В человеке всё должно быть прекрасно: погоны, кокарда, исподнее... Иначе это не человек, а млекопитающее!.. Жизнь без армии - это всё равно, что любовь в резинке: движение есть, прогресса нет.
Додано (01-Лют-2009, 11:56) --------------------------------------------- Людська пам’ять дуже потребує матеріалізації. Повинно залишитися щось предметне, щоби переконатися у власних пережиттях. Мусять бути якісь дуже особисті сліди, щоби формувалося те, що називається колективною пам’яттю, історією. Власне ця потреба породжує всілякі музеї, архіви, колекції, антикваріати, раритети і реліквії, щоденники, пам’ятки архітектури і дємбельські альбоми.
Мине ще кілька років, і ці патетичні свідчення міфологізованого персонального досвіду стануть унікальним документом епохи. Радянська армія, незважаючи на відносну свою коротко тривалість, все ж зуміла виробити неповторну субкультуру. Суміш народів і націй, дивовижна географія, героїка і непокора, ритуали і традиції, велич імперії і щохвилинні вияви розпаду. Армійський фольклор, який впродовж десятиліть залишався у своїй основі незмінним незалежно від місця служби. У країні тюремної культури армія перетворилася на велетенський пом’якшений варіант зони з особливою романтикою і поетикою, зі власною естетикою і етикою. Через неї перейшли мільйони. І для більшості з тих мільйонів роки служби стали найбільшою пригодою у житті. Зрозуміло, що цю пригоду потрібно було зафіксувати. Так з’явилися дємбельські альбоми. Альбомами починали займатися у останнє півріччя дворічної служби. Стандарт того, як має виглядати суперальбом, був однаковим, незалежно від місця служби. Основою був звичайний альбом для фотографій, які продавалися у всіх канцтоварах, галантереях і спорткульттоварах. Передовсім його розшивали, щоби художньо обробити кожну сторінку. Картонні аркуші переважно фарбували чорним тушем. Зверху робилися накрапи – різні кольори гуаші накладалися на зубну щітку і так оббризкувалося сторінки. Вже тоді вклеювалося фотографії, дотримуючись хронології. Від початку служби – до кінця. Ці фотографії мали кілька обов’язкових жанрів. У парадці, у звільненні, на присязі, голий торс – це офіційні. Решта – півлегальні і нелегальні. З братанами, групові, зі зброєю (плюс голий торс). Ще одна тема – все, що пов’язано з дємбельськими ритуалами: 100 викладене ременями, нічні пиятики і вечері. Особісти часто шманали фотографії, шукаючи порушень режиму секретності. Тож недозволені знимки з фрагментами озброєння і обладнання вважалися особливим шиком. Альбоми робилися як персональна художня книжка. Між сторінками з фотографіями вкладалися прозорі листки з розмаїтими рисунками. Зверху його огорталося оксамитом (найчастіше з того, яким накривалося різноманітні трибуни і президії). Великі буквиці вирізалося з картону, їх накривалося золотистою фольгою. Окремими сторінками були назви розділів (адреси друзів, віршовані побажання, сторінка дівчини, котра чекає, сторінка міста, в якому служиш). Іноді майстерність просто зашкалювала – робилися бляшані кутики, чеканні букви і вензелі, шкіряні аплікації. Зшиваючи альбом, вмонтовували патрони і гвардійські значки. (А поруч – ендеерівські перебивачки з портретами дівчат, ліричні віршики, троянди, ялинки і конвалії, вирізані з вітальних відкриток). Ці шедеври вимагали наполегливої праці. Щоночі треба було щось робити. Найважливіше робилося власноруч, до допоміжних робіт припахувалося молодих художників і майстрів. Напівготові альбоми ретельно переховувалося. Іноді їх показово спалювали перед строєм. Цікаво, що найбільшу тягу до вироблення власного альбому мали найпростіші люди. Всілякі інтелігенти, блатні, відказники, дисиденти, пофігісти альбомів не робили. В падло, нафіг надо… В сучасній українській армії романтична традиція альбому, джерела якої сягають жанру російського дворянського альбому (у такі ще Пушкін і Лермонтов вписували вірші, епіграми і побажання), не те, щоби зникла, але дуже переродилася. Тепер найпопулярнішим слідом служби став так званий солдатський блокнот, куди вписують всілякі афоризми, віршики і анекдоти. Убогий час. Попса, коротка служба, обмежена географія, мобільні телефони, незграбні руки, відсутність державного героїчного міфу. Лише лиця вісімнадцятирічних хлопчиків, яким треба захищати мирний сон своїх дівчаток, залишаються такими самими.
Життя - гра. Задумана хреново, але графіка - шалена!
Грохочут платформы. Ползут зачехленные пушки. Тяжелое солнце склонилось в пустой березняк... Проснусь на разъезде. Услышу, как в щелях теплушки поет темнота и свистит азиатский сквозняк.
И сердце сожмется в предчувствии жизни и славы, как будто бы снова нам машут и машут вдогон под вскрики гармоник на станциях целой державы, откуда уходит на малых парах эшелон.
Дневальный в печурке шурует смолистым поленом. Над дальнею стрелкой горит семафора рубин – последняя искра в порядке Вселенной нетленном, когда засыпаешь, уткнувшись щекой в карабин...
Я в свій час виконував та називаємий інтернаціональний обовязок, тому армія для мене святе......
Поставте скибку хліба на стакан І голову схиліть в скорботі вічній За тих, кого убив Афганістан, Чиї він душі зранив і скалічив.
Щорічно 15 лютого, на Стрітення Господнє, слава богу ще держава вшановує учасників бойових дій на території інших держав. У цей день ми віддаємо шану тим солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий інтернаціональний обов’язок у горах Афганістану, пустелях Іраку та Єгипту, при врегулюванні конфлікту в Югославії та в інших вибухонебезпечних точках світу......................................
Життя - гра. Задумана хреново, але графіка - шалена!
Как сообщают информационные агентства, в Правительстве Украины ожидаются значительные перестановки. Самая лучшая мебель достанется Министерству Обороны.
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Додано (22-Лют-2009, 09:47) --------------------------------------------- Мужики ! Ну кому хочеться випити або побитися з тінню - вітаю з Днем Захисника Вітчизни. Здається, це словосполучення ввів Л.Д. Кучма - що було, те було.
Людей у погонах, які святкують - із професійним святом.
Вітаю вас із Днем захисника Вітчизни! Нехай ваші сила та мужність завжди живляться любов’ю та підтримкою близьких і рідних. І після будь-яких "баталій", які часто трапляються у повсякденному мирному житті, вдома на вас завжди чекає затишна гавань. Міцного здоров’я Вам, успіхів та надійного тилу! І нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого!
Я в свій час виконував та називаємий інтернаціональний обовязок, тому армія для мене святе......
Певну частину життя і власної душі віддав також. І мені, взводному, не треба було оглядатися назад. Бісило мене, хахла, єдине. Не в праві і не в змозі був подолати совкові дурощі, яких не треба було долати моїм пацанам. Та, це дуже окрема тема...
Я не боюсь умереть. Просто противно присутсвовать при этом...
Да спаси нас Бог! От ночных тревог! От подъема раннего! От крика дневального! От самоволок разных! От девок заразных! От учений тактических! От работ физических! От овса и перловки! От строевой подготовки! От пайки малого веса! От старшины балбеса! От утреннего развода! От командира взвода! Да превратил бы ты господи! Море Балтийское! В водку Российскую! А Море Азовское В пиво Жигулевское!!! Аминь!
Життя - гра. Задумана хреново, але графіка - шалена!
В нашій Батьківщині самі беззахисні - це його захисники ... Як показала практика, в них навіть електрику можна безкарно вимикати . Навіть в частинах, які знаходяться на бойовому чергуванні ...
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Отче наш – солдатский! Да спаси нас Бог! От ночных тревог! От подъема раннего! От крика дневального! От самоволок разных! От девок заразных! От учений тактических! От работ физических! От овса и перловки! От строевой подготовки! От пайки малого веса! От старшины балбеса! От утреннего развода! От командира взвода! Да превратил бы ты господи! Море Балтийское! В водку Российскую! А Море Азовское В пиво Жигулевское!!! Аминь!
Цей приклад стосується синків з таманської дивізії і, взагалі хлопчиків з волосаторукими папами і дядями. З мовсковського військового округу...
Роботу вконували інші. Справді воїнську роботу. І Ви все прекрасно розумієте. Не треба злитись. Проходили і пройти готові.
Сьогодні комітет ветеранів ЗСУ поздоровив з днем народження. Жаль тільки, що майже лишився можливостей допомогати колегам.
Вы сожалеете, что ушла в прошлое советская героическая мифология или что не возникла подобная украинская?
Особых усилий в подобном направлении не наблюдается. И, поверьте, довольно критический по продолжительности и прилежности, период. Или у меня национальнальный параноидальный синдром? Может иметь присутствие и такая ситуация...
Я не боюсь умереть. Просто противно присутсвовать при этом...
Пане РК-86, вам знайома така річ як дембельський альбом ? Це ісотрія служби кожного, оформлена в фотографіях і карикатурах на кальках з певною долею здорового гумору. Так от, подібна "молитва солдата" є майже в кожному альбомі. І що саме цікаве, з усих регіонів бувшого СССР ! І з сіл, і міст і з кишлаків і аулів ! Якщо в когось почуття гумору відсутнє, то це його проблеми, бо йому з цим жити.
Карл Маркс считал, что главный источник конфликтов между людьми - это классовые различия. Зигмунд Фрейд утверждал, что все проблемы происходят из различия полов. И тот, и другой, похоже, никогда подолгу не работали в одном кабинете с человеком, лишенным чувства юмора.
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Без портянок и еды. Армия пала жертвой в роковой войне с бюджетом
Не так давно украинская армия начала перестраиваться на новый, европейский, лад: тогдашний Министр обороны Анатолий Гриценко к осеннему призыву-2007 отменил для военнослужащих портянки и распорядился шить более качественное обмундирование. Прошло всего два года, и теперь Вооруженные Силы независимой Украины вынуждены решать гораздо более глобальные, прямо скажем, не бытовые, проблемы. Украинской армии "светит" если не вымирание, то переход на строгий сухой паек. Всему виной - заложенные в Госбюджете-2009 минимальные суммы на содержание армейцев. Если ситуация в ВСУ в ближайшее время не изменится, то может пострадать не только боеспособность нашей армии, но и защита национальной безопасности Украины. Тут
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Украинской армии "светит" если не вымирание, то переход на строгий сухой паек.
Статья только на русском яз., на укр. нет. Рекомендую пробежаться лишь по заголовкам статей на сайте. Вымираем, щас умрем, не совсем - так почти, ще не вмерла? - переходим на сухой паёк, всё ужасно, везде кошмар, проваливаемся в преисподнюю, конец света, столкновение с кометой, катастрофа, армагеддон, светопреставление, минимальные суммы в госбюджете, руки из жопы растут, у нас отсутствует мужское начало, нет "янь", у нас нет СТЕРЖНЯ, мы не являемся наследниками греко-римской цивилизации, где же сильные викинги-норвежцы? мы ни на что не способны, "придите и володейте нами", потому что настаёт песец, денег нет, все деньги сволочи украли, отдайте деньги! мы еще не умерли, но в песпективе умрем, будет еще хуже, гораздо хуже, и тогда точно все умрем на сухом пайке.
Уважаемые хохлы! Разорвите с советско-совковым прошлым и перестаньте сосать русскую сиську!
Пане Yanushevich, ну навіщо ж така паніка ? Недоліки і прорахунки треба не замовчувати , а тримати на виду. Щоб постійно мозолили очі. Тоді про них не будуть забувати, не будуть відкладати в довгий ящик, а будуть намагатися вирішити ці питання. І не потрібно ховати голову в пісок, підставляючи всим свій зад, не треба розписувати, як все прекрасно. Треба бачити реальні речі, і реально на них реагувати. Досить багато політиків хворіють тим, що розписують, як все добре, замовчуючи проблемні птання. Невже так краще ? Як Ви вважаєте ?
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
І не потрібно ховати голову в пісок, підставляючи всим свій зад,
Но и впадать в катастрофизм не надо. Который свойственен украинцам.
Я в Киев не могу съездить, где живет моя родственница. Потому что с утра до ночи будет одна сплошная жалоба на всё. Я не могу переносить их, украинских родственников, телефонные звонки. Потому что сразу спрашивают: "ну ты слышал, какой у нас кошмар?"
Уважаемые хохлы! Разорвите с советско-совковым прошлым и перестаньте сосать русскую сиську!
Я в Киев не могу съездить, где живет моя родственница. Потому что с утра до ночи будет одна сплошная жалоба на всё.
Пане Yanushevich, Ви ж доросла людина. Не варто міряти всих українців по одній людині. В усих народів є різні категорії людей. Так і в українців . Ми ж не святі. Та й далеко нам до святості, якщо чесно. Просто маємо те - що маємо. Тож і виходити потрібно саме з цього.
В одного пана була собака. Прийшли до нього гості, посідали за стіл. А собака, лежить на полу біля печі і зрідка виє . Гості й питають : В чому справа ? Чому вона виє ? - Розумієте, там, де вона лежить, з полу стирчить гвіздок. Але він мабуть ще не так їй муляє, щоб вона встала, й перейшла на друге місце. Ото вона й виє...
От так і люди. Кому ще не дуже муляє, той тільки жаліється. А кому це набридло, той піднімає дупу, і починає щось змінювати. Бо розуміє, якщо сам не зробиш, то ніхто нічого не зробить.
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Пане РК-86, вам знайома така річ як дембельський альбом ? Це ісотрія служби кожного, оформлена в фотографіях і карикатурах на кальках з певною долею здорового гумору. Так от, подібна "молитва солдата" є майже в кожному альбомі. І що саме цікаве, з усих регіонів бувшого СССР ! І з сіл, і міст і з кишлаків і аулів ! Якщо в когось почуття гумору відсутнє, то це його проблеми, бо йому з цим жити.
Знайома. Бо на строковій був старшиною роти. Ох і задовбали ж дембеля зі своїми "дембельськими" чемойданами... (каптенармуса). І 2-й відділ також. З фотографіями з альбому... Але мова про вірші. І про почуття гумору. Вони з гумором і (частково) універсальні для всих родів військ і умов служби. Але найбільше підходять саме до тих "вояк", на які я вказував. Саме про ЦЕ я і хотів підкреслити в своєму пості. БО: От самоволок разных! От девок заразных!
Не підходить. Коли навкруги в радіусі до 50 км. "дєвок" крім бібліотекаря частини не є. І населених пунктів. Звісно не завжди так було. Але коли населені пункти і були поряд, так існував наказ про заборону "увольнений личного состава для соблюдения режимных условий". Просто треба бути трохи поінформованішим про ті речі, про які збираєтеся висловити судження. А гумор різний. Для тих "вояк" з МВО, для Вас, для мене і тим більше для Lolik.
Я не боюсь умереть. Просто противно присутсвовать при этом...
Повідомлення овідредагував РК-86 - Понеділок, 20-Кв-2009, 00:04
Ох і задовбали ж дембеля зі своїми "дембельськими" чемойданами... (каптенармуса). І 2-й відділ також. З фотографіями з альбому...
Мені довелося служити на Уралі . Та тільки наш старшина допомагав зберегти дембельські альбоми, і сувеніри для домашніх. І його поважали. На відміну від інших козлів, які намагалися прогнутися перед начальством, лизнути йому задницю, і здати когось з дембелів. Звільненнь в нас за два роки не було ні одного. Тому добре знаю що таке самоволочка (до найбижчого села 30 км тайгою). А до ранку ж треба повернутися ...
Зачем мне идти в армию? Я там никого не знаю.
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Генштаб предупреждает 17.08.09 (12:32) Начальник Генерального штаба – Главнокомандующий Вооруженными силами Украины генерал армии Украины Сергей Кириченко заявляет, что армия уже почти исчерпала нынешний ресурс для обеспечения своих потребностей и эффективного выполнения задач. Об этом С. Кириченко заявил в интервью телеканалу «1+1». Комментируя факты массового отключения воинских объектов от энергоснабжения, начальник Генштаба отметил, что «это только начало проблемы». «Это только «цветочки», когда отключают парк воинской части, то мы находим вариант, как его охранять. Но когда отключают жилой городок, где живут жены военнослужащих, дети, это, конечно, вызывает возмущение. Пока это только возмущение жен, и не дай Бог, чтобы оно перешло в возмущение тех людей, которые каждый день имеют дело с оружием», – сказал С. Кириченко. Детальніше тут.
---------------------------- Письмо от друга из армии: "Нас тут учат убирать снег и варить картошку. Так что если враг нападет - мы ему дорогу расчистим и жрать приготовим".
Умное выражение лица, еще не признак ума ! цитата из фильма.
Бабай, Ми тут про нашу Армію, чи про тимчасових кириченків, які, може і першої вправи не виконували. Тут тільки слово "ганьба" і підходить. Маючи честь, обов"язок і маючи совість... Без інших застережень... Потім хай розберуться диванні партії...
Я не боюсь умереть. Просто противно присутсвовать при этом...
Повідомлення овідредагував РК-86 - Четвер, 20-Серп-2009, 22:36