Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії - Сторінка 49 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяСубота, 10-Гр-2016, 17:33
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 49 з 49«12474849
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії (хто не пам'ятає своє минуле, той не має майбутнього)
Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії
ObersДата: Вівторок, 17-Бер-2015, 12:48 | Сообщение # 721
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
 
М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Мапи. Стор. 4   

Римів вказаний стрілочкою, шукаємо ))) 

Римів - українська Атлантида
 

НЕВІДОМА ПОЛТАВЩИНА 

РИМІВ – ЦЕ ДЕСЬ… НА ПОСУЛЛІ
 

Проїжджаючи від Лубен через Пирятин аж до Лохвиці, можна перенестись в уяві на тисячоліття в сиву давнину. Колись тут проходив кордон сильної держави – Київської Русі, будувалися вали, укріплення Посульської оборонної лінії. Ці землі досі зберігають таємниці давньої історії. Подекуди позалишалися рештки оборонних застав – городища – німі послання з минулого, які можуть «прочитати» лише археологи та історики. 
Одна з таких таємниць – літописне місто Римів. Воно вперше «засвітилося» в писемних згадках 1094 – 1097 років, а після монголо-татарської навали про нього більше не згадувалося. У «Літописі Руському» йдеться про трагічні події, не позбавлені героїзму: після поразки князя Ігоря половці «пішли приступом до [города] Римова, а римовичі закрилися в городі. І коли вони вилізли на заборола, то тут, за божим промислом, упали дві городниці з людьми прямо до ворогів, і на інших городян найшов страх. І котрі ж городяни вийшли з города і билися, ходячи по римівському болоту, то ті уникнули полону, а хто зостався в городі, то ті всі взяті були». Згадується Римів і в «Слові о полку Ігоревім»: «Се у Римъ кричатъ подъ саблями половецкыми» та в «Повчаннях Володимира Мономаха». 

Місто було. Але де – не записали 

Де ж могло бути розташоване слов’янське місто – тезка давньої столиці Римської імперії? На жаль, літописці, згадавши про Римів, не залишили жодного натяку щодо прив’язки міста до певної місцевості. Це питання, майже таке ж каверзне, як і пошуки Атлантиди, вже багато років «мучить» науковців. За однією з гіпотез Римів міг бути поблизу нинішньої Лохвиці, на місці городища в селі Свиридівка

Цієї гіпотези дотримується зокрема краєзнавець Володимир Грипась. У своїй статті «На краю поля Половецького», опублікованій у газеті «День» 2000 року, він зробив цікаве дослідження. Краєзнавець пише, що Римів був досить великим давньоруським містом, яке оточував не частокіл на земляних валах, а стіни, причому давні, а тому ветхі. Цим начебто й пояснюється те, що городниці зруйнувалися під вагою городян. А на розташування Римова може вказувати те, що місто лежало на одному з імовірних шляхів відступу половців від Переяслава (нині Київська область). 

Володимир Грипась пише: «Серед об’єктів, що можуть бути причетними до літописного Римова у верхній течії Сули, заслуговує на увагу Свиридівське городище, яке на 12 км північніше від м. Лохвиці Полтавської області. Високі пагорби над болотистою заплавою Сули уподобало населення ще за скіфської доби… Свиридівське городище було не тільки порубіжним укріпленням Київської Русі – за твердженнями дослідників, у ХII ст. поблизу нього також проходила межа поміж Переяславською та Новгород-Сіверською землями. Поєднує між собою літописний та археологічний об’єкти й інша деталь: серед досліджених археологами городищ на ділянці Посулля між селами Свиридівкою та Снітином (літописний Кснятин) тільки перше було в другій половині ХII ст. зруйноване і згодом відбудоване; а в тогочасних джерелах серед порубіжних міст зафіксовано захоплення половцями лише Римова. Однак низка збігів в історіях літописного Римова та Свиридівського городища не є достатньою для однозначного їх ототожнення». 

За іншими гіпотезами вчених Римів міг бути і в інших місцях Посулля. Так, курський археолог Юрій Липкінг ідентифікує місто з Гочевським археологічним комплексом на річці Псел – поблизу села Гочево Біловського району Курської області. 

На думку письменника Петра Ротача, Римів міг бути розташований біля села Харкове Талалаївського району Чернігівської області, де стояв хутір Багреєві корчми. Неподалік від цих місць у Варвинському районі цієї ж області між Мармизівкою та Брагинцями є урочище Рим. До 1938-го тут було навіть невеличке поселення Рим. Краєзнавець з Варви Валентина Саверська-Лихошва також переконана, що саме біля цього Рима у 1090-х роках Володимир Мономах розгромив половців. 

Частина дослідників ототожнює з літописним Римовом городище у Великій Буримці Чорнобаївського району Черкаської області. Поблизу цього села є давньоруське городище й велике болото, а поруч пролягав шлях ординців на Русь. Такої гіпотези дотримується зокрема археолог Юрій Моргунов, який брав участь у розкопках Свиридівського городища, давньоруського поселення у Великій Буримці та багатьох інших і докладно описав про це в книзі «Давньоруські пам’ятки Посулля». 

Кордон проходив через Лохвиччину 

Ми звернулися також до полтавських краєзнавців. Роман Луговий, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу археології Полтавського краєзнавчого музею, підтримує гіпотезу Юрія Моргунова щодо Римова – Великої Буримки. Однак Лохвиччина, за його словами, так само відігравала велику роль як один із захисних рубежів давньоруської держави: 

– У Лохвицькому районі є кілька городищ часів Київської Русі: поблизу сіл Свиридівка, Гаївщина, Васильки, Сенча, Бербениці, Христанівка. Коли створювалася давня держава, тут проходив офіційний кордон, за яким починався степ. Треба було укріпляти рубежі, бо нападали печеніги й половці. За Володимира Святославовича, у X – XІ століттях, почало будуватися посульське укріплення. Сюди долучали людей із Чернігівщини, Київщини та інших місць. Потрібні були робочі руки й озброєні люди. Поруч створювали посади, де селилися мирні люди. Так склалося, що Сула стала географічним кордоном між степом і більш залісненою територією. Решта Полтавщини між Сулою і Ворсклою була буферною зоною між двома різними світами – осілим слов’янським та кочовим. У буферній зоні могли селитися і слов’яни, і кочівники. 

Отже, на сьогоднішній день «офіційним» Римовом визнана Велика Буримка на Черкащині. Городище літописного м. Римова – пам’ятка археології ІХ – ХІІІ століть – занесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт культурної спадщини національного значення згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 928. Але для численних дослідників питання розташування легендарного міста залишається відкритим.
 

Людмила ПЕРЕДЕРІЙ 



Стояв Римів край поля Половецького 

 

Року 1240-го шалька терезів одвічного протистояння Давньої Русі із кочівним Степом різко похитнулася на користь Степу. Не в змозі стримати навальний натиск підпорядкованих залізній дисципліні Батиєвих туменів упали одне за одним розрізнені, охоплені міжусобицями руські князівства, під руїнами Десятинної церкви пішла в небуття Київська Русь, у полум’ї пожеж перетворилася на прах частина нашої історії... 

...Серед об’єктів, що можуть бути причетними до літописного Римова у верхній течії Сули, заслуговує на увагу Свиридівське городище, яке на 12 км північніше від м. Лохвиці Полтавської області. 

Високі пагорби над болотистою заплавою Сули уподобало населення ще за скіфської доби. Назва давньоруського міста, що стояло на них, пішла в небуття разом із часом, коли воно існувало, але в народній пам’яті збереглася назва гори з городищем — Дитинець. Так у Давній Русі називали укріплене ядро поселення, що мало також укріплені посади (окольний град). Археологічні дослідження підтвердили існування на місці городища в Х-Х III ст. населеного пункту, котрий за своїми розмірами стояв поруч із такими добре відомими містами Переяславської землі, як Воїнь, Остер, Донець. Отже, ми маємо, з одного боку, велике порубіжне місто Римів без певної «прописки», а з другого — неідентифіковані залишки давньоруського міста, такою ж мірою значного і древнього, як і літописний Римів

Свиридівське городище було не тільки порубіжним укріпленням Київської Русі — за твердженнями дослідників, у ХII ст. поблизу нього також проходила межа поміж Переяславською та Новгород-Сіверською землями. Поєднує між собою літописний та археологічний об’єкти й інша деталь: серед досліджених археологами городищ на ділянці Посулля між селами Свиридівкою та Снітином (літописний Кенятин) тільки перше було в другій половині ХII ст. зруйноване і згодом відбудоване; а в тогочасних джерелах серед порубіжних міст зафіксовано захоплення половцями лише Римова. Однак низка збігів в історіях літописного Римова та Свиридівського городища не є достатньою для однозначного їх ототожнення. Адже на маршрут Кончакової орди міг вплинути і будь-який інший невідомий нині чинник. Незаперечним є лише факт, що за сивої давнини на одному з безіменних городищ Посулля стояло місто-фортеця Римів, яке охороняло рубежі нашої держави від вторгнень кочівного Степу


Володимир ГРИПАСЬ 

http://www.day.kiev.ua/uk....veckogo 



Де стояв літописний Римів: гіпотези, дослідження... 

Під залишками земляних ватів порубіжних острогів, городків, градів, які зруйнували монгольські орди, поховано не одну таємницю. Серед них — літописне місто Римів, про яке крізь товщу віків дійшло до нас лише кілька згадок у старовинних рукописах. 

Уперше писемні джерела згадують Римів між 1094 і 1097 рр., зазначаючи перемогу дружини Мономаха над половцями поблизу цього граду. Короткий запис у «Повчаннях...» Володимира Мономаха, крім назви поселення, не містить жодної інформації.
 

Трохи більше можна дізнатися про Римів з літописного повідомлення від 1185 р. Воїни хана Кончака (після перемоги над князем Ігорем) не зуміли взяти Переяслав та «ідучи мимо, пішли приступом до міста Римова, а римовичі зачинилися в місті. І коли вони вилізли на заборола, то тут, за Божим промислом, упали дві городниці з людьми просто до ворогів, і на інших городян найшов страх. І котрі ж городяни вийшли з міста і билися, ходячи по римівському болоту, то ті уникнули полону, а хто зостався в місті, то ті були взяті». За цими рядками впізнається аж ніяк не острог, а доволі великий град. 

Не обійшов увагою трагедію римовичів, що «у Римі кричачи під шаблями половецькими» і автор «Слова о полку Ігоревім». 
На жаль, ніяких прив'язок, за якими можна було б визначити розташування міста, жодне джерело не наводить. Безумовним є лише те, що Римів стояв на одному з імовірних шляхів відступу половців од Переяслава. 

У Галицько-Волинському літописі є запис про хана Кончака, який «зніс Сулу». Цю згадку можна вважати непрямим свідченням розташування Римова на р. Сула. Частина дослідників ототожнює городище в с. Велика Буримка (Черкаська обл.) з Римовом — там є давньоруське городище й велике болото поблизу нього; та й традиційний шлях ординців на Русь пролягав саме там. Але малоймовірно, що Кончак вирішив іти на Русь через нижню або середню течію Сули — проскочити непоміченим тут було неможливо. 

Серед об'єктів, які можуть бути причетними до літописного Римова, є Свиридівське городище (у верхній течії Сули), яке на 12 км північніше від м. Лохвиці Полтавської області. Археологи підтвердили існування на місці Свиридівського городища поселення Х-ХІІІ ст. завбільшки як Воїнь, Остер, Донець. Отже, з одного боку, маємо повідомлення про велике порубіжне місто Римів без певної «прописки», а з другого — невизначені залишки давньоруського міста, такою ж мірою значного і давнього, як і літописний Римів. 

Поєднує між собою літописний та археологічний об'єкти й інша деталь: серед досліджених городищ на порубіжному Посуллі тільки Свиридівське було в другій половині XII ст. зруйноване й згодом відбудоване; а в джерелах серед порубіжних міст зазначене захоплення половцями лише Римова. Однак низка збігів в історіях літописного Римова та Свиридівського городища не є достатньою для однозначного їх ототожнення. Незаперечним є лише те, що за сивої давнини на одному з безіменних городищ Посулля було місто-фортеця Римів, яке боронило рубежі нашої держави від степових кочовиків. 

Можливо, розгадка таємниці Римова чекає в майбутньому саме на вас.
 

За публікаціями В. Грипася 



Прикрепления: 9245994.jpg(254Kb) · 5955513.jpg(179Kb)


 
ObersДата: Вівторок, 14-Лип-2015, 13:21 | Сообщение # 722
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
НА ВІННИЧЧИНІ ЗБЕРІГСЯ ЄДИНИЙ У СВІТІ ДОХРИСТИЯНСЬКИЙ СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ХРАМ 



У селі Буша, що в Ямпільському районі на Вінниччині є барельєф, на якому зображено найдавніший малюнок. Барельєф являє собою шматок скелі з салурського пісковику. Знаходиться він на території дохристиянського скельного храму. Це чи не єдиний збережений дохристиянський храм у всьому світі.Після прийняття християнства знищувалося абсолютно все, що було пов'язано з язичництвом. Але цей храм зберігся завдяки щасливому збігу обставин. Мабуть його засипали землею. Виявив його польський шляхтич Ромуальд Вівсяний.



А відкрив для світу цей скельний храм у 1896 році професор Володимир Антонович. На барельєфі зображено дерево без листя, що символізує дуб. Це було священне дерево у стародавніх слов'ян. На цьому дереві сидить півень, який уособлює ранкову зорю та життя. Зверху на малюнку зображено трикутник. Вчені й досі точно не можуть сказати, що він означає. Є кілька версій. За першою – так слов'яни здавна зображали Сонце. За іншою версією – це як вимір між світами, а третя версія каже, що це погляд інопланетних істот, які за всім спостерігають зверху.



Ще на малюнку зображений жрець з чашкою та великий олень. Вік барельєфу точно встановити вчені не можуть. Деякі вчені датують епохою трипілля. Загалом можна сміливо сказати, що цьому зображенню мінімум тисяча років.



– У цьому найдавнішому храмі захоплює дух. Відчуваєш себе, як не на цій планеті. Цей барельєф напевно сучасник Єгипетських пірамід, – каже туристка з Києва Марина Липко.Ми ніколи достовірно не дізнаємося, що хотіли наші пращури зобразити на цьому камені, але ми можемо сказати одне: наші пращури одна з найдревніших та найрозвинутіших цивілізацій на нашій планеті.




Використовувалися матеріали Могилянської школи журналістики.
Фото з  сайту Управління культури та туризму Вінницької облдержадміністрації


 
ObersДата: Середа, 15-Лип-2015, 12:03 | Сообщение # 723
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


 
ObersДата: Середа, 15-Лип-2015, 14:26 | Сообщение # 724
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
http://issuu.com/ljubica....8355806 






 
ObersДата: Вівторок, 24-Лис-2015, 23:50 | Сообщение # 725
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
За що ж російська монархія покарала Петра Калнишевського? За спротив «новоросійському проекту» Ґріґорія Потьомкіна.

Калнишевський, останній отаман Запорожців, родом з нашої/моєї Лохвиці ( http://lohvitsa.org.ua/forum/4-675-21327-16-1425373096 )...і перший противник Новоросії, жорстоко покараний за спротив Російській деспотії! Неймовірне переплетіння історії та доль - літописна (о)Україна теж на цих землях жила...

<...Так сталося, що дві великі постаті української історії — гетьман Іван Мазепа та кошовий отаман Петро Калнишевський — отримали від Російської православної церкви перший анафему, другий канонізацію. Причому в аргументах обох вироків лунає один мотив: Мазепу — за зраду хрестоцілуванню на вірність цареві; Калнишевського — за збереження тої вірності... 

Калнишевський і Новоросія

Калнишевський був лояльним до монархії Романових. Його кар’єра почалася з переслідування гайдамаків за наказом російського уряду в 1754 році....

...То за що ж тоді російська монархія його покарала? За спротив «новоросійському проекту» Ґріґорія Потьомкіна
...> 

читати далі : http://tyzhden.ua/History/151185

Последний кошевой атаман Запорожской Сечи 
Пётр Иванович Калнышевский 
в возрасте 85 лет. 
Портрет создан на основе исторических словесных описаний:




 
ObersДата: Субота, 28-Лис-2015, 17:21 | Сообщение # 726
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
СВЯЩЕННЫЙ ТРИЗУБ — ТРАЙСУТТЯ

Опровержение лжи о Тризубе и доказательство его древности и распространенности:

Сейчас в интернете много материалов разного формата — но неизменно лживого характера созданные для искусственной дискредитации Тризуба, как герба УКРАИНЫ. Большая часть таких материалов рассчитанная на невежественных людей или невежественных и слабо образованных людей интересующихся «неимоверными знаниями», сенсациями, разоблачениями или теориями того что русские это самый древний народ — писавший на современном российском языке на костях мамонтов и динозавров, после того как древние руссы прилетели с Сириуса — Русиссииса :)))))). Таким людям во что бы то ни стало хочется доказать и обосновать геополитические интересы нынешнего правительства РФ, и неважно что все основания их доказательств = ОТКРОВЕННАЯ БРЕДОВАЯ ЛОЖЬ.

В противовес всему этому — как луч Света Истины в противовес тьме невежества — считаю своим священным долгом предоставить факты, достоверность которых сможет проверить и подтвердить каждый из вас.

http://radoslavie.od.ua/svyashhennyj-trizub-trajsuttya

Один верхом на Слейпнире. Миниатюра из исландской рукописи XVIII века :



 
ObersДата: Субота, 02-Кв-2016, 00:33 | Сообщение # 727
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Originally posted by at Самая большая в интернете коллекция исторической статистики России-СССР.

Всем любителям русской историю предлагаю ссылки на самую большую коллекцию отечественной исторической статистики, собранной и оцифрованной трудами моего товарища Критика при помощи ряда добровольных помощников. Собрание очень большое, постоянно пополняется, поэтому каждая ссылка открывает выход на целую серию статистических сборников.

Убедительная просьба сообщать обо всех ошибках и неточностях. 
Для связи lost_empire@mail.ru
Прямая ссылка на исходную страницу ТУТ Реклама новых материалов вывешивается в моем ЖЖ.

РЕГИОНАЛЬНАЯ СТАТИСТИКА (вход)


СТАТИСТИКА РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ


Комплекты одноименных статистических сборников

Материалы сгруппированные по темам

СТАТИСТИКА СССР


Комплекты одноименных статистических сборников

Материалы сгруппированные по темам

Отдельные материалы

РСФСР

Комплекты одноименных статистических сборников

СТАТИСТИКА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ


Комплекты одноименных статистических сборников

Материалы сгруппированные по темам

ЗАРУБЕЖНАЯ СТАТИСТИКА


Огромное человеческое спасибо Александру Цыпину, Василию Овсянникову, Сергею Анохину, которые поделились своими сокровищами! И всем всем всем, кто прислал материал и принял участие в проекте.


* - В HTML формате.



 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії (хто не пам'ятає своє минуле, той не має майбутнього)
Сторінка 49 з 49«12474849
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016