мова і язык - Сторінка 20 - Форум міста Лохвиця
ЛохвицяПонеділок, 01-Вер-2014, 15:35
ЛОХВИЦЯ
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 20 з 36«1218192021223536»
Модератор форуму: Stepan, Бабай, Obers 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » мова і язык (Свои версии)
мова і язык
ObersДата: Вівторок, 18-Вер-2012, 13:00 | Сообщение # 286
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2525
Награды: 4
Репутация: 3
Статус: Offline
Quote
Українці і росіяни: расова історія

...Українці є в цілому одноріднішим народом, адже окремі групи, які мають відмінності між собою, не є чисельними порівняно з основним типом...

Cвятослав Лютий
http://www.haidamaka.org.ua/0044.html
Результаты исследований показывают что у украинцев по сравнению с русскими больший размер черепа,и,соответственно,больший объём головного мозга.Так же украинцы больше ростом,имеют больший головной и меньший лицевой показатель что выявляет особую близость к белорусам и прибалтам,а русских к фино-уграм.Особенно русских от украинцев отличает значительно больший носовой показатель-у них короткий и широкий нос,широкие ноздри,плоские носы с вогнутой спинкою,плоское лицо,выступающая верхняя губа,больший губолицевой показатель и интенсивно развита складка верхнего века,что так же указывает на монголоидную примесь,а так же менее интенсивный рост бороды и волос на груди.Меньший объём грудной клетки указывает на слабое физическое развитие русских,а высокая частота генов типа "В" в крови характерна для монголоидных популяций


Додано (18-Вер-2012, 09:32)
---------------------------------------------
Quote
Антропологічний склад українського народу



...Слід мати на увазі, що між усіма антропологічними областями немає різких відмінностей: вони досить близькі до центральноукраїнської області, яка охоплює переважну більшість територіальних груп українського народу (понад 75 % сільської людності). Це, до речі, визнав і сам В. Дяченко — один із опонентів Ф. Вовка.

«Українці, — зауважував він, — загалом антропологічне менш різнорідні, ніж, наприклад, німці або італійці, південні і північні групи яких дуже відрізняються за антропологічним складом (пігментацією і рядом інших ознак)». Отже, Вовкова теза про відносну антропологічну однорідність українців, довкола котрої було зламано стільки списів, в основному витримала випробування часом. Це ж стосується і його висновків про основні напрямки антропологічних зв’язків українського народу...

Доктор історичних наук, професор-антрополог Сергій СЕГЕДА
http://litopys.org.ua/segeda/se03.htm


Додано (18-Вер-2012, 09:37)
---------------------------------------------
Quote
Происхождение украинцев по данным современной этнологии.

Леонид Зализняк.

...Главной преградой на пути утверждения правдивой версии происхождения украинцев, которая бы базировалась не на любительских фантазиях или политических спекуляциях, а на научных фактах и аргументах, является ее чрезмерная политизация. Ведь проблема этногенеза восточных славян непосредственно касается острого политического вопроса легитимности присоединения украинцев и белорусов с их этническими землями к Российской империи.

Однако, несмотря на имперские спекуляции и периодические политические репрессии, украинские ученые в течение последних двух веков развивают научно обоснованную раннесредневековую концепцию происхождения украинцев. К этому тяжелому труду в условиях перманентного идеологического, а порой — и полицейского давления присоединились несколько поколений известных украинских историков, этнологов, языковедов, археологов, антропологов. Среди них М.Максимович, Н.Костомаров, В.Антонович, М.Драгоманов, М.Дашкевич. В начале ХХ в. раннесредневековая версия украиногенеза была сформулирована в общих чертах М.Грушевским. Украинцы, по его версии, происходили от племен антов, проживавших в лесостепях Украины в V—VI вв. Ученый счи­тал, что «Ки­евское государство, право, культура были творением украинско-русской народности», передавшей свою этническую традицию через Владимиро-Волынский и казацкий исторические периоды современным украинцам...

http://zn.ua/SOCIETY....59.html

Quote
Украинцы: откуда мы и наш язык.

Происхождение украинского и русского языков: мифы и историческая правда.

Григорий ПИВТОРАК, академик НАН Украины, доктор филологических наук, профессор, заведующий Отделом общеславистической проблематики и восточнославянских языков Института языковедения им. А. Потебни НАН Украины.
http://www.day.kiev.ua/210261


Додано (18-Вер-2012, 09:39)
---------------------------------------------
Quote
Григорій Петрович ПІВТОРАК

ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ, РОСІЯН, БІЛОРУСІВ ТА ЇХНІХ МОВ

Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски»
Затверджено до друку вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Рецензенти: Член-кореспондент. НАН України, доктор філологічних наук, професор О. Б. Ткаченко; доктор філологічних наук, професор В. В. Жайворонок; доктор філологічних наук, професор Ю. О. Карпенко; доктор філологічних наук, професор І. Г. Матвіяс.

http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt.htm


Додано (18-Вер-2012, 09:45)
---------------------------------------------
Quote (рус)
Приклад для разнообразія так би мовити http://www.youtube.com/watch?v=0m2FhfnupHs


Quote
Новгородская Русь по берестяным грамотам.

Лекция Андрея Зализняка.

Если вы на карте посмотрите границу между Московской Русью и Литовской Русью XV в., то она будет очень похожа на границу между Россией с одной стороны и Белоруссией, Украиной – с другой. Эта линия проходила немного восточнее, но очень незначительно. Это на старой территории перекроило древнее членение и создало три новых языка, вовсе не так, каким было древнее деление.

Так что великорусский язык, как выяснилось, – это вещь новая, которую позволило увидеть именно открытие берестяных грамот...

...Современный наш русский литературный язык, как теперь на основании берестяных грамот вполне точно устанавливается, представляет собой продукт соединения двух старых диалектных традиций, которые я назвал . Более того, по тому, как мы с вами говорим, сейчас лингвист может практически про каждую черту нашей с вами речи (по крайней мере, про некоторые важные черты морфологии или фонетики, черт слишком много) сказать, она восточно-центрального происхождения, грубо говоря, ростово-суздальского или, грубо говоря, новгородского. И наши руке, ноге, на сохе и пр. – это новгородское наследие.

...Это не что иное, как прямое наследование того, как говорили на Северо-Западе. Почему? Потому что на территории, где мы с вами находимся, на Московской, говорили руце, нозе, сосе и т.д. — совершенно так же, как в Киеве. А если вы возьмете украинский язык, там это прекрасно сохранилось, там будет на руци, на нози – до сих пор. И ровно так же было в районе Ростова, Суздаля, Москвы. Но в этом пункте соединение, конвергенция этих двух диалектов привела к победе новгородского элемента, поэтому мы с вами говорим на руке, на ноге, а не на руце, на нозе. Заметьте, этим русский язык отличается от всех славянских языков. Во всех славянских языках здесь будет -ц-, по-украински, по-белорусски, по-польски, по-чешски, по-сербски – решительно везде. Только новгородский диалект отличался в этом отношении, не имел этого -ц- по причинам своей собственной фонетической истории, в которую я не вдавался, и которую мы с вами унаследовали. И русский язык в этом отношении является его наследником.
http://www.polit.ru/article/2006/11/30/zalizniak/

Зализняк Андрей Анатольевич является крупнейшим специалистом в области лингвистики (действительный член (академик) Российской академии наук по Секции литературы и языка Отделения истории и филологии (1997), доктор филологических наук). Зализняк заявляет, что русский язык "вещь новая", и сложился на основе "двух СТАРЫХ диалектных традиций". Одна из этих традиций южная (условно протоукраинская), вторая северная (условно протопольская). Иніми словами украинский являет собой тот самый юго-западный "диалект" общеславянского ("общерусского", говоря условно, или протославянского, говоря буквально), его "независимое" развитие, а русский позднюю смесь "диалектов".

Додано (18-Вер-2012, 09:49)
---------------------------------------------
рус, а знаєте як Даль тлумачить слово "РУС"?

РУС - м. сказочное чудовище днепровских порогов.

Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.
http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/350226

smile

Додано (18-Вер-2012, 09:56)
---------------------------------------------
Quote (рус)
Як приклад нашої древньої мови то можна почути читання Велесової книги в Акі 7-3 14 хвилина фільма "Игры Богов" С. Стрижака. Своїми вухами послухайте здравомислячі українці чи росіяни і зробіть висновки на яку більше мову була схожа наша мова раніше 2тис. років тому. На мій погляд той хто знає російську і українську мову то зрозуміє більшість слів, а хто обділений знаннями однієї із мов то . . . .


http://sokrytoe.com/nauchno....my.html

послухав, своїми вухами...

http://www.youtube.com/watch?v=UWJGtLfzq1I&feature=relmfu

Тут з перших секунд. На мій погляд з російською подібність фактично відсутня. Архаїчна українська мова. ИМХО.

Додано (18-Вер-2012, 10:03)
---------------------------------------------
Quote
© Іван Ющук, кандидат філологічних наук, професор

12 фактів про давність української мови

Рідна та мова, яка вироблена рідним народом на його споконвічній землі і пристосована саме до його умов існування, до його менталітету, до його способу думання. Вона є рідною не тільки для всього народу, а й для кожного окремого індивіда, що належить до цього народу, незалежно від того, з якою мовою йому довелося зіткнутися при появі на світ. Рідна мова ― це мова предків і рідної землі.
http://sd.org.ua/news.php?id=9892


Додано (18-Вер-2012, 10:07)
---------------------------------------------
Quote
Мова – Божий феномен та кров нації
Наталя Мандзюк

"Людина байдужа до рідної мови – дикун".
Костянтин Паустовський

Українці та українська мова. Два різних, до болю, світи і тільки в деяких точках дотичні. І сумно стає, і прикро, що у цей день мусимо ходити "у народ", знову ж таки народ – український – і доводити йому, яка ж чудова наша мова, які обов'язки кожного перед рідною мовою, яку давню історію вона має та, водночас, – яку трагічну.

Почнімо з безсмертного і величного. У Східної Європи виникла зв'язна проукраїнська мова. Результат: 600 тисяч слів та 500 народних пісень – це скарб, що дорівнює вартості життя. Українська мова за мелодійністю і милозвучністю посіла друге місце у світі після італійської! (російська – сьоме).

Тому, за її архаїчність і силу слова – зброї, маємо те, що маємо – її бояться та знищують століттями по сьогоднішній день.
http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/025543/

Додано (18-Вер-2012, 10:11)
---------------------------------------------

Quote
Сергій КОВАЛЬ
ЧИЯ МОВА ВТОРИННА І ПАРОДІЙНА
Чернівці
Зелена Буковина
2006

"І казали вони на мале – се велике, а справді велике намагалися зневажити та упослідити..."
"Пізнайте правду, і правда визволить вас...".


Від частого повторення брехня не стає правдою, однак усе більше тих, хто не вміє чи не бажає логічно мислити, проявляють готовність повірити в неї. Спрацьовує не логіка, спрацьовує стереотип мислення: "Якщо стільки відомих і шанованих людей так довго повторюють це твердження і, напевно, вірять у його істинність, то не може ж воно бути суцільною вигадкою. Хай не все, але хоча б якась доля істини в ньому мусить бути присутня...".

Щось подібне сталося з не одне десятиліття пропагованими московською імперією міфами про "вєлічіє і могущєство руского язика" ("ВМРЯ"), про "вєлікого Леніна", котрий "на ньом газгава-гівал". Ну і нехай собі тішаться московити тією "величчю", як дурень цвяшком. Нам, українцям, у своїй незалежній державі що до того?

У тім то й річ, що вигаданий колись для ідеологічного виправдання уярмлення та тотальної русифікації пригарбаних Москвою народів міф продовжує руйнувати свідомість пересічного українця й сьогодні, а його адепти перейшли до ще більш нахабних і провокативних форм пропаганди.

І сьогодні не лише десь там, у Москві, Твері, в наших-таки Сімферополі, Донецьку, Луганську в російськомовних українофобських виданнях можна надибати твердження на кшталт: "Ніякої української мови немає...", "Українська мова – то зіпсований полонізмами "русcкій язик..." і т.ін.
http://www.ukrlife.org/main/prosvita/koval.html

Додано (18-Вер-2012, 10:12)
---------------------------------------------

Quote
Василь Триліс,
НДІ Українознавства

Чия мова краща
(а хіба можна порівнювати?)
http://www.freewebs.com/propovidi/dopysy/trylis3.htm

Додано (18-Вер-2012, 10:15)
---------------------------------------------

Quote
Украинский язык имеет более древнюю историю,чем русский.

В граффити княжьего Киева ХI-ХIII вв. фиксируем такие сугубо украинские грамматические признаки:
- звательный падеж существительных: владико, Стефане, голово;
- окончание «у» в родительном падеже единственного числа мужского рода: спору (з того спору);
- форму глаголов без «т»: пече;
- глаголы прошедшего времени, заканчивающиеся на «в»: писав, ходив, молив;
- глаголы с окончанием «-ты»: долучиты, писаты, скончаты;
- мягкое «ц» в конце слов: чернець, (помилуй) Валерця, помоги Архипцю.
- прилагательные теряют на конце «я»: многопечальна, благодатніша.

Вот надпись XI в., которую читаем в книге историка Сергея Высоцкого, вынужденно изданной в брежневские времена на русском: «Мать, не желая ребенка, бежала прочь...». Фотооригинал удостоверяет: «Мати, не хотячи дитичя, біжя гет...»



«Живой» язык киевских граффити вполне уместно называть украинским образца раннего средневековья. Как делают, скажем, англичане. Хотя их «живой» язык обновился по меньшей мере на 50% после «turning point» - поворотной точки (в 1066 г.), как называют англичане приход норманнов.



Запад отходит от привычки смотреть на славянский мир глазами Москвы. В авторитетном «Словаре языков» Эндрю Долби (Dictionary of Languages. Andrew Dalby. Bloomsbury, 1999. London), где фигурируют старославянский (Old Slavonic), церковнословянский (Church Slavonic), об украинском языке написано черным по белому: «он имеет более длинную историю, чем русский» (Ukrainian has longer history than Russian). И о том, что Украина - «та территория, откуда праславянский язык (protoslavonic language) распространялся в частности и на север - в Беларусь и Новгород».
http://uainfo.censor.net.ua/news....iy.html

Додано (18-Вер-2012, 10:19)
---------------------------------------------

Quote
Ющук І.П.

Факт перший. Коли українську мову зіставляти
з найдавнішими індоєвропейськими мовами,
зокрема з латинською, впадає в очі її, так би
мовити, “архаїчність”, тобто наявність у ній
великої кількості прадавніх, індоєвропейських
елементів.

Фонетична система української мови, якість її
звуків напрочуд близькі до латинської (і, зауважимо,
до іспанської та італійської - її найближчих
спадкоємниць). В обох мовах майже однакова
система голосних звуків. І в латинській, і
в українській розрізняються звуки ґ і г (g i h):
в латинській genus “рід” (споріднене з нашим
жінка) і hostis “чужинець, ворог” (споріднене
з нашим гість). В обох мовах відбувається
чергування звуків у і в: лат. nauta “моряк” i navis
“корабель”, як наше наука і навчання.

В архаїчній, тобто найдавнішій латині було вісім
відмінків, у тому числі кличний і два місцеві.
В українській мові і всі ці відмінки, за винятком
одного місцевого, і в основному їхнє значення
збереглися. Навіть закінчення в деяких відмінках
ті самі. Наприклад, однакове закінчення виступає
в називному відмінку однини багатьох іменників
жіночого роду, як arena (арена), summa (сума)
в одній і другій мовах; у кличному відмінку
іменників чоловічого роду: Brute (Бруте) -
відомий латинський вислів “Et tu Brute contra me”
(І ти, Бруте, проти мене) майже зрозумілий і без
перекладу; такі самі закінчення в називному множини
мають іменники чоловічого роду: muri (мури),
numeri (номери); іменники середнього роду:
maria (моря), nomina (імена)...

Якщо ти українець… - К.-Херсон: "Просвіта", 2008.
http://prosvilib.ipsys.net/books/yushchuk/ukrainec.htm

Додано (18-Вер-2012, 13:00)
---------------------------------------------

Quote
МИХАЙЛО КРАСУСЬКИЙ. ДРЕВНОСТЬ МАЛОРОССИЙСКОГО ЯЗЫКА
http://intertraditionale.kabb.ru/viewtopic.php?f=24&t=198




Сообщение отредактировал Obers - Вівторок, 18-Вер-2012, 10:09
 
русДата: Середа, 19-Вер-2012, 07:54 | Сообщение # 287
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline


Quote (Obers)
рус, а знаєте як Даль тлумачить слово "РУС"? РУС - м. сказочное чудовище днепровских порогов.


Obers, а ви своєю головою думаєте чи повторюєте те що написано у 1800-тих. А до цього як раніше говорили гордо "Я РУС", не росіянин, українець а іменно Я РУС. А ще була РУСЬ. А складова імені Руслан. Зараз такі як ви нащадки забули своє коріння. Читайте Даля.
 
ObersДата: Середа, 19-Вер-2012, 10:17 | Сообщение # 288
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2525
Награды: 4
Репутация: 3
Статус: Offline
рус, шановний, я якраз думаю, а Ви мене засмучуєте тим, що, здається, не думаєте своєю головою. Перепрошую, але : чим Вам вже Даль не такий? Що з ним не так? Не по Чудінову й Носовському мислив? Це навіть не смішним вже стає...Я вказав Вам на цікавинку, намагався з гумором, не розумію...

Quote (рус)
А до цього як раніше говорили гордо "Я РУС", не росіянин, українець а іменно Я РУС.


Говорили - я РУСИН, а не "я РУС". Хто вам дурниці такі сказав? Російських розумників начитались? Вони й русичами себе називають, поетичною назвою русинів зі "Слова про поход Ігоря", іменем, яке лише там і вживане... Русь, руси в множині, русин, русинка в однині - це етнонім українців до недавних пір, я писав про це раніше :


Фрагмент етнолінгвістичної мапи Східної Європи з польського атласу 1927 року.
«Rusini» подана як єдина назва для українців.


Рус — князь, родоначальник, історико-епічний персонаж.



Лех, Чех и Рус

http://ru.wikipedia.org/wiki/Рус_ (значения)

РУС
? муж. сказочное чудовище днепровских порогов.

Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.

Синонимы: прародитель

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/350226

Додано (19-Вер-2012, 10:17)
---------------------------------------------
Название "Украина"- древнее казачье название своей родной земли. Оно
встречается во многих произведениях, берущих свое начало из казацкой
традиции. Так, в летописи ориентировочно 17 века "О проименовании
казаков
..."


http://www.stsl.ru/manuscr....97-0001

это название не только часто используется, но показывает очень трепетное
отношение казаков к нему.

Словосочетание "Мать- Украина" встречается там и в других казацких
источниках довольно часто, например:



"... и говоря им: чью кровь идуть разливать- не братии ли своей, их
же Едина породила мать Украина (мати Оукрайна - с большой буквы), по
ком воевать, по костелам ли, или по Церкви Божей; короне польской
подсобить хотят и за неволю мужеством заплатить, или Матери своей
Украине
(и мать, и Украина- с большой буквы)..."©

Украина-Оукраина - дифтонг 'оу' всегда читался как 'у' : Скоуфь – Скуфь, Роусь – Русь, Оукраїна – Україна.
Прикрепления: 2881701.jpg(155Kb)




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 19-Вер-2012, 13:49
 
русДата: Середа, 19-Вер-2012, 16:08 | Сообщение # 289
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
Пане Obers, ви цитуєте німця Даля. Вдумайтеся чи німці вчать німецьку мову по словнику українця (по національності). А всі ці наведені байки із кольоровими і не дуже фото то все те складено в період після 1750-го року або сфальсифіковано. А щодо термінів так на початку 90-х років при Кравчуку японська компанія КОДАК пред'являла претензії до України з приводу використання назви КОЗАК, яка має співзвучність. Отак і ви начитались байок від прозахідних талмудистів і словоблудів. Є рід і родові особливості людей які проживали на території Київської Русі, Білої Русі і т.д. Роди різняться між собою але вони Руси. Русини то видозмінена назва, але є відео про сучаних старовірів русинів у НЕТІ і вони знаходять спільну мову із старовірами Росії і т.д., так як не понтують про те у кого мова древніша чи інше, а мають спільні знання, Богів і віру. А щож робити з такими назвами як БО Руссія, П Руссія, що на території сучасної Німеччини. Я нів якому разі не принижую наше минуле, але ви направляєте наше минуле в якесь дуже особливе русло, дуже особливу ідентичність. А слов'яни називали територію де вони проживали по різному (наведено вище територію Німеччини) і що ж. Проживали слов'яни на території України, але це була частина великої імперії слов'ян із однією старою вірою однією культурою. Зараз змінили богів і стали всі особливими і гордими, тільки від цього не сильними.
А з ваших цитат і прикладів видно лише одно що українець краще, по вашому, був би схожий на німця чи на англійця але тільки не на росіянина. І на картах чомусь латиниця.

Додано (19-Вер-2012, 16:08)
---------------------------------------------
Для перечисления национальностей Даля нужен отдельный абзац. Отдельная статья: тут загадка почище. Оказывается, происходил этот кладезь, от датчан, и по происхождению был датчанином. Или, - возразят другие, - от немцев. Тут внесем справку. В XVIII веке, одну треть страны Дания, - заселяли немцы. И отец его был именно из них, звали его Иоганн Христиан Даль. Мать, - Мария Фрейтаг, - тоже иностранного рода племени. То есть, получается, стопроцентно нерусские люди. Чистокровные иностранцы! В жилах их текла кровь великих – «Дойч». Ну а у их сына, забурлила русская кровь. Да еще как!.. Сын стал русским. Русским писателем - Владимиром Ивановичем.

Отакий руський і його словник пане Obers.

З приводу наведених вами карт, так навіть на них є назва Тартарія. Була Велика Тартарія, мала Тартарія, Московська Тартарія і т.д. Тарх і Тара Боги покровителі слов'ян, онуки Перуна.

А Скіфія, так правив князь Скіф і слов'яни що проживали на тій території називали себе Скіфами, князь Сармат - сарматами і т.д. Не була ж мова скіфська чи Сарматська. Всі розуміли один одного живучи на далеких територіях. Це пізніше при християнизації стали між собою воювати (але це не тема цього форуму).

 
ObersДата: Середа, 19-Вер-2012, 19:29 | Сообщение # 290
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2525
Награды: 4
Репутация: 3
Статус: Offline
рус,
Quote (рус)
Зараз такі як ви нащадки забули своє коріння.

Не знаю що й відповісти на це...Я? Забув? Шановний, цілком можливо, що я щось і забув, або чогось не знаю. Але звинувачувати мене у втраті коріння? Не варто - слідкуйте за собою, мені соромитись нічого. Не впевнений, після сьогоднішнього спілкування, що і Вам теж...

Quote (рус)
Пане Obers, ви цитуєте німця Даля. Вдумайтеся чи німці вчать німецьку мову по словнику українця (по національності).


Майже третину життя Володимир Даль прожив в Україні.

Quote
«Моя батьківщина - мала Русь», - писав він. Україна завжди займала велике місце в його серці. Його ставлення до української землі, українського народу та його мови завжди було теплим і трепетним. «Будучи родом з Новоросійського краю, провівши там своє дитинство і молодість», - писав Даль - «я з рідним почуттям читаю і згадую все, що відноситься до південної Росії і Україні».

Володимир Даль прекрасно володів українською мовою. У 1844 році, подорожуючи з Євгеном Гребінкою по Полтавщині, Даль писав своїй дружині: «Я охоче тут розмовляю чудесною українською мовою» і далі: «Мова малоросів зберегла свою первозданну, безпосередню простоту, силу і красу».©


Даль данець, а не німець, який сам себе вважав руським. Я й Фасмера цитую, і Тищенка з Залізняком, якщо Ви не помітили.

Quote (рус)
Читайте Даля


Так, я буду читати Даля, навіть якщо весь світ буде проти мене, а не лише Ви сам.

Quote
Володимир Іванович Даль (*10 листопада (22 листопада) 1801, селище Луганський завод, нині місто Луганськ — 22 вересня (4 жовтня) 1872, Москва) — російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження. Член-кореспондент Петербурзької АН (1838), почесний академік (1863). Літературний псевдонім: Козак Луганський.

Даль майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали.

Володимир Даль писав художні твори, чимало з них — на українські теми (повісті «Савелій Граб», «Небувале в тому, що було…», оповідання «Світлий празник», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» тощо).

Автор етнографічних нарисів, написаних з по­зицій «натуральної школи», т. з. фізіологічних нарисів.

Написав ряд статей про Григорія Квітку-Ос­нов'яненка («Малоросійські повісті, що їх роз­повідає Грицько Основ'яненко», 1835 тощо).
У праці «Про повір'я, марновірство й забобони російського народу» (1845—1846) навів чимало прикладів з українського фольклору, використав мотиви української демонології.

Написав рецензію на фольклорний збірник Платона Лукашевича «Малоросійські й червоноруські народні думи та пісні» (1837). По­пуляризував українську літературу та усну народну творчість.©


Словник Даля: РУС? м. казкове чудовисько дніпровських порогів.

Якщо Рус - це напівзабуте міфічне дніпровське божество, то: узагальнений етнонім "руси" або "русь" - міг означати "живуть на річках", "жителі річок", "річковий народ".

Це одна з "визнаних" версій походження етноніма "РУС".


Quote
Версии о происхождении названия Русь

Словацкий лингвист и этнограф Павел Шафранек (1795-1860):

В праславянском языке река называлась "руса" (rusa).

http://www.paganism.ru/name-rus.htm

Додано (19-Вер-2012, 16:13)
---------------------------------------------
Quote (рус)
І на картах чомусь латиниця.

А що там має бути? Руни?

Додано (19-Вер-2012, 16:13)
---------------------------------------------
Quote (рус)
Отакий руський і його словник пане Obers.

Ось такий.

Додано (19-Вер-2012, 16:13)
---------------------------------------------
Quote (рус)
А слов'яни називали територію де вони проживали по різному

Як саме?

Додано (19-Вер-2012, 16:25)
---------------------------------------------
Quote (рус)
Є рід і родові особливості людей які проживали на території Київської Русі, Білої Русі і т.д. Роди різняться між собою але вони Руси.

Чужинці тих далеких часів називають українців русинами або русами, відрізняючи їх від москвинів - аж до початку 18 століття їх знали тільки під іменем москов, московитів, москвинів або москалів.

Додано (19-Вер-2012, 16:26)
---------------------------------------------
Quote (рус)
Русини то видозмінена назва

Яким чином?

Додано (19-Вер-2012, 16:28)
---------------------------------------------
Quote (рус)
але є відео

Мені здається, що основні знання Ви "черпаєте" саме з "відео".

Додано (19-Вер-2012, 16:36)
---------------------------------------------
Quote (рус)
Отак і ви начитались байок від прозахідних талмудистів і словоблудів.

Знову Ви поспішаєте з висновками і вішаєте ярлики яких я вочевидь не заслуговую. А цього робити не варто, адже я Вас не ображав... Скоріше за все Ви просто проігнорували всі мої посилання і неуважно читали тексти, інакше бесіда б була більш конструктивною і мала би хоча б якусь конкретику. А так вона відсутня і це мене не тішить.

З повагою.

Додано (19-Вер-2012, 19:29)
---------------------------------------------
на початку 90-х
років при Кравчуку японська
компанія КОДАК пред'являла
претензії до України з
приводу використання назви
КОЗАК, яка має співзвучність.© Рус

Взагалі нісенітниця якась, тим більше, що Кодак американська фірма. А претензії мали б бути до фортеці КОДАК. Чи до тюрків, з чиєї мови власне й походить це слово. 'Козак' тут при чому? Самі собі вірите, чи з мене глузуєте?




Сообщение отредактировал Obers - Середа, 19-Вер-2012, 20:55
 
aaaaДата: Середа, 19-Вер-2012, 19:35 | Сообщение # 291
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 411
Награды: 0
Репутация: 2
Статус: Offline
Рус який ти заангажований. Чтай та збагачуйся знаннями які тобі надає досить таки компітентна людина. Русефобія нікчемна теорія невігласів. В росії ,наука ,практичне значення започатковане лише петром 1 . З допомогою викуплених вчених з західної Європи в тому числі з Німеччини. Навть човни будувати сам їздив в Європу. А першим вченим Росіянином був Ломоносов. Лише з того часу ти чимось можеш апелювати до історії земного суспільства .

"... в каждом из нас живут ангел и демон,и голоса их порй неразличимы".
"Ангел же заставляет нас размышлять о наших поступках, и ему иногда нужны чьи-нибудь уста,чтобы высказатся."
 
ObersДата: Середа, 19-Вер-2012, 20:17 | Сообщение # 292
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2525
Награды: 4
Репутация: 3
Статус: Offline
А Скіфія, так правив князь
Скіф і слов'яни що
проживали на тій території
називали себе Скіфами, князь
Сармат - сарматами і т.д.© Рус

'Скіфи' мали самоназву Сколоти (соколоти, соколині племена, за їх тотемом). Літера 'ф' взагалі ніколи не була характерна для місцевих говорів до новітнього часу.

А 'Сармата' не Чудінов не з Цар Мати де 'с' стала 'цокать' (Царь Мать) виводив? Ні? Тоді Фоменко? Не вгадав? Разом з Носовським. Неуважно Ви їх читали.

Сармати дійсно мали матріархат за суспільну форму буття, цілком можливо були не ірано, а 'словяно' мовними. І зникли тоді, коли змінився їх суспільний устрій (на патріархат), а власне, змінили самоназву, яка втратила суттєвість. На їх місті і з тією ж мовою з'являються протословяни...
...Але це також лише версія, одна з гіпотез, які не мають залізобетонної доказовоі бази. Як, пане Рус, і власне саме слово 'рус' - дехто його й з хозарсько-іудейских коренів виводить, а не лише від Дніпрового (Непра) забутого річкового бога.

Додано (19-Вер-2012, 20:17)
---------------------------------------------
aaaa, кожна людина має право на свою власну думку стосовно тих чи інших речей. Але на мою думку кожна думка має мати під собою якийсь фундамент. Не фундаментальні знання, а хоча б базові, стосовно того питання на яке ти висловлюєш свою думку. Інакше вона фактично нічого не варта.




Сообщение отредактировал Obers - Четвер, 20-Вер-2012, 11:53
 
русДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 09:48 | Сообщение # 293
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
aaaa, без коментаріїв. Пане Obers, дійсно Ви цитуєте правильно, однак не глибше середньовіччя, ніби раніше нічого не було. Московія, так це більш пізній період. З 1700-х років історія, і до того переписана, стала ще більше переписуватися німецькими "ученими" Баєром Шльоцером і т.д. Подобається Даль, то Ваш вибір. Не подобається Вам термін РУС, це також Ваш вибір. У Великій Британській Енциклопедії 1771 року зазначена найбільша країна світу Велика Тартарія (Grande Tartary). Це уламок тієї країни яка була раніше ще більшою по території і до складу якої входила і територія теперешнії України. Територія Московії називалась Московською Тартарією в період правління династії Романових. Територія Запорожської Січі називалась Мала Тартарія. Я не думаю що на той час знані люди в Британії не знали про що вони пишуть. По назвах можна зрозуміти що всі ці території були із однією культурою і одними Богами. Схожою мовою. В більш пізніших енциклопедіях дана інформація була стерта, перероблена і т.д. Так вона була стерта і для сучасного покоління.
Quote (aaaa)
Русефобія нікчемна теорія
Брєд сивої кобили. Я не русофоб. Однак ніколи німці, англійці не були і не будуть нашими друзями. В Росії багато проблем, однак геноцидом українського народу починаючи з поляків продовжуючи Російською імперією керували далеко не слов'яни. Це потрібно знати і розуміти.

Додано (21-Вер-2012, 08:58)
---------------------------------------------

Quote (Obers)
Взагалі нісенітниця якась, тим більше, що Кодак американська фірма. А претензії мали б бути до фортеці КОДАК. Чи до тюрків, з чиєї мови власне й походить це слово. 'Козак' тут при чому? Самі собі вірите, чи з мене глузуєте?

Це було при правлінні Кравчука. Він це особисто коментував по центральних каналах. Мабуть тоді Ви були молоді і не бачили цього. З приводу деталей в цьому можливо я не точно довів випадок.

Додано (21-Вер-2012, 09:06)
---------------------------------------------

Quote (aaaa)
В росії ,наука ,практичне значення започатковане лише петром 1 . З допомогою викуплених вчених з західної Європи в тому числі з Німеччини. Навть човни будувати сам їздив в Європу. А першим вченим Росіянином був Ломоносов. Лише з того часу ти чимось можеш апелювати до історії земного суспільства .
Крім програми по шкільній історії ви ще з чимось ознайомлювались?

Додано (21-Вер-2012, 09:48)
---------------------------------------------
1

 
русДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 09:51 | Сообщение # 294
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
1
Прикрепления: 9194024.jpg(120Kb)
 
русДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 09:52 | Сообщение # 295
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
2
Прикрепления: 0656954.jpg(222Kb)
 
русДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 10:21 | Сообщение # 296
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
3

Додано (21-Вер-2012, 10:08)
---------------------------------------------
Рус-русский, Белорус-Болорусский, українець-український, француз-французький. Скрізь по національностях відсутній суфікс ський, тільки по відношенню до національності руський він вживається. Мова руська, білоруська, українська, французька і т.д.

Цитата до терміну Тартарія: Двести лет назад в Великой Тартарии, на земле Тарха и Тары, жили исключительно тартары.Высокие, русоволосые, белокожие люди с глазами василькового, зелёного, огненного или серебряного цвета. Славяне-Арии. Русы. Дружелюбные и добросердечные в мирные времена, храбрые и безпощадные в бою, справедливые и милосердные в дни побед и стойкие во время невзгод. Потому что сохранили нравственную чистоту и веру своих Предков. От Урала до Аляски. От Новой Земли до Тибета.

В ході громадянської війни відомої офіційно як повстання Пугачова, структура Великої Тартарії була кінцево розрушена і династія Романових, яка перемогла стару династію Пугачева стала переписувати історію під себе. Однак навіть у першій Великій Британській енциклопедії є ще інформація про імперію, пізніше все перемальоване в основному німцями при Катерині 2-й.

Додано (21-Вер-2012, 10:18)
---------------------------------------------

Quote (aaaa)
Рус який ти заангажований.

А ми хіба на ти. Хоча я, якщо глибше, схвалюю те щоб люди спілкувалися на "ТИ". На "ВИ" зверталися тільки на ворогів раніше.

Додано (21-Вер-2012, 10:21)
---------------------------------------------

Quote (рус)
Рус-русский,
Так от національність Рус, Русин, мова руська. Національність "руський" це неправильно, це видумка для приниження самих росіян, придумана не росіянами.
Прикрепления: 2797073.jpg(79Kb)
 
ObersДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 10:44 | Сообщение # 297
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2525
Награды: 4
Репутация: 3
Статус: Offline
Quote (рус)
Цитата до терміну Тартарія: Двести лет назад в Великой Тартарии, на земле Тарха и Тары, жили исключительно тартары.Высокие, русоволосые, белокожие люди с глазами василькового, зелёного, огненного или серебряного цвета. Славяне-Арии. Русы. Дружелюбные и добросердечные в мирные времена, храбрые и безпощадные в бою, справедливые и милосердные в дни побед и стойкие во время невзгод. Потому что сохранили нравственную чистоту и веру своих Предков. От Урала до Аляски. От Новой Земли до Тибета.


Татары ( в историческом смысле ) это условное скорее название объединяющее некие народы по каким-то условным сходным признакам. Как и славяне - это не кровная, а скорее лингво-культурная субстанция . "Болгары и половцы - язык и род един" - говорит русская летопись. Современный татарский народ сформирован из поволжских болгар (еще неправильно называемых булгарами) и половцев (кыпчаков). Татары ( или по европейски тартары ) средневековья это не только и даже не столько монголоиды - скорее это народы живущие в поле, в степи ( слово "татар" имеет одним из этимологических значений именно "поле" ). По другому тартары название сходное с Barbarus в латинском языке, т.е. варвары. Некоторые исследователи твердо уверены в том, что предками тартар (имеет в виду тюрков и монголов) были скифы. А первое нашествие тюркских племен под командованием Огуз-хана и вторжение скифов, описанные Геродотом в его 4-oй книге, одно и то же.

Известный факт, что самих моголов, в частности чингизидов современники не описывают как моноголоидов. Чингиз-хан например голубоглаз и рыжебород. Татары ( тартары ) на средневековых изображениях типичные индо-иранцы + множество лингвистических заимствований, исходящих ещё к санскриту. Ф.И.Страленберг твердо уверен в том, что предками тартар (имеет в виду тюрков и монголов)" ...были массагетские скифы, упоминаемые Геродотом", а именно Саки одним из родов которых и были масагеты. По одной из гипотез мать Чингиз-хана из саков.

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=Lgi2EKQ69aA
Tatar Faces

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=64QpmSFYTG0
Tatar girls- Татарские девушки.

На самом деле не существует надёжного источника описания внешности Чингиз-хана, т.е. портрета написанного при его жизни. Но из источников "посмертных" (например "Сокровенное сказание") следует, что он был светлоглаз, имел светлые волосы и длинную, совсем не "монгольскую" бороду. Персидский историк Рашидад-Дин (современник "монгольских" войн) пишет, что в роду Чингисхана дети"рождались большей частью с серыми глазами и белокурые". Г.Е.Грумм-Гржимайло упоминает "монгольскую" легенду, согласно которой предок Чингиза в девятом колене Бодуаньчар - белокурый и голубоглазый. Кроме того о внешности Темучина мы можем судить по скульптурному изображению его внука, Хана Батыя (оно сохранилось в турецком городке Сёгут) :



Кроме того : тот же Рашид ад-Дин пишет еще, что само это родовое имя Борджигин, присвоенное потомкам Бодуаньчара, как раз и означает сероглазый. Борджигин — монгольский род (обок), основателем которого источники называют Бодончара, младшего сына Алан-гоа, прародительницы монголов-нирун. Из рода Борджигин впоследствии выделились многие известные роды, такие как Барулас, Тайджиут, Чонос, Кият, Дулат, Суан и другие. Основателем рода Кият был Хабул, первый общемонгольский хан, прадед (элэнчэг) Чингис-хана. Внук Хабул-хана Есугэй-багатур основал род Кият-Борджигин. Все потомки Есугэя, в том числе и его сын Чингисхан, принадлежат к роду Кият-Борджигин.

Внешние данные Борджигинов - зеленые или синие глаза и светлые в рыжину волосы.

Вообще из "татаро-монголов", чуть ли не единственных со всей "монголо-татарской" орды можем смело идентефицировать как монголоидов только племена барласов и джалаиров. На Руси эти племена не были.

Липоксай, Арпоксай, Колоксай, Чухрай, Чугай, Шахрай, Мамай, Бабай (сарматский король), Бакай, Мокрий, Балуй, Бивой, Биляй, Бородай, Будай, Будивой, Волобуй, Воропай, Ужвий... Татары скорее всего потомки скитов-кочевников, Русы - царских скифов и землепашцев. Так шо лично я с даными генетиков скорее согласен чем наоборот.

Итак в позднем Средневековье САКОВ и СКИФОВ считали одним и тем же народом. СКИФЫ и ТАТАРЫ одна и та же социальная общность. Нашествие монголо-татар не принесло монголоидных кровей в земли скифско-готского причерноморья. Татары древности не монголоиды.

Естественно это всего лишь одна из версий не претендующая на место абсолютной истины, между тем однозначно интересная и объясняющая некоторые исторические несоответствия и "белые пятна" в истории культурных взаимоотношений, родства и воен Южной и Северной Руси с Малой и Великой Татарией ( Тартарией ) - по всей видимости вместе первоначально являющих собой Великую Скифию Асии и Ванедии.

Додано (21-Вер-2012, 10:44)
---------------------------------------------

Quote (Obers)
Как и славяне - это не кровная, а скорее лингво-культурная субстанция .


Название "славяне" достаточно условно. И если говорить о славянах современностио, то оно скорее говорит о некоем языковом родстве чем культурном и кровном. Первые упоминания о "славянах" датируют VI в.н.э. Но венеды (ванеды) упоминаются уже с I в. и до V века (в произведениях Плиния Старшего, Птолемея, Тацита, позже - в произведениях Иордана). Территория, которую населяли венеды, охватывала широкие просторы от Балтийского моря до Карпат и от Одра к Днепру. С венедами связывают пшеворская и зарубинецкую культуры.

Ванеды типичный Индоевропейский народ, выходящий из общесевероевропейской культуры "шнуровикив" - прото-балтославян, или пра-балтогерманцив (Среднеднепровская культура, восточная ветвь культуры шнуровой керамики (боевых топориков)). Появление: вторая половина 3 тыс. до н.э. - Первая половина 2 тыс. до н.э. )).

Антов упоминают в IV-VII вв. как мощнейший СОЮЗ (группу) раннеисторических "славян". Этноним «анты», скорее всего не был самоназванием, он известен только из византийских источников. По мнению лингвистов, это слово - иранского происхождения и означает людей, находящихся на границе, рубеже.

А теперь о собственно термин "Славяне". Кто ориентируется в вопросе знает, что четкого ответа по этимологии слова нет. По моему мнению поиск ответа нужно вернуть к Венедам-Ванедам-Ванов. "Славяне" производное от СлаВан - Сила ( сильный) Ван (ванед-венед). По аналогии в украинском языке есть слово "СлабЫй" (по русски слАбый) - сила-бей, сильный-бей. То есть слово-Сила- сокращается до-Сла-. Так что несомненно Ванеды-СлаВаны известны не с VI в.н.э., а раньше по крайней мере на несколько столетий.




Сообщение отредактировал Obers - П'ятниця, 21-Вер-2012, 10:43
 
русДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 10:45 | Сообщение # 298
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
http://www.youtube.com/watch?v=IdyQw7MH98Y&feature=related
 
ObersДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 10:57 | Сообщение # 299
Генераліссімус
Группа: Модераторы
Сообщений: 2525
Награды: 4
Репутация: 3
Статус: Offline
Quote (Obers)
Некоторые исследователи твердо уверены в том, что предками тартар (имеет в виду тюрков и монголов) были скифы. А первое нашествие тюркских племен под командованием Огуз-хана и вторжение скифов, описанные Геродотом в его 4-oй книге, одно и то же.


Скиты-сколоты, сараматы, готы, позже известные под именем "чёрные клобуки" (скифы, носившие на голове колпаки, как правило, были воинами, и эти уборы подчеркивали их мужественность, колпак отличительный признак воинской варны ( касты ) скитов-готов, а потом и "каракалпаков"-черных клобуков) - Берендеи, Торки, Торпеи, почитатели Бога Тора-Перуна.

Саки-Геты-Скиты-Готы коренные жители северного Причерноморья-Приазовья, Тамани и легендарной ТмуТОРокани ( ТОР - Бог грома. Перун-Индр ). Известные нам позже под прозвищем Черные Клобуки пришли ( вернее вернулись ) на среднее поднепровье с легендарного руского княжества Тмуторокань вытесняемые половецкими ордами. И были любезно приняты Руськими каганами Киева, родственными почитателям Тора-Перуна. Причём эти народы воинов не были кочевниками, а имели свои города ( Черакасы, Берендичев, Переяславль, др. ). Все без исключения летописные источники описывая Киев и рядом расположенные земли называли их землями русов и черных клобуков. Эти два народа жили бок-о-бок. Черные Клобуки издревле признавали власть над собой киевских князей, служили им, отдавали в их дружины своих сыновей, а взамен получали право на самоуправление и жизнь на принадлежащих Киеву землях, иметь пастбища и строить города. Как правило города черных клобуков располагались 70-150 км южнее Киева, в Поросье (вокруг речки Рось).
Quote
Берендеи, торки, торпеи известны нам под общим прозвищем Чёрные Клобуки. Геродот в своей "Истории" пишет о том, что "саки-скифы ( V-IV вв. до н. э.) носили на головах прямые шапки с острым верхом" (Геродот, кн. VII, 64) - т.е. "клобуки". А из персидских клинописных источников известно, что одна из больших сакских племенных групп даже называлась саки-тиграхауда, что в переводе означает: "саки, носящие остроконечные шапки". Такие высокие своеобразные головные уборы носили не только мужчины, но и женщины. Правда, назначение их было разное. Так, мужчины -скифы, носившие на голове колпаки, как правило, были воинами, и эти уборы подчеркивали их мужественность. А женский колпак, как считают историки, удерживал причёску.

То есть колпак отличительный признак воинской варны ( касты ) скитов-готов, а потом и "каракалпаков"-черных клобуков, непринявших ислам почитателей Бога Тора ( Торки, Торпеи ). Русы тоже почитали Тора-Перуна ( в отличии от более почитаемого скандинавами Одина .)

Саки-Геты-Скиты-Готы коренные жители северного Причерноморья, Тамани и легендарной ТмуТОРокани ( ТОР - Бог грома. Перун-Индр ). Известные нам позже под прозвищем Черные Клобуки пришли ( вернее вернулись ) на среднее поднепровье с легендарного руского княжества Тмуторокань вытесняемые половецкими ордами. И были любезно приняты Руськими каганами Киева, родственными почитателям Тора-Перуна. Причём эти народы воинов не были кочевниками, а имели свои города ( Черакасы, Берендичев, Переяславль, др. ). Все без исключения летописные источники описывая Киев и рядом расположенные земли называли их землями русов и черных клобуков. Эти два народа жили бок-о-бок. Черные Клобуки издревле признавали власть над собой киевских князей, служили им, отдавали в их дружины своих сыновей, а взамен получали право на самоуправление и жизнь на принадлежащих Киеву землях, иметь пастбища и строить города. Как правило города черных клобуков располагались 70-150 км южнее Киева, в Поросье (вокруг речки Рось).

Чёрные клобуки являлись важной военной силой киевских князей и участвовали практически во всех их вооружённых предприятиях, особенно в русских междоусобицах. Военные силы киевских князей, согласно Ипатьевской летописи, состояли из трёх частей: киевлян, черных клобуков и княжеской дружины. В политическом плане в Киевском княжестве в это время существовало два главных фактора — киевское боярство и чёрные клобуки. Чёрные клобуки и киевские бояре совместно принимали решение о приглашении в Киев того или иного князя. Персидский историк Рашид-ад-дин (ум. в 1318 г.), описывая завоевание Руси монголами в 1240 г., пишет: «Царевичи Бату с братьями, Кадан, Бури и Бучек направились походом в страну русских и народа чёрных шапок и в 9 дней взяли большой город русских, которому имя Манкеркан (Киев)»

Обычай насыпать курганы над погребениями ведет начало от скифских времен (VIII-II вв. до Р. Хр.); от Скифов он был перенят и другими народами Скифской империи и постепенно распространился от Малой и Средней Азии до Днепра и далекой Скандинавии. К. насыпали над могилами своих покойников и казачьи предки, в лице скифских остатков Коссаков, племен Асаланов, Торков и Черных Клобуков. Особый тип "торчесских" курганных погребений с одним конем может служить точным указателем многовековых путей наших предков, начиная с последних веков ст. эры и кончая XI-XII вв. по Р. Хр. Казачьи песни вспоминают обычай сыпать курганы над погребениями еще и теперь.

Скит или "чёрный клобук"?


Додано (21-Вер-2012, 10:52)
---------------------------------------------
Quote
Обычай насыпать курганы над погребениями ведет начало от скифских времен (VIII-II вв. до Р. Хр.); от Скифов он был перенят и другими народами Скифской империи и постепенно распространился от Малой и Средней Азии до Днепра и далекой Скандинавии. К. насыпали над могилами своих покойников и казачьи предки, в лице скифских остатков Коссаков, племен Асаланов, Торков и Черных Клобуков. Особый тип "торчесских" курганных погребений с одним конем может служить точным указателем многовековых путей наших предков, начиная с последних веков ст. эры и кончая XI-XII вв. по Р. Хр. Казачьи песни вспоминают обычай сыпать курганы над погребениями еще и теперь.

Козаки, Косаки - Ко Саки - сыновья саков (-ко- в значении сын типично для скитов-сколотов). Саки скифское племя. Саки одним из родов которых были масагеты (геты-готы)) в курганах которых находят таблички с рунами носили головной убор характерный и для скифов (саки-тигрохауды (носящие остроконечные шапки - Геродот в своей "Истории" пишет о том, что "саки-скифы ( V-IV вв. до н. э.) носили на головах прямые шапки с острым верхом" (Геродот, кн. VII, 64) - т.е. "клобуки". А из персидских клинописных источников известно, что одна из больших сакских племенных групп даже называлась саки-тиграхауда, что в переводе означает: "саки, носящие остроконечные шапки". )) , и для черных клобуков (каракалпаков - чёрные шапки) - прерогатива воинов. О головном уборе казака стоит сказать особо. Казак мог продать все, но только не крест, шапку, шашку. Вызовом на поединок была сбитая с головы шапка. Шапку убитого казака везли домой и клали на полочку перед иконой: защита семьи поручалась богу. Особую роль шапка играла при выборе атамана на Круге. Как только атамана выбирали, он торжественно надевал шапку, а все казаки снимали их, признавая над собой его волю.

Козаки традиционно занимали степные земли северного-причерноморья-приазовья, издревле принадлежащих сакам-скифам-скитам. Мы знаем, что одним из родов саков были массагетские скифы, массагеты или великие геты ( Геродот в "Истории" пишет о массагетах к о племени "многочисленном" и "воинственном", что "сражаются они верхом на лошадях и пешие, знают оба способа войны; сражаются луками и копьями, вооружены обыкновенно и секирами - типичное для русов и готов оружие ), т.е. собственно готы ( по Иордану и Филосгорию который, например, пишет, что " скифы теперь называются готами, а в древности гетами ), возвратившиеся в родное им Северное Причерноморье и Крым в III-IV ст., народы воинов покоривших ранее земли до самой Балтики ( острова Готланд и Руген ) - древаланы, поаланы, роксаланы, аланы ( асаланы - Ас аланы, пришли севера и имели самоназвание Асы - в то же время Ванеды-Ваналаны (вандалы) легендарные Ваны, собственно предки славанов - Мавро Орбини, например, автор сочинения о происхождении славян (17 в.), сам хорват из Далмации, считал, что вандалы не были германцами. Опираясь на более древние источники, в частности, не дошедшую до нас "Историю вандалов" Альберта Кранция, он пишет, что "вандалы и славяне были одним народом". Названные так по имени реки, где они проживали, предки славян расселились по всей Европе. Вандалы имели не одно, а несколько различных названий, а именно: вандалы, венеды, венды, генеты, венеты, виниты, славяне, и, наконец, валы. Среди славянских вождей он называет Радигаста, Раймира, Санко, Одоакра и других, чьи деяния описаны в различных источниках. В качестве наиболее убедительного аргумента Орбини приводит сравнительный словарь вандальских и славянских слов из книги Карла Вагрийского, который дает красноречивые лингвистические параллели).

Итак в позднем Средневековье САКОВ и СКИФОВ считали одним и тем же народом. Полоса их расселения, а именно северное причерноморье и наднепрянщина, богатая всеми средствами для оседлого населения, была непригодна для кочевого скотоводства, традиционного занятия кочевников-монголоидов. Козаки потомки воинских сословий саков-скитов-гетов-готов ( гетман - буквально мужчина Гет-Гот, атаман - ата-ман отец ( тата ) человеку ( ману ) старший, вождь, отсюда выражение батька атаман. ). А ранние названия их, например Торки ( почитатели Тора ), берендеи или чёрные клобуки ( по тюрски каракалпаки ), черкАсы, кАсоги очевидно и есть те воинские самые касты ( варны ) "вест" и "ост" Готов, поделенные как позднее казацкие полки-паланки по месту дислокации, а не этнической принадлежности.

Додано (21-Вер-2012, 10:57)
---------------------------------------------
Б.А. Рыбаков: «…При начале работ, когда нужно было обозначить на местности направление будущего вала, прибегали к пропахиванию длинной борозды, которая служила ориентиром при земляных работах по насыпке вала. Отсюда уже один шаг до фольклорного образа змея, вынужденного пропахивать борозду-вал. Если создавалась такая ситуация, что славяне применяли при постройке своих первых укреплений пленных киммерийцев или хотя бы отбитый у них рабочий скот, то фольклорный образ приобретает вполне ощутимый реальный каркас. Происходило все это на территории чернолесской культуры 11 – 7 вв. до н.э., т.е. в Среднем Поднепровье, на правом берегу от Волыни до Киева ( и от Днестра до Тясмина, а на левом – по Ворскле и Суле. Богатырём был Сварог, представлявшийся книжникам 7 в. н.э. и богом, и земным царём, связанным с небом: при нём с неба падают кузнечные клещи, а его сын – «бого-царь» Солнце (Дажьбог)».

М.Ю.Брайчевский отмечает, что те, кого византийцы называли готами, «представляли довольно сложный конгломерат разных по происхождению племен, среди которых были и скифские, и сарматские, и славянские, и другие восточноевропейские племена, объединенные в довольно сильном межплеменном союзе». Славянские племена боранов и карпов предпринимали с готами совместные морские походы. В середине III века они разгромили могучее Боспорское царство и стали хозяевами Черного моря, которое позже арабы назвали Русским. Добрались готы и бораны и до Малой Азии. Об их вторжении в Малую Азию в 257 г. сообщает Зосим. Он пишет, что, овладев штурмом Питиунтом и Трапезундом и «опустошив всю его область, варвары возвратились на родину с огромным количеством кораблей». А в 264 г. был поход и вглубь Малой Азии. Эти сведения подтверждены находкой в Киеве клада очень редких антиохийских монет, отчеканенных незадолго до этого времени. (М.Брайчевский).

Quote
Рыбаков "славянами" называет чернолесцев, т.е. по его мнению "праславян".

По Рыбакову :

Предков славян предположительно найти среди племен бронзового века, населявших бассейны Одры, Вислы и Днепра. В то же время еще не было разделения славян по языку на западных и восточных славян. По всей вероятности, указывает Рыбаков о предках славян говорит Геродот, описывая земледельческие племена Среднего Поднепровья в V веке до н.э. Он называет их "сколотами" или "борисфенитами", отмечая, что греки ошибочно причисляют их к скифам, хотя скифы совершенно не знали земледелия. Академик признает, что проблема происхождения славян является очень сложной; здесь много спорных вопросов, которые следуют историки лингвисты, антропологи и археологи.

Quote
По мнению академика Б. А. Рыбакова славяне принадлежали к древнейшему индоевропейскому единству. Геометрический центр первоначального индоевропейского единства 4 – 5 тысяч лет тому назад находился на северо-востоке Балканского полуострова и в Малой Азии. В III – II тысячелетии до нашей эры в северной половине Европы (от Рейна до Днепра) развивается пастушеское скотоводство. Борьба за пастбища в первой половине II тысячелетия до нашей эры приводит к широкому распространению по территории Восточной Европы пастушеских племен.

К середине II тысячелетия до нашей эры расселение пастушеских племен прекращается. На первое место в экономике выходит земледелие, ведущее к оседлости. Осевшие племена образуют большие этнические массивы. Один из этих массивов – праславяне заселили территорию от Среднего Поднепровья на востоке до Одера на западе, от северных склонов Карпат на юге до широты Припяти на севере (тшинецко-комаровская культура XV – XII вв. до н. э.).

По мнению Б. А. Рыбакова задолго до Киевской Руси приднепровская часть славянского мира дважды была накануне перехода от первобытнообщинного строя к классовому обществу и образованию государства.

Первый культурный и политико-экономический взлет славянского мира соответствует чернолесной археологической культуре (X – VII вв. до н. э.). Этим, кстати сказать, и объясняется появление в общеславянском фольклоре легенд о Змее Горыныче, которых можно идентифицировать с киммерийцами и скифами.

Наследниками носителей чернолесной культуры Б. А. Рыбаков называет скифов-пахарей (сколотов) на среднем Днепре. Возможно, у них уже была и государственность, ибо они вели активную внешнюю торговлю и политику. Падение Скифии в III веке до нашей эры привело к падению и сколотских царств. На смену им пришла примитивная зарубинецкая культура.
Второй взлет славянского мира произошел в начале нашей эры в период со II по IV век, когда славяне Среднего Поднепровья и Причерноморья установили тесные экономические связи с Римской империей. Поступательное развитие славянского мира было нарушено вторжением гуннов.©

«Язычество древних славян», Борис Рыбаков

В зоне чернолесской культуры много типичных киммерийских вещей, которые могли быть получены как путем обмена, так и при победах над киммерийскими всадниками. Среди южных вещей в земле праславян встречаются такие, как, например, пояс, изготовленный северокавказскими соседями киммерийцев (кобанская культура). В этом случае трофейный вариант получения пояса праславянами кажется более убедительным, чем коммерческий.

Остается сказать, что ареал чернолесской культуры IX – VII вв. до н. э. совпадает с ареалом кузьмодемьянских змееборческих легенд, а также, как мы помним, и с ареалом архаичных славянских гидронимов. Всё это взаимно дополняет одно другое и упрочивает сделанные выводы.

В уцелевших до нашего времени драгоценных фрагментах змееборческого эпоса мы видим слияние мифов о «культурном герое» (первый плуг, первая пахота, ковка железа), каким являлся, очевидно, Сварог, с первичной формой богатырского эпоса, повествующего об одолении змея кочевника.

Упомянутая выше концепция хронологического расчленения мифотворчества о культурных героях и эпического творчества о племенных богатырях, очевидно, не может быть признана универсальной.

В Восточной Европе, где на две с половиной тысячи лет установилось противостояние земледельцев и кочевников, где одновременно с началом этого противостояния произошел быстрый переход от смешанного хозяйства к земледельческому, от каменного века к железному, – здесь творение мифов о первокузнецах и первопахарях неизбежно сливалось во времени с первыми мифологизированными сказами о первых поражениях и о первых победах. Культурный герой сам совершал первый богатырский подвиг.

Происходило всё это на территории чернолесской культуры IX – VII вв. до н. э., т. е. в Среднем Поднепровье, на правом берегу от Волыни до Киева и от Днестра до Тясмина, а на левом – по Ворскле и Суле.

http://readr.ru/boris-r....age=180
Прикрепления: 0990661.jpg(184Kb)




Сообщение отредактировал Obers - П'ятниця, 21-Вер-2012, 10:55
 
русДата: П'ятниця, 21-Вер-2012, 10:59 | Сообщение # 300
Генерал-лейтенант
Группа: Модераторы
Сообщений: 716
Награды: 1
Репутация: 5
Статус: Offline
Пане Obers, це все правильно з точки зору християнського світогляду. Хотілося б щоб ми спілкувались не тільки уривками із чиїхось книг а й своїми словами та думками. Я вказував на імена Тарха і Тари, онуків Бога Перуна. Це ісконно слов'янська віра. Ці всі імена і термін Тартарія відноситься до епохи старовірів, до "християнизації". На сайтах старовірів Ви можете ознайомитися із іншою думкою, крім вказаних Вами прикладів і походження слов'ян-аріїв і мови т.д. По поводу Чінгіз Хана, так почнемо з того що синьоокі люди (взагалі) мають один корінь і називались Светорусі, кароокі - расени, зеленоокі - хАрійці, серебряноокі-дАрійці. От і Чингіз Хан до якого роду племені відносився? Мова була схожа. Зараз навіть самий маленький народ себ возвеличує до безобразія і придумовує собі свою історію.
Я не старовір, однак їх думка мені ближча ніж офіційне тлумачення, яке зачасту політизоване і писане в угоду правлячій верхушці. Подивіться як офіційно мінялась українська мова з часів Союзу і до нині. За основу української мови брався Полтавський діалект. Зараз основа чомусь змістилась на захід. Так це дуже короткий проміжок часу, а що було на протязі 1000 років, скільки всього переписано, перекручено.
З приводу руса так то частина імені.
 
Форум міста Лохвиця » Дозвілля » Спілкування » мова і язык (Свои версии)
Сторінка 20 з 36«1218192021223536»
Пошук:

Copyright Лохвиця © 2014Створити сайт безкоштовно