Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії - Сторінка 42 - Форум міста Лохвиця
-
ЛохвицяП'ятниця, 09-Гр-2016, 22:19
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 42 з 49«1240414243444849»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії (хто не пам'ятає своє минуле, той не має майбутнього)
Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії
ObersДата: Неділля, 31-Бер-2013, 11:53 | Сообщение # 616
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата (Бабай)
Я не звик піаритися на своїх діях . Нехай цим пан Obers займається. В нього до цього хист.

Що??? Яким чином? Може мені ще хтось і гроші за це платить?

Якби "пан Оберс" намагався піаритися "на свох діях", то не робив би це на відверто "стоячому" сайті малесенького містечка! "Пан Оберс" тратить безліч особистого часу, прикладає іноді "напівтитанічні" зусилля, для того щоб зробити хоч щось малесеньке для своєї Малої Батьківщини, яку любить безбожно, і хоче хоч якось віддячити цій землі, хоч якимось чином...хоч таким - збираючи, оберігаючи й зберігаючи нашу память для прийдешніх поколінь, для тих хто крокує за нами.

Якщо ВИ  цього не бачите і не розумієте, то Ви просто сліпа й бездушна людина, для якої світ закінчується на кінчику його носа.

Доступно тільки для користувачів

Хай Вам щастить...


 
БабайДата: Неділля, 31-Бер-2013, 13:47 | Сообщение # 617
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 3891
Награды: 5
Репутация: 1
Статус: Offline
Цитата (Obers)
Реальна історія це ядерні вибухи в Москві 1812 року який за наказом російськог уряду заряди Наполеону підземні жителі? Це Георгій Победоносєц=Юрій Довгіруки=Чингісхан? Це Святослав=Нерон? А Дмітрій Донской=Македонский, Карл Великий, Батий і Володимир Великий одночасно? Це 4 (чтири!) Івани Грізних, замість одного, в тім числі і Іван алита? Це Єрусалим в Константиновполі і Ізраїль в Візантії? Реальна історія, це те що ми сьогодні живемо в 600 році від народження Христа? Це те що Всесвіт створили інопланетяни??


Я стверджую, що це все можливі варіанти історії, а що з цього всього правда , а що ні - час покаже.

Мудрі люди мене попереджали.
Не намагайся сперечатися з дурнем.
Інакше ризикуєш опуститися до його рівня
де він задавить тебе власним досвідом дурості.

Цитата (Obers)
Хай Вам щастить...


Завжди з подивом відносився до людей, які бажають щастя іншим.
Вони ж цього не переживуть. angry smile

Цитата (Obers)
Ви реально неадекватна людина.


Головне, щоб Ви були адекватною людиною.
А те, що я неадекватний, я вже якось переживу.

Цитата (aaaa)
І Вам не жалко свого часу?

А от часу дійсно шкода. Треба працювати.


Умное выражение лица, еще не признак ума !
цитата из фильма.
 
ObersДата: Неділля, 31-Бер-2013, 14:05 | Сообщение # 618
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline

Пытаясь отрицать существование античного
мира и реалий Древней Руси, идеологи
т.н. "Новой Хронологии" Г.В. Носовский и
академик А.Т. Фоменко используют прямой
подлог и подтасовку фактов.


Альфред Барков

ИНТЕЛЛЕКТ

Часть вторая:

Математик-астроном академик Фоменко: двойка по математике

Искажение истории — вещь гораздо более легкая, чем можно себе представить.Гарри Каспаров1

В справедливости этих слов прославленного шахматиста нетрудно убедиться, ознакомившись с содержанием объемных трудов основоположников гипотезы (т.н. "Новая хронология", или "НХ") академика РАН А.Т. Фоменко и Г.В. Носовского. Вот, например, как сами мэтры аннотируют одну из своих книг ("Правильно ли мы понимаем историю Европы и Азии?"):

Христос родился в одиннадцатом веке от... Рождества Христова!
Орда была регулярным войском русского государства!
Ярослав Мудрый, Иван Калита и Хан Батый — один и тот же человек!
Английская история описывает историю Рима!
Куликово поле находилось в Москве!
Буддизм возник в Византии! (Восклицательные знаки — самих авторов — А.Б.)


http://dasintellekt.narod.ru/int02.htm


Средневековье — период не расцвета,
как утверждает А.Т. Фоменко, а упадка:
академик грубо сфальсифицровал
астрономические данные.


Альфред Барков

ИНТЕЛЛЕКТ

Приложение к Части второй:

Академик Фоменко: математик или шулер?


ps/ один дурень може задати стільки  запитань, що й 100 мудреців не відповість... smile


 
ObersДата: Понеділок, 01-Кв-2013, 12:55 | Сообщение # 619
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Фальшування історії

Стаття самобутнього дослідника історії Володимира Белінського,
який структурно досліджує архівні джерела, вивчаючи справжню, а не сфальшовану історію Росії.





 
ObersДата: Понеділок, 01-Кв-2013, 12:55 | Сообщение # 620
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Як фальшувалася історія

Мадам Фіке, тобто російська імператриця Катерина ІІ, добре влаштувавшись на троні, почала цікавитися історією Русі та Московії. Зважте, на той час у 60-ті та 70-ті роки XVIII століття цілісної історичної імперської науки не існувало.

Десь у 1692 році боярин Лизлов Андрій Іванович написав першу цілісну історію під назвою «Скуфійська історія», та московська влада заборонила її навіть друкувати. Хоча вона ходила серед знаті у рукописному варіанті. Уже наприкінці 40-х років ХVIII століття Татіщев Василь Нікітович написав книгу «Історія Російская з самих дрєвніх врємен». Та її теж заборонили, визнавши шкідливою. Згодом навіть рукописи Татіщева були знищені. Багато хто з істориків вважають, що ті рукописи прибрала до своїх рук сама Катерина. Нагадаю, що ще за Петра І вийшов Указ з повелінням звезти до Москви геть усі архіви та першодруки. Катерина ІІ перевидала той указ, але вже з погрозами за невиконання. Отож, всі архіви Русі-України були пограбовані вщент і вивезені до Москви. Щось подібне було вчинено і з архівами інших народів, що тоді входили до російської імперії.


З книги "Родова книга українця - Сшиток 2"
Автор книги Анатолій Ілліч Кондратьєв


 
ObersДата: Понеділок, 01-Кв-2013, 12:55 | Сообщение # 621
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
...продовження :

Як фальшувалася історія


З книги "Родова книга українця - Сшиток 2"
Автор книги Анатолій Ілліч Кондратьєв


 
ObersДата: Понеділок, 01-Кв-2013, 13:17 | Сообщение # 622
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата
...р. Артополот на Полтавщині – це давньоіранське art- ‘божество’ + сарматське polot-, продовження скіфського pordпотік’, пор. назву р. Прут; або р. Радоробель на Житомирщині (Олевськ) – це, очевидно, кімрське rhaeadr ‘поріг, каскад’ + awl ‘суфікс прикметника’: біля її гирла при впадінні в Уборть справді існує поріг і вирує вода. Є гібридні назви: с. Кічкас ‘малий яс (осетин)’, р. Дортосай ‘гончарна вода’. У цих назвах одна з морфем – іранська (ас, дорт‑), а друга – тюркська (кічк- ‘малий’, сай ‘річка’). А навколо кожної з наведених тут назв є щоразу назви-супутники, „назви-підтримка” з тієї ж мови, що й основна назва...

МОВНІ СВІДКИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНЦІВ
Інтерв’ю з доктором філол. наук, проф. К.М. Тищенком
для журнала „Дивослово”, травень 2007


Цитата
2. Скіфський світ в Україні. Y-гаплогрупа R1а – до 43% українців (серед росіян
до 59% у Бєлгор. обл., серед таджиків і киргизів по 63%). В Ук-раїні цій гаплогру-
пі відповідають топоніми скіфського походження (р. ПРУТ, АРТОПОЛОТ, СЕРД.ОБА
[Членова 1984, за Абаєвим], САКи, САЧки, СА-КУНиха, САХНи, -івка, ПОРХо-
ва, ПАРФЕН, ПАРТинці, ПАРНеве, -я, р. КИ-ЯНка, ШАТРАВине, ПЕРЕДЕРІЇвка;
ГЕЛьМЯЗів), давні українські культур-ні реалії скіфського походження (скіпщина) а
також лексичні запозичення з іранських мов: потвора, волос, халява, раріг, бог, дба-
ти, тривати, шати, кат; ящірка [Тищенко 2006, за даними О. Трубачова].

Тищенко К.М., д.філол.н., проф.,
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
генетиЧна апроБаЦія лекСико-топоніМіЧниХ СтУдій



Артополот і Артанія (1200 років Першій Руській державі) [Артополот і Артанія //
Іншомовні елементи в ономастиці України. - К., 2001, с. 3 -- 19]


Серед багатьох неслов`янських топонімів України вирізняється на лісостеповому Лівобережжі значний шар іранських назв річок 1 -- Сула, Хорол, Удай, Самара, Надра, Овда, Удав, два Артополоти [ 1) л. Многи л. Лисогору л. Сули л. Дніпра ; с. Гільці Чорнухинського р-ну Полтавської обл. ; 2) л. Сули л. Дніпра ; нп кол. Артополот і Андріївка Роменського р-ну Сумської обл. ; Піски і Токарі Лохвицького р-ну Полтавської обл.] тощо.

Останній з перелічених гідронімів перекликається із славнозвісною руською "тріадою столиць" -- Артанією, Куявією і Славією, засвідчених (на відстані між собою близько 140 - 280 км.) 2 кількома тогочасними (кін. 9 -- 10 ст.) арабо-перськими джерелами. А саме з першим із зазначених ойконімів ! Звичайно, що повідомлення халіфатських кореспондентів щодо Русі більш-менш запізнювалися у порівнянні з датами самих записів, а тому формування відомої геополітичної "троїстости" сягає хронологічної межі принаймні не пізніше 850-хх рр.

Саме десь на півдні Середньої Наддніпрянщини найвірогідніше і була найдавніша 3 резиденція (у Ибн-Хаукаля в 1-й пол. 9 ст. Куяб ще не був центром Русі 4) роських каганів поч. 800-хх рр. - Артаб 5. З усієї "руської тріади" саме останній фіксується авторами з Халіфату у найрізноманітніших (до двох десятків 6) формах : Арса, Уртаб, Арта та ін.

Сакрально-мілітаризований 7 характер Артабу (зупинимось саме на такій формі зазначеного ойконіму) природно асоціюється з гідронімом Артополот 8. Перекладається ж останній як "ріка божества" 9. Перегукується зазначена назва й з територіально близькою річкою Богівкою. Якимось "божественним градом" була, вірогідно, і первісна східноіранська назва "старшої" руської столиці.

За 1200 останніх років (завдяки, гол. чином, декільком міграційним хвилям зі сходу) суттєво "посунулися" іранські гідроніми з теренів України. Їх значною мірою (особливо в степу) змінили тюркізми. Дуже ймовірно, що "артополотних" назв річок за часів Карла Великого і халіфа аль-Мамуна на терені нашої держави було не 2 (як зараз !) а більше. Так що Артаб (разом з "відповідним йому" гідронімом) міг знаходитися в досить широкому "діапазоні" півдня Середньої Наддніпрянщини. І не обов`язково на лівобережжі Дніпра !

Куявія і Славія зараз біль-менш ідентифікуються з реальними південними 10 східнослов`янськими міськими поселеннями 11. То чому мати сумніви щодо реальності Артанії ? Справа за археологами ! Хоча задача в них (внасліок такого широкого поля можливих місць пошуку Артабу) в цьому плані нелегка...

http://slavica.abakumov.kiev.ua/katalog....3----19
Прикрепления: 1462968.jpg(63Kb)


 
ObersДата: Понеділок, 01-Кв-2013, 21:54 | Сообщение # 623
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Глиняний календар IV століття розкриває таємницю слов`янської теології


Ритуальна посудина-календар IV ст.
для літніх заклинань дощу із с.Ромашки на Київщині


Ромашківський глиняний календар дає нам ряд цінних свідчень про працю і вірування давніх слов’ян. Він приводить в струнку систему багато розрізнених уявлень про язичництво, слов’янську демонологію і теологію.

Із всього посуду слов’янського землеробського лісостепу в “троянові віки”, що зберегли календарну тематику, найвизначнішим та унікальним для науки, безумовно, є глечик із могильника в с.Ромашки Рокитнянського р-ну на Росі (точніше її притоці – р.Горохуватці), недалеко від самого Черняхова (Кагарлицького р-ну).

Глечик дуже ретельно виготовлений на гончарному крузі (зберігається в Національному музеї історії України, №13115). На сиру глину до випалу на тулуб посудини спеціальними штампами нанесений “орнамент” у два пояси: верхній пояс більш широкий, нижній – вузький. Вважати комбінації із декількох сотень знаків, розміщених без всякого ритму і повторень, орнаментом не можливо.

Глечик із Ромашок, знайдений В.В.Хвойкою в 1899 році, друкувався неодноразово, але довго не привертав уваги. В 1962 році я спробував розшифрувати зміст складної композиції, і він не зустрів заперечень...



...В київському глиняному календарі відобразився тисячолітній досвід придніпровських землеробів. Ромашківський глечик-календар з його детальним розкладом всіх днів життя паростків і колосків, який витримав п’ять розрахункових перевірок, допомагає підійти до розшифровки знаків ще на декількох ритуальних посудинах черняхівської культури із різних місць. Це трьохручні чаші із Середнього Подніпров’я (Черняхів Кагарлицького р-ну.) і Нижнього Дніпра (Кам’янка Дніпровська).

Трьохручна чаша з календарними знаками.
Кам`янка Дніпровська.


http://aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1425


 
ObersДата: Вівторок, 02-Кв-2013, 23:16 | Сообщение # 624
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Інформаційно-бібліографічний путівник
Суми 2007
Сім чудес Сумщини: Інформ. - бібліогр. Путівник /
Уклад. Л.Д.Клімачова. – Суми, 2007. – 35 с./


Група Посульських курганів

Як спогад про одну з наймогутніших колись у світі - Скіфську державу, залишились численні кургани та неприступні городища, що густо вкривають майже всю територію сучасної України. Значна концентрація скіфських пам’яток у нашому краї дала підставу вченим виділити їх в окрему Посульську групу. До неї також входять скіфські пам'ятки середніх течій Псла та Сейму, що концентруються навколо унікальних скіфських курганних некрополів біля міста Ромни.



Основна кількість курганів знаходиться північніше Ромен. Найбільші групи розкинулись поблиз сіл Пустовійтівка, Великі Будки, Басівка. Від Великих Будок, вгору за течією, вздовж правого берега Сули простягнувся майже безперервний ланцюжок курганів, який закінчується великим курганним некрополем неподалік від Вовківець. Останній великий курганний могильник з цього ланцюга знаходиться поблизу Плавинища і Герасимівки. Курганні групи на південь від Ромен відомі поблизу сіл Чеберяки, Глинськ, Ярмолинці, Сурмачівка, Попівка.

В кінці минулого століття відомий вчений І. А. Лінніченко писав про посульські кургани: "Роменський повіт являє собою одну з допитливих в археологічному відношенні місце­вість. Тут по всьому нагірному березі р. Сули протягом бага­тьох верст тягнуться обширні групи кур­га­­нів дуже великих розмірів. Як прави­ло, в кожній такій групі підвищуються 1-2 величезні кургани висотою до 20 м. Ці центральні велетні оточені кількома меншими курганами, але значних розмірів 8-12 м, і великою кількістю (сотнями) маленьких".

За свідченням археологів, більшість Посульських курганів було споруджено в VІ-V ст. до н. е.



За більш ніж 2,5 тисячі років більшість малих курганів було розорано і зрівняно із землею, а значну кількість великих пограбовано ще до нашої ери і розкопано понад сто років тому.

Про те, як насипались кургани в IV ст. до н. е., розповідає в своїх творах Геродот. Коли гинув або помирав скіфський вождь або цар, його тіло муміфікували і в парадному вбранні на колісниці обвозили по всій підвладній йому території. За колісницею слідували воїни, слуги, дружини, гнали рабів і коней. При зустрічі з похоронною процесією місцеве населення виявляло глибокий сум і покору, відправлявся відповідний обряд. На сороковий день траурна процесія досягала місця поховання. Біля могили вбивали одну із дружин вождя або наложницю, рабів, коней і ховали разом з ним. У могилу клали зброю, особисті речі, їжу. Після цього справляли поховальний обряд (тризну) і насипали високий курган.

У рядових посульських курганах до 2 м висотою могили мають вигляд ям з балочним перекриттям. В більшості влаштовувались гробниці у вигляді зрубів із балок в 7-12 вінець і стовпами по кутках. Іноді зруб замінювався обшивкою стін з вертикально поставлених дощок, нижні кінці яких закріплювались у канавках вздовж стін. У найбільших курганах викопувались великі ями з уступами. Перекриття на уступі робилось із двох рядів балок. Для спуску в таку (до 5 метрів глибини) гробницю викопувалась яма із східцями. Дно ями вкривали березовою корою або посипали вапном і червоною фарбою. Особливе значення в ритуалі набуло поховальне вогнище, для якого над перекриттям споруджувався глиняний майданчик. Поряд з ямою трапляються сліди тризни у вигляді уламків посуду, кісток тварин і вугілля.

Поховані лежать у витягнутому положенні, переважно головою на південь. Знать хоронили в повному військовому спорядженні: з мечем, списами, бойовими сокирами, сагайдаком із стрілами. Біля однієї з стінок гробниці складався військовий обладунок, куди входили панцир, щит і рідше - ножі. Тут же клались сагайдак із стрілами, меч, сокира, бойові ножі. Праворуч похованого клали кінське спорядження, якого в посульських курганах особливо багато. В рядових могилах буває від 2 до 6, а в багатих — до 20 вуздечок. З курганів Посулля походить до 27 мечів, близько 100 наконечників списів, 24 бойові сокири, понад 20 панцирів і близько 230 вуздечок. У кожній могилі обов'язковий сагайдачний набір стріл. У гробниці, найчастіше біля голови похованого, знаходять кістки від жертовного м'яса і глиняний посуд. У багатьох могилах ставились бронзові казани, амфори і художньо оздоблений посуд. Прикрашали воїнів золотими гривнями і бляшками. У 18-ти чоловічих похованнях виявлено кістяки супроводжуючих жінок у багатих нарядах, очевидно, дружин або наложниць.

Безумовно, перше місце серед курганів Посулля належить скіфському некрополю на високому плато поблизу Пустовійтівки в урочищах Стайкин Верх та Солодка, розділених між собою ярком. На початку XX століття на некрополі нараховувалось понад 600 насипів. Сьогодні видніється близько 250 курганів, серед яких виділяються своєю величністю кургани, що не поступаються за розмірами перед царськими із степового Причорномор'я. Найбільшим з них є "Стара Могила" висотою 21 метр. Його почав розкопувати ще в 1876 році Т. В. Кибальчич. Зрізавши верхню частину кургану і викопавши яму до гробниці, вимушений був через значні обсяги припинити роботу. Закінчив розкопки цього кургану Д. Я. Самоквасов у 1889 році. Під курганом виявилась велика яма площею понад 100 м2, в якій на глибині 1 м зроблено виступ і викопано поховальну яму глибиною понад 4, довжиною 8,5 та шириною 5,6 метра. В ній знаходилась гробниця у вигляді балочного зрубу зі стовпами по кутках, перекрита зверху двома рядами дубових брусів.

В однім із курганів, що виявився непограбованим, було знайдено, крім чоловічого кістяка, і жіночий. У черепі жінки була гостра проколка, подібна до цвяха, яким, очевидно, вона була вбита. Тут же знайдені золоті буси, бляшки, на руках золоті браслети, золоті серги, фарби, бронзове дзеркало, шматок сірки.

Від скіфських часів на Посуллі також залишилось декілька укріплених городищ: Роменське, Глинське, Ведмежівське, Басівське. Всі городища за своїм характером багатошарові. Окрім скіфської культури VІ-ІІІ ст. до н.е., на них виявлені комплекси пізніших слов'янських культур VIII-XVIII ст.

(За матеріалами нарису „Краю наш роменський”)

Література

Краю наш роменський: Краєзн. нарис /Упоряд. Г.В.Діброва, О.В.Іващенко,В.В.Панченко – Суми: Вид. „Слобожанщина”, 2002. – 104с.
Кухарчук Ю. Знахідки доби палеоліту на Роменщині //Сумська старовина. – 1997. - №1. – С.3-10.
Ранній залізний вік: (Унікальним явищем Посулля є його скіфські некрополі ) //Сумщина в історії України: Навчальний посібник. – Суми, 2005. – С.23-31.
Рейко А.В. Посулля у VI ст. до н.е – І ст. н.е (За матеріалами Глинського городища) //Третя сумська обл. наук. істор.-краєзн. конфер.7-8 груд. 1999 р. – Суми, 1999. – С.15-17.
Прикрепления: 5379922.jpg(291Kb) · 2829941.jpg(432Kb)


 
aaaaДата: Середа, 03-Кв-2013, 08:46 | Сообщение # 625
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 569
Награды: 4
Репутация: 1
Статус: Offline
thumb

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
ObersДата: П'ятниця, 05-Кв-2013, 22:08 | Сообщение # 626
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
©

Мешканці кам’яного віку на землях України


Крем’яні і кам’яні знаряддя поселенців кам’яного віку

Сліди перебування перших поселенців кам’яного віку - палеоліту - на землях теперішньої України виявлені на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині та в Криму. Неподалік селища Королево, що на Закарпатті, на високому березі Тиси на глибині до 12 м від поверхні в товщі грунту виявлено 15 культурних шарів палеолітичної доби. В найнижчому шарі знайдено знаряддя, яким близько 1 мільйона років. Це одне з найдавніших місцезнаходжень прадавніх людей у Європі.



Колиска білої раси


Реконструкція палеолітичного житла періоду пізного палеоліту (15 тис. до н.е.)
з території теперішнього села Межиріч Черкаської області


Починаючи з 25 тис. до н. е. європеоїди, що спочатку зосереджувалися в Циркумпонтійській зоні (навколо Чорного моря, яке тоді було невеликим озером), почали заселяли величезні простори Євразії.



 
ObersДата: П'ятниця, 05-Кв-2013, 22:21 | Сообщение # 627
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
©

Неолітичний період.



Приручення тварин і початок землеробства.




Неолітичні культури на території теперішньої України виникали в різних місцях: найвідоміша неолітична культура Середнього Подунав’я й Балкан – Кріш-Старчево – представлена в українському Закарпатті, не менш знамениті Буго-Дністровська та її спадкоємиця Трипільська археологічні культури були поширені вздовж середніх течій Дністра і Південного Бугу, а Трипільська пізніше зайняла все лісостепове Правобережжя і Прикарпаття України.


Перші арійські племена Надчорноморських степів


Племена середньостогівської культури
першими в світі приручили коня і
пристосували його для верхової їзди


Середньостогівська і Трипільська культури представляли собою дві найпотужніші сили в історії епохи міді. Обидві культури характеризувалися тенденцією стрімкого поширення на значній території і в процесі своєї експансії як Середньостогівська, так і Трипільська культури продемонстрували, можливо, перший в історії приклад мирної інтеграції, вміння користуватися здобутками одне одного.



 
ObersДата: П'ятниця, 05-Кв-2013, 22:46 | Сообщение # 628
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
©

Творці монументальної кам’яної скульптури


Знайдено в Криму поблизу села Казанки
на верхівці арійського кургану,
датується 3-2 тис. до н. е.


Характерною рисою кемі-обинської культури є висічені з каменю антропоморфні стели різних розмірів, у тому числі інколи на повний зріст людини. Племена цієї культури досягли виняткових, як на той час, успіхів в обробці каменю, у них склався своєрідний обряд поховання в скринях, часто розписаних фарбами.

 


Суспільна організація і бойові традиції аріїв



Поряд з брахманами важливе місце в суспільстві посідали воїни. З їхнього середовища виходили світські правителі – князі, царі. Зовнішньою ознакою воїнської верстви були чуби-коси на підбритій голові.

 


 
ObersДата: П'ятниця, 05-Кв-2013, 22:59 | Сообщение # 629
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
© 

Розселення аріїв


«Сонячна колісниця», датується 3000-3800 рр. до н.е.,
є зменшеною моделлю справжніх колісниць. Запряжений кінь
везе у шестиколісній повозці покритий золотом диск,
який уособлює Сонце - дуже символічно для сонячних аріїв.


Давньогрецький «батько історії» Геродот писав, що Еллада початково називалася Пелазгією, а трипільці-землероби були пращурами пелазгів. 




Бронзовий вік історії України



Про значний розвиток бронзоливарного виробництва та посилення обміну між племенами свідчить також велика кількість скарбів бронзових виробів, знайдених, зокрема, у Причорномор’ї і Закарпатті.  




 
ObersДата: Субота, 06-Кв-2013, 01:06 | Сообщение # 630
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2897
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
©

Лісостеп і Лівобережне Полісся України в кінці бронзового – на початку залізного віку



Пам'ятки мар'янівської культури виявлено лише на більш північних територіях (Десна, Сейм), а бондарихинські поселення зустрічаються і в південних районах Лісостепу, що свідчить про поступове розселення протягом віків носіїв цих культур у південному напрямку.



Початок залізного віку на території України



Формально прийнятими хронологічними рамками раннього залізного віку у Східній Європі вважається поширення залізних виробів з початку І тис. до н.е. і до середньовіччя – як правило, до 375 р. В цей рік гунами був розгромлений готський союз у Північному Причорномор’ї.




 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » Великі древні народи卍Зникнувші цивілізації卐Таємниці історії (хто не пам'ятає своє минуле, той не має майбутнього)
Сторінка 42 з 49«1240414243444849»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2016