисяч ромеїв.

У своїй книзі Прокопій описує могутній похід антів і склавінів на Балкани в 551-552 рр., коли вони страшенно розорили Іллірію та Фракію і підійшли до Константинополя. В іншому місці знову повертаючись до описаних подій, він називає учасників походу ... гунами.

Цікавим видається те, що пише Йордан про похорон Аттіли, ватажка і правителя гунів: «Після того, як він був оплаканий такими стогнаннями, вони (гуни) справляють на його кургані «страву», так називають це вони самі, супроводжуючи її величезним бенкетом...» Як зазначає Г. Василенко у «Великій Скіфії», слово «страва» збереглося лише в українській та словацькій мовах. Чи міг народ, ховаючи свого видатного представника, називати частину похоронної процесії чужим словом?

Надзвичайно цінним матеріалом є записи візантійського посла Пріска Панійського, який у 448 році їздив до Аттіли і залишив після себе спогади. І хоча з цих записів до нашого часу дійшли тільки фрагменти, вони будуть дуже красномовними. До речі, його записами користувався також Йордан.

Пріск повідомляє, що гуни пригощали посольство медом і напоєм, виготовленим із ячменю, а народ Аттіли і його воїнів називає скіфами. Цікаво, що в усій його розповіді немає жодного слова «гун» або «гунський», а опис «гунського царя Аттіли» та його «бенкет» нагадують князівську Русь.

Ось як описує Пріск свій похід на зустрічі з Аттілою: «прибули два скіфи з наказом іти до Аттіли. <...> Коли ми зупинились, де вказали скіфи, до нас прийшли Едекон, Орест, Скотта та інші знатні у них особи спитати, з якою метою з’явилось наше посольство». В селах їм давали харчі, Пріск зауважує, що замість пшениці давали просо, «а замість вина – так званий по-тубільному мед; слуги, що були з нами, теж одержували просо і напій, добуваний з ячменю; варвари звуть його «камос». Може це «квас»? Слово було неправильно записане римським мандрівником, як часто буває, коли іноземці вимовляють якесь слово по-своєму, а потім по-своєму це слово записують.

Під час грози і бурі, яка застала ромеїв в дорозі до Аттіли, вони загубилися і налякалися, почали кричати. «Скіфи, що вискочили на шум, запалили очерет, який вони вживають як горючий матеріал, освітили місцевість і питали, чого ми кричимо. Коли варвари, що були з нами, відповіли, що ми злякалися бурі, вони покликали нас до себе, виявили гостинність і обігріли, запалюючи багато очерету... Переправившись через якісь річки, ми приїхали у величезне селище, де, як казали, були хороми Аттіли, більш показні, ніж у всіх інших місцях, збудовані з колод і добре виструганих дощок і обнесені дерев’яною огорожею, що оточувала їх не для безпеки, а для краси».

А ось, що пише Пріск про Аттілу: «І у всьому іншому він виявляв помірність: так, наприклад, гостям подавали чаші золоті й срібні, а його кубок був дерев’яний. Одяг його теж був скромний і нічим не відрізнявся від інших, крім чистоти; ні меч, що висів у нього збоку, ні перев’язі варварського взуття, ні вуздечка його коня не були оздоблені, як у інших скіфів, золотом, каменями або чимось іншим коштовним. Кожний з присутніх з скіфською чемністю вставав і подавав нам повний кубок, потім, обійнявши і поцілувавши того, хто випив, приймав кубок назад».

За словами Пріска, у палаці досить часто відбувалися гучні банкети. А з оповіді зрозуміло, що народ Аттіли живе поселеннями і займається хліборобством, і це ще раз свідчить, що вони є осілим землеробським населенням, яке не могло мати нічого спільного із кочівниками тюркського походження, якими важають гунів. Про будинки Пріск говорить, що вони були мистецьки оздоблені дерев’яною різьбою – хіба це не вказує на давню українську культурну традицію? А традиції і культура – це той стрижень, завдяки якому народ залишається в історії.


У Середньовіччя скандинави вживали щодо України назву Кунагард («Країна гунів»).

Прикрепления: 7489142.png(25Kb) · 6227455.jpg(198Kb) · 6967418.jpeg(183Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 27-Лют-2013, 15:47
 
ObersДата: Вівторок, 26-Лют-2013, 19:53 | Сообщение # 123
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Взагалі якщо проаналізувати пізніші взаємовідносини Русі і Угрів (мадьярів, в=енгрів) то відразу впадає у око дивовижне, навіть я б сказав надзвичайне, союзницьке братерство між тими нашими народами, після першої ж вагомої сутички.

Ось з роботи Сахарова А.Н. "Дипломатия Древней Руси" :

Цитата
...У 898 р. під Києвом з'явилися кочові орди угорців, або угрів, як називає їх руський літопис. Угорці підійшли до Дніпра і стали «вежами», тобто розкинули тут свій укріплений табір. Інших відомостей про події під Києвом літописець не приводить: він їх або не знає, або не хоче про них повідомляти. Але в збережених угорських джерелах відкривається ця таємнича завіса і стає зрозумілою причина мовчання руського літопису, який відображав, як правило, версію подій зі своєї точки зору.

Невідомий угорський автор XI в. розповідає, як, рухаючись на захід, кочовища угорців дійшли до київських земель і «захотіли підкорити собі королівство Русів». Руський князь (а княжив у цей час в Києві Олег) вирішив дати їм бій, виступив назустріч ворогові, але був розбитий військами угорського вождя Альмоша. Воїни Альмоша переслідували русів аж до стін Києва, де й замкнувся Олег.

Руси запросили миру, і їх посольство з'явилося в табір до Альмоша. Угорці зажадали заручників і сплати щорічної данини в 10 тис. марок, надання їм продовольства, одягу та інших необхідних речей. Руси ж виставили свою умову: угорці повинні покинути руські землі. На цьому сторони і зійшлися. Угорці пішли на захід, а Русь, мабуть, продовжувала виплачувати їм данину. Це припущення ґрунтується на тому, що в наступні десятиліття Русь і Угорщина незмінно виявлялися союзниками і разом нападали на Візантійську імперію...
******************
...Коли Ігор після перших поразок у 941 р. організував у 944 р. другий похід на Константинополь, то його зустріло на Дунаї імператорське посольство і заявило від імені Романа I: «Не ходи, но возьми дань, юже ималъ Олегъ, придамъ и еще к той дани». Греки пропонували повернутися до основного пункту договору 907 р.

Русь вступила у військовий протиборство не самотньою. Якщо Візантія користувалася підтримкою Болгарії, а на Північному Кавказі її союзниками були алани, то Русь також мала союзників.

Разом з Руссю виступили давні її друзі - угорці. Про це говорить їх напад на Константинополь у 943 р., в розпал русько-візантійської війни. Під час свого другого походу на Візантію Ігор вів крім руського війська також союзників - варягів і печенігів - «печенігів наа» (нанял. - А. С)...

****************
...Скориставшись відсутністю Святослава, в болгарському керівництві знову підняли голову прихильники провізантійской орієнтації. Цар Петро розірвав мир з Руссю, і болгарське військо обложило Переяславець. Руси зачинилися і вперто оборонялися, але, коли відчули, що в місті проти них зріє змова і частина городян ось-ось вступить в контакт з облягаючими, воєвода Вовк прийняв рішення піти з міста. Руський князь зустрів відступаюче з Болгарії військо на Дністрі.

У Константинополі тріумфували. Здається, все йшло за заздалегідь наміченим планом. Але Русь не залишилася в боргу і у відповідь на печенізький рейд на Київ завдала зустрічного удару. Союзники Святослава угорці в цей же час, влітку 968 р., пройшовши знову по болгарській території, обрушилися на грецьке місто Солуня, і грекам коштувало великої праці відбити цей напад. Угорці забрали велику здобич і полонених.

А до кінця літа 969 р. Святослав був уже знову близько Переяславця. Почався його другий похід на Балкани...

***************

...Військові дії розгорілися лише до літа 970 р. Вони розгорталися на полях Фракії і Македонії. Але Святослав прийшов сюди не один: разом з ним йшли союзні угорські, болгарські і печенізькі загони. Це була справжня антівізантійскі коаліція, організацією котрої руські дипломати, вочевидь, займалися в 969-970 рр.. Хроніст Іоанн Скилица повідомив, що угорці з'явилися у складі руського війська лише після того, як руси послали до них в Паннонію своїх послів. Це було вже друге за останній час посольство в дружню Угорщину, і кожне закінчувалось тим, що угорці слали руському князеві свою допомогу....

http://sbiblio.com/biblio/archive/saharov_diplomatija/


Цитата
...Наступил 970 год. К этому времени Святослав, отогнав печенегов от Киева и заключив с ними мир, вернулся на Дунай. Вскоре началась его открытая борьба с Византийской империей, В этой войне летом 970 года Святослав, по свидетельству греческих хронистов, вел . на византийскую столицу объединенные силы венгров, болгар, дружественных Руси печенегов. Описывая битву между византийским войском и союзниками, греческий автор Иоанн Скилица отметил; «Варвары были разделены на три части. Болгары и руссы составляли первую   часть,   турки    (венгры) —другую,   а   печенеги —третью.

Теперь о «совпадении» событий говорить уже не приходится. Перед нами четкий факт военного союза двух государств, направленного против общего врага. Когда возникли эти отношения? Все ведет нас к тем дням, когда в шатре Альмоша под Киевом шли переговоры между венгерскими вождями и русскими «вельможами». Именно тогда между руссами и венграми был заключен «крепчайший» мир, смысл которого раскрывается в последующих отношениях двух государств. Эти особые отношения венгров и Руси прослеживаются в течение последующих семидесяти лет. Да и позднее, на протяжении XI — XII веков, дружественные отношения между Киевом и Будой поражают воображение историков. Но это уже иные времена, иные сюжеты.
http://bibliotekar.ru/polk-14/6.htm
«МЫ ОТ РОДА РУССКОГО...»
Рождение русской дипломатии
Андрей Николаевич Сахаров
5. Князь Олег и договоры варягами, венграми, болгарами


Можливо причиною було видатне, значиме і навіть знакове політичне значення тогочасної Русі і абсолютна політична недосвідченість Угрів, "новеньких" і незрілих на політичному тлі Європи гравців (бо версію з " продовженою данню", вочевидь не вірною, ми можемо сміливо відкинути - надто дружні/братерські стосунки, де угорці аж ніяк не виглядають "сюзереном" в цих взаємовідносинах, чи руси "васалами" в цій унії ("хунії") - вони рівноцінна бойова одиниця, яка узгоджує свої спільні дії проти завжди спільного ворога) - і ці дружні/братерські відносини викликані лише прагматичною взаємонеобхідністю...

Але...і в ПВЛ Нестора Угри - словяни...

Цитата
История Российская

Татищев Василий Никитич
ЧАСТЬ ПЕРВАЯ
ГЛАВА 27
. Угры и обры, по иностранным гунны и авары, у древних есседоны

1. Сии два народа, у Нестора угры и обры, у иностранных всех - гуны и авары, довольно известны. Нестор наш их различает, угров за славян, а обриев за сарматов почитает, иностранные же оба за один род почитают, о чем в Лексиконе историческом всеобщем пространно показано...

http://www.bibliotekar.ru/rusTatishcev/28.htm


wink



 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 11:45 | Сообщение # 124
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Історія виникнення української нації.

Скіфи-орачі, словени Прикарпаття і анти Подніпров`я.


Автор сценарію: Віталій Бабій.
Режисер: Віталій Бабій.
Оператор: Віктор Соболєв.
1993рік



Невідома Україна. Нариси нашої історії

Фільми 5, 10: "Перші мешканці краю"
 

Режисер: Михайло Донець
Автор сценарію: Анатолій Черченко
Оператор: Євген Ципльонков
«Київнаукфільм» 1993



Перша доісторична цивілізація на українській землі.
Розвиток і занепад Трипільської культури.
Духовний світ трипільців, їхні поселення, вжиткові речі, побутова кераміка, зброя.


Автор сценарію: Андрій Данильченко, Максим Бернадський, Юрій Макаров
Режисер: Максим Бернадський, Юрій Макаров
Оператор: Марат Родовський.
1993рік



Походження індоєвропейських народів у 4 тисячолітті до Різдва Христового.
Кочівники, що приборкали коня.


Автор сценарію: Максим Бернадський, Юрій Макаров
Режисер: Максим Бернадський, Юрій Макаров
Оператор: Ігор Недужко.
1993рік




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 27-Лют-2013, 11:54
 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 11:59 | Сообщение # 125
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Невдалий похід до Північного Причорномор`я проти скіфів персидського царя Дарія.
Поетична розповідь про невловимих скіфів.


Автор сценарію: Ростислав Плахов-Модестов
Режисер: Ростислав Плахов-Модестов
Оператор: Валерій Гончар, Микола Шевчук, Сергій Голіков.
1993рік



Колонізація греками Північного Причорномор`я.
Поселення Березань, Ольвія, Тир, Пантикапей, Херсонес, Фанагорія.
Витіснення кімерійців з Причорномор`я скіфами-кочівниками.
Заснування держави Велика Скіфія.


Автор сценарію: Ростислав Плахов-Модестов
Режисер: Ростислав Плахов-Модестов
Оператор: Євген Цесенштейн.
1993рік



Виникнення сарматських племен в євразійських степах на межі III-II століть до Різдва Христового.
Розкопки кургану з похованням сарматського царя біля села Пороги на Миколаївщині.


Автор сценарію: Богдан Дяценко. 
Режисер: Віталій Бабій
Оператор: Віктор Соболєв.
1993рік



Підкорення королем готів Германаріхом войовничих племен.
Виникнення нової могутньої держави на місці Великої Скіфії у Північному Причорномор`ї.
Цар Аттила.
Прихід слов`ян
.

Автор сценарію: Ростислав Плахов-Модестов
Режисер: Ростислав Плахов-Модестов
Оператор: Євген Цесенштейн, Сергій Голіков.
1993рік.


 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 12:05 | Сообщение # 126
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Історія та життя слов`янських народів на території України у IV-IX століттях.
Анімаційні схеми розселення, макети житла, археологічні знахідки, вжиткові речі.


Автор сценарію: Лариса Федорова, Віктор Гненний.
Режисер: Віктор Гненний.
Оператор: Анатолій Гавриленко.
1993рік



Поетичні легенди про виникнення Києва і "змійових валів", старовинних захисних споруд.

Автор сценарію: Лариса Федорова, Світлана Супрунюк.
Режисер: Світлана Супрунюк.
Оператор: Борис Гейфман.
1993рік



Становлення Київської Русі за часів князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.
Використано літописи, старослов`янські мініатюри, малюнки, мапи.


Автор сценарію: Лариса Федорова, Лев Удовенко.
Режисер: Лев Удовенко.
Оператор: Олег Максимовський.
1993рік



Християнство Київської Русі.
киян князем Володимиром Великим.


Автор сценарію: Лариса Федорова, Лев Удовенко.
Режисер: Лев Удовенко.
Оператор: Олег Максимовський.
1993рік




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 27-Лют-2013, 12:08
 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 12:14 | Сообщение # 127
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
НЕВІДОМА УКРАЇНА. НАРИСИ НАШОЇ ІСТОРІЇ.

Цикл фільмів."Хто не знає свого минулого, той не гідний свого майбутнього" - ці слова українського поета Максима Рильського можна було б поставити епіграфом до унікального кіноциклу під загальною назвою "Невідома Україна", створеного Національною кінематекою України.

Було проведено копіткий пошук в архівах, спецсховах, фондах наукових бібліотек, приватних архівах. Знайдено рідкісні документи, які збереглися в українській діаспорі та істориків багатьох країн світу. Детальний аналіз і співставлення даних дали можливість авторам поставити кожний фільм на міцний фундамент незаперечних фактів.

Цикл "Невідома Україна" яскраво, переконливо і дохідливо подає відзняту кіномонографію з історії України.

Вона однаково цікава і школяру, і пересічному глядачеві, і професійним історикам.

108 фільмів загально-історичного циклу, від стародавніх часів до проголошення незалежності України, доповнюють три тематичні програми:

"Золоте стремено" - історія української армії (12 фільмів),

"Лікарська справа в Україні" - історія медицини (12 фільмів),

"Як судились колись в Україні" - етюди з історії права (8 фільмів).

Історія України, центральноєвропейської держави, важлива і невід`ємна частина світової історії.

Не лише українцям, а і кожній культурній людині у світі, ми адресуємо результат нашої спільної творчої роботи.

тут дивимось всі серії online

Тут теж :

НЕВІДОМА УКРАЇНА

Жанр: історичний, документальний
Країна: Україна

Кіностудія: Київнаукфільм
Режисер: Р.Плахов-Модестов, М.Бернадський та інші УКРАЇНЦІ
Актори: Текст читає Засл.артист України О.Задніпровський

Сюжет: Народ України практично не мав своєї писаної історії. В експозиції фільму є епізод, де лікар розмовляє з хворим на амнезію. Втрата пам’яті для людини трагедія. А для народу?.. Якою мірою виміряти трагедію народу, у якого відібрали історичну пам’ять? Ця проблема лежить в основі фільму. Показано ті пам’ятки і документи, що є в дійсності втіленням історії України. У фіналі фільму присягає на вірність народу України Леонід Кравчук, перший всенародно обраний президент...

http://panik1968.io.ua/video37767




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 27-Лют-2013, 23:37
 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 15:11 | Сообщение # 128
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Цитата
Они пришли из-за моря, из страны неплодородных земель и жестокой клановой борьбы. Чтобы грабить и наживаться. Ни океаны, ни страх перед неизвестностью, ни могущественные правители Европы, - ничто не могло их остановить.

Сморите онлайн документальный фильм об одних из самых легендарных воинах-варварах в истории, - викингах. В течение трёхсот лет они грабили цивилизованные народы. Но… Они были не просто воинами. Вы увидите поднятый археологами из-под земли корабль-могилу с множеством предметов. Так викинги хоронили своих знатных персон. Возможно, путешествия было их сутью, - в загробный ли мир, за океан!.. И отправлялись они в них не только за богатством? Смотрите в этом документальном фильме: Что заставило викингов стать проклятьем тёмных веков ? Какой была их жизнь, прежде чем они начали свои кровавые набеги?

Вы узнаете о маршрутах и этапах их крупных завоевательных походов. И о том, как менялись сами викинги в процессе этих завоеваний. Как и при каких обстоятельствах викинги открыли Америку. Как стала христианами. Вы познакомитесь с историей легендарного правителя Норвегии Харольда, погибшего в первой и последней проигранной викингами военной битве, которая стала началом их падения. Авторы расскажут о том, что стало с викингами, осевшими по всей Европе. И о тех поразительных политических, экономических и социальных переменах, которые они принесли на огромные территории. Вы увидите их впечатляющие достижения в навигации, судостроении, торговли. И возможно вместе с авторами в конце концом задумаетесь над поразительным историческим парадоксом: У викингов была репутация варваров. Но в своих завоеваниях они не разрушили западную цивилизацию, а обогатили её.

http://doccinema.ru/documen....gi.html






Сообщение отредактировал Obers - Середа, 27-Лют-2013, 15:27
 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 15:14 | Сообщение # 129
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Цитата
Словно лавина они шли с Востока из степей Азии, сметая всё на своём пути. Их внезапное и неожиданное появление сеяло панику, - и это стало главным фактором их военных успехов. Они осели на Балканах, откуда совершали свои набеги по всей территории Европы, приводя её народы в ужас. Они забирали всё, что хотели, уходи, а потом возвращались снова. Они не хотели заниматься земледелием, торговлей. Их талантом и призванием была война. Их совершенным оружием были - изогнутый лук и принципиально новый вид воина, конный лучник.

Смотрите онлайн документальный фильм о самых загадочных варварах в истории Европы, - гуннах. Откуда пришли они науке доподлинно уже не узнать. Но некоторые считают, что именно для защиты от их предков китайцы воздвигли свою знаменитую стену. Пройдя всю Азию и половину Европы, они остановились на подступах к Риму. И стали его постоянной угрозой. Чтобы откупиться от страшной опасности, которую представляли набеги гуннов, Рим вынужден был долгое время платить им дань. Эти времена поменяло гуннов, - изменился их внешний вид, привычки, уклад жизни. Дикие варварские племена становились новым молодым и полным сил этносом.

И рано или поздно он должен быть столкнуться со слабеющим и разваливающим Римом. Смотрите в этом документальном фильме, - чем закончилась решающая военная битва между гуннами и римлянами. Как она происходила, - какой военной тактики придерживалась каждая из сторон, что стало переломным моментом сражения? Как гунны проиграли, но не были сломлены. А выигравшие римляне погрузились в отчаянный страх и трепет в ожидании следующей битвы. И почему же всё-таки она не случилась? Легенда или реальность легендарная встреча Папы Римского с проклятьем Европы, как сам же он окрестил гуннов и их вождя Атиллу? Правда ли, что при личной встрече с Атиллой красноречивому Папе удалось убедить кровожадного вождя гуннов, что бог отблагодарит его и всех гуннов, если они не пойдут на вечный город Рим? Или гуннов остановила эпидемия? Или смерть Атиллы, умершего от банального пьянства на пирушке?

Этот документальный фильм рассказывает об удивительных исторических парадоксах: Как злобный и дикий вождь варваров может оказаться умным дипломатом, способным на сострадание и великодушие. А тёмные силы истории способны привести мир к новому порядку. И как в результате борьбы двух исторических сил е выигрывает третья. Как это случилось в Европе того времени, когда после знаменитой битвы гунном и римлян главной исторической силой стала католическая церковь, на долгие годы узурпировавшая власть над европейцами.


http://doccinema.ru/documen....ny.html






Сообщение отредактировал Obers - Середа, 27-Лют-2013, 15:26
 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 15:17 | Сообщение # 130
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Цитата
Конец 12-го столетия. Время, когда Европа была погружена в пучину тёмных веков. И время расцвета Китая и исламских стран Персии и Центральной Азии. Между ними и Европой - бескрайние евразийские степи. На них живут разрозненные племена кочевников, воюющих друг с другом. Так было до тех пор, пока в среде одного из кочевых народов не появился удивительный харизматичный лидер. Он объединил разобщённые кланы варваров-монголов и превратил их в непобедимую армию. Под его началом монголы за несколько десятилетий создали самую огромную империю в истории человечества.

Сморите онлайн документальный фильм, рассказывающий поразительную историю самой гигантской из существовавших на земле империй. Вы узнаете из этого документального фильма: Как начинал Чингисхан. Как движимый личными мотивами мести уничтожил сначала татар, убивших его отца. А затем разбил войско китайцев, в плену которых, как гласит летопись, успел побывать. Как монгольская армия уничтожила правителя Хорезма, который сам навлёк на себя беду, - в грубой форме отказавшись стать союзником Чингисхана. Как странно умер и таинственно был похоронен Чингисхан. И как приходила в упадок империя после его смерти, пока не появился Тамерлан.

Вы узнаете историю истинного происхождения Тамерлана, который был духовным продолжателем Чингисхана, а не его прямым потомком. Поразитесь жестокости, которая сопутствовала его военным походам, и о которой ходили легенды. И в тоже время проявляемому им повсюду милосердию по отношению к ремесленникам. Вы увидите Самарканд, который отстроили свезённые из захваченных им земель ремесленники, превратив этот город в настоящее архитектурное и культурное сокровище Востока.

Вы познакомитесь с тактикой и стратегией ведения военных сражений, которые Тамерлан позаимствовал у Чингисхана, и которая стала фирменным стилем монгольского воинства. И узнаете, как разгромив атаманских турок, Тамерлан фактически спас на время Европу от их нападения, оттянув на некоторое историческое время захват ими Константинополя. А ещё о том, как преобразился мир, благодаря военным достижениям монгол. Например, не до не после, вплоть до 20 века,

Шёлковый торговый путь не был так безопасен, как во времена, когда этими территориями владели монголы. Благодаря этому европейцы побывали в Китае. Монголы фактически открыли Китай Западу. И подтолкнули мир к новой эпохи, - великих путешествий и графических открытий. А ещё учёные, участвовавшие в съёмках этого фильма, поведают о страшном проклятии Тамерлана, которое он предрекал тем, кто попытается открыть его могилу. И о том, как оно однажды сбылось.

http://doccinema.ru/documen....ly.html
 






Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 28-Лют-2013, 18:21
 
ObersДата: Середа, 27-Лют-2013, 15:23 | Сообщение # 131
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Цитата
Этот документальный фильм рассказывает о самых благородных из всех варваров в истории Римской империи - готах. Они были мирными землевладельцами, спокойно жившими на берегах Дуная. До тех пор пока на Балканы из азиатских степей не явились варвары-кочевники гунны.

Спасаясь от их грабежей и жестокостей, готы попросили защиты у могущественного Рима. Рим разрешил им переселиться на его территории в обмен на то, что готы станут служить в римской армии. Однако вместо благородного спасителя в лице Римской империи готы нашли жадного и коварного угнетателя! Смотрите онлайн документальный фильм о том, как из мирных землевладельцев готы превратились в грозную и яростную силу. Как голодные и обманутые они восстали и мстили Риму, грабя и убивая. Как собранная Римом профессиональная армия была разбита в ярости восставшими варварами.

И Римская империя была вынуждена заключить с ними мирный договор. Но снова обманула готов. И тогда они восстали снова. И на этот раз под предводительством харизматичного вождя пошли на сам Рим. 3 дня они яростно грабили и разрушали город. И отомстив за все унижения и обманы, ушли. Чтобы основать новое королевство.

Им стало основанное на Пиренейском полуострове королевство Вестготов. Оно стало самым большим в Европе того времени и процветало 300 лет. А оставленные от вестготов памятники архитектуры и искусства свидетельствуют об удивительном парадоксе: Готы позаимствовали у ненавистного им Рима лучшие из его культурных традиций.

http://doccinema.ru/documen....ty.html





 
ObersДата: Четвер, 28-Лют-2013, 12:24 | Сообщение # 132
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

Європа в VI-VIII ст.ст.н.е. Ісламська експансія.

Рівно тисячоліття тому, 1010 року, переважна більшість населення Наддніпрянщини прийняла іслам...
Слід берберів знаходимо по всій Україні…
З фольклору халіфа Гаруна аль-Рашида знають під ім`ям Змія Горинича…


Торік професор Київського національного університету імені Т.Шевченка Костянтин Тищенко поділився з нами результатами унікального дослідження (дивіться тут). Вивчаючи топоніми (назви населених пунктів, річок, гір) Європи, учений вийшов на проблему арабського впливу на наших предків. Спочатку за географічними назвами він відстежив рух іранських шанувальників вогню – зороастрійців по Центральній та Східній Європі з півдня на північ. Мусульмани переслідували їх і водночас несли з собою іслам. Професор також виклав нам гіпотезу щодо походження давньої назви нашої країни – Русь.  Костянтин Тищенко ділиться з нами свіжим доробком.

Костянтине Миколайовичу, ви припускаєте, що назва Русь  може мати арабське коріння: від столиці халіфату першої половини восьмого століття – Русайфа…

За прийнятим тепер поясненням етноніма русь, він походить з фінської назви Швеції «Руотсі» й спочатку вказував на варягів. Цю прописну істину обґрунтував ще Омелян Партицький у книзі "Скандинавщина в давній Руси" (1886), – цій праці присвячено статтю у збірці "Стоголосник" № 3 – 4 за 2000 рік. Книжку Партицького чекісти в Галичині знищували, але через 60 років навіть патріотично налаштовані російські історики мусять це пояснення прийняти (див. "Древняя Русь в свете зарубежных источников", Москва, 2003).

І ось виявляється, що ця істина – не остаточна. Адже в топонімії Німеччини є низка назв сіл від основи Русс-, які "не стикуються" з історією Київської Русі в разі походження її з етноніма варягів. У середньовіччі ніякі полки Русі до десятків місць у Німеччині або Австрії не ходили. На честь полонених з Русі ці села також не могли бути названі: німцям вистачало ближчих слов`ян. Саме тому ті Руссдорфи й Руссфельди дотепер потребують реалістичного пояснення. І з низки можливих прототипів для них не можна проминути назви столиці халіфату часів халіфа Гішама (724 – 743 рр.) – Русайфи. Річ у тім, що в Німеччині існує давній арабський слід: наприклад, район Мюнхена з назвою... Аллах! Або село під Шверіном – Мюссельмов. А отже – залучення Русайфи до пояснень тих Руссдорфів – науково мотивоване.

Тепер про назву Русайфа. Вона справді залишила слід по всьому шляху, яким рухалися учасники джигаду з Близького Сходу в Центральну й Східну Європу… Сама Русайфа, знана в Європі як Русафа, розташована неподалік від сучасної столиці Йордану Аммана. Цим престижним ім`ям столиці халіфату у тому ж VIII cтолітті названо й ісламський військовий монастир Руссафа в Єгипті, і місто-укріплення в нинішній Албанії – Росафа (сучасний Шкодер). З Балкан носії ісламу рухалися на схід – на територію сучасної України й далі. Про це, зокрема, можуть  свідчити на Волині – с. Русовичі, на Вінниччині – річка і три села з назвою Русава, на Київщині – також села й річки Росава, Расава, дві Расавки. Опоненти вперто твердять, що це – випадкова схожість. Випадковість, тричі повторена в різних областях України?  Це наївна думка. Більше того, неподалік від кожної з цих трьох груп на карті названий той самий халіф, який переніс столицю з Дамаска до Русафи – на Волині в назві села Гішин, над Дніпром – Гайшин, на Поділлі – Гайсин. Це все він, халіф Гішам.

Хто чекає на карті повного збігу топонімів з ім`ям халіфа, тому краще покинути це читання й залишитися зі звичними шкільними поняттями про історію…



Фортеця Росафа в м. Шкодері (Албанія) на початку Маврського шляху

Ви казали нам, що переслідуючи іранських габрів-зороастрійців, мусульмани водночас несли з собою іслам. Чому їм не вдалося ісламізувати населення Наддніпрянщини?

Їм якраз це вдалося… Рівно тисячоліття тому, 1010 року, переважна більшість населення Наддніпрянщини, яке складалося з тюркомовних печенігів, прийняла іслам (цікаво, що сучасна наука з претензіями на об`єктивність цю „дуже” круглу дату промовисто не помітила). За розрахунком Омеляна Пріцака, тоді печенігів було до трьох мільйонів осіб… Що ж до слов’ян, яких було всього кілька десятків тисяч, то вони не прийняли віру Магомета, оскільки вже були знайомі з різними течіями християнства – задовго до князя Володимира.

Масові факти сіл в Україні, християнських уже в момент джигаду, тобто у VIII ст., засвідчені в Україні також і в назвах арабського походження, як-от Залібівка (Рівненщина), Залип`я (Франківщина), Саливонки, Салів (Київщина), Залевки (Черкащина), Слабунове (Хмельниччина) тощо – в усіх цих основах упізнаване арабське слово «саліб» – хрест. А якраз сусідні села вказують на арабів: коло Залібівки – Рохманів під Шумськом (з арабського слова «рахман» – «милосердний», епітет Бога), коло Залевок – Сунки (послідовники сунни, сунніти), Бузуків (берберське «бузу» – слуга) та ін.



Печеніги хазяйнували на 90% земель теперішньої України: цифри 1-8 відповідають провінціям Пачинакії (див. у Костянтина Багрянородного).
Район контактів печенігів і франків за даними топонімії оточено пунктирним овалом.
Основа карти містить рідкісний приклад найменш ідеологізованого зображення південного кордону Київської Русі.
Справжній кордон (по Стугні, Трубежу, Остру, Сейму) показано точковим пунктиром




Від 720-х рр. албанська Росафа (Шкодер) стала вихідним пунктом Моравського коридору до слов`ян з усього арабського Середземномор`я.
Пунктир ліворуч – західна межа поширення слов`ян і східних кочівників у VIII ст.


І куди ті бербери поділися? Безслідно розчинилися серед українців? І як довго вони тут перебували?

Бербери – це по-арабськи, а по-грецьки вони ж – варвари (буквально, заїки). Їхній етнонім, напевно, досі живе в десятках наших Вербівок і Варваровок. Це був масовий рух, експансія арабів та берберів була цілеспрямована й тривала майже п`ять століть…

Їй поклала край навала татаро-монголів у ХІІІ столітті. Орда фізично знищила за збройний опір половецьких чоловіків – наддніпрянських носіїв ісламу різної етнічної належності – й продала їхні сім’ї в рабство (читайте книжки Плетньової про половців). Цікаво, що, за даними істориків, купували їх купці з Сирії та Єгипту. Їхня подальша доля – це історія єгипетських мамлюків, колишніх наддніпрянських половців. Як це не парадоксально, але якби не татаро-монгольська навала, над Дніпром цілком могло б закріпитися мусульманство. Монголи добре усвідомлювали, звідки живиться непокора переможених: це видно з того, що вони заспокоїлися, лише коли зруйнували Багдад і стратили останнього халіфа у 1258 році (це було через 18 років по взятті Києва).

Араби та їхні союзники печеніги й половці залишили численні імена на нашій землі і, як вважав академік Пріцак, відіграли певну роль у формуванні українського етносу.

http://www.unian.ua/news....ni.html
Прикрепления: 9235893.jpg(229Kb) · 1499920.jpg(402Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 28-Лют-2013, 12:37
 
ObersДата: Четвер, 28-Лют-2013, 12:47 | Сообщение # 133
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
4 октября состоялся мультимедийный видео-мост Москва — Казань — Киев на тему: «Было ли татаро-монгольское иго,
в котором приняли участие историки Казани, Москвы и Киева.
Видео-мост был организован ИА Татар-информ и РИА Новости, сообщает Инфо-Ислам.




Объяснения украинских историков

Первыми выступили украинские участники. Историк Владимир Белинский рассказал, что Русь входила в состав Золотой Орды.

«А русскими княжествами владели чингизиды. Не существовало никакого ига, русские княжества были составной частью Золотой Орды», — отметил он.

Эксперт корпорации стратегического консалтинга «Гардарика», политолог Константин Матвиенко рассказал о том, что киевские православные епископы представляли Бату-хана в Византии.

«Это не похоже на оккупацию, — подчеркнул он. — А Александр Невский воевал против крестоносцев на стороне золотоордынского государства. Золотая орда являлась предтечей российского государства. Не приходится говорить о каком-либо давлении со стороны монголо-татар на русскую культуру, на русскую государственность. Русская аристократия наполовину состоит из выходцев из Золотой Орды. Кутузов, Нарышкины… и даже Петр I, чья мать была из рода Нарышкиных».

В дискуссию снова горячо вступил Владимир Белинский, по его мнению, Александра Невского не существовало вообще.

«Это вымышленный персонаж, также как Дмитрий Донской и другие. Татаро-монголы — искусственно вымышленный термин. Сам Чингисхан был тюрком, и вся его империя была чисто тюркской», — заявил он.

Доказательства татарстанских ученых

После горячих выступлений украинских коллег слово взяли татарстанские историки. Старший научный сотрудник института истории имени Шигабутдина Марджани Академии наук РТ Искандер Измайлов считает, что иго возможно и было, но не в таком виде, в котором его нам представляют.

«Появлению термина «татарское иго» мы обязаны украинской историографии. До XVI века в русских источниках нет ни одного слова об иге. Первое упоминание о нем мы встречаем в «Киевском синопсисе»учебнике для церковных школ XVII века, в котором говорится об освобождении Иваном III Московской Руси от золотоордынского владычества. Потом термин иго перехватил Карамзин. Вводя понятие «иго», русские в какой-то степени хотели оправдать взятие Казанского ханства», — отметил историк.

Руководитель Центра исследований золотоордынской цивилизации Института историк Академии наук РТ Ильнур Миргалеев тоже считает, что ига не существовало.

«Термин иго было придумано в конце XVII века. Им пытались объяснить отставание Руси от Европы, мол, мы находились под игом», — рассказал он.

Московская сторона

Московский участник — экс-полпред Татарстана в Москве (1999–2010) Назиф Мириханов согласился с татарстанскими коллегами. Он тоже подтвердил, что термин был введен лишь в конце XVII века.

«Современники не знали, что они живут под игом. Не было никакого ига, так же как и не было монголо-татарского народа», — подчеркнул он.

В завершение дискуссии Искандер Измайлов рассказал, что мнение о системе властвования, которое называется игом, является ошибочным.

«Не было террора, рабства. А наоборот, во времена Бату-хана расцветала православная церковь, строились храмы. Именно в XIII было построено больше всего белокаменных церквей», — поведал он.

http://jam-dc.ru/news/news_rus/610-bylo-li-tataro-mongolskoe-igo.html


 
ObersДата: Четвер, 28-Лют-2013, 15:02 | Сообщение # 134
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Цікаво й спірно. Але ж ми вже й так з тобою, шановний читачу, знаємо, що Укри-Украни справді реально існуюче племя,
котре в історичні часи проживало в Подолії (Мавро Орбіні) та Померанії (Відукін Корвейский) :

http://lohvitsa.org.ua/forum/23-363-6


 
ObersДата: Четвер, 28-Лют-2013, 15:16 | Сообщение # 135
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


Випущено: Україна, Star Media
Рік виходу: 2009
Режисер: Валерій Бабіч
Текст читає: Богдан Ступка

Про фільм:

Це видання є, власне кажучи, поглибленим, дещо більш деталізованим наступником вже знайомого Вам, супер-затребуваного проекту "Країна. Історія українських земель".

Цикл наочно й ілюстративно розповідає про яскраві, відомі та маловідомі події, які трапилися в житті України. За основу взяті праці істориків – таких, як М. Грушевський, Н. Полонська-Василенко, Д. Дорошенко, Д. Яворницький та ін.

Розглянуті:

- історія ранішніх поселень на території українських земель (Крим)
- Київська Русь і Галицько-Волинське Князівство
- Україна в складі Великого князівства Литовського та Руського та Речі Посполитої
- історія Запорозької Січі

Мова: українська
Тривалість: 4 частини по 05:53:27

Якість: DVDRip
Формат: AVI
Відео: DivX 5, 720x576, 25 fps, ~1590 kbps
Аудіо: MPEG Audio Layer 3, 44,1 kHz, 2 ch, 128 kbps









Текст читає: Богдан Ступка

всі серії ONLINE тут




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 28-Лют-2013, 15:27
 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії (хто не пам'ятає своє минуле, той не має майбутнього)
Сторінка 9 з 49«1278910114849»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016