И легковерная Правда спокойно уснула,
Слюни пустила и разулыбалась во сне.
Хитрая Ложь на себя одеяло стянула,
В Правду впилась и осталась довольна вполне.

И поднялась, и скроила ей рожу бульдожью,-
Баба как баба, и что ее ради радеть?
Разницы нет никакой между Правдой и Ложью,
Если, конечно, и ту и другую раздеть.

Выплела ловко из кос золотистые ленты
И прихватила одежды, примерив на глаз,
Деньги взяла, и часы, и еще документы,
Сплюнула, грязно ругнулась и вон подалась.

Только к утру обнаружила Правда пропажу
И подивилась, себя оглядев делово,-
Кто-то уже, раздобыв где-то черную сажу,
Вымазал чистую Правду, а так - ничего.

Правда смеялась, когда в нее камни бросали:
- Ложь это все, и на Лжи - одеянье мое!..
Двое блаженных калек протокол составляли
И обзывали дурными словами ее.

Стервой ругали ее, и похуже, чем стервой,
Мазали глиной, спустили дворового пса:
- Духу чтоб не было! На километр сто первый
Выселить, выслать за двадцать четыре часа.

Тот протокол заключался обидной тирадой,
(Кстати, навесили Правде чужие дела):
Дескать, какая-то мразь называется Правдой,
Ну а сама, вся как есть, пропилась догола.

Голая Правда божилась, клялась и рыдала,
Долго болела, скиталась, нуждалась в деньгах.
Грязная Ложь чистокровную лошадь украла
И ускакала на длинных и тонких ногах.

Впрочем, леко уживаться с заведомой ложью,
Правда колола глаза и намаялись с ней.
Бродит теперь, неподкупная, по бездорожью,
Из-за своей наготы избегая людей.

Некий чудак и поныне за Правду воюет,-
Правда, в речах его - правды на ломаный грош:
-Чистая Правда со временем восторжествует,
Если проделает то же, что явная Ложь.

Часто разлив по сто семьдесят граммов на брата,
Даже не знаешь, куда на ночлег попадешь.
Могут раздеть - это чистая правда, ребята!
Глядь, а штаны твои носит коварная Ложь.
Глядь, на часы твои смотрит коварная Ложь.
Глядь, а конем твоим правит коварная Ложь.

Додано (30-Жов-2008, 03:32)
---------------------------------------------
Sana,
Нужно знать классиков с полуслова, полунамека....

Oh when i woke up tonight i said i`m going to make somebody love me i`m going to make somebody love me And now i know, now i know, now i know i know that it`s you you`re lucky, lucky, you`re so lucky!

Честных людей всегда больше, чем тех, кто не врет...

а хто з нас завжди наприклад казав правду своїм батькам??
А, раніше, звісно. доводилось брехати, і про те, куди йду, і про ціль тієї прогулянки)) Зараз. уже якось стараюсь бути чесним.. Виходить... І хоч це не так уже і легко казати правду, а місцями навіть таки легше, мабуть. збрехати, але все одно - так жити краще і на душі спокійніше...

Брехня існує, ми нею користуємось, щоб здаватись краще, або мати якісь блага, на які справді не заслуговуємо. Це зрозуміло. Але звідки ця брехня розпочалась? Хто почав брехати першим? Хто навчив брехні інших?
В принципі, сама наша природа, по суті - брехлива. Тварини вчаться маскуватись, змінювати форму та колір свого тіла, заради виживання дурять оточуючий світ різними випорожненнями, які навчились використовувати на свою користь завдяки еволюційному розвитку.
Людина має розум, завдяки якому навчилась підкоряти, та пристосовувати для більш-менш комфортного існування будь-які регіони нашої планети. І для цього не потрібно було дурити мозк тваринам та рослинам...
Клята винахідливість. Навіщо з'явилась брехня? Чому? Невже, без неї існування неможливе?

Можна розшифрую? "Ситуативно-детеимінована" брехня означає: скільки і в якій ситуації Ви можете брехати.
Поняття "полісемантично" дозволяе брехні підшити контекст, коли можна і перевдягнутись. В одяг ПРАВДИ.

а що можна сказати по цьому поводу?

Найбільш показовим стосовно наведених вище видів брехні, є наприклад гора брехні під назвою "історія Росії", щонайпаршивішим серед інших наслідком якої є те забуття, покровом якого вкривається пам'ять про справжніх предків великої кількості людей, яким замість нормального цивілізованого ставлення до своїх справжніх прабатьків нав'язується історія хоч і сусіднього, але не менш чужого, аніж інші сусідні народи. І надурені нащадки багатьох славних народів, славних хоча б тому, що зуміли дати життя їм, невдячним, замість згадувати своїх славних справжніх предків, схиляючи з пошаною свою голову перед їхньою пам'яттю, вивчають – ніби як свою – історію чужого сусіднього українського народу. Не думаю що ця процедура знищення основи основ людської моралі цілого російського народу починає бути менш принизливою від того, що триває значний – навіть в історичному масштабі – період часу.

Значно дрібнішим, але зараз тут у нас досить актуальним прикладом потоку брехні є луска тверджень, якими був покритий "конституційний процес" нейтралізації волі українського народу до гідного людини життя.

Єдиним реальним ненасильницьким шляхом українського народу до змін на краще є обрання на державні посади, на яких є реальний доступ до справжніх важелів влади, таких людей, для яких український народ _справді_ не є байдужою (чи ненависною) категорією. Щоб перешкодити цьому, необхідно або забрати в українського народу право обирати на ті посади, або ж забрати з тих посад реальні важелі справжнього впливу на ситуацію в державі, залишивши їх і далі в тих самих руках, в яких вони перебували принаймні десятки і десятки років.

Додано (18-Бер-2009, 11:43)
---------------------------------------------
Саме це ми і бачили в реальній дійсності – звісно що в супроводі букету розмаїтих облудних тверджень, які й далі підпираються тими ж самими що і раніше злочинними засобами. Тобто погрозами, насильством, підкупом, корупцією і так далі.

Одною з цікавих лусочок того "конституційного процесу" 2004 року було визнання першим терміну перебування на посаді діючого тоді президента нібито через те, що закон не має зворотньої дії. Тому факт цілого повноцінного президентського терміну перед поточним терміном нібито перестає бути фактом. Але для нормальних брехунів зникнення неугодного дійсного факту дійсності – чи раптова поява "факту", якого насправді в дійсності не було – це звична норма буття. Не дай Боже ця логіка розповсюдилася б на інші речі. Тоді після прийняття скажімо нового кодексу про шлюб та сім'ю усі добропорядні одружені громадяни чого доброго поробилися б незаконно народженими холостяками – а після прийняття нового кримінального кодексу для усіх зеків термін покарання почався б наново з нуля, якщо не усі вони раптом стали б ні в чому не винними.

Ясно, що вважати на цьому вичерпаним розгляд джерел рік і витоків потоків, а також причин джунглів, гір, морів та океанів брехні було б ранувато. Особливо це стосується причин так би мовити неантагоністичної, побутової брехні. Але оскільки ця тема досить суттєво віддалена від розглянутого вище, то відкладемо її на потім:-)

(Частина тексту вище вперше опубліковано 27 лютого 2004 р. у форумі ukr.politics)

Мабуть що найбільш цікавим напрямком розвитку політичної брехливості на українській землі протягом часу, що минув після 2004 – з огляду на ясність того, що до особисто Ющенка пряма брехня ну ніяк при всьому бажанні не ліпиться, його можна тільки лаяти та оббріхувати з-за рогу, стало абсолютно бездоказове оббріхування людей, які безпосередньо допомагали йому в роботі – його оточення, першими жертвами якого стали Порошенко, Третьяков та Мартиненко.

Технологія такого оббріхування, наскільки це вже на сьогодні добре видно (при бажанні звісно) включає в себе два головні етапи – підготовчий період, тобто використання оргструктур БЮТ для настирливого розпускання всюди де тільки можна, з самого початку брехливих брудних чуток, пліток і такого іншого, – і період реалізації вирощеної на "удобреному" лайном брехні грунті "громадської думки" – тобто уже виходу на ЗМІ із брехнею типу "ну ми всі добре знаємо про корупцію такого то і такого". Якщо ж чутки про корупцію когось, наприклад Балоги, не лізуть ну ні в які ворота, то дана фігура просто демонізується з допомогою чорт зна чого та збоку бантика, головне щоб того чорт зна чого було багато. А засобів для цього "багато" як бачимо вистачає.

Додано (18-Бер-2009, 11:45)
---------------------------------------------
При цьому цікаво дивитися, як голі слова про посилену "потужну" і таке інше борьбу з корупцією виголошує на задурені голови слухачів шановна персона Юлії Тимошенко, яка одночасно з цим уже котрий рік тримає у них прямо перед носом свою фіктивну декларацію про доходи, річний обсяг яких вона декларує менший, аніж вона сама особисто витрачає, навіть і не намагаючись що цікаво, приховувати даний факт, протягом кількох тижнів на одні тільки свої наряди. Це дубове сприйняття прямого знущання над здоровим глуздом, є як на мою скромну думку досить таки доброю підставою для розгляду нею людей, які їй "вірять" (неможливо не взяти в лапки це слово в даному випадку) як тупої біомаси, яка всьо схаваєт.

Окрім тупої біомаси, яка без розбору тупо хаває геть усе, що їй пхають, є іще один цікавий різновид активних кретинів (це як назва явища, нічого особистого), які будучи при цьому досить таки високо освіченими та інтелектуально розвинутими, добре бачать остаточну бездонну брехливість своєї пасії, але дуже хочуть швидко досягнути добра для української землі, тобто викорінити з неї корупцію, зло, насильство, злодійство і все таке інше, що усе грунтується на брехні – з допомогою брехні, тобто з допомогою того ж самого, що вони дуже хотіли б викорінити.

Як це можливо сподіватись викорінити брехню та злодійство з допомогою брехні та злодійства? Звичайно що для розуміння даного ідіотизму можна не без підстав притягнути практичну відсутність морально-етичного виховання, віковічні традиції якого були перервані десятками років нищення християнства, тобто найвищого досягнення, вершини людської моралі на українській землі.

Але для розуміння неможливості викорінення зла і брехні з допомогою зла і брехні нема потреби навіть залучати найвищі досягнення людського розуму, адже таке розуміння ну зовсім не нове явище в історії людства. Навіть згадується був колись мультик на тему як розумний добрий хлопчик вирішив було іти битись з драконом, який споконвіку гнітив його рідний народ. І хтось йому на прощання підказав якусь дивну річ, що головне в битві з драконом, це не стати самому драконом. І ці напутні слова тільки здивували даного розумного доброго хлопчика. Аж потім виявилось – коли він після довгих численних пригод уже перемагав дракона, він раптом дивлячись на свій уже майже драконівський хвіст чомусь пригадав ті дивні слова – що у битві з драконом головне, це не стати самому драконом. А умираючий попередній дракон повідомив до того ж йому, що він – точно такий самий добрий сміливий розумний хлопчик, який нещодавно пішов битися з драконом, аж б'ючись виявилося, що битись зручніше, будучи драконом...

Невже це так важко додуматись до того, що коли битися з підлістю, брехнею і злом з допомогою підлості, зла і брехні, то уже зовсім не важливо, хто саме переможе – адже незалежно від того, хто саме переміг, переможцем завжди буде підлість, брехня і зло.

И снова о рекурсии
Если верить статистике - статистике верить нельзя...

Чтобы говорить правду не обязательно быть умным,
а чтобы лгать нельзя быть глупым.

Від зворотнього:
Хто за правду - лурень,
Хто бреше - розумник і цяця...

Ваше амплуа?