ЛохвицяСубота, 20-Січ-2018, 10:23
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 30 з 37«1228293031323637»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » мова і язык (Свои версии)
мова і язык
YanushevichДата: Середа, 02-Жов-2013, 13:08 | Сообщение # 436
Генерал-полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 1008
Награды: 5
Репутация: 4
Статус: Offline
Что еще за нация такая "славяне"? Нет такой! Есть народы славянской языковой группы. Половина этих народов пользуется латинским алфавитом.

Уважаемые хохлы! Разорвите с советско-совковым прошлым и перестаньте сосать русскую сиську!
 
ObersДата: Середа, 02-Жов-2013, 14:53 | Сообщение # 437
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата (Yanushevich)
Что еще за нация такая "славяне"? Нет такой! Есть народы славянской языковой группы. Половина этих народов пользуется латинским алфавитом.

Частина цих народів крім мовної (з різними абетками письма до того ж, як Ви справедливо зауважили) і якоїсь, достатньо умовної, або навіть надто умовної, культурної спорідненості, не мають фактично більше жодних інших, насамперед кровноспоріднених, звязків (етнокомпонента болгар і бєларусів, скажімо, це як різні полюси планети) між собою, не кажучи вже про цивілізаційну подібність/відмінність. Навіть релігійно це мусульмани, християни-католики, християни-православні. Тож чи можна говорити про хоч якусь "єдність" поляків, болгар, чехів, сербів, росіян? У них різні звичаї, кухня, віра, одяг, ментальність, це - різні народи, які мають менше спільних рис, ніж характерних відмінностей.

"Панславізм", "славянська єдність"  - категорія суто фольклорна. А ще спекулятивна, політтехнологічна, піднесена до рангу релігії, такий собі останній бастіон захисників "Рускаго Міра" - шановний "рус" як раз цим і "страждає".


 
русДата: Середа, 30-Жов-2013, 19:21 | Сообщение # 438
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
Дурга Прасад Шастри, индийский санскритолог с мировым именем, при посещении русского города Вологды обнаружил, что переводчик ему не
требуется: древняя форма санскрита оказалась практически тождественна
современному северорусскому диалекту, ...санскрит оказался лишь
видоизменением языка, которым он овладел, странствуя по весям Бореи

http://www.youtube.com/watch?v=ypYE5kw7bRs&list=PL573D9ABCE5F50ACD
Тайна Древнего ПраЯзыка Словян_прошлое РУСов
 
tolik286Дата: Четвер, 31-Жов-2013, 20:32 | Сообщение # 439
Генерал-лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 648
Награды: 3
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата рус ()
Тайна Древнего ПраЯзыка Словян_прошлое РУСов
розкажіть, краще, чому в росіян по дві "сс" в словах
 
YanushevichДата: Четвер, 31-Жов-2013, 21:48 | Сообщение # 440
Генерал-полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 1008
Награды: 5
Репутация: 4
Статус: Offline
Да мы все на санскрите балакаем, чего там!

Уважаемые хохлы! Разорвите с советско-совковым прошлым и перестаньте сосать русскую сиську!
 
ObersДата: П'ятниця, 01-Лис-2013, 19:48 | Сообщение # 441
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Вся індо-європейська мовна група споріднена санскриту, тобто всі мови Європи, за винятком баскської, мають санскритські паралелі, а литовська мова взагалі дуже до нього близька - вона визнана вченими (вченими, а не казкарями) найбільш архаїчною з на сьогоднішній день використовуваних індоєвропейських мов і найбільш близькою до санскриту. 

Деякі вчені (вчені, а не казкарі!) зокрема вважають, що балтійські і слов'янські мови розвинулися з одного індоєвропейського діалекту, стверджуючи, таким чином, існування окремої проміжної балто-слов'янської прамови. Тому й не дивиною виглядає така схожість/подібність "словянських" (лапки тут поставлені зумисно) російської і української до санскриту, яка вводить в оману невігласів.


 
ObersДата: Четвер, 05-Гр-2013, 15:18 | Сообщение # 442
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline


 
русДата: Четвер, 05-Гр-2013, 17:56 | Сообщение # 443
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата Obers ()
балтійські
Балійські то які, лютичів та венедів (до речі слов'ян)?
 
русДата: Четвер, 05-Гр-2013, 18:01 | Сообщение # 444
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата tolik286 ()
розкажіть, краще, чому в росіян по дві "сс" в словах
Кажуть що була приставка Без а потім підмінили на бес, це до речі схоже й на відео Obers. Спочатку було одно а потім . . .  Так скільки за 1000 років міняли мову.
 
ObersДата: Четвер, 05-Гр-2013, 18:10 | Сообщение # 445
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата рус ()
Балійські то які, лютичів та венедів (до речі слов'ян)?

"Балтійські", то литовський і латишський.


 
ObersДата: Четвер, 05-Гр-2013, 18:12 | Сообщение # 446
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата рус ()
Кажуть що була приставка Без а потім підмінили на бес, це до речі схоже й на відео Obers. Спочатку було одно а потім . . .  Так скільки за 1000 років міняли мову.

При чому тут "руССкий" до "без"/"бес"? Якщо я правильно розумію, то звідки взагалі в цій мові взялося стільки подвоєнь - це масове явище для російської мови.


 
ObersДата: Четвер, 05-Гр-2013, 18:22 | Сообщение # 447
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
...Упродовж останніх 100-150 років повільно, але невпинно відбувається процес звільнення від дублювання приголосних у написанні запози­чених слів. Це можна вважати одним із проявів загальної тенденції, яка діє в усіх слов'янських мовах по відношенню до запозичених слів несло­в'янського походження...

http://archive.nbuv.gov.ua/portal...._lm.pdf 

Завважу, в усіх слов'янських мовах...окрім російської. 

То мабуть же вона не "зовсім" і слов`янська?


 
русДата: Четвер, 05-Гр-2013, 18:58 | Сообщение # 448
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
Цитата Obers ()
"Балтійські", то литовський і латишський.
А як би море називали Венедське, як раніше? То як би називалась
група мов включаючи латвійську і литовську ?
 
ObersДата: П'ятниця, 13-Гр-2013, 17:45 | Сообщение # 449
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
Їхали хозари із Дону додому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Підманули Галю забрали з собою.

Поїдемо з нами, з бравими жидами,
Краще тобі буде, як в рідної мами.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Краще тобі буде, як в рідної мами".

Везли, везли Галю темними лісами,
Прив`язали Галю до сосни косами.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Прив`язали Галю до сосни косами.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну від гори до низу.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну від гори до низу.

Горить-горить сосна, горить i палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:

"Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,
Ой хто дочок має, нехай научає."
Ой ти Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.

А хто дочок має, нехай научає -
З хтивими жидами гулять не пускає.
Ой ти Галю, Галю молодая,
З хтивими жидами гулять не пускає".

Обізвався козак: "Я в полі ночую.
Я твій голосочок здалеку почую.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалеку почую".

Наздогнав у лузі, ворогів пархатих,
Жидів порубав він, від чола до п`ятів.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Жидів порубав він, від чола до п`ятів.


*************************************



ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ПІСНІ - „ЇХАЛИ ХОЗАРИ”!

Їхали Хозари із торгу з розбою.
Підманули Галю забрали з собою.
Дівчинонько гарна, поїхали з нами.
Краще тобі буде як в рідної мами.
Галя согласилась, на віз почепилась.
Та й повезли Галю темними лісами.
Стали спочивати в темному ярочку.
Там і оганьбили українську дочку.
Прив’язали Галю до сосни косами.
Підпалили сосну. Поїхали сами.
Кричить Галя криком, кричить репетує:
„А хто в лісі чує, нехай порятує!”
Кричить Галя криком, кричить, промовляє:
„А хто дочок має, нехай научає.
А хто дочок має нехай научає,
із людьми чужими у ліс не пускає.
Навчіть батьку й мати із ким дочкам знатись,
а кого здалека треба обминати!”


Це було десь у 1939 – 40 році перед війною. На Київщині був огляд художньої самодіяльності і, здається, чи з Таращі, чи із Білоцерківського району був хор. Хор виконав натурально оці слова.
Після закінчення огляду односельчани не взнали де вони й ділися.

Автора пісні я не можу сказати, але цей варіант я почула від свого діда Гармаша Трохима Микитовича, 1879 р. н. Він козак із діда-прадіда. Хоч козацтва вже тоді не було, але у нього навіть довідка була, що він належить до Козацького війська Запорозького. Діди підтримували ту пам’ять і традицію.

- Видно хозари дуже в’їлися під шкіру нашим людям.
- Справа в тому, що хозарами почали називати всіх зайд. Не обов’язково це отой Каганат Хозарський, а всі зайди, наїзники, окупанти.


Ви ж послухайте. То ж співають її у спотвореному вигляді. Навіть у Максима Рильського є книжечка „Вечірні розмови”, де він теж розбирає цю пісню, що козаки не можуть дівчину зганьбити, образити. Козаки – захисники. Але він не подає справжніх слів, бо не міг би надрукувати. Він просто каже, що пісня перекручена, спотворена і що це не козаки. Він каже, що це дума про дівчину, яка од татар врятувала село. Підманула їх, завела у ліс, де в трясовині потопились вони, і за те, ті хто врятувалися, прив’язали її до сосни косами. Це Рильський так пояснював. Може і це було, а потім воно склалося в одну пісню.

Дід мій казав, що усіх зайд почали називати хозарами. Це якраз була пісня моралістичного характеру, яку співали на всіх вечірках, щоб дівчата прислухалися. Ви ж послухайте: „Їхали Хозари із торгу з розбою.” Це ж ті, хто торгує, хто й досі у нас на шиї, ті хто мають гроші і обманюють наших дівчат, Шуфричі, Табачники. На кінці: „Навчіть батько й мати із ким дочкам знатись, а кого здалека треба обминати.” Щоби дівчата прислухалися і не лестились на це.©

Сильно : Це якраз була пісня моралістичного характеру, яку співали на всіх вечірках, щоб дівчата прислухалися.

************************

Хто ж таки їхав із Дону додому?

“Козаки почули, до лісу майнули
- жидів порубали, Галю врятували.”

Де в Україні не співають пісень? Не знайдено такого місця. І в співучого нашого народу особлива тема - козацтво, відоме своєю сміливістю, мужністю, лицарськими чеснотами. Але...

Вслухаймося у текст пісні "Їхали козаки", яку в 1936-му "повернув українському народові із забуття" московський краснознамьонний хор красной арміі. Останнє видання цього тексту: Київ, 1993, "Музична Україна" 4707, Збірник пісень; упорядник - Поріцька О. А., "Як засядем, браття, коло чари", с. 252. Отже, читаємо: "Їхали козаки із Дону додому, Підманули Галю, взяли із собою. Ой ти Галю, Галю молодая, Лучче тобі буде, як в рідної мами".

Зазначимо, що наш народ віками шліфував кожен наголос, кожну риму, складаючи пісні. А тут з першого ж куплету проглядає невправність як технічна, так і смислова. Далі ж козаки в пісні показані не лицарями, а лиходіями, що поводяться з бідолашною Галею, як татари-людолови:

Везли, везли Галю крутими горами,
Крутими горами, темними лісами...
Прив'язали Галю до сосни косами.
Підпалили сосну ізгори донизу.

Сосна горить, а Галя говорить:
"Ой, хто цеє чує, нехай порятує".


Тут уже не тільки рими, а й складів не вистачає для збереження ритму мелодії й злагоди співу. Та облишмо, бо далі: "Обізвався козак: - Я в полі ночую, Я твій голосочок далеко почую". Почув козак! Облишмо наголоси! Чи є козак, який би кинув дівчину напризволяще, не порятував би її від нападників? А що ж у пісні? Гидко цитувати той текст хору імені Алєксандрова, чи не Л. Первомайським писаний (редагований), що знаходив "народні пісні про сокола Леніна", та для повної картини мушу подати увесь той бруд, кинутий в обличчя козацтву, що з дому свого - Дону їхало невідомо до якого дому:

Каже другий: - Я в полі пахаю,
Ой хто дочок має, нехай научає,
Ой хто дочок має, нехай научає.
Нехай на досвітки гулять не пускає
.

Чи є хоч один українець, який би землю не орав, а пахав? З чийого лексикону словечко "пахаю", здогадатися неважко. А з останніх рядків виглядає лукавий мораліст, який "піклується" про цноту козацьких наречених і дочок роду нашого. Та козаки самі за себе могли постояти і на вечорницях, і на досвітках - берегти честь дівочу й дати відсіч усяким нахабам.

Може, й не винна упорядниця, що знайшла для збірника пісень такий текст. Не було під рукою іншого. А чи існував інший текст? Так, існував. За справжній зміст цієї пісні далекий родич нашої сім'ї дядько Гордій потрапив до одного з концентраційних таборів, збудованих у Києві за наказом Лєніна. Концтабори призначалися для "антисемітів"... Це окрема тема. А зараз про пісню. Ось як склав її народ і як співав її знищений чекістами-сіоністами дядько Гордій:

Їхали хозари із Дону додому,
Умовляли Галю їхати з собою:

"Ой ти, Галю, Галю молодая",
Умовляли Галю їхати з собою.

"Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі,
Будеш жить получше, чем у родной мами".

Не слухає батька Галя молодая,
До жидів на воза весело сідає.

Ті ж повезли Галю курними шляхами,
Крутими ярами, темними лісами.

Розтинали Галю масними руками,
Прив'язали бідну до сосни косами.

Попід ноги Галі накидали хмизу,
Запалили сосну ізверху донизу.

Сосна догоряє, Галя промовляє:
"Ой хто мене чує, нехай порятує".

Козаки почули, до лісу майнули -
Жидів порубали, Галю врятували.

Ой хто дочок має, нехай научає
З хтивими жидами шляхом не пускає.


Рядок "Ой ти, Галю, Галю молодая" є приспівом перед повторенням кожного другого рядка куплету.

У цьому тексті були ще куплети, які, за нашим українським звичаєм, не співали, коли за столом були діти. У них йшлося про всі тортури над Галею та її опір злодіям. Я лише раз чув їх і, на жаль, не запам'ятав. Батько останній раз проспівав цю пісню, почувши спотворений текст, і заборонив нам співати її, пом'янувши дядька Гордія, якого не врятувало посилання на те, що так співає народ. Чекіст Ося Лівшиць сказав, що за такі пісні ЧК "пєрєстрєляєт вєсь етот народ".

Пісні про козаків, як і саме козацтво, нищилися комуністичним режимом особливо ретельно. Щоб і духу козацького на цій землі не лишилося. Лише в 1936 році, коли деякі активісти-чекісти, серед них і О. Лівшиць, були самі загнані в енкаведистські підвали на заслужену собачу смерть, а слово "козак" перестало вживатися владою як синонім слова "контра", разом з піснями, переробленими "народними поетами" на новий лад, відредаговану пісню під назвою "Їхали козаки" було "повернено" українцям краснознамьонним хором Москви.

Дуже прикро, що деякі сучасні виконавці народних пісень включають цю, перероблену нашими ворогами пісню, до свого репертуару, не замислюючись над огидним змістом. Чим, безперечно, тішать тих, чиї далекі предки їздили із Дону додому, підманюючи й обезчещуючи по дорозі недосвідчених дівчат.

http://aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1008

*****************


 
ObersДата: П'ятниця, 13-Гр-2013, 18:05 | Сообщение # 450
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2907
Награды: 10
Репутация: 5
Статус: Offline
До теми :

Все знают знаменитую поговорку "моя хата з краю, ничого нэ знаю". На самом деле это старая козацкая поговорка, и звучит она так : "моя хата з краю, першим ворога зустрічаю". Вот так, совсем немного подкорректировав форму, поменялся и смысл, наполнение - из боевого, сильного духом народа сделано обычное пассивное "быдло", посмешище.

Это старая козацкая поговорка людей смелых, живущих в постоянной опасности, героев защитников земли своей, пограничников. И никаким голодомором и мовнюковыми законопроэктами из нас эту кровь буйную, молодецкую не вытравить!

Цитата
Изба моя съ краю, ничего не знаю — вотъ девизъ каждаго Молчалина. 
Салтыковъ. Г-да Молчалины. 1.
Ср. Много говорятъ, много ... Я что? конечно: моя изба съ краю, ничего не знаю.
Писемскій. Тысяча душъ. 2, 8.
Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Русская мысль и речь. Свое и чужое. Опыт русской фразеологии. Сборник образных слов и иносказаний. Т.Т. 1—2. Ходячие и меткие слова. Сборник русских и иностранных цитат, пословиц, поговорок, пословичных выражений и отдельных слов. СПб., тип. Ак. наук.. М. И. Михельсон. 1896—1912.


Цитата
ИЗБА...
...Моя изба с краю, я ничего не знаю.
Толковый словарь живаго великорускаго языка, В.Даль
http://slovardalya.ru/description/izba/10919
 

В том смысле и в том звучании к которому мы "привыкли" - это русская поговорка. Аналог : "Мое дело сторона", "Не наш колокол, хоть его об угол" - т.е подобные поговорки, обозначающие безразличие, всё равно, всё едино, до лампочки, ни тепло ни холодно, по херу, по барабану, моё дело маленькое, и т.д. и т.п. характерны именно для русских, это выражение их этнохарактера.

Козацкий вариант гласит о совершенно ином мировосприятии и характере, характере воина-пограничника, который всегда живёт в условиях приближённых к боевым, в обстоятельствах фактически постоянных, непрекращающихся боевых действий. Безразличие в таких условиях смерти подобно - это аксиома, а взаимовыручка, воинское братерство, наоборот - единственный способ выживания. Потому и гласит козацкая поговорка "Моя хата з краю - першим ворога стричаю", т.е буквально, живущий на околице села, зимовника, слободы призывает товарищей быть всегда начеку и мчаться на помощь по первому призыву первого вступившего в бой, например с татарами, жителя дома на околице.

Одной из основных особенностей русского характера, ментальности является как раз "безразличие, пренебрежение", выраженное в огромном количестве пословиц и поговорок на эту тему (т.е поговорки, обозначающие собственно безразличие как нац. черту характера) :

 
Цитата
"Мое дело сторона", "Не наш колокол, хоть его об угол", "Не наше дѣло, насъ не касается", "Не наше дѣло, попово", "Не нашего попа, чужого", "Не нашу тысячу рубятъ", Ебал я ваши именины; Ебал я эти щи; А я ебать хотел этот воскресник, А нам татарам поебать, "нам, татарам, всё равно: что наступать - бежать, что отступать - бежать", "Моё дело маленькое", "После нас хоть потоп", "Все едино, что хлеб, что мякина" - всё равно, всё едино, по херу, по барабану, до лампочки, все трын-трава, до лампады, до фени, до фонаря, как с гуся вода, мое дело сторона, наплевать, начихать, не все ли равно, ни жарко ни холодно, ни тепло ни холодно, ни холодно ни жарко, один хрен, один черт, плевать ему с высокого дерева, плевать хотел, по барабану, хоть трава не расти, что в лоб что по лбу,что с горы, что под гору, что так, что эдак и т.д. и т.п.


Чисто масковский принцип, но не украинский (!) - это отлично видно на примере русской пословицы "Изба моя скраю, ничего не знаю" и её украинского "антипода" : "Моя хата з краю - першим ворога стричаю".

Цитата :
Цитата
"Выражение «моя хата скраю» украинцев не защитит". Раньше эта поговорка носила совершенно другой смысл. «Скраю» - означало «первый», «отчаянный» и характеризовало сильных людей, которые первыми принимали бой на окраинах поселка, города. Защищали его от набегов противника. Сегодня это уже «исконное» выражение украинцев преисполнено негатива и веьсма актуально в связи с недавними событиями в Украине. Когда «бунтовали» предприниматели, стараясь уберечь себя от антинародного Налогового кодекса, они были одиноки. Весь «непредпринимательский» народ тихонечко наблюдал. Что ж... этот «одноосибный» менталитет украинцев скоро пройдет испытание и будет изменен. Уже не в первый раз поможет правительство и... реформы.©

Моя хата з краю - перший ворога стрічаю

Цитата
Наша влада – пряме віддзеркалення постгеноцидного суспільства.

...Будь-який народ відбиває власні ментальні цінності у своїх прислів'ях. Тут показовим може бути скорочений постгеноцидними українцями варіант такого відомого ще з козацьких часів вислову, як «Моя хата з краю - перший ворога стрічаю». Погодьтеся, що без своєї другої частини це прислів'я перетворюється за змістом на свою повну протилежність. Але сама ця куца та гидка за змістом його редакція є настільки панівною в сучасній Україні, що про її початковий варіант ми дізналися лише нещодавно від фахівців із філології та історії...

Ірина Магрицька - кандидат філологічних наук, доцент Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, журналіст, громадський діяч
http://www.anti-crime.org/articles.php?ni=30809&print
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24526025.html


 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » мова і язык (Свои версии)
Сторінка 30 з 37«1228293031323637»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2018